Ухвала

від 10.03.2015 по справі 911/656/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну 16тел. 235-24-26

У Х В А Л А

"10" березня 2015 р. Справа № 911/656/15

за позовом публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» , м. Київ,

до відповідача: приватного акціонерного сільськогосподарського товариства «Іванівський льонзавод», смт. Іванків,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Торгвельно-промислова компанія «Регіон» , м. Київ,

про звернення стягнення на предмет іпотеки

Суддя О.В. Конюх;

представники сторін:

від позивача: Звєрєва О.В., уповноважена, довіреність від 04.03.2015р. № 04/578д

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

ухвалою господарського суду Київської області від 23.02.2015р. порушено провадження у справі № 911/656/15 за позовом ПАТ «Банк Камбіо» до приватного акціонерного сільськогосподарського товариства «Іванівський льонзавод» про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позов обґрунтований тим, що між ПАТ «Банк Камбіо» (Банк) та ТОВ «Торгівельно-промислова компанія «Регіон» (позичальник) 03.06.2011р. було укладено кредитний договір № 648/02-2011, згідно якого позичальник отримав кредитні кошти із строком повернення до 03.08.2011р. Додатковими угодами до кредитного договору строк користування кредитом неодноразово продовжувався, остаточний строк повернення кредитних коштів було встановлено додатковою угодою від 30.03.2012р., а саме до 01.11.2012р. Позичальник заборгованість по кредиту не погасив, у зв'язку з чим позивач твердить про наявність заборгованості перед Банком в загальній сумі 3 457 000,00 доларів США.

Позивач твердить, що в забезпечення виконання позичальником ТОВ «Торгівельно-промислова компанія «Регіон» за кредитним договором № 648/02-2011 між банком (іпотекодержателем) та іпотекодавцем - закритим акціонерним сільськогосподарським товариством «Іванівський льонзавод» було укладено договір іпотеки від 21.06.2011р., згідно якого в забезпечення виконання зобов'язань позичальника за даним кредитним договором іпотекодавцем було передано в іпотеку цілісний майновий комплекс загальною площею 15992,7 кв.м. (всього 16 об'єктів нерухомого майна) розташований за адресою Київська обл., смт. Іванків, вул. Поліській шлях, будинок №15 на земельній ділянці загальною площею 7,73 га.

У зв'язку із невиконанням позичальником ТОВ «Торгівельно-промислова компанія «Регіон» своїх зобов'язань за кредитним договором № 648/02-2011, позивач просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності.

Ухвалою від 23.02.2015р. суд зобов'язав позивача подати ряд документів та виконати ряд дій, необхідних для розгляду справи та прийняття законного обґрунтованого рішення, зокрема позивача зобов'язано подати документи, що підтверджують суму заборгованості ТОВ "Торгівельно-промислова компанія "Регіон", в тому числі рішення суду про стягнення боржника коштів, докази його невиконання боржником, а також документальні відомості про дійсну ринкову вартість предмету іпотеки - нерухомого майна цілісного майнового комплексу площею 15992,7 кв.м., що належить ПАСТ "Іванківський льонзавод", в тому числі окремо про вартість кожної складової цілісного майнового комплексу.

Вимоги суду позивачем виконані не були.

Позивач подав суду довідку від 06.03.2015р. № 04/592, в якій, посилаючись на розділ VІІ Звернення стягнення на предмет іпотеки Листа Верховного Суду України «Аналіз судової практики застосування судами законодавства, яке регулює іпотеку як заставу нерухомого майна», твердить, що згідно позиції Верховного Суду України початкова ціна предмета іпотеки не береться до уваги судом у разі заявлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на нього, оскільки згідно із ч. 3 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. Із зазначених положень позивач робить помилковий висновок про те, що визначення дійсної ринкової вартості предмету іпотеки не має сенсу.

По-перше, відповідно до частини п'ятої ст. 33 Закону України «Про іпотеку» якщо предметом іпотеки є два або більше об'єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя. За таких обставин, суду належить встановити дійсну вартість кожного із 16 об'єктів нерухомого майна, які входять до складу цілісного майнового комплексу, для встановлення меж звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки звернення стягнення на предмет іпотеки має відбуватися лише в обсязі, достатньому для задоволення вимог іпотекодержателя, а не автоматично на весь цілісний майновий комплекс.

По-друге, відповідно до частини третьої ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності . Саме ця вартість на момент набуття права на предмет іпотеки підлягає встановленню судом, про що і зазначено в розділі VІІ Звернення стягнення на предмет іпотеки Листа Верховного Суду України «Аналіз судової практики застосування судами законодавства, яке регулює іпотеку як заставу нерухомого майна» від 01.02.2015р.

Верховний Суд України наголошує, що не береться до уваги початкова ціна предмета іпотеки, визначена в договорі, оскільки набуття права власності на предмет іпотеки здійснюється за дійсною вартістю на момент такого набуття.

Крім того, відповідно до частини третьої ст. 37 Закону України «Про іпотеку», у разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя . За таких обставин, з'ясування розміру та складу дійсної заборгованості за кредитним договором а також встановлення дійсної ринкової вартості предмету іпотеки та кожного з об'єктів нерухомого майна, що входять до його складу, підлягають до обов'язкового з'ясування судом в межах розгляду даної справи.

За таких обставин суд вдруге зобов'язує позивача подати суду документи, що підтверджують суму заборгованості ТОВ "Торгівельно-промислова компанія "Регіон", в тому числі рішення суду про стягнення боржника коштів, докази його невиконання боржником, а також документальні відомості про дійсну ринкову вартість предмету іпотеки - нерухомого майна цілісного майнового комплексу площею 15992,7 кв.м., що належить ПАСТ "Іванівський льонзавод", в тому числі окремо про вартість кожної складової цілісного майнового комплексу.

Позивачем на вимогу ухвали від 23.02.2015р. подано оригінали кредитного договору від 03.06.2011р. № 648/02-2011 з додатковими угодами та оригінал договору іпотеки від 21.06.2011р., які є підставою поданого у справі позову.

Під час дослідження вказаних документів судом встановлено, що договір іпотеки взагалі не містить підписів уповноважених представників банку та іпотекодавця, печатками не скріплений. Копія договору іпотеки, яка подана позивачем як додаток до позовної заяви, підписів та печаток сторін також не містить. Разом із тим, відповідно до частини 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами.

За таких обставин, суд вдруге зобовязує позивача подати оригінал Договору іпотеки від 21.06.2011р., який є підставою поданного позову, або письмові документально підтверджені пояснення щодо його відсутності.

В судове засідання представники відповідача та третьої особи не з'явились.

Враховуючи вищевикладене, розгляд справи по суті в даному судовому засіданні не може відбутися та підлягає відкладенню на підставі пунктів 1, 2, 3 частини першої ст. 77 ГПК України.

Беручи наведене вище до уваги та керуючись ст. ст. 65, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Розгляд справи №911/5312/14 відкласти на 25.03.2015р. на 14 год. 00 хв.

2. Вдруге зобов'язати позивача додатково уточнити та обґрунтувати позовні вимоги.

3. Вдруге зобов'язати позивача подати суду:

- документи, що підтверджують суму заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "Регіон", в тому числі рішення суду про стягнення боржника коштів, докази його невиконання боржником;

- документальні відомості про дійсну ринкову вартість предмету іпотеки станом на час розгляду справи - нерухомого майна цілісного майнового комплексу площею 15992,7 кв.м., що належить ПАСТ "Іванівський льонзавод", в тому числі окремо про вартість кожної складової цілісного майнового комплексу;

- оригінал договору іпотеки від 21.06.2011р. або письмові документально підтверджені пояснення щодо його відсутності.

4. Вдруге зобов'язати відповідача подати : - оригінали (для огляду) та належним чином засвідчені копії (для залучення до матеріалів справи) Свідоцтва про державну реєстрацію, довідки про включення до ЄДРПО України, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів;

- - документальні відомості про дійсну ринкову вартість предмету іпотеки - нерухомого майна цілісного майнового комплексу площею 15992,7 кв.м., що належить ПАСТ "Іванівський льонзавод", в тому числі окремо про вартість кожної складової цілісного майнового комплексу;

- наявні у відповідача інші документи та докази, що стосуються предмету спору.

5. Попередити позивача , що при повторному необгрунтованому невиконанні вимог ухвали суду та неподанні витребуваних судом документів та доказів, необхідних для розгляду справи по суті та прийняття законного обгрунтованого рішення, суд має право залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої ст. 81 ГПК України.

6. Вдруге запропонувати відповідачу подати - відзив на позов з документальним та правовим обґрунтуванням заперечень, контррозрахунок суми заборгованості.

7. Вдруге зобов'язати третю особу подати суду документи (платіжні документи, банківські виписки тощо), що підтверджують сплату грошових коштів за Кредитним договором (невідновлювальна кредитна лінія) від 03.06.2011р. №648/02-2011 із подальшими змінами та доповненнями до нього.

8. Вдруге запропонувати третій особі подати суду нормативно та документально обґрунтовані письмові пояснення щодо поданого позову.

9. Учасникам процесу письмові докази, які подаються до господарського суду, оформити відповідно до вимог ст. 36 ГПК України, а пояснення по суті спору викласти письмово відповідно до ст. 32 ГПК України.

Повноваження представників сторін мають бути підтверджені довіреністю, оформленою в установленому порядку (засвідченою нотаріально або, якщо довіреність видає юридична особа - підписом її керівника з прикладенням печатки цієї організації). В разі представництва інтересів сторони безпосередньо її керівництвом - подати копію наказу, рішення, розпорядження, протоколу тощо про призначення на відповідну посаду.

Викликати в судове засідання повноважних компетентних представників учасників провадження.

Суддя О.В. Конюх