Рішення

від 10.03.2015 по справі 521/10227/14-ц

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/10227/14-ц

№пр.2/521/765/15

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2015 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Буран О. М.

при секретарі - Янкул Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» про стягнення страхового відшкодування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, моральної шкоди та витрат на правову допомогу, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» та уточнивши позовні вимоги просить стягнути з відповідача на свою користь пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання у розмірі 394,95 грн., витрати, пов*язані з наданням правової допомоги у розмірі 6 000,00 грн. та суму сплаченого судового збору у розмірі 243,6 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 11 листопада 2013 року о 18 год. 30 хв. сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2. Винним в порушенні правил дорожнього руху визнано ОСОБА_2, якого було притягнуто до адміністративної відповідальності. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО», згідно страхового полісу №АС/5342048, тому ОСОБА_1 звернувся до Одеської філії ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» з вимогою виплатити йому страхове відшкодування спричинених збитків у розмірі 11996,00 гривень, згідно звіту про вартість матеріального збитку. 14.01.2014 року з вказаного приводу, позивач звернувся з письмовою заявою стосовно, але жодних відповідей стосовно прийнятого рішення від ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» не надходило. Оскільки, з незрозумілих причин страхова компанія не виплатила йому страхове відшкодування, ОСОБА_1. вимушений звернутися з вказаним позовом до суду. Одночасно в своєму позові ОСОБА_1 ставить питання щодо стягнення пені за прострочення сплати страхового відшкодування, розмір якої у сумі 394,95 грн. обґрунтовує тим, що крайній строк виплати страхового відшкодування припадав на 14.04.2014 року, але на момент подачі позову минуло 66 днів, протягом яких відповідачем порушується зобов`язання за договором страхування. Також просить стягнути з відповідача суму судового збору у розмірі 243,6 гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 6 000,00 гривень.

Предаставник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій зазначив, що уточнені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просив розглянути справу за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Представник відповідача, ПАТ «Українська транспортна страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, надав до суду заперечення, у яких вказав, що 20.06.2014 року ПАТ «Українська транспортна страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» перерахувало позивачу суму страхового відшкодування у розмірі 10 996,16 грн. (з відрахуванням франшизи.). Вимоги щодо стягнення пені за прострочення виплати страхового відшкодування та витрат, пов*язаних з наданням правової допомоги ПАТ «Українська транспортна страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» вважають необґрунтованими та безпідставними, тому у задоволенні позову просили відмовити у повному обсязі.

В останні судові засідання ПАТ «Українська транспортна страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» не з`явилися, про час і місце судового засідання повідомлялися належним чином.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Відповідно до ст. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у справі даних чи доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази у їх сукупності вважає, що уточнені позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

В судовому засіданні встановлено, що 11 листопада 2013 року об 18 год. 30 хв., на вулиці Фонтанській дорозі у м.Одесі сталося зіткнення транспортного засобу «Mitsubishi Lancer», д/н НОМЕР_1, під керуванням водія, ОСОБА_2 та автомобіля НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою від 24.12.2013 року Приморського районного суду м.Одеси (суддя Гаєва Л.В.) по справі № 522/29256/13-п, ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у розмірі 340,00 гривень.

Відповідно до ст. 61 ЦПК України, постанова по справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову, з питань, чим мали місце ці дії та чи вчинені вони цією з особою. Таким чином, вина Відповідача у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди є преюдиціальним фактом, та не підлягає доказуванню.

В ході розгляду справи встановлено, що між ОСОБА_2 та ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, згідно страхового полісу №АС/5342048.

Згідно п.1.4. ст.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.

На підставі частини 2 статті 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та пункту 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках визначення шкоди, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Як вбачається із розрахунку вартості збитку завданого власнику КТЗ № 14918, вартість матріального збитку, завданого власнику автомобіля «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_2 складає 11496,16 гривень.

Згідно ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Відповідно до п. 22. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, при настанні страхового випадку страховик відповідно до страхових сум відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно до ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст. 29 Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно платіжного доручення, яке було надано до заперечення відповідача, 20 червня 2014 року Позивачуі було сплачено 10996,16 гривень страхового відшкодування за винятком франшизи у розмірі 500 гривень (11496,16 - 500), сума якої сплачується винуватцем ДТП, а саме ОСОБА_2. Але страхове відшкодування було сплачено із простроченням часу на сплату страхового відшкодування, так як Позивач звернувся із первісним позовом до суду 18 червня 2014 року, а крайній строк виплати страхового відшкодування припадав на 14 квітня 2014 року.

Згідно з п. 36.2. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його або прийняти рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування.

Згідно до положень п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Згідно з Постановою НБУ від 09.08.2013 р. № 315 облікову ставку НБУ з 09.08.2013 р. та станом на момент подання позову встановлено у розмірі 6,5%.

З моменту невиплати та до 18.06.2014 р. (дата подання позову) минуло 66 днів.

Згідно до ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Отже пеня, яку повинен сплатити Відповідач складає 394,95 гривень.

Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Судові витрати на момент подання позову складають судовий збір у розмірі 243 гривні 60 копійок, що підтверджуються квитанцією та підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи витрати на правову допомогу.

Згідно з положеннями ст. 84 ЦПК України, витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Крім того, ОСОБА_1 з адвокатським бюро «Федяєва Сергія Володимировича» було укладено договір про надання правової допомоги від 30.05.2014 року № 81у/05/2014, про що зазначено у квитанції від 30.05.2014 року № 81у/05/2014. Згідно цієї квитанції, за надання правової допомоги позивач сплатив 6000,00 гривень.

Згідно ст. 1 Законо України « Про гранічний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20.12.2011 р. встановлено : Розмір компенсації витрат на правову допомогу у цвільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб`єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відстотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визнається у відповідному судовому рішенні.

Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати, встановленої ЗУ «Про державний бюджет України на 2013 рік», який складає 1250,00 грн. на липень 2014 року-жовтень 2014 року, то вартість одного часу роботи адвоката складає не більш 500 грн.

З урахуванням кількості судових засідань у суді першої інстанції, кількості клопотань, уточнень до позову, запитів та інших документів, що були виготовлені та надані представником ОСОБА_3, суд приходить до висновку про доцільність стягнення з ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» на користь ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України витрати на правову допомогу у розмірі 4000 грн. згідно розрахунку витрат часу на правову допомогу (а.с. ), а також суму сплаченого при подачі позову судового збору у розмірі 243,60 грн.

Керуючись ст.ст. 79, 84, 88, 224-226 ЦПК України ст.ст. 15, 22, 1167, 1168, 1172, 1187 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» про стягнення страхового відшкодування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, моральної шкоди та витрат на правову допомогу - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» ( код ЄДРПОУ 16467237) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_4) пеню за прострочення виплати страхового відшкодування у розмірі 394,95 (триста дев*яносто чотири) гривні 95 копійок.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» ( код ЄДРПОУ 16467237) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_4) витрати на правову допомогу у розмірі 4000,00 (чотири тисячі) гривень та суму сплаченого судового збору у розмірі 243,60 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня його отримання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної. Якщо апеляційна скарга не була подана протягом десяти днів після отримання відповідачем копії рішення, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: О.М. Буран