Рішення

від 07.02.2008 по справі 15/325-пн-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

07.02.2008                                                    

  Справа №  15/325-ПН-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді

 Клепай З.В. при секретарі

Муравльовій Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу 

за позовом

Приватного підприємця ОСОБА_3, м.Нова Каховка Херсонської області

до

ОСОБА_1, м.Нова Каховка Херсонської області

третя особа - ОСОБА_2, м.Каховка

Херсонської області 

про

  визнання права власності

за участю представників сторін:

від  позивача - ОСОБА_4 - представник, довір.від

31.10.2007р.

від  відповідача -ОСОБА_5. - представник, довір.№

НОМЕР_1 від 11.01.2008р.;

ОСОБА_6.

- юрисконсульт, довір.№ НОМЕР_2 від 03.12.2007р.

ОСОБА_7-

заст.ген.директора, довір.№НОМЕР_3 від 03.12.2007р.

ОСОБА_8.-

заст.ген.директора, довір.№ НОМЕР_4 від 03.12.2007р.

від 3-ої особи: не прибув

          Позивач звернувся до суду з позовом

про визнання права власності на об"єкт нерухомого майна

"Магазин", що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

          Відповідач проти позову заперечує

оскільки вважає, що у позивача немає правових підстав для набуття права

власності на зазначене вище спірне майно.

          Розглянувши

матеріали справи та вислухавши представників сторін, суд -

в с т а н о в

и в:

          Між позивачем і відповідачем було

укладено договір оренди № 11/04-01, згідно якого відповідач здає в оренду

бетонний майданчик виробничої бази ОСОБА_9 по АДРЕСА_1 загальною площею 33

м.кв. для встановлення контейнеру магазину з торгівельною площею 9 кв.м.

Відповідно до п.1 додаткової угоди № 7 до договору від 16.03.06р.

відповідач додатково надав позивачеві в оренду бетонний майданчик № 239

виробничо-торгової бази ОСОБА_1 за адресою:АДРЕСА_1, загальною площею 71,5

м.кв. під облаштування тимчасової споруди, яка у подальшому буде

використовуватися для організації підприємницької діяльності позивача на умовах

попереднього договору оренди № 11/04-01 від 11.04.01р.

          В свою чергу, позивачем було укладено

з ППОСОБА_10. договір підряду № 7 від 12.03.06р., згідно якого на об"єкті

"Магазин" по АДРЕСА_1 будуть виконані будівельні роботи згідно

проекту 2006р., що виготовленого проектно-будівельною фірмою ОСОБА_1. Вартість

виконаних робіт складає 173557 грн., яка підтверджується кошторисними

розрахунками, сплаченими позивачем.

          На думку позивача, акти огляду

прихованих робіт, сам робочий проект та кошторисна документація свідчать про

те, що було побудовано капітальну споруду з власним фундаментом, цегляними  стінами та залізобетонним покриттям, яка за

своїми ознаками,  є нерухомим майном.

          А тому в порядку норм цивільного

законодавства України просить суд визнати за ним право власності на зазначене

майно.

          Відповідач, в свою чергу, стверджує,

що земельна ділянка, на якій розташовано спірний об"єкт, відповідно до

Угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 12.09.06р.,

яку укладено між відповідачем та Новокаховською міською радою знаходиться у

строковому платному користуванні у відповідача для розміщення

виробничо-торгівельної бази. А тому, вважає що збудоване позивачем майно на

земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, без належного дозволу та

належно затвердженого проекту, є самочинним будівництвом.

          Як вбачається

із висновків експертизи проектна документація на будівництво магазину №2 групи

зблокованих магазинів на території виробничо-торгової базиОСОБА_1по АДРЕСА_1

передбачає будівництво групи зблокованих магазинів, які не відносяться ні до

капітального, ні до тимчасового будівництва.

          Фактично побудовані група зблокованих

магазинів, зв'язаних фундаментом з землею, є об'єктом нерухомості і право

власності підлягає обов'язковій реєстрації. Бетонна площадка, яку відповідач

"нібито" передав в оренду, відсутня. Будівництво будівель магазину

групи зблокованих магазинів з конструктивними елементами, передбаченими у

представленій документації без фундаменту неможливо, оскільки не будуть

забезпечені "прочностні" характеристики будівлі і вона розпадеться.

          Таким чином спірна будівля є об'єктом

нерухомості, та також є самозабудовою як для позивача, так і для відповідача.

          Відповідно до ч.1 ст.376 ЦК України

житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним

будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не

була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно

затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

          Вбачається, що вказана норма

стосується лише нерухомого майна. В силу ч.1 ст.181 ЦК України до нерухомих

речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти,

розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх

знецінення та зміни їх призначення.

          Відповідно до

ч.2 ст.376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво

нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

          Позивач обставини самовільного

будівництва спірних об'єктів не спростував, а, навпаки, заявив позовні вимоги

про визнання за ним права власності на ці об'єкти на підставі ч. 3 ст. 376 ЦК

України.

          Згідно з вказаною нормою право

власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду

визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що

не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у

встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

          Разом з тим, відповідно до ч.4 ст.376

ЦК України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання

права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне

будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб,

майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво,

або за її рахунок.

          З аналізу вказаних норм вбачається,

що необхідними умовами узаконення самочинно побудованих об'єктів є: відведення

для цієї мети в установленому порядку забудовнику земельної ділянки;

відсутність заперечень з боку власника земельної ділянки; відсутність порушення

в результаті самочинної забудови прав інших осіб. Крім того, вбачається за

необхідне встановлення особи, яка це майно створила.

          Ці обставини вказують на наявність

істотних порушень  в результаті

самочинної забудови прав інших осіб - власника земельної ділянки, який  не 

залучений до участі у справі. Зважаючи на те, що згідно з ч.4 ст.376 ЦК

України наявність заперечень власника земельної ділянки є перешкодою для

визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, а ч.5 цієї

норми передбачає випадки визнання права власності на таке майно за власником

земельної ділянки, спір про визнання права власності на самочинне будівництво

стосується прав та обов'язків власника земельної ділянки, а відтак незалучення

їх до участі у справі є підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки

він заявлений до неналежного відповідача.

          Керуючись ст.ст.82, 83, 84, 85  Господарського процесуального кодексу

України, суд

в и р і ш и

в:

          1.В задоволенні позову відмовити. 

          2.Рішення направити сторонам по

справі та третій особі.

Суддя                                                                                

З.В. Клепай

           Дата підписання рішення 11.02.2008р.

           відповідно до вимог ст. 84 ГПК

України