Рішення

від 03.03.2015 по справі 911/248/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2015 р. Справа № 911/248/15

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИМПЕЛ "СПЕЦ-СЕРВІС",

07423, Київська обл., Броварський р-н, с. Семиполки, вул. Миру, 17

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕКОМ",

07423, Київська обл., Броварський р-н, с. Семиполки, вул. Миру 17

про стягнення 18 250,00 грн.

за участю представників:

позивача - Поліщук В.А. (довіреність від 15.04.2013 № 1/10);

відповідача - не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИМПЕЛ "СПЕЦ-СЕРВІС" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕКОМ" (далі - відповідач) про стягнення 7 871,06 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язання щодо повернення приміщення за договором оренди від 24.12.2003 № 1, у зв'язку з чим у позивача виникло право вимагати від відповідача сплати неустойки в розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.01.2015 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 10.02.2015.

У судове засідання 10.02.2015 представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, розгляд справи відкладено на 03.03.2015.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. №№ 3983/15, 3984/14 від 23.02.2015) позивачем подано до матеріалів справи документи на виконання вимог ухвали суду від 29.01.2015.

У судовому засіданні 03.03.2015 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

При цьому, суд відзначає, що ухвали суду направлялись відповідачу на вказану в позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресу місцезнаходження відповідача та повернуті Українським державним підприємством поштового зв'язку "Укрпошта" до господарського суду з підстави закінчення терміну зберігання.

Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до підпункту 3.9.1. пункту 3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за належною адресою і повернуто, зокрема, з посиланням на закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Нез'явлення у судове засідання представника відповідача та неподання відповідачем письмового відзиву на позов не перешкоджає розгляду справи.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 03.03.2015 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вимпел "Спец-Сервіс" (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Леком" (далі - орендар) укладено Договір оренди від 24.12.2003 № 1 (далі - Договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове володіння приміщення у будівлі, що стоїть окремо (далі - об'єкт оренди) за адресою: Київська обл., Броварський р-н, с. Семиполки, вул. Миру, буд. 17, площею 120 кв. м. (пункти 1.1., 1.2., 1.3. Договору).

Відповідно до пунктів 3.1 та 3.6 Договору, приймання-передача об'єкта, що орендується, здійснюється двосторонньою комісією, об'єкт вважається переданим в оренду з моменту підписання акту здачі-приймання.

Розмір орендної плати за весь об'єкт, що орендується, у цілому складає 1 000,00 грн. за один місяць. Орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця, наперед, не пізніше 10 числа кожного місяця (пункти 5.1., 5.2. Договору).

Згідно з пунктами 4.1, 4.2 Договору, термін дії договору складає 1 рік з моменту прийняття об'єкта за актом здачі-приймання. Якщо жодна із сторін в термін 1 місяць до закінчення строку договору не заявить про намір його розірвати, Договір автоматично пролонгується на один рік.

Договір за правовою природою є договором найму (оренди). Згідно з частиною 1 статті 759, частиною 1 статті 761, частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Право передання майна у найм має власник речі, або особа, якій належать майнові права. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з частиною 1 статті 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

За твердженнями позивача, на виконання умов Договору, позивачем передано відповідачу у тимчасове користування об'єкт оренди.

Проте, позивачем до матеріалів справи не додано акт здачі-приймання майна за спірним Договором.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, під час вирішення справи № 2/213-08 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вимпел "Спец-Сервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Леком" про розірвання договору та виселення та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Леком" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вимпел "Спец-Сервіс" про визнання дій протиправними та стягнення збитків, господарським судом встановлено, що акт здачі-приймання орендованого приміщення сторонами не підписувався. При цьому, відповідач стверджував, що приступив до використання об'єкта оренди лише з 31.08.2005, вказане позивачем не спростовано та прийнято до уваги судом.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.03.2009 рішення господарського суду Київської області від 24.12.2008 у справі № 2/213-08 в цій частині залишено без змін.

Відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, вважається доведеним передача позивачем в тимчасове користування відповідачу об'єкта оренди за спірним Договором.

Рішенням господарського суду Київської області від 10.04.2013 у справі № 9/079-12/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вимпел "Спец-Сервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Леком" та до Фізичної особи-підприємця Єсипенка Василя Васильовича про розірвання договору оренди та виселення, Договір оренди від 24.12.2003 № 1 розірвано, відповідачів виселено зі спірного приміщення.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2014 та постановою Вищого господарського суду України від 24.04.2014 рішення у справі № 9/079-12/19 залишено без змін, а, відтак, набрало законної сили після розгляду справи апеляційним судом - 15.01.2014.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення суду у справі № 9/079-12/19 видано наказ від 11.07.2013, який пред'явлено позивачем до відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції для примусового виконання.

24.12.2014 відповідача виселено зі спірного приміщення, що підтверджується постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції про закінчення виконавчого провадження.

Отже, відповідач, у період з 15.01.2014 до 24.12.2014, незаконно користувався спірним приміщенням після розірвання Договору за рішенням господарського суду, яке набрало законної сили 15.01.2014.

У зв'язку з невиконанням відповідачем обов'язку щодо повернення спірного приміщення, позивач звернувся до господарського суду Київської області з вимогою про стягнення неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення за період з 16.01.2014 до 26.08.2014.

Рішенням господарського суду Київської області від 27.08.2014 у справі № 911/2251/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вимпел "Спец-Сервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Леком" позов задоволено повністю та стягнуто з відповідача на користь позивача 14 699,74 грн. неустойки та 1827,00 грн. судового збору.

У даному провадженні позивач заявляє до стягнення з відповідача неустойку в розмірі подвійної орендної плати, що складає 2 000,00 грн. за місяць користування в розмірі 7 871,06 грн. за період користування з 27.08.2014 до 24.12.2014.

Відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки в розмірі подвійної орендної плати за користування річчю за час прострочки.

Неустойка, стягнення якої передбачено частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення.

Позивачем заявлено неустойку за користування майном за час прострочення за період з 27.08.2014 до 24.12.2014.

За результатами розгляду матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позивачем безпідставно нараховано неустойку за 24.12.2014 - день фактичного виселення відповідача з приміщення.

Суд зазначає, що нарахування позивачем неустойки за день, в який відбулось фактичне виселення відповідача, не є днем прострочення користування майном, на який нараховується неустойка, передбачена статтею 785 Цивільного кодексу України.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача неустойки в розмірі подвійної орендної плати підлягає частковому задоволенню за період з 27.08.2014 до 23.12.2014 у розмірі 7 806,45 грн.

При вирішенні питання про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов'язань з повернення об'єкта оренди судом враховано правову позицію, що викладена у підпункті 5.4. пункту 5. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» від 29.05.2013 № 12.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

На підставі аналізу вищезазначених норм чинного законодавства, дослідження матеріалів та всебічного розгляду всіх обставин справи, господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога в частині стягнення з відповідача 7806,45 грн. неустойки за користування майном за час прострочення є доведеною, обґрунтованою, відповідачем не спростованою, а, відтак, підлягає задоволенню. Позовна вимога в частині стягнення заборгованості у розмірі 64,60 грн. задоволенню не підлягає.

Відшкодування судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 1 827,00 грн., відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 4, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Леком» (07423, Київська обл., Броварський р-н, с. Семиполки, вул. Миру 17, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32831867) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИМПЕЛ "СПЕЦ-СЕРВІС" (07423, Київська обл., Броварський р-н, с. Семиполки, вул. Миру 17, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 30312141) 7 806 (сім тисяч вісімсот шість) грн. 45 коп. основної заборгованості та 1 812 (одна тисяча вісімсот дваднадцять) грн. 00 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 06.03.2015.

Суддя С.О. Саванчук