Ухвала

від 19.01.2015 по справі п/811/4055/14

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 25006, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 40 -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

19 січня 2015 року справа № П/811/4055/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді - Жука Р.В., за участю секретаря Бондар Я.Г. та представників:

позивача: не з'явились;

відповідача: не з'явились

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманого матеріального забезпечення у розмірі 7041,74 грн., В С Т А Н О В И В:

Кіровоградський міськрайонний центр зайнятості звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманого матеріального забезпечення у розмірі 7041,74 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач перебуваючи на обліку в центрі зайнятості, відносився до категорії зайнятого населення - зареєстрований як фізична особа-підприємець і на час перевірки реєстрація не скасована, а відтак, незаконно отримував допомогу по безробіттю.

В судове засідання 19.01.2015 року представник позивача не прибув подавши до суду заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с.48).

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду (а.с.47) в судове засідання не з'явився, клопотань чи заяв до суду не подав.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що провадження у справі належить закрити у зв'язку із наступним.

З матеріалів справи вбачається, що 30.10.2013 року до Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості (далі-МЦЗ) звернулась з заявою та була зареєстрована, як шукаюча роботу, ОСОБА_1 (а.с.6)

Під час перебування на обліку у МЦЗ відповідачу здійснено виплату допомоги по безробіттю в сумі 7041,74 грн. Під час проведення розслідування обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним позивачем встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з ТОВ «Університет сучасних знань».

Частиною 3 статті 36 Закону України від 02.03.2000 № 1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" вказано, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України.

Так, відповідно до частин 1 і 2 статті 2 КАС України, визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частини 4 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Виходячи з вищезазначеного, адміністративними судами можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватись шкоди, завданої лише суб'єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднанні з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Аналіз припису наведеної норми дає підстави вважати, що адміністративними судами можуть розглядатись вимоги про відшкодування шкоди, завданої лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватись шкоди, завданої лише суб'єктом владних повноважень, такі вимоги мають бути поєднані з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

В даному випадку, Кіровоградський міськрайонний центр зайнятості просить стягнути з відповідача незаконно отриману допомогу по безробіттю. Отже, відповідач у спірних правовідносинах не виконував функцій суб'єкта владних повноважень, а виступав особою, яка отримувала матеріальну допомогу та соціальні послуги.

Згідно частини 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією або законами України.

Відповідно до частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктами владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії) дій чи бездіяльності.

Згідно із пунктом 5 частини другої статті 17 цього ж Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюються на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Отже, суб'єкт владних повноважень може звернутися до адміністративного суду з адміністративним позовом лише у випадку, коли це передбачено Конституцією або законами України.

Суд вважає за необхідне зазначити про відсутність у органів Державної служби зайнятості передбачених законом повноважень звертатись до адміністративного суду з позовами до фізичних осіб про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, оскільки такі вимоги за своєю сутністю є вимогами про відшкодування шкоди і відносяться до компетенції судів цивільної юрисдикції.

Даний спір стосується відшкодування збитків, за своєю сутністю та характером спірних правовідносин не є публічно-правовим і не підлягає вирішенню у відповідності із положеннями Кодексу адміністративного судочинства України.

Положення статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», на яку посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, не передбачають норм, які б надавали органам центу зайнятості право звертатись з позовом про стягнення з громадянина сум незаконно отриманої допомоги по безробіттю до адміністративного суду.

Аналогічна позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду від 03 липня 2014 року по справі № К/9991/29851/12 та від 22 травня 2014 року у справі К/800/4371/14 та узгоджується правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постановах від 18 червня 2013 року №№ 21-204а13, 21-124а13.

Відповідно до частини 1 статті 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Статтею 11 Цивільного кодексу України, встановлено що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (стаття 1166 Цивільного кодексу України). Визначена у вказаній нормі Цивільного кодексу відповідальність є деліктною і застосовується лише при наявності певних, передбачених законом умов, а саме: наявність складу правопорушення, тобто - наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди - відповідача; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина відповідача - заподіювача шкоди.

Оскільки, позивачем заявлені до фізичної особи вимоги про відшкодування шкоди за відсутності публічно-правового спору, справа підлягає вирішенню за правилами цивільного судочинства.

Відповідна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 14.03.2013 у справі № 21-15а13.

Суд приймає до уваги, що постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 14.02.2014 №2 був виключений пункт 16.2 постанови від 20.05.2013 № 8 "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів", яким передбачалось віднесення відповідної категорії справ до юрисдикції адміністративних судів.

Таким чином, спірні правовідносини не підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Суд роз'яснює Кіровоградському міськрайонному центру зайнятості, що розгляд даної категорії справ віднесено до юрисдикції місцевих загальних судів в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 157 КАС суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 51, 157, 158, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Провадження у справі за позовом Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманого матеріального забезпечення у розмірі 7041,74 грн. - закрити

Роз'яснити позивачу, що повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.В. Жук