Рішення

від 05.03.2015 по справі 902/27/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 березня 2015 р. Справа № 902/27/15

за позовом: Приватного підприємства "Піраміда-Агро" (вул. Енгельса, 263, оф.3, м. Черкаси, 18028)

до : Сільскогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард" (вул. Леніна, 30, с. Сільниця, Тульчинський р-н., Вінницька обл., 23621)

про стягнення 4317,11 грн.

Суд:

Суддя Кожухар М.С.

Секретар судового засідання Матущак О.В.

Представники :

позивача : Свистун В.М. - за дорученням

відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство "Піраміда-Агро" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення зі СТОВ "Авангард" 3 125,36 грн., з яких: 1 698,82 грн. боргу з урахуванням курсу долара, 387,07 грн. пені, 246,57 грн. - 10% річних, 792,90 грн. - 10 % штрафу.

Позовні вимоги мотивовані наступним.

06 квітня 2012 року між ПП "Піраміда-Агро" (далі - Продавець) та СТОВ "Авангард" (далі - Покупець) укладено договір поставки № 12/75 (далі - Договір).

У відповідності до п. 3.1. Договору - Покупець сплачує Продавцю кошти за цим договором в розмірі та в строки, передбачені специфікацією на кожну окрему поставку.

Відповідно до специфікації № 1 від 06.04.2012 Покупець сплачує Продавцю 10460,16 грн. до 06.04.2012, а решту суми що складає 6800,64 грн. до 30.09 2012. Відповідно до специфікації №2 від 06.04.2012 Покупець сплачує Продавцю 20% від суми, що складає 2782,08 грн. до 06.04.2012, а решту суми що складає 11128,32 грн. до 30.09.2012. Відповідно до специфікації №3 від 19.04.2012 Покупець сплачує Продавцю 100 % від суми що складає 1350, 00 гоп. до 30 вересня 2014 року.

На виконання умов договору, ПП "Піраміда-Агро" в квітні 2012 року поставило СТОВ "Авангард" товар на загальну суму 32 521,20 грн.

СТОВ "Авангард" за поставлений товар розрахувалось частково.

У відповідності до: п. 3.2 Договору в тому випадку, коли Долар США/Євро до гривні на день перерахування коштів є вище за курс долара США/Євро на день укладення договору, Сторони для визначення суми належної оплати здійснюють перерахунок; п. 3.3 Договору у випадку зміни курсу гривні перерахунок вартості поставленої продукції здійснюється Продавцем в односторонньому порядку і є обов'язковим для виконання Покупцем.

8,04 - курс міжбанківського валютного ринку долара США на дату відвантаження товару згідно договору. 16,25 - курс міжбанківського валютного ринку долара США на дату подання позовної заяви, згідно офіційного сайту Міністерства фінансів України. Отже, сума заборгованості згідно договору становить: 836,07 :8,04 х 16,25=1 698,82 грн.

У відповідності до п. 7.2.1 Договору за несвоєчасну оплату товару Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі 0,5 % від простроченої суми за кожен день прострочення (але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла на той період).

У відповідності до п. 7.2.2 Договору за несвоєчасну оплату товару Покупець сплачує Продавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 10% річних від простроченої суми.

У відповідності до п. 7.4 Договору за грубе порушення умов Договору або невиконання його умов, як-то порушення строків виконання зобов'язання Покупець сплачує Продавцю штраф в розмірі 10 % від вартості товарів, по яких допущено прострочення виконання.

Ухвалою від 16.01.2015 р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 10.02.2015 р.

В судовому засіданні 10.02.2015р. представник позивача підтримав подану 10.02.2015р. через канцелярію суду заяву б/н та б/д (вх.№ 06-52/1159/15 від 10.02.2015 р.) про збільшення позовних вимог, в якій він просить суд стягнути з СТОВ "Авангард" 4121,97 грн., з яких: 2620,52 грн. боргу з урахуванням купрсової різниці в ціні товару, 444,89 грн. пені, 263,66 грн. 10 % річних, 792,90 грн. 10% штрафу.

Ухвалою суду від 10.02.2015 р. заяву про збільшення розміру позовних вимог б/н та б/д (вх.№ 06-52/1159/15) повернуто Приватному підприємству "Піраміда-Агро" без розгляду.

Ухвалою суду від 10.02.2015р. розгляд справи відкладено на 05.03.2015р.

В судове засідання 05.03.2015р. з"явився представник позивача.

Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, відзиву на позов та витребуваних документів не надав. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Копія ухвали суду про відкладення розгляду справи, що 11.02.2015 р. направлена на адресу відповідача, яка зазначена у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (вул. Леніна, 30, с. Сільниця, Тульчинський р-н., Вінницька обл., 23621), до суду не повернута.

За змістом статті 64 ГПК, в разі якщо ухвалу суду було надіслано стороні за належною адресою (тобто адресою що повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути зокрема засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

На цьому, зокрема, наголошено у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

На підтвердження належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, судом до матеріалів справи долучено копію реєстру поштових відправлень № 168.

Отже судом вчинено усі можливі дії для повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, а саме: надіслано ухвалу суду за відповідною адресою відповідача більше, ніж за три тижні до дня судового засідання.

Відсутнісить представника відповідача у судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.

За таких обставин, справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав подану до суду 05.03.2015р. заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача 4 317,11 грн., з яких: 2 792,09 грн. боргу з урахуванням курсу долара США, 463,65 грн. пені, 268,47 грн. - 10% річних, 792,90 грн. - штрафу.

Заява про збільшення розміру позовних вимог, мотивована тим, що після подачі позову про стягнення заборгованості з відповідача змінився міжбанківський курс долара США до гривні, а також збільшилася кількість днів прострочення платежу відповідачем.

Станом на день укладення договору, тобто на 06 квітня 2012 року, курс міжбанківського валютного ринку долара США до гривні складав 8,04 грн. Станом на 02 березня 2015 року, тобто на день подання заяви про збільшення розміру позовних вимог, курс валютного ринку долара США до гривні, згідно офіційного сайту Національного банку України, складав 26,85 грн.

Згідно з п. 7.2.2 Договору поставки № 12/75 від 06.04.2012 Покупець оплачує за весь час прострочення 10 % річних від простроченої суми (у відповідності ст. 625 Цивільного кодексу України).

Згідно з п. 7.4 Договору поставки № 12/75 від 06.04.2012 за грубе порушення умов даного Договору або не виконання його умов, як-то: порушення строків виконання зобов'язань тощо, Покупець сплачує Продавцю штраф в розмірі 10 % вартості товарів, по яким допущено прострочення виконання.

Згідно з п. 7.5 Договору поставки № 12/75 від 06.04.2012, відповідно до ст. 259 Цивільного кодексу України, Сторони домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.

Згідно з п. 7.6 Договору поставки № 12/75 від 06.04.2012, відповідно до п.6 ст. 232 Господарського кодексу України, Сторони домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за даним Договором здійснюється без обмеження строку.

Заява про збільшення розміру позовних вимог прийнята судом відповідно до ст. 22 ГПК України.

Враховуючи подану представником позивача заяву про збільшення розміру позовних вимог, ціна позову становить 4 317,11 грн.

Заслухавши надані в судовому засіданні пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

06.04.2012р. між Приватним підприємством "Піраміда-Агро" (Продавець) та СТОВ "Авангард" (Покупець) укладено договір поставки № 12/75, відповідно до якого Продавець зобов'язується передати Покупцю у власність товар, відповідно до специфікацій, що є невід'ємною частиною цього Договору (надалі іменується "товар"), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити такий товар, виходячи із умов даного Договору.

Асортимент, ціна, вартість та кількість товару визначаються специфікаціями, які складаються на кожну окрему поставку та є невід'ємними частинами даного Договору (п. 2.1. Договору).

Покупець сплачує Продавцю кошти за цим Договором в розмірі та в строки, передбачені специфікацією на кожну окрему поставку (п. 3.1. Договору).

В тому випадку, коли Долар США/Євро до гривні на день перерахування коштів є вище за курс долара США /Євро на день укладення Договору, Сторони для визначення суми належної до оплати використовують таку формулу: С = А1/А2*В, де С - загальна сума договору на день перерахування коштів; В - сума Договору на момент підписання; А 1 - (курс міжбанківського валютного ринку до гривні) на день перерахування коштів; А 2 - (курс міжбанківського валютного ринку Долар-8,04; Євро 10,40 до гривні) на день підписання Договору (п. 3.2. Договору).

Сторони при підписанні даного Договору домовилися, що у випадку зміни курсу до гривні, згідно з п.3.2 Даного Договору перерахунок вартості поставленої продукції здійснюється Продавцем в односторонньому порядку і є обов'язковим для виконання Покупцем (п. 3.3. Договору).

Відповідно до п. 6.1. Договору, поставка товару здійснюється за домовленістю Сторін та визначається специфікацією.

Транспортні витрати та витрати по навантаженню товару на транспортний засіб здійснюється за домовленістю Сторін та визначається специфікацією (п. 6.2. Договору).

Згідно з п. 7.2.2. Договору, за несвоєчасну оплату товару Покупець сплачує Продавцю зокрема 10 % річних від простроченої суми (у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України).

Згідно з п. 7.4. Договору, за грубе порушення умов даного Договору або невиконання його умов, як-то порушення строків виконання зобов'язання тощо, Покупець сплачує Продавцю штраф в розмірі 10 % від вартості товарів, по яких допущено прострочення виконання.

Відповідно до ст. 259 Цивільного кодексу України, Сторони домовилися про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за даним Договором (п. 7.5. Договору).

Відповідно до п.6 ст. 232 Господарського кодексу України, Сторони домовилися про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за даним Договором здійснюється без обмеження строку (п. 7.6. Договору).

Цей договір складено у двох примірниках - по одному для кожної сторони (п. 10.1. Договору).

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін (п. 10.2. Договору).

Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 10.2. цього Договору, та закінчується 31 грудня 2012р. (п. 10.3. Договору).

У Специфікаціях № 1 від 06.04.2012р., № 2 від 06.04.2012р., № 3 від 19.04.2012р., що є додатками до договору поставки № 12/75 від 06.04.2012р., сторони визначили асортимент товару, його кількість вартість, ціну, строк поставки та оплати.

Відповідно до п. 2 Специфікації № 1, строк поставки Продавцем до 10 квітня 2012р.

Покупець сплачує Продавцю 10 460,16 грн. до 06.04.2012р., а решту суми що складає 6800,64 грн. до 30.09.2012р. (п. 3 Специфікації №1).

Відповідно до п. 2 Специфікації № 2, Покупець сплачує Продавцю 20 % від суми, що складає 2 782,08 грн. до 06.04.2012р., а решту суми, що складає 11128,32 грн. - до 30.09.2012р.

Відповідно до п. 2 Специфікації № 3, строк поставки Продавцем до 19 квітня 2012р.

Покупець сплачує Продавцю 100 % від суми, що складає 1350.00 грн. до 30 вересня 2012р.

На виконання умов договору, на підставі видаткових накладних № ПА-0000957 від 06.04.2012р., № ПА-0000958 від 06.04.2012р., № ПА-0000979 від 27.04.2012р., № ПА-0000987, позивач відвантажив відповідачу товар на загальну суму 32 521,20 грн.

За отриманий товар відповідач розрахувався частково, сплативши на рахунок позивача 31 685,13 грн., що стверджується банківськими виписками по рахунках.

Заборгованість відповідача перед позивачем становить 836,07 грн.

Наведене стверджується матеріалами справи та відсутністю будь-яких заперечень відповідача на позов.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

Ст. 193 Господарського кодексу України (ГК України) визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як випливає з наявних матеріалів справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, що випливають з договору поставки.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 712 Цивільного кодексу України і ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, зокрема, обов'язок покупця прийняти товар, що поставляється, і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу (ч.1 ст. 693 ЦК України).

Договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу ( ч.1 ст. 694 ЦК України).

Згідно з положеннями ст.ст. 6,627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладнні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільтного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Виходячи зі змісту ст. 533 Цивільного кодексу України, сторони вправі визначити суму, що підлягає сплаті за поставлений товар, за офіційним курсом відповідної іноземної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

У п. 3.2. Договору сторони передбачили, що в тому випадку, коли Долар США/Євро до гривні на день перерахування коштів є вище за курс долара США /Євро на день укладення Договору, Сторони для визначення суми належної до оплати використовують таку формулу: С = А1/А2*В, де С - загальна сума договору на день перерахування коштів; В - сума Договору на момент підписання; А 1 - (курс міжбанківського валютного ринку до гривні) на день перерахування коштів; А 2 - (курс міжбанківського валютного ринку Долар-8,04; Євро 10,40 до гривні) на день підписання Договору.

Такої думки притримується Вищий господарський суд України зокрема у постановах від 30.09.2014 р. (справа 906/573/14), від 25.11.2014 р. (справа 906/519/14), від 01.12.2014 р. (справа 914/687/14), від 11.02.2014 р. (справа 916/1148/14).

Сторони при підписанні даного Договору домовилися, що у випадку зміни курсу до гривні, згідно з п.3.2 Даного Договору перерахунок вартості поставленої продукції здійснюється Продавцем в односторонньому порядку і є обов'язковим для виконання Покупцем (п. 3.3. Договору).

Позивачем у відповідності до п.п. 3.2., 3.3. Договору, проведено перерахунок вартості поставленого, але не оплаченого відповідачем товару.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки станом на час розгляду справи відповідач не надав доказів погашення заборгованості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 836,07 грн. боргу підлягають задоволенню.

Також підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення суми курсової різниці в розмірі 1 956,02 грн., як такі, що відповідають умовам договору та положенням законодавства України.

Крім суми основного боргу, позивачем, за неналежне виконання грошових зобов'язань пред'явлено до стягнення з відповідача 463,65 грн. пені (за період з 01.10.2012р. по 02.03.2015р.), 268,47 грн. - 10% річних (за період з 01.10.2012 по 02.03.2015р.), 792,90 грн. - штрафу.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до ст. 252 ЦК України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Згідно зі ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

Неустойкою (штрафом, пенею) відповідно до положень ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 7.2.2. Договору, за несвоєчасну оплату товару Покупець сплачує Продавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 10 % річних від простроченої суми (у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України).

Згідно з п. 7.4. Договору, за грубе порушення умов даного Договору або невиконання його умов, як-то порушення строків виконання зобов'язання тощо, Покупець сплачує Продавцю штраф в розмірі 10 % від вартості товарів, по яких допущено прострочення виконання.

Відповідно до ст. 259 Цивільного кодексу України, Сторони домовилися про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за даним Договором (п. 7.5. Договору).

У пункті 7.6 Договору зазначено, що відповідно до п.6 ст 232 Господарського кодексу України, Сторони домовилися про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за даним Договором здійснюється без обмеження строку.

Разом з тим, до пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання без зазначення граничного строку не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

На цьому, зокрема наголошено у п. 2.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".

Отже, пеня може бути нарахована позивачем у даному випадку в межах передбаченого ч. 6 ст. 232 ГК України шестимісячного строку.

Так, відповідно до специфікації № 3 від 19.04.2012р., покупець повинен був сплатити Продавцю 100 % від суми, що складає 1350,00 грн., до 30 вересня 2012р. Виходячи з вище наведених положень законодавства та умов договору поставки, право вимоги щодо річних та пені виникає з 02.10.2012р., а не з 01.10.2012 р., як зазначено у розрахунку позивача, оскільки 30 вересня 2012 року - вихідний день та протягом шестимісячного строку, тобто по 02.04.2013 р.

У розрахунку пені позивач не врахував положення ч.6 ст. 232 ГК України та ст. 253 ЦК України, а також кількість днів у 2012 році (366 днів).

З урахуванням наведеного, дослідивши розрахунок заявлених до стягнення 463,65 грн. пені за період з 01.10.2012р. по 02.03.2015р., суд дійшов висновку, що дані позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 146,40 грн. за період з 02.10.2012р. по 02.04.2013р. (здійснений судом розрахунок долучено до матеріалів справи).

У розрахунку 10% річних позивач також припустився помилок, не врахувавши положення ст. 253 ЦК України та кількість днів у 2012 році (366 днів), в зв"язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача 268,47 грн. - 10% річних за період з 01.10.2012 по 02.03.2015р., підлягають частковому задоволенню - в розмірі 262,76 грн. за період з 02.10.2012 р. по 02.03.2015 р. (здійснений судом розрахунок долучено до матеріалів справи).

Дослідивши розрахунок заявлених до стягнення з відповідача 792,90 грн. - штрафу, суд дійшов висновку, що дані позовні вимоги підлягають задоволенню, як такі що відповідають законодавству та умовам Договору.

Згідно з положеннями ст. 49 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 82, 84, 115,116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард" (вул. Леніна, 30, с. Сільниця, Тульчинський р-н., Вінницька обл., 23621, код ЄДРПОУ 25495830) на користь Приватного підприємства "Піраміда-Агро" (вул. Енгельса, 263, оф.3, м. Черкаси, 18028, код ЄДРПОУ 34924277) 836,07 грн. боргу, 1956,02 грн. курсової різниці, 146,40 грн. пені, 262,76 грн. річних, 792,90 грн. штрафу та 1690,32 грн. у відшкодування витрат на сплату судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10 березня 2015 р.

Суддя Кожухар М.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (вул. Леніна, 30, с. Сільниця, Тульчинський р-н., Вінницька обл., 23621)