Рішення

від 16.02.2015 по справі 910/312/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2015Справа №910/312/15-г Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до школи І-ІІІ ступенів №282 Деснянського району міста Києва

про стягнення 461 456,29 грн.

Представники:

від позивача: Іващенко О.В. - представник за довіреністю № 91/2014/12/01-2 від 01.12.2014 року;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Київенерго" до школи І-ІІІ ступенів № 282 Деснянського району міста Києва про стягнення 461 456,29 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01.05.2003 року між публічним акціонерним товариством "Київенерго" та школою І-ІІІ ступенів № 282 Деснянського району міста Києва укладено договір № 1630207 на постачання теплової енергії у гарячій воді.

Відповідно до п. 1.1. договору № 1630207 від 01.05.2003 року, предметом цього договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з 2.2.1. договору, постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору.

Між сторонами виникли зобов'язання з договору поставки, згідно ст. 712 Цивільного кодексу України.

Однак свої зобов'язання за договором відповідач не виконує, внаслідок чого за період з 01.01.2012 року по 01.01.2013 року виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка на 01.02.2012 року становить 361 107,42 грн., що підтверджується довідкою про розрахунок основного боргу, табуляграмами та відомостями обліку та довідкою про розрахунок основного боргу.

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до суду з вимогою про стягнення з школи І-ІІІ ступенів № 282 Деснянського району міста Києва заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 361 107,42 грн., збитків від інфляції в розмірі 73 102,30 грн., 3 % річних в сумі 27 246,57 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 13.01.2015 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 02.02.2015 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 02.02.2015 року розгляд справи відкладено на 16.02.2015 року, у зв'язку із неявкою представника відповідача у судове засідання.

У судове засідання 16.02.2015 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали від 13.01.2015 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 31270328.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

01.05.2003 року між публічним акціонерним товариством "Київенерго" та школою І-ІІІ ступенів № 282 Деснянського району міста Києва укладено договір № 1630207 на постачання теплової енергії у гарячій воді.

Відповідно до загальних положень статуту публічного акціонерного товариства "Київенерго", затвердженого загальними зборами акціонерів акціонерної енергопостачальної організації "Київенерго" (протокол № 1/2011 від 05.04.2011 року), акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" перейменована у публічне акціонерне товариство "Київенерго" у відповідності до вимог та положень Закону України "Про акціонерні товариства" № 514-VI від 17.09.2008 року.

20.02.2012 року між публічним акціонерним товариством "Київенерго" та школою І-ІІІ ступенів № 282 Деснянського району міста Києва укладено договір про закупівлю послуг (теплова енергія у гарячій воді/парі) за державні кошти № 1630207, відповідно до якого учасник зобов'язується надати замовнику послуг, зазначену в п. 1.2. договору, а замовник - прийняти і оплатити таку послугу в порядку і строки згідно з цим договором.

Відповідно до п. 1.2. договору про закупівлю послуг, найменування послуг - постачання водяної пари і гарячої види (включно з холодоагентами) (код згідно ДКПП 016-97:40.30.1). послуги за цим договором передбачають поставку теплової енергії замовнику за допомогою технічних засобів передачі та розподілу гарячої води та пари. Одиницею виміру теплової енергії є 1 Гкал.

Відповідно до п. 5.2. договору про закупівлю, поставка теплової енергії здійснюється протягом 2012 року.

Згідно з п. 1.1. договору № 1630207 від 01.05.2003 року, предметом цього договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до 2.2.1. договору № 1630207 від 01.05.2003 року, постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору.

Згідно з п.п. 2.3.1., 2.3.2. договору № 1630207 від 01.05.2003 року, відповідач зобов'язується додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку № 1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку № 4 до договору.

Згідно з п. 3.1.1. договору № 1630207 від 01.05.2003 року, енергопостачальна організація має право вимагати від абонента виконання умов цього договору.

Тарифи на теплову енергію сторони погодили в додатку № 3 до договору, відповідно до умов п.1 якого розрахунки з замовником за відпущену теплову енергію «учасником» згідно з тарифами, затвердженими розпорядчим документом органу виконавчої влади, що здійснюється державне регулювання у сфері теплопостачання - Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України. Згідно з цим Законом, Постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України від 30.09..2011 року № 116 затверджено тариф на теплову енергію виробництва ПАТ «Київенерго».

Згідно додатку 4 «Порядок розрахунків за теплову енергію» до договору № 1630207 від 01 травня 2003 року, розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводиться виключно у грошовій формі.

Абонент щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту № 6 за адресою: вул. Меліоративна, буд. № 11, розрахункова група, тел. 512-47-56, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки відповідач передає в РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Сплату за вказаними в п. 2 цього додатку документами, абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства не виконуєвзяті насебе зобовязання, внаслідок чого за період з 01.01.2012 року по 01.01.2013 року виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка становить 361 107,42 грн., що підтверджується довідкою про розрахунок основного боргу, табуляграмами та відомостями обліку та довідкою про розрахзунок основного боргу.

Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до п. 1. ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частинами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Положеннями ч. 1 ст. 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності до положень ч. 6. та ч. 7 ст. 276 ГК України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно ст. 20 Закону України "Про теплопостачання", тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором № 1630207 від 01.05.2003 року за період з 01.01.2012 року по 01.01.2013 року, яка становить 361 107,42 грн., належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати пов'язані з інфляційними процесами в сумі 73 102,30 грн. та 3% річних в розмірі 27 246,57 грн. за період прострочення вказаний в розрахунку.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору та положень статті 625 Цивільного кодексу України.

Вимоги позивача щодо стягнення індексу інфляції в розмірі 73 102,30 грн. та 3% річних в розмірі 27 246,57 грн. за період прострочення вказаний в розрахунку є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно до ч. 5 статті 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з школи І-ІІІ ступенів № 282 Деснянського району міста Києва (02232, м. Київ, вул. Закревського, 65-А, код ЄДРПОУ 01488067) на користь публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 361 107 (триста шістдесят одна тисяча сто сім) грн. 42 коп., три проценти річних в розмірі 27 246 (двадцять сім тисяч двісті сорок шість) грн. 57 коп., індекс інфляції в розмірі 73 102 (сімдесят три тисячі сто два) грн. 30 коп., судовий збір в розмірі 9 229 (дев'ять тисяч двісті двадцять дев'ять) грн. 13 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 05.03.2015 року.

Суддя С.М. Мудрий