Рішення

від 05.03.2015 по справі 911/470/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри (Комінтерну), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2015 р. Справа № 911/470/15

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Прокурора Таращанського району Київської області в інтересах держави в особі Таращанської районної ради та Комунального підприємства Таращанської районної ради «Відділ з управління комунальним майном»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій»

про стягнення 9 740, 43 грн.

Представники:

від прокуратури: Біньковська А.В.

від позивача 1: Рябчук В.М.

від позивача 2: Кустовська Л.В.

від відповідача : не з'явилися

суть спору:

Прокурор Таращанського району Київської області звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Таращанської районної ради та Комунального підприємства Таращанської районної ради «Відділ з управління комунальним майном» з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій» 9 740, 43 грн. заборгованості за договором № 17 оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до спільної власності територіальних громад міста та сіл Таращанського району від 15.11.2011, з яких: 6 722, 56 грн. - основного боргу, 432, 57 грн. - пені та 2 585, 60 грн. - штрафу.

В обґрунтування позовних вимог, прокурор посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо сплати орендної плати.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.02.2015 порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 05.03.2015.

До господарського суду Київської області від позивача 2 надійшов супровідний лист б/н від 03.03.2015 (вх. № 4772/15 від 03.03.2015), до якого додано документи по справі.

Присутні у судовому засіданні 05.03.2015 представники прокуратури та позивачів надали суду документи по справі (вх. № 5156/15 від 05.03.2015 та вх. № 5157/15 від 05.03.2015), підтримали заявлені позовні вимоги та просили суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час, дату і місце розгляду справи, про що свідчить наявне у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, у судове засідання 05.03.2015 не з'явився, відзив на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 05.03.2015, відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивачів, присутніх у судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

15.11.2011 між Комунальним підприємством Таращанської районної ради «Відділ з управління комунальним майном» (орендодавець - позивач 2) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Меркурій» (орендар - відповідач) укладено договір № 17 оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до спільної власності територіальних громад міста та сіл Таращанського району, за умовами якого позивач 2 передає, а відповідач приймає в строкове, платне користування комунальне окреме індивідуально визначене майно - частину будівлі площею 19,9 м 2 та частину будівлі площею 25,8 м 2 (далі - майно), розміщене за адресою: Київська область, м. Тараща, вул. Р.Люксембург, 107 (гараж), що перебуває на балансі позивача 2, вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку ринкової вартості нежитлової будівлі і становить за незалежною оцінкою станом на 01 жовтня 2011 року 32 935, 00 грн.

Відповідно до п. 2.1 договору відповідач вступає у строкове, платне користування майном у термін, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.

Згідно з п. 2.2 договору передача майна в оренду не тягне за собою виникнення у відповідача права власності на це майно. Власником майна залишається територіальна громада міста та сіл Таращанського району в особі Таращанської районної ради (позивач 1), а відповідач користується ним протягом строку оренди.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад міста та сіл Таращанського району Київської області, затвердженої рішенням Таращанської районної ради 24.03.2008 за № 263-18-V (зі змінами та доповненнями) і становить без ПДВ за перший місяць оренди - листопад 2011 року - 358, 00 грн. (згідно рішення Таращанської районної ради від 25.10.2011 за № 222-14-VI).

Відповідно до п. 3.2 договору нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Згідно з п. 3.3 договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 3.6 договору передбачено, що орендна плата перераховується позивачу 2 щомісячно не пізніше 25 числа поточного місяця.

Відповідно до п. 3.7 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується позивачем 2 відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі 100 % облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно з п. 3.8 договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, відповідач також сплачує штраф у розмірі 50 % від суми заборгованості.

Пунктом 3.11 договору передбачено, що у разі припинення (розірвання) договору оренди відповідач сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє відповідача від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, позивачу 2.

Відповідно до п. 5.3 договору відповідач зобов'язався своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно з п. 10.1 договору цей договір укладено строком на 1 094 дні, що діє з 15.11.2011 до 12.11.2014 включно.

На виконання умов договору № 17 оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до спільної власності територіальних громад міста та сіл Таращанського району від 15.11.2011 позивач 2 передав, а відповідач прийняв в строкове, платне користування комунальне окреме індивідуально визначене майно - частину будівлі площею 19,9 м 2 та частину будівлі площею 25,8 м 2 , строком на 1 094 дні, розміщене за адресою: Київська область, м. Тараща, вул. Р.Люксембург, 107, про що сторони склали акт приймання-передавання нежитлового приміщення від 15.11.2011, який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками.

