Рішення

від 23.02.2015 по справі 908/469/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 7/14/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2015 Справа № 908/469/15-г

За позовом: Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі структурного підрозділу Приморський район електричних мереж, м. Приморськ, Запорізька область.

до відповідача: Приморського районного відділу Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області, м. Приморськ, Запорізька область.

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет

Представники сторін:

Від позивача: Денисенко Ю.О., довіреність № 10 від 31.12.2014р.;

Від відповідача: Перелигін А.А., довіреність № б/н, від 23.02.2015р.

Заявлено позов Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі структурного підрозділу Приморський район електричних мереж до Приморського районного відділу Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області про стягнення 4 806 грн. 19 коп., яка складається з 4 252 грн. 49 коп. основного боргу, 283 грн. 92 коп. суми пені, 31 грн. 82 коп. 3% річних, 237 грн. 96 коп. суми індексу інфляції.

Разом з позовом позивачем було надано клопотання (вих. № 71/14/87 від 22.01.2015р.) щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 27.01.2015р. в задоволенні клопотання позивача щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції судом відмовлено, обґрунтовуючи це тим, що суд вважає особисту явку представника позивача необхідною, враховуючи зокрема значимість рішення, яке буде прийнято судом за результатами розгляду позову, оскільки розмір вимог складає 4 806 грн. 19 коп. Також, ухвалою суду про порушення провадження по справі від 27.01.2015р. витребувані оригінали документів, на яких ґрунтуються позовні вимоги, огляд та вивчення яких господарський суд вважає за необхідне.

Ухвалою суду від 27.01.2015р. позовну заяву прийнято до розгляду, присвоєно провадженню № 7/14/15, судове засідання призначено на 16.02.2015р. Судове засідання відкладалось на 23.02.2015р.

Ухвала суду була направлена в установленому законом порядку на адреси, зазначені позивачем у позовній заяві.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК (1798-12 ).

Відповідно до п. п. 3.9.2, 3.9.3 Постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК) (1798-12), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними у справі матеріалами.

Крім того, неявка в судове засідання представників сторін не звільняє сторони від обов'язку і не позбавляє можливості надати необхідні матеріали, які судом витребувані чи сторони хотіли б надати до справи.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 4-5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.

13 лютого 2015р. на адресу суду від позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання, з метою надання позивачу додаткового часу належним чином уточнити та надати належні документальні докази щодо проведеної 11.02.2015р. проплати за договором № 174 від 20.12.2012р., в сумі 4861грн. 25коп., яка була здійснена не споживачем за договором, а Громадської спілкою захисту та соціальної підтримки ОМВС України в Запорізькій області.

Клопотання позивача подано згідно зі ст. 22 ГПК України, судом прийнята до розгляду.

До суду 23.02.2015р. від позивача надійшов лист, відповідно до якого, платіжним дорученням від 11.02.2015р. за № 756 позивачем було прийнято платіж від Громадської спілки захисту прав та соцпідтримки співробітників ОМВС України в Запорізькій області по договору № 174 від 20.12.2012р. Таким чином, станом на 23.02.2015р. основний борг за період з червня по грудень 2014р., у розмірі 4 252 грн. 49 коп. відповідачем сплачений (лист доданий до матеріалів справи).

Представник відповідача в судовому засіданні, продовженому 23.02.2015р., визнав правомірність нарахування штрафних санкцій і відповідальності, передбаченої ст. 625 ГПК України. Також, представником відповідача надано копію платіжного доручення № 755 від 11.02.2015р. (документи долучені до матеріалів справи). Крім того, після оплати заборгованості між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода № 1 від 30.01.2015р. «Про розірвання договору про постачання електричної енергії № 174 від 20.12.2012р.» так, як приміщення № 91 по вулиці Куйбишева в місті Приморську в Приморському РВ на балансі не знаходиться та не орендується. (копія додаткової угоди долучена до матеріалів справи).

Судовий процес вівся без застосування технічних засобів фіксації судового процесу за клопотанням представників сторін.

Розгляд справи закінчено 23.02.2015р. оголошенням рішення суду в повному об'ємі в присутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до положень статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Згідно статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 20 ГК України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються в тому числі шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Між Відкритим акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго" в особі структурного підрозділу Приморський район електричних мереж (надалі - позивач, постачальник) та Приморським районним відділом Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області (надалі - відповідач, споживач) був укладений договір № 174 від 20.12.2012р. про постачання електричної енергії (надалі - договір).

