Постанова

від 27.02.2015 по справі 826/19847/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 лютого 2015 року № 826/19847/14

Суддя Окружний адміністративний суд міста Києва Гарник К.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Проттон" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Проттон» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20 серпня 2014 року № 0000431501, № 0000421501 та від 04.11.2014 № 0000461501.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/19847/14.

В судовому засіданні 28.01.2015 представники позивача підтримали позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просили задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення адміністративного позову та просив відмовити у його задоволенні.

Крім того, в судовому засіданні 28.01.2015 представники сторін заявили клопотання про продовження розгляду справи без їх участі.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи положення ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 28.01.2015 суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

На підставі наказу від 30.07.2014 року № 1347 та на підставі пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «Проттон» (код ЄДРПОУ 38271642) суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за січень, лютий, березень, травень 2014 року, за результатом якої складено акт перевірки від 08.08.2014 № 375/15-01-50/38271642 (т. 1, арк. 9-39).

Відповідачем за результатами перевірки встановлені порушення ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», абз. 5 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» від 29 грудня 2010р. № 1246, п. 201.10 ст. 201 ПК України при реєстрації та складані податкових накладних, а саме:

- ТОВ «Проттон» порушено п. 201.10 ст. 201 ПК України, що призвело до завищення сум податкового кредиту з податку на додану вартість за січень 2014 року на суму 128333,33 грн., що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за січень 2014 року на суму 57446,33 грн.;

- ТОВ «Проттон» порушено п. 201.10 ст. 201 ПК України, що призвело до завищення сум податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2014 року на суму 114000,00 грн., що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за лютий 2014 року на суму 42640,00 грн.;

- ТОВ «Проттон» порушено п. 201.10 ст. 201 ПК України, що призвело до завищення сум податкового кредиту з податку на додану вартість за березень 2014 року на суму 114380,00 грн., що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за березень 2014 року на суму 71217,00 грн.;

- ТОВ «Проттон» порушено п. 201.10 ст. 201 ПК України, що призвело до завищення сум податкового кредиту з податку на додану вартість за травень 2014 року на суму 93000,00 грн.

На підставі складеного акту перевірки від 08.08.2014 № 375/15-01-50/38271642 податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення від 20.08.2014:

- № 0000431501, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 171303,33 грн., за основним платежем - 171303,33 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 42825,84 грн. (т. 1, арк. 41);

- № 0000421501, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ в розмірі 278410,00 грн. (т. 1, арк. 42).

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями від 20.08.2014 № 0000431501 та № 0000421501, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку, відповідно до ст. 56 ПК України.

Рішенням Головного управління Міндоходів у м. Києві від 29.10.2014 № 11097/10/26-15-10-07-15 скасовано податкове повідомлення-рішення від 20.08.2014 № 0000431501 в частині податку на додану вартість у сумі 8747,00 грн. та в сумі 2186,75 грн. штрафних санкцій, в іншій частині залишено без змін, в той час як податкове повідомлення-рішення від 20.08.2014 № 0000421501 - залишено без змін, а скаргу ТОВ «Проттон» - без задоволення (т. 1, арк. 48-52).

Згідно пп. 60.1.3 п. 60.1 ст. 60 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, зокрема, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку з чим, ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на виконання вимог рішення Головного управління Міндоходів у м. Києві від 29.10.2014 № 11097/10/26-15-10-07-15 було винесене податкове повідомлення-рішення від 04.11.2014:

- № 0000461501, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 203195,00 грн., за основним платежем - 162556,33 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 40639,09 грн. (т. 1, арк. 43).

Рішенням Державної фіскальної служби України від 01.12.2014 № 7753/6/99-53-10-01-15 податкові повідомлення-рішення від 20.08.2014 № 0000421501, № 0000431501 та від 04.11.2014 № 0000461501 - залишено без змін, а скаргу ТОВ «Проттон» - без задоволення (т. 1, арк. 63-66).

