Рішення

від 04.03.2015 по справі 916/301/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" березня 2015 р.Справа № 916/301/15-г

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АУТДОР МЕДІЯ ПРОДАКШН";

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Імексбанк";

про зобов'язання виконати певні дії

Суддя Погребна К.Ф.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: Григоренко О.В. - довіреність;

Від відповідача: не з'явився;

В судовому засіданні 04.03.2015р. приймали участь представники:

Від позивача: Григоренко О.В. - довіреність;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "АУТДОР МЕДІЯ ПРОДАКШН" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Імексбанк", в якій просить зобов'язати відповідача перерахувати з поточного рахунку ТОВ "АУТДОР МЕДІЯ ПРОДАКШН" грошові кошти в сумі 45700грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.01.2015р. було порушено провадження у справі №916/301/15 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні.

Відповідач у засідання суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про місце та дату засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовим повідомленням від 05.02.2015р., 24.02.1015р. відзив на позов не надав.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 04.03.2015р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Як свідчать матеріали справи, 18.09.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "АУТДОР МЕДІЯ ПРОДАКШН" (Клієнт) та Публічним акціонерним товариством "Імексбанк" (Банк) було укладено договір банківського рахунку (у національній валюті) № 16, згідно п. 1.1 якого банк відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунку у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою правління Національного банку України №492 від 12.11.2003 року (зі змінами та доповненнями), відкриває Клієнту поточний рахунок (рахунки) у національній валюті № 26009139816001 та зобов'язується приймати і зараховувати на відкритий рахунок грошові кошти, що надходять Клієнту, виконувати розпорядження Клієнта щодо перерахування і видачі відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій за рахунком у межах, встановлених операційним часом банку.

Пунктом 2.1.10 договору передбачено, що банк має право виконувати розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку грошових коштів на рахунку Клієнта.

Згідно до п.п.2.3.3. договору банк зобов'язується: своєчасно здійснювати розрахункові операції відповідно до вимог чинного законодавства та нормативно-правових актів НБУ

Відповідно до п. 2.3.4 договору, Банк зобов'язується приймати та виконувати протягом операційного часу розрахунково-касові документи Клієнта, після операційного часу приймати розрахункові документи та виконувати доручення Клієнта згідно умов п. 2.1.15, яким встановлено, що, якщо розрахунковий документ надійшов до Банку після операційного часу, то останній має право виконати доручення Клієнта, що міститься у цьому документі не пізніше наступного операційного дня.

Відповідно до п.9.1. договору цей договір укладений на невизначений строк, набуває чинності з дня його підписання.

Як вказує позивач з жовтня 2014. у нього виникли труднощі в частині обслуговування поточного рахунку та використання власних коштів. Так, ТОВ "АУТДОР МЕДІЯ ПРОДАКШН" подав відповідачу ряд платіжних доручень, які не були виконанні, а саме: платіжне доручення №15 від 10.11.2014р., сплата земельного податку за 2014р. на суму 1800грн.; платіжне доручення №16 від 11.11.2014р., сплата земельного податку за 2014р. на суму 1800грн.; платіжне доручення №17 від 12.12.2014р., сплата земельного податку за жовтень-листопад 2014р. на суму 1200грн.; платіжне доручення №18 від 16.01.2015р., сплата земельного податку за грудень 2014р. на суму 600грн..

Так у зв'язку з вищенаведеними фактами позивач 19.12.2014р. направив на адресу відповідача лист, відповідно якого просив відповідача перерахувати грошові кошти у розмірі 45838,26грн. з поточного рахунку ТОВ "АУТДОР МЕДІЯ ПРОДАКШН" відкритого в ПАТ „Імексбанк" на поточний рахунок ТОВ "АУТДОР МЕДІЯ ПРОДАКШН" відкритий в АБ „Південний". Відповідний лист був отриманий відповідачем 22.12.2014р. що підтверджується поштовим повідомлення про вручення поштового відправлення, копія якого міститься в матеріалах справи.