Відповідно до ст. ст. 626, 629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про електроенергетику» № 575/97-ВР від 16 жовтня 1997 року, енергія - електрична чи теплова енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу.

Згідно з ст.1 ЗУ «Про електроенергетику» споживачі енергії - суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.

Користування електричною енергією в Україні регулюється Правилами користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 р. №28 (далі-Правила).

Пунктом 1.1. правил передбачено, що ці правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробником або постачальником електричної енергії та споживачами.

Згідно з пунктом 1.2. Правил користування електричною енергією - споживання електричної енергії з дотриманням споживачем визначених відповідними договорами умов підключення електроустановок споживача до електричних мереж у точці приєднання, умов оплати купованої електричної енергії та режимів споживання електричної енергії для отримання договірних обсягів електричної енергії та величини потужності; споживач електричної енергії - юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору. Згідно п. 5.1. Правил, договір про постачання електричної енергії є обов'язковим документом. який регулює відносини між постачальником електричної енергії і споживачем.

Згідно з розділом 1 договору № 174 від 20.12.2012р., постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу», а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (далі - договір).

Згідно з п. п. 2.3.4. п. 2.3. договору, відповідач зобов'язався оплачувати позивачу вартість - електричної енергії згідно з умовами додатку № 4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію» та додатка № 5 «Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії».

Згідно з п. 3.1.1 договору, постачальник електричної енергії має право отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за врегульованим тарифом, та інші платежі, обумовлені цим договором.

Згідно з п. 7.4. договору, розрахунки за активну електроенергію здійснюються згідно додатка № 4 „Порядок розрахунків за активну електричну енергію" з урахуванням умов додатка №7 „Порядок визначення вартості мінімального обсягу електричної енергії в точці обліку".

Згідно п. 9.5 договору , договір набрав чинності з дня його підписання - 20.12.2012р. та укладений був на термін до 31.12.2012р., договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії. Умови, а також термін дії договору, можуть бути переглянуті в будь-який момент за узгодженням сторін.

Відповідач надіслав позивачу лист №48/7164 від 04.11.2014 про припинення дії договору, але не надіслав додаткової угоди про припинення договору №174 від 20.12.2012р., не вказав дату припинення дії договору, не оплатив повністю борг.

Відповідач в місячний термін не направив на адресу позивача пропозицію щодо припинення дії договору, як це передбачено умовами договору, у зв'язку з чим дія договору є пролонгованою на наступний календарний рік.

За встановлених обставин позивач вважає, що договір продовжив свою дію на 2015р., будь-яких доказів припинення користування електричною енергією за спірним об'єктом або звільнення вказаного приміщення за умови належного повідомлення про це позивача в порядку п. 6.18 Правил відповідач не надав. П. 6.18. Правил встановлено, що у разі звільнення займаного приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договору, і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів , передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно. Постачальник електричної енергії зобов'язаний припинити постачання електричної енергії за договором, а електропередавальна організація (основний споживач) - передачу електричної енергії (спільне використання технологічних електричних мереж) з заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією.

Позивач в свою чергу надіслав відповідачу відповідь - листа №15 від 05.11.14р. (надіслано поштою 07.11.2014р.), що для припинення дії договору необхідно сплатити рахунки відповідно до умов договору, узгодити показники лічильника з представником Приморського РЕМ, та сплатити рахунок по ці показники, підписати додаткову угоду про розірвання договору на дату узгоджену з Приморським РЕМ. Таким чином, позивач вважає, що договірні відносини після отримання листа відповідача були пролонговані на той же самий термін відповідно до п.9.5 договору, а саме до 31.12.2015р.

Отже з урахуванням вимог абзацу 3 п. 6.18 Правил відповідач має здійснювати оплату спожитої на цьому об'єкту електроенергії.

Згідно з п. 10 додатку № 4 до договору, відповідач зобов'язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення, здійснити оплату рахунка або платіжної вимоги-доручення, що направляється йому позивачем.

Згідно з п.4 додатку № 4 договору, споживач не пізніше 17 00 годин 1-го робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до постачальника електричної енергії для подання у двох примірниках, підписаних уповноваженою особою споживача та скріплених його печаткою:

- „Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію" за формою додатка №5.1 ;

- «Акта звірки обсягу споживання електричної енергії, відпущеної постачальником електричної енергії за тарифами, диференційованими за періодами часу» за формою додатка № 5.5»

Постачальник електричної енергії (позивач) підписує подані акти та один примірник повертає споживачу.

