Рішення

від 10.03.2015 по справі 914/366/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10.03.2015 р.                                                                                                  Справа № 914/366/15 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Христина», м. Бережани Тернопільської області до відповідача: Фермерського господарства «Наїма», с. Крехів Жидачівського району Львівської області про: стягнення 3540,31 грн. заборгованості за Договором поставки № 250 від 17.01.2014 року                                                                       Суддя Кидисюк Р.А.                                                                       Секретар Никитюк І.С. Представники сторін: не з'явились Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 03.03.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Христина» до Фермерського господарства «Наїма» про стягнення 3540,31 грн. заборгованості за Договором поставки № 250 від 17.01.2014 року. Ухвалою суду від 09.02.2015 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 03.03.2015 року. Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем в частині оплати вартості триманого товару, внаслідок чого у нього виникла заборгованість. Позивач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив. 23.02.2015 року на адресу суду надійшов супровідний лист вх.№7577/15 позивача, відповідно до якого просив долучити до матеріалів справи повідомлення №10 від 19.02.2015 р. про відсутність господарського спору, пов'язаного з предметом спору, в інших органах, клопотання № 11 від 19.02.2015 р. про приєднання оригіналів доказів до матеріалів справи та клопотання № 12 від 19.02.2015 р. про розгляд справи без участі представника позивача, відповідно до якого позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 09.02.2015 р. не виконав, проти задоволення позову у встановленому законом порядку не заперечив, доказів погашення заборгованості не подав, причин неявки та невиконання вимог ухвали суду не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №7901409467981. Відповідно до приписів ст. 75 ГПК України суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача за наявними в матеріалах справи документами. Розглянувши матеріали справи, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне. 17.01.2014 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Христина» направлено Фермерському господарству «Наїма» рекомендованим відправленням лист №9 від 17.01.2014 р. з пропозицією укласти Договір поставки №250 від 17.01.2014 р. Фермерське господарство «Наїма» відповіді на вказаний лист не надало, вказаний Договір не підписало, доказів протилежного позивачем не надано. 17.01.2014 р. Фермерським господарством «Наїма» було здійснено попередню оплату за товар на суму 7968 (сім тисяч дев'ятсот шістдесят вісім) грн., що підтверджується долученим до матеріалів справи платіжним дорученням №8452377 від 07.05.2014 р., в якому в графі призначення платежу вказано «Оплата за гофроящик 500*250*80 згідно рахунку              № 06 05/4 від 06.05.2014 у т.ч. ПДВ 1328 грн. 00 коп.» Всупереч твердженням позивача з даного платіжного доручення не вбачається, що оплата проводилась на виконання Договору поставки №250 від 17.01.2014 р. 20.05.2014 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Христина» поставило, а Фермерське господарство «Наїма» прийняло товар на загальну суму 11434,08 грн., що підтверджується долученою до справи видатковою накладною №2005/7 від 20.05.2014 р. Незважаючи на те, що підставою здійснення поставки у даній видатковій накладній зазначено Договір №250 від 17.01.2014 р., суд виходить з того, що між сторонами мала місце позадоговірна поставка товару, оскільки позивачем не долучено до матеріалів справи підписаного та скріпленого печатками обох сторін примірника Договору поставки №250 від 17.01.2014 р. та/чи доказів визнання судом вказаного Договору укладеним. З метою врегулювання спору у добровільному порядку 10.09.2014 р. позивач звертався до відповідача із претензією №103 з вимогою перерахувати на рахунок позивача заборговану суму. Відповіді на претензію відповідач не надав, заборгованість не погасив. Відповідно до долученого до позовної заяви розрахунку розміру позовних вимог окрім суми основного боргу у розмірі 3466,08 грн. позивач просить суд стягнути з відповідача 74,23 грн. 3 % річних. Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне. Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів. Згідно з ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання. Згідно з ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України). Як вбачається з матеріалів справи між сторонами мала місце позадоговірна поставка товару на суму 11434,08 грн., що підтверджується долученою до матеріалів справи копією видаткової накладної № №2005/7 від 20.05.2014 р. на відповідну суму. У відповідності до ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих ГК України, застосовуються відповідні положення ЦК України. Згідно з ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу. Відповідно до положень ч. 1 ст. 692 ЦК України Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. За загальним правилом підставою виникнення у покупця грошового зобов'язання є передача продавцем майна. Відтак, накладна є належним документом, що підтверджує передачу продавцем товару, та відповідно – виникнення у відповідача грошового зобов'язання. У відповідності до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Як вбачається з матеріалів справи, претензія №103 від 10.09.2014 р. позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення. Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. З урахуванням зазначеного, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 3466,08 грн. основного боргу та 74,23 грн. 3 % річних за період з 21.05.2014 р. по 02.02.2015 р. Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Оскільки спір виник з вини відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір слід покласти на нього у повному обсязі. З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 610, 691, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175, 193, 265 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд – В И Р І Ш И В: 1.          Позов задоволити повністю. 2.          Стягнути з боржника – Фермерського господарства «Наїма» (81790, Львівська область, Жидачівський район, с. Крехів, вул. Івана Франка, 2; код ЄДРПОУ 32863270) на користь стягувача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Христина» (47501, Тернопільська область, м. Бережани, вул. Замость, 4; код ЄДРПОУ 14049168) 3466,08 грн. основного боргу та 74,23 грн. 3 % річних та 1827,00 грн. судового збору. 3.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України. У відповідності до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Повний текст рішення виготовлено та підписано 10.03.2015 р. Суддя                                                                                                     Кидисюк Р.А