Проте жодної відповіді щодо розгляду відповідного листа на адресу позивача не надходило.

Крім того, 17.01.2015р. позивачем було подано, а банком зареєстровано платіжне доручення №19 на перерахування коштів в розмірі 45700грн. на поточний рахунок позивача, відкритий в іншій банківській установі.

Втім, до теперішнього часу відповідач свої зобов'язання за договором банківського рахунку на виконав, переказ грошових коштів за платіжним дорученням №19 на суму 45700грн. не здійснив.

Посилаючись на вищенаведені обставини Товариство з обмеженою відповідальністю "АУТДОР МЕДІЯ ПРОДАКШН" звернулось до господарського суду з відповідним позовом відповідно якого просить суд зобов'язати відповідача перерахувати з поточного рахунку позивача грошові кошти в сумі 45700грн.

Проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їх відповідну правову оцінку, суд дійшов про задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 1 статті 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частина 2 вказаної статті містить у своєму змісті посилання на положення ст. 11 ЦК України, що є переліком підстав з яких виникають зобов'язання.

Відповідно п.1 ч. 2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Положеннями ч. 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором банківського рахунку.

Статтею 1066 ЦК України визначено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Згідно ч.3 ст.1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Відповідно до п. 1.37 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" розрахунково-касове обслуговування - послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, укладеного між ними, які пов'язані із переказом коштів з рахунка (на рахунок) цього клієнта, видачею йому грошей у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договорами.

Згідно п. 8.1. ст. 8 вказаного Закону банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Аналогічні вимоги встановлені п. 2.3.4 укладеного між сторонами договору банківського рахунку, яким встановлено обов'язок банку виконувати належним чином розрахункові документи клієнта протягом операційного часу.

Частина 1 ст. 1074 ЦК України визначає, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається , крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Як передбачено ч. 1 ст.ст. 317, 319 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Таким чином, кошти, розміщені позивачем на відкритому відповідачем поточному рахунку № 26009139816001 на підставі договору банківського рахунку (у національній валюті) № 16 від 18.09.2013 року, є власністю позивача.

Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України та ч. 2 ст. 20 ГК України встановлено, що одним із способів захисту права є примусове виконання зобов'язання в натурі. Отже, звернення Клієнта до банку з позовом про зобов'язання закрити рахунок відповідає способам захисту, встановленим вказаними нормами, оскільки, звертаючись з такою вимогою, позивач фактично просить примусити відповідача виконати обов'язок, покладений на нього умовами договору та приписами законодавства.

Враховуючи зазначене, позивач має право на захист порушення прав шляхом спонукання відповідача до виконання обов'язку, відповідно до вищевказаних приписів чинного законодавства, зокрема, щодо перерахування залишку грошових коштів у сумі 45700 грн. на р/р 26003312169101 відкритий в АБ „Південний" МФО 328209.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи проте враховуючи перерахунок пені підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Імексбанк" (65039, м. Одеса, проспект Гагаріна, буд. 12-А, код ЄДРПОУ 20971504) перерахувати з поточного рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "АУТДОР МЕДІЯ ПРОДАКШН" (66800, Одеська область, Ширяєвський район, смт. Ширяєве, вул. Коробченка, буд.12; код: 37549297) №26009139816001 в АТ „ІМЕКСБАНК" грошові кошти в сумі 45700 (сорок п'ять тисяч сімсот)грн. 00 коп. на р/р 26003312169101 в АБ „Південний" МФО 328209.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" (65039, м. Одеса, проспект Гагаріна, буд. 12-А, код ЄДРПОУ 20971504) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АУТДОР МЕДІЯ ПРОДАКШН" (66800, Одеська область, Ширяєвський район, смт. Ширяєве, вул. Коробченка, буд.12; код: 37549297) 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10 березня 2015 р.

Суддя К.Ф. Погребна