Відповідач не надавав позивачу акти про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію, тому відповідно до пункту 11 додатку № 4 договору встановлено, що у разі якщо відповідач не надав акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію в обумовлений термін, позивач самостійно визначає обсяги спожитої електроенергії та надає відповідачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для сплати виходячи із середньодобового обсягу споживання електроенергії за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання відповідачем даних про використану електричну енергію протягом наступного розрахункового періоду.

Згідно з п. 5 додатку № 5 договору, зняття розрахункових засобів обліку самостійно або в присутності представника споживача має право здійснювати також і постачальник.

Згідно з п. 3.33 ПКЕЕ, постачальник електричної енергії не рідше одного разу на шість місяців має здійснювати контрольний огляд засобу обліку у відповідача:

«Позивач не рідше одного разу на шість місяців має здійснювати контрольний огляд засобу обліку у відповідача. Технічна перевірка здійснюється електропередавальною організацією (постачальником електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на три роки.

Роботи з контрольного огляду засобу обліку та технічної перевірки розрахункових засобів обліку електричної енергії проводяться у присутності уповноважених представників споживача, а в разі, якщо споживач купує електричну енергію у постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом - додатково в присутності представників постачальника за нерегульованим тарифом та оформляються актом про проведені роботи із зазначенням в акті прізвища уповноваженого представника електропередавальної організації, який проводив роботи, та номера його службового посвідчення, підстави проведення технічної перевірки або контрольного огляду засобу обліку та детального опису результатів обстеження.»

Оскільки, відповідач не надав позивачу акти про спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію, позивачем кожного місяця періоду заборгованості робилися огляди засобів обліку відповідача, про що складалися акти візуального зняття показів розрахункових засобів обліку, та позивач склав акти про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію самостійно для зручного вирахування суми спожитої електричної енергії відповідачем (акти долучені до матеріалів справи).

Так, в червні 2014 року відповідачем акт про спожиту на протязі розрахункового періоду активну електричну енергію надано позивачу не було, позивач зробив візуальне зняття показів самостійно, про що було складено акт візуального зняття показів розрахункових засобів обліку від 01.07.2014р. Всього в червні 2014р. відповідачем спожито 378 кВт. год. електроенергії. Відповідно до постанови НКРЕ від 23.08.2013 р. № 1166 встановлено тарифи на електроенергію для споживачів другого класу напруги 1,1339 грн/кВт.год (без ПДВ). Оскільки в червні 2014р. відповідач спожив 378 кВт. год. по другому класу напруги, то розрахунок спожитої електричної енергії позивачем було здійснено по тарифу - 1,1339 грн/кВт.год. Після чого, позивач надіслав поштою відповідачу 08.07.2014р. рахунок № 174/6а від 08.07.2014р. на суму 514,33 грн. (з ПДВ). В порушення умов договору відповідач не здійснив оплату рахунку.

Так, в липні 2014 року відповідачем акт про спожиту на протязі розрахункового періоду активну електричну енергію надано позивачу не було, позивач зробив візуальне зняття показів в присутності представника відповідача, про що було складено акт візуального зняття показів розрахункових засобів обліку від 31.07.2014р. Всього в липні 2014р. відповідачем спожито 420 кВт. год. електроенергії. Відповідно до постанови НКРЕ від 23.08.2013 р. № 1166 встановлено тарифи на електроенергію для споживачів другого класу напруги 1,1861 грн/кВт.год (без ПДВ). Оскільки в липні 2014р. відповідач спожив 420 кВт. год. по другому класу напруги, то розрахунок спожитої електричної енергії позивачем було здійснено по тарифу -1,1861 грн/кВт.год. Після чого, позивач надіслав поштою відповідачу 08.08.2014р. рахунок № 174/7а від 31.07.2014р. на суму 597,79 грн. (з ПДВ). В порушення умов договору відповідач не здійснив оплату рахунку.

