Рішення

від 03.03.2015 по справі 904/10108/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.03.15р. Справа № 904/10108/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Купецький Дім Південь", м. Дніпропетровськ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю Мікролайф-Сервіс", м. Дніпропетровськ

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс 36'6", м. Одеса

про стягнення 94 049 грн. 63 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача : Домрачев Є.М. - представник, дов. від 28.01.2015р. №2;

від відповідача-1: Материнський Є.С.- представник, дов. від 28.01.2015р. №1 (був присутній у судовому засіданні 29.01.2015р.);

від відповідача-2: не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути солідарно з відповідачів-1,-2 500 грн. 00 коп. - заборгованості за договором поруки від 22.10.2014р., а також стягнути з відповідача-2 34 971 грн. 17 коп. - заборгованості, що виникла на підставі договору поставки від 18.01.2011р. №18/01/11, 26 122 грн. 33 коп. - 30% річних та 32 456 грн. 13 коп. - пені.

Відповідач-1 у поясненнях (вх.№4922/15 від 28.01.2015р.) зазначає про те, що оскільки відповідач-2 має прострочену грошову заборгованість перед позивачем за договором поставки, то відповідно до умов договору поруки відповідач-1 є солідарним боржником позивача на суму 500 грн. 00 коп.

Відповідач-2 відзиву на позов та інших витребуваних господарським судом документів не надав, його представник у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Позивач у обґрунтованому розрахунку (вх. №12737/15 від 02.03.2015р.) стягуваної суми у частині основного боргу надає розрахунок стягуваної суми та зазначає, що видаткова накладна від 17.11.2011р. №КДПФ10884 на суму 1 079 грн. 16 коп. є частково оплаченою на суму 550 грн. 52 коп. і неоплаченою на суму 528 грн. 64 коп., а сума основного боргу відповідача-2 перед позивачем становить 35 471 грн. 17 коп.

Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками позивача та відповідача-1 заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

18.01.2011р. між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Купецький Дім Південь", як постачальником, та відповідачем-2 - Товариством з обмеженою відповідальністю "Плюс 36'6", як покупцем, було укладено Договір поставки №18/01/11 (надалі - Договір поставки), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується поставляти товари медичного призначення відповідно до поданого покупцем замовлення, а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно оплатити його вартість.

Згідно з пунктом 1.2 Договору поставки предметом даного договору є товари, що визначені у відповідних супровідних документах (накладних, товарно-транспортних накладних тощо), які є невід'ємною частиною договору.

У пункті 2.1 Договору поставки сторони погодили, що постачальник здійснює постачання товару, а покупець приймає та оплачує товар за цим договором окремими партіями.

Ціна на кожне найменування товару за цим договором визначається виходячи з відпускних цін, встановлених постачальником на момент отримання заявки покупця та вважається остаточно узгодженою у розмірі, вказаному у документах, що підтверджують передачу товару (накладні та/або акти прийому-передачі), якщо інше не визначено постачальником відповідно до умов договору; сторони домовились, що відповідно до частини 2 статті 632 Цивільного кодексу України ціна на вже замовлений покупцем та/або на вже поставлений, але не оплачений покупцем товар може змінюватися постачальником в односторонньому порядку; при цьому постачальник має негайно повідомити покупця про зміну ціни на товар (пункт 4.1 Договору поставки).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору поставки у період з 24.01.2011р. по 28.03.2012р. позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 90 346 грн. 01 коп., що підтверджується видатковими накладними, долученими до матеріалів справи (а.с. 14-57).

У пункті 4.4 Договору поставки сторони узгодили, що на протязі 90 календарних днів з дня отримання товару покупець сплачує 100% вартості товару.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, відповідач повинен був оплатити поставлений товар до 26.06.2012р. (включно).

Як вбачається відповідачем-2 поставлений за Договором поставки товар було оплачено частково на суму 36 517 грн. 85 коп., що підтверджується звітами про дебетові та кредитові операції по рахунку позивача, долученими до матеріалів справи (а.с. 86-99).