Як вбачається з акту перевірки, підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення - рішення стало включення ТОВ «Проттон» до складу податкового кредиту з ПДВ за січень, лютий, березень, травень 2014 року податкових накладних, виписаних ТОВ «Ововстар» та ПП «Агрофірма «Анастасія», які незареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки податкові накладні на папері та в Єдиному реєстрі податкових накладних не є ідентичними за реквізитами.

Відповідно до акту перевірки, ТОВ «Проттон» надало до перевірки податкові накладні, виписані ТОВ «Ововстар», а саме:

- від 15.01.2014 № 168 (сума ПДВ - 47500,00 грн.) підписана ОСОБА_2, в той час електронна форма містить підпис ОСОБА_3;

- від 30.01.2014 № 420 (сума ПДВ - 33333,33 грн.) підписана ОСОБА_2, в той час електронна форма містить підпис ОСОБА_3;

- від 30.01.2014 № 409 (сума ПДВ - 47500,00) підписана ОСОБА_2, в той час електронна форма містить підпис ОСОБА_3;

- від 27.02.2014 № 1027 (сума ПДВ - 23180,00) підписана ОСОБА_2, в той час електронна форма містить підпис ОСОБА_3;

- від 21.02.2014 № 926 (сума ПДВ - 43320,00) підписана ОСОБА_2, в той час електронна форма містить підпис ОСОБА_3;

- від 06.02.2014 № 569 (сума ПДВ - 14250,00) підписана ОСОБА_2, в той час електронна форма містить підпис ОСОБА_3;

- від 06.02.2014 № 530 (сума ПДВ - 33250,00) підписана ОСОБА_2, в той час електронна форма містить підпис ОСОБА_3;

- від 14.03.2014 № 1286 (сума ПДВ - 32300,00) підписана ОСОБА_2, в той час електронна форма містить підпис ОСОБА_3;

- від 19.03.2014 № 1364 (сума ПДВ - 47500,00) підписана ОСОБА_2, в той час електронна форма містить підпис ОСОБА_3;

- від 27.03.2014 № 1525 (сума ПДВ - 34580,00) підписана ОСОБА_2, в той час електронна форма містить підпис ОСОБА_3;

- від 07.05.2014 № 2357 (сума ПДВ - 47500,00) підписана ОСОБА_2, в той час електронна форма містить підпис ОСОБА_3;

- від 28.05.2014 № 2832 (сума ПДВ - 31500,00) підписана ОСОБА_2, в той час електронна форма містить підпис ОСОБА_3

Крім того, ТОВ «Проттон» надало до перевірки податкову накладну, виписану ПП «Агрофірма «Анастасія», а саме: від 23.05.2014 № 173 (сума ПДВ - 14000,00) підписана ОСОБА_4, в той час електронна форма містить підпис ОСОБА_5

У зв'язку з чим, ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві дійшла висновку, що вищенаведені податкові накладні складені та внесені до Єдиного реєстру податкових накладних з порушенням абз. 5 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» від 29 грудня 2010р. № 1246, так як підписані в паперовому вигляді особою не уповноваженою на їх реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (т. 1, арк. 55).

Однак, ТОВ «Проттон» не погоджується з такою позицією податкового органу та прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями від 20 серпня 2014 року № 0000431501, № 0000421501 та від 04.11.2014 № 0000461501, а тому звернулося до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 61.1 ст. 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно із п. 62.1 ст. 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом:

- ведення обліку платників податків;

- інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів;

- перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно п. 86.1 ст. 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

В той же час, пп. 60.1.3 п. 60.1 ст. 60 ПК України чітко визначено, що податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним , зокрема, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Згідно п. 60.4 ст. 60 ПК України, у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення, яке містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Головного управління Міндоходів у м. Києві від 29.10.2014 № 11097/10/26-15-10-07-15 скасовано податкове повідомлення-рішення від 20.08.2014 № 0000431501 в частині податку на додану вартість у сумі 8747,00 грн. та в сумі 2186,75 грн. штрафних санкцій, в іншій частині залишено без змін.

Отже, з наведено вбачається, що контролюючим органом, в даному випадку, Головним управлінням Міндоходів у м. Києві, було зменшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Проттон», зазначену у податковому повідомленні-рішенні від 20.08.2014 № 0000431501 в частині податку на додану вартість у сумі 8747,00 грн. та в сумі 2186,75 грн. штрафних санкцій.

В той же час, ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на виконання вимог рішення Головного управління Міндоходів у м. Києві від 29.10.2014 № 11097/10/26-15-10-07-15 було винесене податкове повідомлення-рішення від 04.11.2014:

- № 0000461501, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 203195,00 грн., за основним платежем - 162556,33 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 40639,09 грн. (т. 1, арк. 43).

Відтак, в силу положень пп. 60.1.3 п. 60.1 ст. 60 ПК України, податкове повідомлення-рішення від 20.08.2014 № 0000431501 вважається відкликаним з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення від 04.11.2014 № 0000461501.

Таким чином, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.08.2014 № 0000431501, оскільки воно вже відкликане (скасоване та немає юридичної сили) в силу положень пп. 60.1.3 п. 60.1 та п. 60.4 ст. 60 ПК України.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20 серпня 2014 року № 0000421501 та від 04.11.2014 № 0000461501 суд зазначає наступне.

Згідно пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 17 ПК України, податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Пунктом 188.1 ст. 188 ПК України встановлено, що базою оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, відповідно до пункту 201.8 статті 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Із системного аналізу положень цих норм законодавства України вбачається, що обов'язковою умовою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість є наявність у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

Крім цього, відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.2 ст. 200 ПК України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно п. 200.3 ст. 200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до розділу 5 Наказу Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 № 678 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" зазначено, що платники, які заповнили рядок 22 декларації 0110 та відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають до декларації 0110 (Д3) (додаток 3).

Значення рядка 3 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації 0110 за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 податкової декларації 0110.

При цьому платники податку, які мають право на отримання бюджетного відшкодування та прийняли рішення про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку (заповнено рядок 23.1 декларації 0110), подають до декларації 0110 (Д4) (додаток 4).

Залишок від'ємного значення (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Отже, від'ємне значення суми ПДВ виникає у разі, коли податковий кредит платника більший за податкове зобов'язання, тобто платник податку придбав більше робіт/товарів/послуг ніж продав протягом звітного (податкового) періоду.

Крім того, засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV). Відповідно до статті 9 розділу 3 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в пункті 5 статті 9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до статті 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудження основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку

Згідно частини 1 статті 3 Закону № 996-ХІV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Визначення терміну "первинний документ" наведено у статті 1 Закону № 996-ХІV: первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 2 статті 9 даного Закону встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Положеннями пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу їх покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 01.11.2011 № 1379 (діяв з 16.12.2011 по 01.03.2014, далі - Порядок № 1379), податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Відповідно до п. 2 Порядку № 1379, податкова накладна заповнюється державною мовою за встановленою формою шляхом:

- або видруковування такої форми з подальшим заповненням її платником податку на додану вартість розбірливим почерком ручкою з чорнилом (пастою) синього або чорного кольору без підчисток і виправлень тексту та цифрових даних;

- або заповнення її в електронному вигляді з подальшим видруковуванням. Друкована податкова накладна може бути як з клітинками, так і без них.

Згідно пп. 6.2 п. 6 Порядку № 1379, податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Відповідно до п. 16 Порядку № 1379, усі примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів/послуг і не скріплюється його печаткою.

