Ухвала

від 04.03.2015 по справі 823/3406/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/3406/14 Головуючий у 1-й інстанції: Бабич А.М. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

04 березня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Старової Н.Е.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу приватного підприємства «ГЕОМАРКПРОЕКТ» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області до приватного підприємства «ГЕОМАРКПРОЕКТ» про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В :

Уманська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі - позивач) звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до приватного підприємства «ГЕОМАРКПРОЕКТ» (далі - відповідач) про стягнення з рахунків у банках, обслуговуючих приватне підприємство «ГЕОМАРКПРОЕКТ», на користь бюджету через позивача податковий борг з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на загальну суму 40 878 грн. 75 коп., відповідно до податкових повідомлень-рішень (далі - ППР) від 23.04.2012 року № 0000162210 і № 0000172210, декларацій з ПДВ від 11.08.2014 року № 9046086455, від 16.09.2014 року № 9052928077, а також нарахованої пені.

Черкаський окружний адміністративний суд своєю постановою від 27 листопада 2014 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зареєстрований як юридична особа (код ЄДРПОУ 34275287). Згідно з довідкою позивача відповідач має відкриті рахунки у банківських установах (а.с.26).

Відповідач не сплатив самостійно задекларовані зобов'язання з ПДВ згідно з деклараціями, а саме:

- від 11.08.2014 року № 9046086455 за липень 2014 року, якою платник самостійно визначив до сплати в бюджет суму 1 116, 00грн.;

- від 16.09.2014 року № 9052928077 за серпень 2014 року, якою платник самостійно визначив до сплати в бюджет суму 1141,00грн.

П.54.1. ст.54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України) визначено, що сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою, у разі якщо платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Грошове зобов'язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає (п. 56.11 ст. 56 ПК України).

Абз.1 п.57.1 статті 57 розділу II ПК України встановлено обов'язок платника податків самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, грошові зобов'язання, визначені вищевказаними деклараціями, є податковим боргом відповідача.

Стосовно грошових зобов'язань позивача з ПДВ згідно з ППР від 23.04.2012 року № 0000162210 і № 0000172210, суд апеляційної інстанції бере до уваги наступне.

Право органів державної податкової служби проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки передбачене п.75.1 ст.71 ПК України.

Суд встановив, що на підставі акту перевірки від 05.04.2012 року № 120/22/34275287 позивач прийняв ППР від 23.04.2012 року № 0000162210, яким збільшив відповідачу суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 31 980, 00грн. (25 584, 00грн. основний платіж та 6 396,00 - штрафна (фінансова) санкція).

На підставі зазначеного акту перевірки позивач прийняв ППР від 23.04.2012 року № 0000172210, яким позивач зменшив відповідачу від'ємне значення ПДВ на загальну суму 11 544, 00грн. (9 235, 00грн. основний платіж та 2 309, 00 - штрафна (фінансова) санкція).

Дані ППР отримані відповідачем 25.04.2012 року, однак в установленому законом порядку не оскаржені. Станом на час судового розгляду справи вищевказані грошові зобов'язання згідно з цими ППР не сплачені.

Відповідно до п. 57.3. ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Враховуючи, що вищевказані ППР не оскаржені, суд дійшов висновку про узгодженість визначених ними грошових зобов'язань.

Відповідно до пп.129.1.1. п.129.1. ст.129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Суд встановив, що відповідачу згідно з п.п.129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України на суму заборгованості з ПДВ нарахована пеня в розмірі 6 589 грн. 87 коп. за період з 23.04.2012 року до 14.08.2014 року. Крім того, станом на час узгодження вищевказаних грошових зобов'язань відповідач мав переплату з ПДВ в сумі 1 016, 50 грн. Також, за період з 20.08.2014 року до 25.09.2014 року позивач частково сплатив грошові зобов'язання з ПДВ в сумі 1 241, 00 грн. Отже, заборгованість відповідача з ПДВ станом на час розгляду справи згідно з підставами позову становить 40 878 грн. 75 коп., що відображено в даних зворотного боку облікової картки та яку позивач просить стягнути у судовому порядку.

Відповідно до п. 59.1. ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку з несплатою узгодженої суми грошового зобов'язання позивач прийняв податкову вимогу форми «Ю» від 15.08.2014 року № 2348-19 на суму 39 843, 31грн. Вказана вимога отримана відповідачем 22.08.2014 року, що підтверджується даними рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 8). В установленому законом порядку відповідач вимогу не оскаржив і до часу судового розгляду справи узгоджені зобов'язання ПДВ не сплатив, що підтверджується зворотнім боком облікової картки відповідача.

Згідно з п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

З даних зворотного боку облікових карток судом встановлено, що податковий борг відповідача з часу прийняття податкової вимоги та до часу судового розгляду справи не переривався, а недоїмка збільшувалася. Тому погашенню підлягає вся сума податкового боргу відповідача, у т.ч. яка виникла після прийняття податкової вимоги.

Право органів доходів і зборів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини передбачено п.20.1.34 ст.20.1 ПК України.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу приватного підприємства «ГЕОМАРКПРОЕКТ» - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Старова Н.Е.