Рішення

від 10.03.2015 по справі 477/363/15-ц

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 477/363/15-ц

Провадження № 2/477/332/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2015 року Жовтневий районний суд Миколаївської у складі:

головуючої по справі - судді Семенової Л.М.,

при секретарі судового засідання - Федоровській Л.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жовтневого районного суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

17 лютого 2015 року позивачка звернулася до суду із вказаною позовною заявою, в якій просить визнати за нею право власності на земельні ділянки площею 2,7044 га кадастровий номер 4823383000:12:000:0085 та площею 1,4438 га кадастровий номер 4823383000:11:000:0126, обидві за цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та що розташовані за межами населеного пункту с.Мішкове-Погорілове Жовтневого району Миколаївської області, в порядку спадкування після смерті матері - ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

В обґрунтування своїх вимог вказувала, що вона є спадкоємицею майна після смерті матері та у передбачений законом строк звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину щодо вищевказаних земельних ділянок їй було відмовлено через те, що правовстановлюючі документи на вказане майно були видані вже після смерті спадкодавця, а отже за захистом своїх спадкових прав вона була змушена звернутися до суду із цим позовом.

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила справу розглянути за її відсутності.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду із заявами, в яких позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 визнали та просили справу розглянути за їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи, в межах заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Так, за даними копії свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 від 04.02.1970 року, серії НОМЕР_2 від 24.01.2012 року та серії НОМЕР_3 від 24.04.1982 року, підтверджуються родинні відносини позивачки та відповідачів із ОСОБА_4 відповідно як дітей та матері (а.с. 9-11).

За даними свідоцтва про смерть НОМЕР_4, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, про що виконкомом Мішково-Погорілівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області було здійснено актовий запис про смерть за №77 (а.с. 12).

З матеріалів спадкової справи, заведеної приватним нотаріусом Жовтневого районного нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_5 вбачається, що єдиним спадкоємцем яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 є її донька - позивачка по справі ОСОБА_1 Інші спадкоємці ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від прийняття спадщини після смерті матері відмовилися.

Підстави, з яких позивачка була змушена звернутися до суду із цим позовом підтверджуються постановою цього ж нотаріуса від 18 листопада 2014 року, якою позивачці ОСОБА_1 було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, а саме: видачі свідоцтва про право на спадщину - земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Мішково-Погорілівської сільської ради, у зв'язку з тим, що надані документи не підтверджують права власності померлого на вказане майно (а.с. 13).

Так, за даними копій державних актів серії ЯК № 818649 та серії ЯК № 818648, наданих відділом Держземагентства у Жовтневому районі Миколаївської області, ОСОБА_4 належали земельні ділянки площею 1,4438 га та площею 2,7044 га, обидві для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і розташовані: Миколаївська область Жовтневий район, Мішково-Погорілівська сільська рада, за межами населеного пункту. Вказані державні акти дійсно було видано вже після смерті власниці ОСОБА_4, у зв'язку чим не можуть бути прийняті нотаріусом, як документ, що підтверджує право власності особи щодо цього майна (а.с. 21-23).

Натомість у власність спадкодавиці ОСОБА_4 вказано майно було передано за її життя. Так, розпорядженням Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області від 05 жовтня 2011 року, було передано у власність ОСОБА_4 земельна ділянка загальною площею 4,1482 га, що поділена на дві ділянки 1,4438 га та 2,7044 га з присвоєнням кадастрових номерів 4823383000:11:000:0126 та 4823383000:12:000:0085 (а.с. 14-18).

Зі змісту вищевказаного розпорядження слідує, що передача вказаних земельних ділянок відбулося внаслідок паювання земель колгоспу «Пам'ять Комунарів».

Відповідно до положень ст.14 Конституції України та ст.1 Земельного Кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

В свою чергу Указом Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" від 8 серпня 1995 р. № 720 було визначено, що паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства. Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства.

Відповідно до ст. 25 ЗК України, при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю).

Відповідно до частини 5 вказаної статті, - Особи, зазначені у частині першій цієї статті, мають гарантоване право одержати свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості).

З матеріалів справи вбачається, що за життя ОСОБА_4 набула відповідних прав щодо вказаних земельних ділянок, вчинила дії щодо отримання правовстановлюючих документів, однак останні, з незалежних від спадкодавця причин, були видані лише після її смерті.

За такого, суд дійшов висновку про набуття ОСОБА_4 за життя прав власника щодо вищевказаного майна.

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч.5 ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Положення ч.1 ст.15 та ст.392 ЦК України вказують, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи наведене, та встановивши, що позивачка ОСОБА_1 відповідно до ст.1261, ст. 1268 ЦК України, є спадкоємцем майна, що залишилося після смерті її матері ОСОБА_4 та спадщину прийняла, однак нотаріально оформити свої спадкові права через вищевказані обставини позбавлена можливості, відповідно до ст.16 ЦК України, враховуючи гарантоване державою право спадкоємців щодо отримання спадщини, суд вважає, що цивільне право позивачки підлягає захисту шляхом визнання за нею права власності на вказане спадкове майно.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 11, 208, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року, право власності на:

· земельну ділянку площею 2,7044 га, що розташована за адресою: Миколаївська область, Жовтневий район, Мішково-Погорілівська сільська рада, за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4823383000:12:000:0085 та що зазначена у Державному акті серії ЯК№818649, виданому 19 січня 2012 року, та зареєстрованому у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 482330001001594;

· земельну ділянку площею 1,4438 га, що розташована за адресою: Миколаївська область, Жовтневий район, Мішково-Погорілівська сільська рада, за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4823383000:11:000:0126 та що зазначена у Державному акті серії ЯК№818648, виданому 19 січня 2012 року, та зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 482330001001595.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Миколаївської області через Жовтневий районний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Л.М.Семенова