Згідно пп. 6.3 п. 6 Порядку № 1379, не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту:

- відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- порушення порядку заповнення податкової накладної;

- податкова накладна виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Аналогічні положення містяться в Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014 № 10 (діяв з 01.03.2014 до 01.12.2014, далі - Порядок № 10), крім того, п. 18 Порядку № 10 передбачено, що усі примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів/послуг і не скріплюється його печаткою. У разі складання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі електронний цифровий підпис посадових осіб платника податку накладається у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п. 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постаново КМУ від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246), постачальник (продавець) складає податкову накладну та/або розрахунок коригування у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому в установленому порядку, з використанням спеціалізованого програмного забезпечення.

Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця) у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки постачальника (продавця) (за наявності).

За відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера електронні цифрові підписи посадових осіб платника податку накладаються у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис керівника; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки постачальника (продавця) (за наявності).

Для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі, платник податку отримує засоби електронного цифрового підпису в акредитованих центрах сертифікації ключів для такої особи та подає контролюючому органові за місцем реєстрації посилені сертифікати електронного цифрового підпису зазначеної особи. У такому разі електронні цифрові підписи посадових осіб платника податку накладаються у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис посадової особи, якій делеговано право підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки платника податку (за наявності).

Відтак, з аналізу вищенаведених Порядків заповнення податкової накладної № 1379 та № 10 вбачається, що податкові накладні в паперовому та електронному вигляді підписуються уповноваженою особою платника податку - постачальника.

Крім того, п. 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних передбачено делегування права підпису податкової накладної в електронному вигляді іншій посадовій особі.

Проте, як вбачається з акту перевірки, відповідач вважає, що податкові накладні, виписані ТОВ «Ововстар» та ПП «Агрофірма «Анастасія», які стали підставою для формування ТОВ «Проттон» податкового кредиту, незареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки податкові накладні на папері та в Єдиному реєстрі податкових накладних не є ідентичними за реквізитами.

Однак, позивач не погоджується з такими твердженнями податкового органу та надав суду ряд документів на підтвердження власної позиції.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Проттон» та ПП «Агрофірма «Анастасія» було укладено договір поставки товару від 26.05.2014 № 121 (т. 1, арк. 188).

Згідно умов даного договору, постачальник зобов'язується на умовах дійсного договору передати (поставити) у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно оплатити товар по цінам, в кількості і асортименті визначених умовами даного договору.

На підтвердження реальності господарських операцій за вище зазначеним договором позивачем надано до суду: видаткову накладну від 27.05.2014 № 993 на суму 84000,00 грн., товарно-транспортну накладну від 27.05.2014 № 235, податкові накладні від 23.05.2014 № 165 (сума ПДВ - 14000,00 грн.) та від 23.05.2014 № 173 (сума ПДВ - 14000,00 грн.) за підписом ОСОБА_4, розрахунок № 3 коригування кількісних і вартісних показників податкової накладної від 23.05.2014 № 165 (-14000,00 грн.) за підписом ОСОБА_4, виписку по рахунку (т. 1, арк. 218) щодо оплати отриманого товару.

Крім того, позивач надав суду наказ ПП «Агрофірма «Анастасія» від 26.12.2013 № 78 (т. 1, арк. 69), відповідно до якого право оформлення та підпису податкових накладних надано бухгалтеру ОСОБА_4, а право оформлення, підпису, реєстрації (в тому числі за допомогою електронного цифрового підпису) та видачі податкових накладних надано головному бухгалтеру ОСОБА_5

Як вбачається з акту перевірки, відповідач поставив під сумнів податкову накладну, виписану ПП «Агрофірма «Анастасія», а саме: від 23.05.2014 № 173 (сума ПДВ - 14000,00) за підписом ОСОБА_4, оскільки електронна форма містить підпис ОСОБА_5

Однак, суд звертає увагу відповідача, що відповідно до положень п. 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних № 1246 передбачено делегування права підпису податкової накладної в електронному вигляді іншій посадовій особі (у такому разі електронні цифрові підписи посадових осіб платника податку накладаються у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис посадової особи, якій делеговано право підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки платника податку (за наявності).

Відтак, суд дійшов висновку, що твердження відповідача щодо протиправності формування ТОВ «Проттон» податкового кредиту з ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних ПП «Агрофірма «Анастасія» є безпідставними, як і твердження, що такі податкові накладні є незареєстрованими у Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки податкові накладні на папері та в Єдиному реєстрі податкових накладних не є ідентичними за реквізитами щодо осіб, які їх виписали.

Крім цього, між ТОВ «Проттон» та ТОВ «Овостар» було укладено договір поставки від 22.05.2014 № ОВ-22/05/13-1 (т. 1, арк. 191-193).

Згідно умов даного договору, постачальник зобов'язується передати у власність покупця харчові інгредієнти та напівфабрикати, в подальшому іменовані товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його загальну вартість на умовах даного договору.

На підтвердження реальності господарських операцій за вище зазначеним договором позивачем надано до суду:

- видаткові накладні (жовток сухий яєчний ферментований) від 15.01.2014 на суму 285000,00 грн., від 30.01.2014 - 285000,00 грн., від 30.01.2014 - 200000,00 грн., від 06.02.2014 - 199500,00 грн., від 06.02.2014 № 85500,00 грн., від 21.02.2014 - 259920,00 грн., від 27.02.2014 - 139080,00 грн., від 14.03.2014 - 193800,00 грн., від 19.03.2014 - 285000,00 грн., від 27.03.2014 - 207480,00 грн., від 07.05.2014 - 285000,00 грн., від 28.05.2014 - 189000,00 грн.;

- товарно-транспортні накладні від 15.01.2014 № 34, від 30.01.2014 № 178, 30.01.2014 № 166, від 06.02.2014 №ь 274, від 06.02.2014 № 277, від 21.02.2014 № 473, від 27.02.2014 № 565, від 14.03.2014 № 688, від 19.03.2014 № 737, від 27.03.2014 № 897, від 07.05.2014 № 1433, від 28.05.2014 № 1684;

- банківські виписки по рахунку щодо оплати товару за договором (т. 1, арк. 219-223);

- податкові накладні від 15.01.2014 № 168 (сума ПДВ - 47500,00 грн.), від 30.01.2014 № 420 (сума ПДВ - 33333,33 грн.), від 30.01.2014 № 409 (сума ПДВ - 47500,00), від 06.02.2014 № 569 (сума ПДВ - 14250,00), від 06.02.2014 № 530 (сума ПДВ - 33250,00), від 21.02.2014 № 926 (сума ПДВ - 43320,00), від 27.02.2014 № 1027 (сума ПДВ - 23180,00), від 14.03.2014 № 1286 (сума ПДВ - 32300,00), від 19.03.2014 № 1364 (сума ПДВ - 47500,00), від 27.03.2014 № 1525 (сума ПДВ - 34580,00), від 07.05.2014 № 2357 (сума ПДВ - 47500,00), від 28.05.2014 № 2832 (сума ПДВ - 31500,00) за підписом ОСОБА_2

Крім того, позивач надав суду наказ ТОВ «Овостар» від 14.11.2012 № 120 (т. 1, арк. 68), відповідно до якого головного бухгалтера ОСОБА_3, заступника головного бухгалтера ОСОБА_2 та комірника ОСОБА_6 визначено відповідальними за документальне оформлення господарських операцій з реалізації продукції (товарів, послуг) та уповноваженими підписувати податкові накладні щодо таких операцій.