Так, в серпні 2014 року відповідачем акт про спожиту на протязі розрахункового періоду активну електричну енергію надано позивачу не було, позивач зробив візуальне зняття показів в присутності представника відповідача, про що було складено акт візуального зняття показів розрахункових засобів обліку від 02.09.2014р. Всього в серпні 2014р. відповідачем спожито 423 кВт. год. електроенергії. Відповідно до постанови НКРЕ від 23.08.2013 р. № 1166 встановлено тарифи на електроенергію для споживачів другого класу напруги 1,1861 грн/кВт.год (без ПДВ). Оскільки в серпні 2014р. відповідач спожив 423 кВт. год. по другому класу напруги, то розрахунок спожитої електричної енергії позивачем було здійснено по тарифу - 1,1861 грн/кВт.год. Після чого, позивач надіслав поштою відповідачу 08.09.2014р. рахунок № 174/8а від 02.09.2014р. на суму 602,06 грн. (з ПДВ). В порушення умов договору відповідач не здійснив оплату рахунку.

Так, в вересні 2014 року відповідачем акт про спожиту на протязі розрахункового періоду активну електричну енергію надано позивачу не було, позивач зробив візуальне зняття показів в присутності представника відповідача, про що було складено акт візуального зняття показів розрахункових засобів обліку від 30.09.2014р. Всього в вересні 2014р. відповідачем спожито 386 кВт. год. електроенергії. Відповідно до постанови НКРЕ від 23.08.2013 р. № 1166 встановлено тарифи на електроенергію для споживачів другого класу напруги 1,2335 грн/кВт.год (без ПДВ). Оскільки в вересні 2014р. відповідач спожив 386 кВт. год. по другому класу напруги, то розрахунок спожитої електричної енергії позивачем було здійснено по тарифу - 1,2335 грн/кВт.год. Після чого, позивач надіслав поштою відповідачу 08.10.2014р. рахунок № 174/9а від 03.10.2014р. на суму 571,36 грн. (з ПДВ). В порушення умов договору відповідач не здійснив оплату рахунку.

Так, в жовтні 2014 року відповідачем акт про спожиту на протязі розрахункового періоду активну електричну енергію надано позивачу не було, позивач зробив візуальне зняття показів в присутності представника відповідача, про що було складено акт візуального зняття показів розрахункових засобів обліку від 30.10.2014р. Всього в жовтні 2014р. відповідачем спожито 415 кВт. год. електроенергії. Відповідно до постанови НКРЕ від 23.08.2013 р. № 1166 встановлено тарифи на електроенергію для споживачів другого класу напруги 1,2335 грн/кВт.год (без ПДВ). Оскільки в жовтні 2014р. відповідач спожив 415 кВт. год. по другому класу напруги, то розрахунок спожитої електричної енергії позивачем було здійснено по тарифу - 1,2335 грн/кВт.год. Після чого, позивач надіслав поштою відповідачу 07.11.2014р. рахунок № 174/10а від 04.11.2014р. на суму 614,28 грн. (з ПДВ). В порушення умов договору відповідач не здійснив оплату рахунку.

Так, в листопаді 2014 року відповідачем акт про спожиту на протязі розрахункового періоду активну електричну енергію надано позивачу не було, позивач зробив візуальне зняття показів в присутності представника відповідача, про що було складено акт візуального зняття показів розрахункових засобів обліку від 03.12.2014р. Всього в листопаді 2014р. відповідачем спожито 463 кВт. год. електроенергії. Відповідно до постанови НКРЕ від 23.08.2013 р. № 1166 встановлено тарифи на електроенергію для споживачів другого класу напруги 1,2335 грн/кВт.год (без ПДВ). Оскільки в листопаді 2014р. відповідач спожив 463 кВт. год. по другому класу напруги, то розрахунок спожитої електричної енергії позивачем було здійснено по тарифу - 1,2335 грн/кВт.год. Після чого, позивач надіслав поштою відповідачу 08.12.2014р. рахунок № 174/11а від 03.12.2014р. на суму 685,33 грн. (з ПДВ). В порушення умов договору відповідач не здійснив оплату рахунку.