Згідно з пунктом 4.5 Договору поставки сторони домовились, що у разі не реалізації покупцем поставленого постачальником товару протягом 30-ти календарних днів з моменту його постачання покупець зобов'язаний за першою вимогою постачальника повернути йому увесь поставлений та нереалізований товар протягом семи календарних днів з моменту пред'явлення такої вимоги; повернення товару здійснюється транспортом постачальника.

Як вбачається відповідачем-2 було повернуто позивачу частину поставленого товару на загальну суму 18 347 грн. 75 коп., про що свідчать відповідні накладні на повернення (а.с. 107-111).

Таким чином, заборгованість відповідача-2 перед позивачем за Договором поставки становить 36 021 грн. 69 коп.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем-2 не надано.

22.10.2014р. між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Купецький Дім Південь", як кредитором, та відповідачем-1 - Товариством з обмеженою відповідальністю Мікролайф-Сервіс", як поручителем, було укладено Договір поруки за договором поставки №18/01/11 від 18.01.2011 року (надалі - Договір поруки), відповідно до пункту 1.1 якого поручитель зобов'язується перед кредитором частково виконати грошові зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс 36'6" (надалі - боржник), за договором поставки №18/01/11 від 19.01.2011р. на поставку непродовольчих товарів, що укладений між кредитором і боржником, по оплаті за поставлений товар за основним договором.

Згідно з пунктом 1.3 Договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за невиконання боржником своїх зобов'язань за основним договором солідарно в межах 500 грн. 00 коп.

Відповідно до частини 1 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку; поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя; поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки; особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, з відповідача-1 та відповідача-2 підлягає стягненню солідарно заборгованість за Договором поставки у розмірі 500 грн. 00 коп., а з відповідача-2 - у розмірі 34 971 грн. 17. коп.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Сторони домовились, що у випадку прострочення покупця перед постачальником до розміру неустойки за цим договором ніяким чином не застосовується Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань від 22.11.1996р. №543/96-ВР на підставі абзацу 2 частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, відповідно до якої розмір неустойки, встановлений законом, збільшується сторонами за цим договором без будь-яких обмежень та умов (пункт 5.3 Договору поставки).

У пункті 5.5 Договору поставки сторони передбачили, що якщо заборгованість покупця перед постачальником триває більше 2-х місяців, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу; при цьому нарахування пені за цим пунктом договору починається від самого першого дня прострочення покупця перед постачальником.

Відповідно до абзацу частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з пунктом 2.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" сторони можуть домовитися про збільшення або зменшення встановленого законом розміру пені, зазначивши про це в договорі, за винятком випадків, коли згідно із законом зміна розміру штрафних санкцій за погодженням сторін не допускається (абзац третій частини другої статті 551 ЦК України, частина перша статті 231 ГК України).

Як зазначено в листі Вищого господарського суду України від 07.04.2008, № 01-8/211 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України", положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

Тому у Договорі поставки сторони помилково передбачили незастосування Закону України від 22.11.1996р. №543/96-ВР „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", оскільки цей закон не визначає розміру пені, а лише її обмежує.

Таким чином, після перерахунку пеня з урахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України становить 2 674 грн. 88 коп. (з 27.06.2012р. по 27.12.2012р.).

Відповідно до пункту 5.4 Договору поставки за порушення строку оплати товарів покупець сплачує постачальнику проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 30% річних від суми заборгованості.

Отже, згідно розрахунку річні становлять 26 122 грн. 33 коп. (з 27.06.2012р. по 10.12.2014р.).

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід розподіляється між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Мікролайф-Сервіс" (49038, м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, 27/31; ідентифікаційний код 33808378) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс 36'6" (65045, м. Одеса, пров. Покровський, буд. 6, кв. 22; ідентифікаційний код 37281230) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Купецький Дім Південь" (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, 17; ідентифікаційний код 34506858) 500 грн. 00 коп. - заборгованості.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс 36'6" (65045, м. Одеса, пров. Покровський, буд. 6, кв. 22; ідентифікаційний код 37281230) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Купецький Дім Південь" (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, 17; ідентифікаційний код 34506858) 34 971 грн. 17 коп. - заборгованості, 26 122 грн. 33 коп. - річних, 2 674 грн. 88 коп. - пені та 1 285 грн. 37 коп. - витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

„06„ березня 2015р.