Додатковою угодою № 1 від 01.02.2012 до договору № 17 оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до спільної власності територіальних громад міста та сіл Таращанського району від 15.11.2011 сторони дійшли згоди викласти п. 3.1 договору в наступній редакції: «орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад міста та сіл Таращанського району (зі змінами та доповненнями), і становить, з урахуванням індексації, без ПДВ, за лютий місяць 2012 року 413, 75 грн., тобто 15 % річних від ринкової вартості об'єкта незалежної оцінки. Комунальні витрати не входять до орендної плати. Розрахунок додається».

Прокурор та позивачі зазначають, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо сплати орендної плати, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за договором № 17 оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до спільної власності територіальних громад міста та сіл Таращанського району від 15.11.2011 за період з січня 2014 року по січень 2015 року у розмірі 6 722, 56 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 2 звертався до відповідач з листами-претензіями № 60 від 27.06.2014 та № 88 від 02.09.2014 про сплату заборгованості з орендної плати. В підтвердження направлення вказаних претензій позивач надав до суду поштові конверти та рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, копії яких залучено до матеріалів справи.

Проте, відповідач не виконав свого договірного зобов'язання щодо сплати заборгованості з орендної плати, що і стало підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі позивачів з даним позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ст. 286 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно з ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності. Орендна плата, встановлена за відповідною методикою, застосовується як стартова під час визначення орендаря на конкурсних засадах. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, у судове засідання не з'явився, доказів, які підтверджують виконання ним зобов'язань за договором № 17 оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до спільної власності територіальних громад міста та сіл Таращанського району від 15.11.2011 суду не надав.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що між позивачем 2 та відповідачем було підписано акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.01.2015, в якому зазначено, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій» перед Комунальним підприємством Таращанської районної ради «Відділ з управління комунальним майном» становить 9 740, 73 грн. Зазначений акт підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що строк виконання грошового зобов'язання настав, борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача орендної плати за період з січня 2014 року по січень 2015 року у розмірі 6 722, 56 грн. є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

Крім того, прокурор та позивачі, на підставі пунктів 3.7 та 3.8 договору, просять стягнути з відповідача 432, 57 грн. - пені за період з 17.01.2014 по 15.01.2015 та 2 585, 60 грн. - штрафу.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Згідно з ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом перевірено розрахунок штрафу, що доданий до позовної заяви, та встановлено, що він є арифметично вірним, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню.

Разом з тим, перевіряючи розрахунок пені, вбачається, що він є арифметично невірним, оскільки відповідно до п. 3.6 договору та ст. 253 Цивільного кодексу України, право на нарахування пені за порушення відповідачем строків сплати орендної плати, наприклад, за січень 2014 року виникає з 26.01.2014, а відтак враховуючи строки та порядок сплати орендної плати, визначені п. 3.6 договору, а також заявлений прокурором та позивачами період нарахування, судом було здійснено власний розрахунок пені, з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, відповідно до якого її сума є більшою ніж заявлена прокурором і позивачами.

Таким чином, зважаючи на положення п. 2 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 432, 57 грн.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 9 740, 43 грн. заборгованості за договором № 17 оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до спільної власності територіальних громад міста та сіл Таращанського району від 15.11.2011, з яких: 6 722, 56 грн. - основного боргу, 432, 57 грн. - пені та 2 585, 60 грн. - штрафу є доведеними, підтверджені доказами і підлягають задоволенню.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача та підлягає стягненню в дохід Державного бюджету України.

Керуючись статтями 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги Прокурора Таращанського району Київської області в інтересах держави в особі Таращанської районної ради та Комунального підприємства Таращанської районної ради «Відділ з управління комунальним майном» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій» (09500, Київська область, Таращанський район, місто Тараща, вулиця Тичини, будинок 33, ідентифікаційний код - 20600280) на користь Комунального підприємства Таращанської районної ради «Відділ з управління комунальним майном» (09500, Київська область, Таращанський район, місто Тараща, вулиця Шевченка, будинок 27, ідентифікаційний код - 35325642) 6 722 (шість тисяч сімсот двадцять дві) грн. 56 коп. - основного боргу, 432 (чотириста тридцять дві) грн. 57 коп. - пені та 2 585 (дві тисячі п'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 60 коп. - штрафу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій» (09500, Київська область, Таращанський район, місто Тараща, вулиця Тичини, будинок 33, ідентифікаційний код - 20600280) в доход Державного бюджету України 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

4. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено:10.03.2015.

Суддя Т.В. Лутак