Так, в грудні 2014 року відповідачем акт про спожиту на протязі розрахункового періоду активну електричну енергію надано позивачу не було, позивач зробив візуальне зняття показів в присутності представника відповідача, про що було складено акт візуального зняття показів розрахункових засобів обліку від 30.12.2014р. Всього в грудні 2014р. відповідачем спожито 442 кВт. год. електроенергії. Відповідно до постанови НКРЕ від 23.08.2013 р. № 1166 встановлено тарифи на електроенергію для споживачів другого класу напруги 1,2582 грн/кВт.год (без ПДВ). Оскільки в грудні 2014р. відповідач спожив 442 кВт. год. по другому класу напруги, то розрахунок спожитої електричної енергії позивачем було здійснено по тарифу - 1,2582 грн/кВт.год. Після чого, позивач надіслав поштою відповідачу 08.01.2015р. рахунок № 174/12а від 30.12.2014р. на суму 667,34 грн. (з ПДВ). В порушення умов договору відповідач не здійснив оплату рахунку.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за період з червня 2014р. по грудень 2014р. складає 4252 грн. 49 коп.

На виконання умов договору, позивач, як постачальник товару, виконав умови даного договору.

Відповідач за відпущену теплову енергію в установленому договором порядку і строк не розрахувався.

Факт поставки теплової енергії підтверджується рахунками (доданими до матеріалів справи).

Згідно ст. 903 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язанням, в свою чергу, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (стаття 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 71/39/55 від 17.10.2014р. на суму 1199,85 грн. з вимогою оплатити рахунки. Відповідач отримав претензію 21.10.14р., відповіді від боржника Приморський РЕМ не отримав, заборгованість відповідач не оплатив.

Позивачем повторно була направлена на адресу відповідача претензія № 71/39/63 від 22.10.14р. Відповідач претензію отримав 29.10.2014р. Але, борг за спожиту активну електричну енергію не оплатив.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, в частині стягнення 4 252 грн. 49 коп. основного боргу провадження по справі слід припинити на підставі п. 1.1 ст. 80 ГПК України, в зв'язку з відсутністю предмету спору, поскільки відповідач погасив суму основного боргу, що підтверджується платіжним доручення № 755 від 11.02.2015р. про сплату основної заборгованості відповідача перед позивачем (платіжне доручення долучено до матеріалів справи).

Позивачем на підставі п. 4.2.1. договору, пред'явлена до стягнення сума пені в розмірі 283 грн. 92 коп. (розрахунок суми пені доданий до матеріалів справи).

Згідно з п. 4.2.1. договору, за недотримання термінів сплати рахунків або платіжних вимог-доручень за активну електроенергію (п.10 додатка №4 "Порядок розрахунків за активну електричну енергію"), споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню за весь період часу, протягом якого не виконане зобов'язання по сплаті , в розмірі 0,5% від суми платежу за кожний день прострочення (але не більш подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати. Належним є виконання зобов'язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, одним з правових наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно із ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. З Закону України „Про відповідальність про несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань обчислюється від простроченої суми та не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 283 грн. 92 коп. пені є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 237 грн. 96 коп. грн. втрат від інфляції та 31 грн. 82 коп. 3 % річних.(розрахунок суми індексу інфляції та 3 % річних доданий до матеріалів справи).

Ч. 1, 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом, щодо окремих видів зобов'язань, може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Частина 2 ст. 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеного вимога позивача про стягнення з відповідача 237 грн. 96 коп. грн. втрат від інфляції та 31 грн. 82 коп. 3 % річних є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

За таких обставин, позов Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі структурного підрозділу Приморський район електричних мереж до Приморського районного відділу Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області слід задовольнити частково.

Згідно з ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача, поскільки спір доведено до судового розгляду з його вини.

Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 625, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 230, 231 Господарського кодексу України, ст. ст. 3, 22, 28, 33, 34, 43, 49, п. 1.1 ст. 80, 82, 84, 85, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі структурного підрозділу Приморський район електричних мереж до Приморського районного відділу Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області задовольнити частково.

Стягнути з Приморського районного відділу Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області, 72100, м. Приморськ, Приморський район, Запорізька область, вулиця Леніна, буд. № 39, (код ЄДРПОУ 08672650) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі структурного підрозділу Приморський район електричних мереж, 72100, м. Приморськ, Запорізька область, вул. Пролетарська, буд. № 13, (п/р № 26000420428 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, ЄДРПОУ 00130926) 283 (двісті вісімдесят три)грн. 92 (дев'яносто дві) коп. пені, 31 (тридцять одна) грн. 82 (вісімдесят дві) коп. 3% річних,237 (двісті тридцять сім) грн. 96 (дев'яносто шість) коп. суми індексу інфляції, 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

В решті позову провадження по справі припинити.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

Присутнім в судовому засіданні представникам сторін судом роз'яснена ст. 87 ГПК України.

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет