Постанова

від 17.02.2015 по справі 826/15813/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/15813/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М.

Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Грищенко Т.М.,

суддів Мацедонської В.Е., Лічевецького І.О.,

при секретарі Киш С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроветзахист Україна" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2014 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроветзахист Україна" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроветзахист Україна" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, в якому просив визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, які полягають у проведенні зустрічної звірки позивача по взаємовідносинах з ТОВ «Сапсан-Юг», ТОВ «Миколаїв енергосервіс» та ТОВ «ВКМ Груп» з питань правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за період з 01.02.2014 по 31.03.2014.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2014 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення адміністративного позову.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для зміни судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Агроветзахист Україна», зареєстровано як юридичну особу 23.02.2010, номер запису про проведення державної реєстрації - 10651020000013129, код ЄДРПОУ 36956342.

Згідно даних Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на дату проведення звірки ТОВ «Агроветзахист Україна» зареєстроване за адресою м. Київ, Дарницький район, вул. Гмирі Бориса, буд. 4, група нежилих приміщень 229.

Позивач перебуває на податковому обліку в ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у місті Києві.

17.07.2014 посадовими особами відповідача проведено зустрічну звірку ТОВ «Агроветзахист Україна», за результатами якої складено акт від 18.07.2014 №497/22-03/36956342 про результати зустрічної звірки ТОВ «Агроветзахист Україна» (ЄДРПОУ 36956342) по взаємовідносинах з ТОВ «Сапсан-Юг» (код ЄДРПОУ 34059455), ТОВ «Миколаїв енергосервіс» (код ЄДРПОУ 35889731) та ТОВ «ВКМ Груп» (код ЄДРПОУ 37062523) з питань правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за період з 01.02.2014 по 31.03.2014 (далі - акт від 18.07.2014 №497/22-03/36956342).

Вважаючи протиправними дії відповідача по проведенню зустрічної звірки, результати якої оформлені актом від 18.07.2014 №497/22-03/36956342, позивач звернувся до суду.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатом зустрічної звірки ДПІ було зроблено висновок, що укладені Позивачем правочини із постачальниками TOB "Сапсан-Юг", TOB "Миколаїв енергосервіс", TOB "ВКМ Груп" та із покупцями Дочірнє підприємство "Інтегровані Логістичні Системи" та ДП "Пі Джі Трейд" не були спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах.

Однак, в запитах ДПІ від 28.05.2014 р., від 17.06.2014 р. та від 26.06.2014 р. витребовувалася інформація лише стосовно контрагентів TOB "Сапсан-Юг" та TOB "ВКМ Груп", яка в подальшому і була надана Позивачу. Інформації стосовно інших контрагентів ДПІ не витребувало.

В Акті звірки зазначається, що акти про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єктів господарювання складено лише стосовно TOB "Сапсан-Юг" та TOB "ВКМ Груп". Тобто, первинні документи інших суб'єктів господарювання ДПІ не досліджувались.

У зв'язку з цим, відповідачем не доведено, на якій підставі ним зроблено висновок, що правочини між Позивачем та TOB "Миколаїв енергосервіс", ДП "Інтегровані Логістичні Системи", ДП "Пі Джі Трейд" не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах.

Крім того, як зазначається в Інформаційному листі ВАСУ від 02.06.2011 № 742/11/13-11 визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України. Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини, як рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати незалежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Позивачем на запит ДПІ від 28.05.2014 р. було надано: пояснення, договір поставки № 1802-1 від 18.02.2014 р., специфікації № 1, 2, 3, 4 до Договору, податкові та видаткові накладні (згідно опису матеріалів із відміткою державного ревізора-інспектора Єфіменка Р.В. про їх отримання).

На запит ДПІ від 17.06.2014 р. позивачем було надано документи на підтвердження проведення операцій по поставці із TOB "Сапсан-Юг": пояснення, реєстри податкових накладних за лютий-березень 2014 р., податкові декларації з ПДВ за лютий-березень 2014 р., картки балансових рахунків 1, 28, 31, 36, 37, 63. 68. 80, 90 з лютого по травень 2014 р., рахунки-фактури за лютий-березень 2014 р.. висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, експлуатаційний дозвіл, посвідчення про якість, які підтверджують факт поставки товару, банківські виписки з лютого по травень 2014 р., які підтверджують факт повної оплати поставленого товару, накази про призначення директора та бухгалтера, штатний розпис, копії паспортів та ід. кодів директора та бухгалтера, договір оренди офісного приміщення (що підтверджується описом документів із відміткою державного ревізора-інспектора Єфіменка Р.В. про їх отримання).