Проте, відповідно до акту перевірки, відповідач поставив під сумнів податкові накладні, виписані ТОВ «Овостар» (від 15.01.2014 № 168 (сума ПДВ - 47500,00 грн.), від 30.01.2014 № 420 (сума ПДВ - 33333,33 грн.), від 30.01.2014 № 409 (сума ПДВ - 47500,00), від 06.02.2014 № 569 (сума ПДВ - 14250,00), від 06.02.2014 № 530 (сума ПДВ - 33250,00), від 21.02.2014 № 926 (сума ПДВ - 43320,00), від 27.02.2014 № 1027 (сума ПДВ - 23180,00), від 14.03.2014 № 1286 (сума ПДВ - 32300,00), від 19.03.2014 № 1364 (сума ПДВ - 47500,00), від 27.03.2014 № 1525 (сума ПДВ - 34580,00), від 07.05.2014 № 2357 (сума ПДВ - 47500,00), від 28.05.2014 № 2832 (сума ПДВ - 31500,00)), оскільки в паперовому вигляді вони підписані ОСОБА_2, в той час електронна форма містить підпис ОСОБА_3

Відповідно до п. 16 Порядку № 1379 та п. 18 Порядку № 10, усі примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

В той же час, п. 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних № 1246 визначено, що після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця) у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки постачальника (продавця) (за наявності).

Як вбачається із положень п. 16 Порядку № 1379, п. 18 Порядку № 10 та п. 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних № 1246 податкові накладні підписуються уповноваженою особою платника податку.

Як підтверджується матеріалами справи, уповноваженими особами ТОВ «Овостар» щодо підпису податкових накладних є головний бухгалтер ОСОБА_3 та заступник головного бухгалтера ОСОБА_2.

Отже, податкові накладні, виписані ТОВ «Овостар» за підписом або головного бухгалтера ОСОБА_3, або заступника головного бухгалтера ОСОБА_2 є належно оформленими.

В той же час, згідно пп. 6.3 п. 6 Порядку № 1379 та п. 8 Порядку № 10 не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, зокрема, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, платник податків, перш ніж задекларувати податковий кредит, зобов'язаний перевірити чи зареєстрував контрагент податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В той же час, п. 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних № 1246 з метою отримання інформації, що міститься у Реєстрі, платник податку складає запит за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення в електронному вигляді у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому в установленому порядку, та надсилає його засобами телекомунікаційного зв'язку ДФС.

На запит платника податку щодо надання інформації, яка міститься у Реєстрі, безоплатно видається:

- про податкову накладну та/або розрахунок коригування - витяг з Реєстру;

- про податкову накладну, до якої на дату надходження такого запиту зареєстровано розрахунок коригування, - витяг, що містить відомості про податкову накладну та відповідний розрахунок коригування;

- про розрахунок коригування до податкової накладної - витяг, що містить відомості про податкову накладну та відповідний розрахунок коригування;

- повідомлення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування і податкову накладну та/або розрахунок коригування в електронній формі.

Відповідно до п. 17 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних № 1246, ДФС здійснює пошук зазначеної у запиті податкової накладної та/або розрахунку коригування та складає витяг з Реєстру, у якому наводяться відомості щодо податкової накладної та розрахунку коригування. Зазначений витяг надсилається платникові податку не пізніше операційного дня, що настає за днем надходження запиту.

На зазначений витяг накладається електронний підпис ДФС, який після шифрування надсилається на електронну адресу, зазначену в запиті платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримав Витяг з Єдиного реєстру податкових накладних № 29212720 на запит від 29.08.2014 № 29212720 (т. 1, арк. 67), відповідно до якого податкові накладні №№ 168, 420, 409, 530, 569, 926, 1027, 1286, 1364, 1525, 2357, 2832 виписані від імені ТОВ «Овостар» ОСОБА_2, і податкова накладна № 173 від ПП «Агрофірма «Анастасія» виписана ОСОБА_4

Відтак, враховуючи, що в матеріалах справи наявні вище перелічені податкові накладні, які від ТОВ «Овостар» виписані ОСОБА_2, а від ПП «Агрофірма «Анастасія» - ОСОБА_4, суд дійшов висновку, що позивач вжив всіх необхідних заходів для підтвердження реєстрації вище переліченими контрагентами спірних податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, із наявних матеріалів справи вбачається, що податковий орган у Витязі з Єдиного реєстру податкових накладних № 29212720 від 29.08.2014 повідомляє позивачеві, що податкові накладні, виписані уповноваженими особами ТОВ «Овостар» (ОСОБА_2) та ПП «Агрофірма «Анастасія» (ОСОБА_4), крім того, така інформація співпадає з наявними у позивача податковими накладнимиє.

Проте, в акті перевірки від 08.08.2014 та запереченнях відповідач стверджує, що податкові накладні, виписані ТОВ «Овостар» (в паперовому вигляді підписані ОСОБА_2, в той час електронна форма містить підпис ОСОБА_3) та ПП «Агрофірма «Анастасія» (в паперовому вигляді підписана ОСОБА_4, в той час електронна форма містить підпис ОСОБА_5), які стали підставою для формування ТОВ «Проттон» податкового кредиту, незареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки податкові накладні на папері та в Єдиному реєстрі податкових накладних не є ідентичними за реквізитами щодо уповноважених осіб на їх підписання.

Однак, судом було встановлено, що уповноваженими особами на підписання податкових накладних від ТОВ «Овостар» є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (наказ від 14.11.2012 № 120), а від ПП «Агрофірма «Анастасія» - ОСОБА_4 (оформлення та підпис податкових накладних) та ОСОБА_5 (оформлення, підпису, реєстрації (в тому числі за допомогою електронного цифрового підпису) та видачі податкових накладних, наказ від 26.12.2013 № 78).

Відтак, судом було встановлено, що спірні податкові накладні, виписані ТОВ «Овостар» та ПП «Агрофірма «Анастасія», які стали підставою для формування ТОВ «Проттон» податкового кредиту є зареєстрованими у Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру податкових накладних від 28.08.2014 № 29212720 (т. 1, арк. 67).

Таким чином, суд дійшов висновку, що податковий орган на основі припущень дійшов хибного висновку, що податкові накладні від ТОВ «Овостар» та ПП «Агрофірма «Анастасія», виписані не уповноваженими особами, що стало підставою для визнання їх такими, що незареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних та, як наслідок, позбавляло ТОВ «Проттон» права на формування податкового кредиту з ПДВ, відповідно до податкових накладних ТОВ «Овостар» (від 15.01.2014 № 168 (сума ПДВ - 47500,00 грн.), від 30.01.2014 № 420 (сума ПДВ - 33333,33 грн.), від 30.01.2014 № 409 (сума ПДВ - 47500,00), від 06.02.2014 № 569 (сума ПДВ - 14250,00), від 06.02.2014 № 530 (сума ПДВ - 33250,00), від 21.02.2014 № 926 (сума ПДВ - 43320,00), від 27.02.2014 № 1027 (сума ПДВ - 23180,00), від 14.03.2014 № 1286 (сума ПДВ - 32300,00), від 19.03.2014 № 1364 (сума ПДВ - 47500,00), від 27.03.2014 № 1525 (сума ПДВ - 34580,00), від 07.05.2014 № 2357 (сума ПДВ - 47500,00), від 28.05.2014 № 2832 (сума ПДВ - 31500,00)) та ПП «Агрофірма «Анастасія» (від 23.05.2014 № 173 (сума ПДВ - 14000,00)).

Враховуючи, що позивач належними доказами підтвердив правомірність формування податкового кредиту по взаємовідносинам із ТОВ «Овостар» та ПП «Агрофірма «Анастасія», суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20 серпня 2014 року № 0000421501 та від 04.11.2014 № 0000461501.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги частково обґрунтовані, а тому підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства України, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог частково.

Згідно ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Проттон» задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 20 серпня 2014 року № 0000421501 та від 04.11.2014 № 0000461501.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Проттон» (код ЄДРПОУ 38271642) понесені судові витрати в розмірі 324,80 грн.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник