Постанова

від 10.03.2015 по справі 815/6899/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 815/6899/14

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2015 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стеценко О.О.

за участю секретаря - Царькової К.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Аквачіз» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство «Аквачіз» (далі - Позивач, або ПП «Аквачіз») з позовом (а.с.3-8) до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - Відповідач, або ДПІ Приморському районі м. Одеси) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області №0001882208 від 01.12.2014 року, яким ПП «Аквачіз» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 26330,00 грн., за основним платежем 21064,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 5266,00 грн.

Свої вимоги Позивач обґрунтував наступними доводами.

ДПІ у Приморському районі м. Одеси було проведено документальну виїзну позапланову перевірку ПП «Аквачіз» з питань підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Трансфергруп» за травень 2014 року, за результатами якої було складено акт перевірки №6878/22-08/35179708 від 14.11.2014 року (далі - Акт перевірки).

На підставі вказаного Акту перевірки Відповідачем 01.12.2014 року було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001882208, яким ПП «Аквачіз» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 26330,00 грн., у тому числі за основним платежем 21064,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 5266,00 грн.

На думку Позивача, зроблені ДПІ в Приморському районі м. Одеси під час проведення перевірки висновки про відсутність реально вчинених господарських операцій між ПП «Аквачіз» та ТОВ «Трансфергруп» у травні 2014 року та, як наслідок, завищення Позивачем податкового кредиту з ПДВ не відповідають дійсності та положенням чинного законодавства України.

Позивач зазначає, що вказані в Акті перевірки господарські операції між ПП «Аквачіз» та ТОВ «Трансфергрупп» безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю ПП «Аквачіз». Товари, придбані «ПП Аквачіз» в травні 2014 року у ТОВ «Трансфергрупп» були доставлені перевізником ФОП ОСОБА_2 до складських приміщень, що є у платному користуванні ПП «Аквачіз» на підставі договору оренди. В подальшому, придбані товари були реалізовані підприємствам оптово-роздрібної торгівлі. Отже, правочини, укладені між ПП «Аквачіз» та ТОВ «Трансфергрупп» мали на меті настання реальних наслідків та фактично виконувались. Первинна бухгалтерська документація по господарським взаємовідносинам з ТОВ «Транфергрупп» відповідає вимогам, установленим ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Податковий кредит сформований Позивачем по господарським операціям з ТОВ «Трансфергрупп» підтверджений належним чином оформленими податковими накладеними, які є дійсними та відповідають вимогам законодавства.

Крім того, Позивач зазначив, що юридична відповідальність має індивідуальний характер в зв'язку з чим ПП «Аквачіз» не може бути притягнено до відповідальності за порушення правил податкового або бухгалтерського обліку своїми контрагентами.

Таким чином, на думку представника ПП «Аквачіз», Позивачем під час формування у податковому обліку податкового кредиту з ПДВ внаслідок господарських операцій з ТОВ «Трансфергрупп» були додержані всі вимоги законодавства в зв'язку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене безпідставно і підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представники Позивача заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, вказаних у позові.

Ухвалою суду, занесеною до журналу судових засідань первісного Відповідача - Державну податкову інспекцію у Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області замінено на її процесуального правонаступника - Державну податкову інспекцію у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області. Як представник первісного Відповідача так і представник процесуального правонаступника Відповідача в судове засідання для розгляду справи по суті не з'явився, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином. Представником Відповідача надані до суду письмові заперечення проти позову в яких зазначив, що зазначив, що в період з 03.11.2014 року по 07.11.2014 року була проведена позапланова виїзна перевірка ПП «Аквачіз» з питання підтвердження взаємовідносин зТОВ «Трансфергрупп» за період - травень 2014 року. Під час проведення перевірки було встановлено порушення ПП «Аквачіз» вимог п.п. 186.1 ст. 186, п.п. 199.1, 198.3, 198.1 ст. 198 ПК України (далі - ПК України), в результаті чого завищено податковий кредит з ПДВ в травні 2014 року на суму 21064,00 грн., що призвело до недоотримання бюджетом вказаної суми ПДВ. Проведеною перевіркою встановлено неможливість підтвердження реальність здійснення господарських відносин постачальника ТОВ «Трансфергрупп» на адресу ПП «Аквачіз» в травні 2014 року. На думку Відповідача, доводи, які наведені Позивачем в позовній заяві не спростовують порушення встановлені перевіркою та не можуть бути підставою для скасування податкового повідомлення-рішення (т. 2 а.с. 1-8).

Вислухавши пояснення представників Позивача, дослідивши письмові заперечення Відповідача, дослідивши та проаналізувавши надані сторонами докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Приватне підприємство «Аквачіз» зареєстровано 07.06.2007 року виконавчим комітетом Одеської міської ради, ідентифікаційний код 35179708. Підприємство є платником ПДВ відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 100048895 від 25.06.2007 року, індивідуальний податковий номер 351797015532 (т. 1 а.с.37, 40).

Судом встановлено, що в період з 03.11.2014 по 07.11.2014 року згідно п.п.78.1.1. п.78 ст.78 ПК України на підставі наказу №2447 від 30.10.2014 року (т. 1 а.с.9), направлення на перевірку № 002744/2561 від 30.10.2014 року (т. 2 а.с.18), виданих ДПІ у Приморському районі м. Одеси, головним державним ревізором-інспектором відділу податкового аудиту окремих платників управління податкового аудиту ДПІ у Приморському районі м. Одеси Чудовою І.О. проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Аквачіз» код ЄДРПОУ 35179708 з питання підтвердження взаємовідносин із ТОВ «Трансфергрупп» код ЄДРПОУ 39033887 за травень 2014 року за результатами якої було складено акт перевірки № 6878/22-08/35179708 від 14.11.2014 року (т. 1 а.с.10-20).

Відповідно до висновків Акту перевірки встановлено порушення ПП «Аквачіз» вимог п.п. 186.1 ст.186, п.п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України в результаті чого ПП «Аквачіз» завищено податковий кредит з ПДВ у травні 204 року на суму 21064,00 грн., що призвело до недоотримання бюджетом зазначеної суми по ПДВ.

Не погоджуючись з вказаними висновками Акту перевірки, ПП «Аквачіз» 19.11.2014 року надало на них заперечення вих.№ 3/11 до ДПІ у Приморському районі м. Одеси (т. 1 а.с.21-28). ДПІ у Приморському районі м. Одеси за результатами розгляду вказаних заперечень залишило висновки Акту перевірки без змін (т. 1 а.с. 29-35).

На підставі Акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси 01.12.2014 року прийняло податкове повідомлення-рішення №0001882208, яким ПП «Аквачіз» збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 26330,00 грн., у тому числі за основним платежем 21064,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 5266,00 грн. (т. 1 а.с.36).

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, Позивач звернувся до суду.

Як вбачається з Акту перевірки, висновки Відповідача про завищення ПП «Аквачіз» в травні 2014 року податкового кредиту з ПДВ в розмірі 21064,00 грн. базується на визнанні ДПІ у Приморському районі м. Одеси фінансово-господарських взаємовідносин між ТОВ «Трансфергрупп» та ПП «Аквачіз» такими, що вчинено без наміру створення реальних правових наслідків, які обумовлюються цими правочинами. Також згідно Акту перевірки ПП «Аквачіз» не представлено документів, підтверджуючих подальшу реалізацію отриманого товару від ТОВ «Трансфергрупп», в зв'язку з чим неможливо встановити рух товару, придбаного ПП «Аквачіз» у ТОВ «Трансфергрупп».

Висновки Акту перевірки щодо фіктивності та безтоварності господарських операцій між ТОВ ПП «Аквачіз» та ТОВ «Трансфергрупп» в свою чергу, базуються на відомостях акту №2153/26-55-22/07/39033887 від 30.07.2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Трансфергрупп» (код ЄДРПОУ 39033887) щодо підтвердження господарських відносин платника податків за період з 01.04.2014 року по 30.06.2014 року, складеного ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві (т. 2 а.с.9-17).

Згідно вказаного акту немає можливості підтвердити реальність здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Трансфергрупп» у зв'язку з не наданням первинних бухгалтерських та податкових документів, що підтверджують придбання товарів та послуг від підприємств постачальників, а також використання складських, виробничих приміщень, за результатами зустрічної звірки встановлено відсутність реального здійснення операцій ТОВ «Мега-проект» при придбанні та продажу товарів (робіт, послуг).

Дослідивши реальність та фактичність господарських операцій ПП «Аквачіз» з контрагентом ТОВ «Трансфергрупп» у травні 2014 року, їх відповідність діючому законодавству, а також правомірність формування Позивачем податкового кредиту по вказаним операціям, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 01.04.2014 року ПП «Аквачіз» (покупець) уклало з ТОВ «Трансфергрупп» (постачальником) договір поставки №1-0104 згідно п.1.1. якого в порядку і на умовах визначених цим договором постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність покупцю визначений цим договором товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату. Відповідно до п.2.1. договору асортимент та кількість товару, що поставляється на підставі цього договору визначаються сторонами на підстав узгодженого та прийнятого постачальником замовлення покупця та вказуються у видаткових накладних на партію товару. Згідно п.3.1. договору поставка товару покупцю здійснюється постачальником на умовах EXW (згідно правил Інкотермс-2010) зі складу постачальника, за адресою, вказаною в замовленні (т. 1 а.с. 147-150).

Судом встановлено, що ТОВ «Трансфергрупп» згідно вказаного договору здійснило постачання на користь ПП «Аквачіз» картриджів та фільтрів для очищення води. Факт поставки ТОВ «Трансфергрупп» товарів на користь ПП «Авачіз» підтверджується видатковими накладними: №95 від 21.05.2014 року, № 92, 93 від 20.05.2014 року, №81 від 19.05.2014 року, №69 від 05.05.2014 року (т. 1 а.с.232-236), випискою з журналу реєстрації довіреностей на отримання товарно-матеральних цінностей ПП «Аквачіз» (т. 1 а.с.138).

Факт перевезення вищевказаного товару зі складу постачальника на склад покупця - ПП «Аквачіз» підтверджується договором №5 на перевезення вантажу автомобільним транспортом, укладеного між ФОП ОСОБА_2 (перевізником) та ПП «Аквачіз» (замовником) (т.1 а.с.145-146), заявками на перевезення вантажу (т.1 а.с.122-126), товарно-транспортними накладними (т. 1 а.с.132-136), актами виконаних робіт (т. 1 а.с.117-121). Перевезення товару здійснювалось на адресу складу ПП «Аквачіз»: м. Одеса, вул. М.Боровського, 33. ПП «Аквачіз» здійснює користування складом за вказаною адресою на підставі договору №10-2014 від 01.01.2014 року, укладеного з ТОВ «Одеський завод залізобетонних виробів» (т. 1 а.с.116, 139-144). Факти оплати Позивачем придбаного товару підтверджується платіжними дорученнями та випискою з банківського рахунку ПП «Аквачіз» (т. 1 а.с. 176-221).

Судом встановлено, що товар, придбаний у ТОВ «Трансфергрупп» в подальшому був реалізований Позивачем контрагентам - покупцям, що підтверджується видатковими, податковими накладними, довіреностями на право отримання товарно-матеріальних цінностей, регістрами бухгалтерського обліку Позивача (т. 1 а.с.41-78, 151-170)

За результатами вказаних господарських операцій ПП «Аквачіз» в травні 2014 року було сформовано податковий кредит в розмір 21064,00 грн., що підтверджується податковими накладними, отриманим від ТОВ «Трансфергрупп» та змістом податкової декларації з ПДВ, поданої ПП «Аквачіз» за травень 2014 року (т. 1 а.с. 101-111, 222-226).

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Згідно п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

Пунктами 201.1, 201.4 ст.201 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товару (послуг).

Згідно п. 201.10 ст.201 Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Пунктом 201.6 ст.201 Кодексу встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, що підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару. Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Водночас, ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ та витрати податку на прибуток мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Суд зазначає, що досліджені під час розгляду справи первинні документи по господарським операціям ПП «Аквачіз» з контрагентом - постачальником ТОВ «Трансфергрупп» відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і не дають підстав для висновку про нездійснення спірних операцій.

Суд зазначає, що роблячи висновок щодо завищення Позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Трансфергрупп», Відповідач, зокрема, послався на висновки акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Трансфергрупп», яким встановлено відсутність у «Трансфергрупп» основних засобів, виробничого, транспортного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів, трудових ресурсів в зв'язку з чим здійснення фінансово-господарської діяльності є неможливим.

Суд не приймає до уваги посилання ДПІ у Приморському районі м. Одеси на вказаний акт про неможливість проведення зустрічної звірки, оскільки чинним законодавством чітко не регламентована обов'язкова кількість необхідних ресурсів для здійснення тієї чи іншої діяльності. Відповідачем не зазначено стосовно того, яка кількість працюючих осіб достатня для такого виду діяльності, за яким було здійснено господарські операції між Позивачем та його контрагентом. В залежності від специфіки виду діяльності підприємство у разі виникнення такої потреби може залучити до виконання роботи інших осіб з наявними ресурсами визначеного обсягу і структури.

Також суд зазначає, що можливі порушення податкового законодавства з боку контрагенту Позивача при здійсненні господарських операцій для зниження об'єкту оподаткування, доказів чого податковим органом до суду надано не було, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про відсутність фактичного виконання ТОВ «Трансфергрупп» своїх обов'язків за договором поставки та відсутність у Позивача, права на податковий кредит з ПДВ.

При прийнятті рішення суд враховує положення ст.244-2 КАС України щодо обов'язковості рішення Верховного Суду України, прийнятого за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, та, зокрема, постанову Верховного Суду України від 31.01.2011 року по справі № 21-47а10 за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, в якому зазначено, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

При цьому, при розгляді адміністративних справ необхідно також враховувати і практику Європейського суду з прав людини, рішення якого, згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також враховуючи приписи ст.9 Конституції України та ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», є джерелом права та є обов'язковим для виконання Україною.

Так, Європейський суд з прав людини (п'ята секція) у своєму рішенні від 22.01.2009 року (заява №3991/03) у справі «Булвес» АД проти Болгарії зазначив наступне: «Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов'язків із декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов'язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються, до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності».

Також, суд зазначає, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення Позивачем до податкового кредиту сум ПДВ, контрагент був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також був зареєстрований платником ПДВ, Позивач як отримувач відповідних робіт та послуг не може нести відповідальність ні за несплату податків постачальником послуг, ні за можливу недостовірність відомостей про нього, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач, і ТОВ «Трансфергрупп» на час здійснення спірних господарських операцій були зареєстровані як платники ПДВ, що не заперечується Відповідачем (т. 1 а.с.112-114).

Суд зазначає, що Відповідачу, як контролюючому органу, відповідно до покладених на нього функцій та повноважень при перевірці діяльності платників податків не надано права визнання в односторонньому порядку господарських правочинів недійсними. У взаємозв'язку з наведеним суд також зазначає, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси не надала під час розгляду справи рішення суду, яке набрало законної сили, прийнятого в порядку ст.234 ЦК України щодо фіктивності або нікчемності правочинів між Позивачем та його контрагентом ТОВ «Трансфергрупп». Відповідач не навів жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності Позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли свідчити про фіктивність вчинених операцій, відсутність факту постачання товару, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії Позивача по господарським відносинам зі своїм контрагентом були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що Позивачем у відповідності до вимог ст.ст. 198, 201 ПК України віднесено до складу податкового кредиту грошові суми, сплачені ТОВ «Трансфергрупп», яке на момент здійснення господарської діяльності мало статус платника ПДВ. В зв'язку з викладеним суд вважає необґрунтованими висновки Акту перевірки щодо завищення Позивачем у травні 2014 року податкового кредиту з ПДВ в розмірі 21064,00 грн. по господарським операціям з ТОВ «Трансфергрупп».

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які

фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що Відповідач у судовому засіданні не довів правомірності та обґрунтованості спірного податкового повідомлення-рішення №0001882208 від 01.12.2014 року, у зв'язку з чим позовні вимоги ПП «Аквачіз» підлягають задоволенню шляхом визнання його протиправним та скасування.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, 159-163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Аквачіз» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області №0001882208 від 04.12.2014 року, яким Приватному підприємству «Аквачіз» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 26330,00 грн., з яких за основним платежем - 21064,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 5266,00 грн.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Стеценко О.О.

10 березня 2015 року.