На запит ДПІ від 26.06.2014 р. також було надано документи на підтвердження проведення операцій по поставці із TOB "ВКМ Груп": пояснення, договір поставки від 21.02.2014 р., специфікації № 1, 2, 3, 4 до договору, видаткові накладні за лютий-березень 2014 р., податкові накладні за лютий-березень 2014 р., реєстр виданих та отриманих податкових накладних за лютий-березень 2014 р., картка рахунку 631 по контрагенту TOB "ВКМ Груп" (що підтверджується описом документів із відміткою державного ревізора-інспектора Єфіменка Р.В. про їх отримання).

Всі зазначені вище документи підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити як того вимагає чинне законодавство України.

В інформаційному листі ВАСУ від 01.11.2011 № 1936/11/13-11 зазначено, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Вказані первинні документи підтверджують фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях Позивача у зв'язку з його господарською діяльністю.

Згідно інформаційного листа ВАСУ від 02.06.2011 № 742/11/13-11 в обов'язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку. Перевірці підлягають доводи податкового органу, що свідчать про відсутність ділової мети у діях платника податку, зокрема у разі подальшого продажу придбаного товару нижче за ціну придбання; придбання товарів (послуг) у посередників за наявності прямих контактів з їх виробниками; придбання послуг, використання яких не може мати позитивного впливу на результати господарської діяльності платника податку тощо. Слід ураховувати, що для підтвердження права платника податку на формування витрат та/або податкового кредиту з податку на додану вартість достатньо наявності мети використання товарів та послуг, що ним придбані, незалежно від фактичних результатів такого використання.

Наявність господарської мети при укладенні досліджуваних операцій із контрагентами Позивача підтверджується банківськими виписками за лютий-березень 2014 р., які засвідчують факт повної оплати поставленого товару та його подальшого перепродажу з отриманням економічної вигоди (досягнення господарської мети), картками балансових рахунків за лютий-березень 2014 р., які підтверджують рух коштів на підприємстві.

Таким чином, ревізором не встановлено на підставі доказів фактичну відсутність господарських операцій. В основу висновків Акту звірки покладено не встановлену на підставі доказів фактичну відсутність господарських операцій, а припущення контролюючого органу.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Відповідно до п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пп. 21.1.1. п. 21.1. ст. 21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

В абз. 2 п. 73.3 ст. 73 ПК України зазначено, що зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між - ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Як зазначено в пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо виявлено недостовірність даних, які містяться в податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Абз. 4 п. 73.5 ст. 75 ПК України передбачено, що за результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

На противагу зазначеним нормам, за результатами зустрічної звірки було прийнято акт, а не довідку.

Крім того, в Акті зазначається, що інформація використана під час перевірки з "переліку комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем податкового органу", тобто без належного дослідження підтвердження реальності проведених господарських операцій з реалізації товарів, робіт, послуг з Позивачем.

Абз. 3 п. 73.5 ст. 75 ПК України передбачено, що зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Проте, як видно з фактичних обставин, податковим органом була здійснена саме документальна позапланова перевірка Позивача, про що свідчить:

1) складання акта (а не довідки), в якому містяться висновки про

реальність/нереальність господарських операцій;

2) використання підстав саме для проведення документальної позапланової перевірки, а не зустрічної звірки;

3) вживання в тексті Акту від 18.07.2014 р. одночасно слів як "зустрічна звірка", так і "перевірка".

Також, відповідно до Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 р. №1232, зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки провадяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Зазначеним порядком не передбачено для контролюючих органів повноваження складати акти про неможливість проведення зустрічних звірок.

Відповідно, акт про неможливість проведення зустрічної звірки не є носієм доказової інформації про порушення вимог податкового та іншого законодавства.

Це в свою чергу порушує як норми чинного податкового законодавства про порядок проведення документальних позапланових перевірок, так і норми про порядок проведення зустрічних звірок.

Таким чином, головний державний ревізор ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів м. Києві Єфіменко Р.В. за фактом проведення звірки здійснив податкову перевірку. Ревізор оформив перевірку актом зустрічної звірки та дав в ньому оцінку фінансово-господарським операціям підприємства, що не відповідає меті та завданням зустрічної звірки. Зазначене свідчить, що податковим органом зустрічна звірка не проводилась.

Отже, при проведенні перевірки Відповідачем було порушено вимоги Податкового кодексу України

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з помилковим застосуванням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позову.

Відповідно до ст. 198, 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроветзахист Україна" - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2014 р. - скасувати та винести нову.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроветзахист Україна" - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, які полягають у проведенні зустрічної звірки позивача по взаємовідносинах з ТОВ «Сапсан-Юг», ТОВ «Миколаїв енергосервіс» та ТОВ «ВКМ Груп» з питань правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за період з 01.02.2014 по 31.03.2014.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.М.Грищенко

Судді В.Е.Мацедонська

І.О.Лічевецький

Повний текст рішення виготовлено 23.02.2015р.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.