Рішення

від 05.03.2015 по справі 922/403/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2015 р.Справа № 922/403/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суслової В.В.

при секретарі судового засідання Помпою К.І.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація світ", м. Харків про про стягнення 1496,71 грн. за участю представників сторін:

позивача - Корж А.О., довіреність № 03/3421 від 30.12.2014 року;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Харківміськгаз" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Світ" про стягнення 1496,71 грн., з яких: 1189,95 грн. - сума основного боргу, 61,62 грн. - 3% річних, 245, 14 грн. інфляційних втрат. Позовні вимоги позивач обгрунтовує невиконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати наданих послуг за Договором на технічне обслуговування газопроводу та ГРП, ГРУ, ШРП, ДРТ № 374 від 01.01.2009 року. Витрати по сплаті судового збору позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 лютого 2015 року розгляд справи було відкладено на 05 березня 2015 року.

У судовому засіданні 05 березня 2015 року був присутній представник позивача, який підтримує позовні вимоги.

Відповідач у призначене судове засідання не з'явився, проте через канцелярію суду 02 березня 2015 року надав відзив за вх. № 7750, в якому просить відмовити в задоволенні позову. Відзив розглянутий та долучений судом до матеріалів справи.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши матеріали справи в їх сукупності, надаючи правову оцінку позовним вимогам, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

01 січня 2009 року між Публічним акціонерним товариством "Харківміськгаз" (далі - Позивач, Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Корпорація Світ" (далі - Відповідач, Замовник) було укладено Договір № 1831 на технічне обслуговування газопровода та ГРП, ГРУ, ШРП, ДРТ.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Статтею 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до умов договору, а саме пункту 1.1., замовник доручає, а виконавець зобов'язується проводити роботи з технічного обслуговування системи газопостачання у строки, обумовлені даним договором. Замовник зобов'язується прийняти та оплатити ці роботи. Обумовлені даним договором роботи виконуються на об'єкті замовника, який знаходиться за адресою: вул. Жовтневої революції, 167.

Порядок виконання та вартість робіт сторонами обумовлено в другому розділі договору.

Відповідно до п. 5.1. Договору, оплата вартості ТО проводить замовником не пізніше 10 днів після отримання рахунку на сплату або на підставі акта виконаних робіт, підписаного сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором щодо технічного обслуговування систем газопостачання виконував належним чином, однак відповідач розрахунки за надані послуги здійснював не своєчасно та не в повному обсязі, чим були порушені умови договору.

Позивачем за період листопад 2012 року - березень 2013 року була нарахована заборгованість у розмірі 1189,95 грн. В підтвердження вказаного позивачем до суду були надані Акти здачі - приймання виконаних робіт № 1831: від 30 листопада 2012 року на суму 195,68 грн., від 30 листопада 2012 року на суму 104,44 грн., від 31 листопада 2013 року на суму 257,36 грн., від 28.02.2013 року на суму 228,77 грн., 29 березня 2013 року на суму 146,34 грн.

Дослідивши надані акти здачі-приймання, судом встановлено, що всі акти підписані сторонами та скріплені печатками сторін, окрім акту від 29 березня 2013 року на суму 146,34 грн., який суд не може прийняти як належний доказ у справі.

Одже, виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позивачем було надано послуг на суму 1043,61 грн.

Надаючи правову кваліфікацію позовній вимозі щодо стягнення заборгованості, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчать матеріали справи, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором на технічне обслуговування газопроводу та ГРП, ГРУ, ШРП, ДРТ № 374 від 01.01.2009 року складає 1043,61грн., що підтверджується матеріалами та не спростовано відповідачем.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1043,61 грн. основного боргу. В частині стягнення 146,34 грн. боргу суд вважає за необхідне відмовити, оскільки не надано доказів в обгрунтування вказаної суми.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам в частині стягнення 3 % річних у 61,62 грн. за період 11.04.2013 року - 31.12.2014 року та інфляційних витрат у розмірі 245,14 грн. за жовтень 2013 року - листопад 2014 року, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Перерахувавши 3% річних за період 11.04.2013 року по 31.12.2014 року, який був вказаний позивачем, на суму заборгованості (1043,61 грн.), суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 3% річних у розмірі 54,04 грн. В частині стягнення 3% річних у розмірі 7,58 грн. суд вважає за необхідне відмовити.

Перерахувавши суму інфляційних втрат за весь період прострочення зобов'язання, приймаючи до уваги, що період вказаний позивачем був штучно скорочений у зв'язку з пануванням дефляції, судом встановлено, що сума нарахована позивачем підлягає задоволенню в повному обсязі у розмірі 245,14 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 526, ч.1 ст.530, ст. 625 ЦК України, ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 75, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Світ" (61011, м. Харків, вул. Жовтневої революції, 167, код ЄДРПОУ 33413003, п/р 26004101306034 в АКБ "ОТП Банк" м. Харків, МФО 350750) на користь Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" (61004, м. Харків, вул. Жовтневої революції, 57/59, код ЄДРПОУ 03359552, р/р 26009123394001 у ПАТ "КБ "НАДРА" м. Київ, МФО 351823) 1043,61 грн. основного боргу, 245,14 грн. інфляційних втрат, 54,04 грн. 3% річних, 1639,11 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення основного боргу у розмірі 146,34 грн., 3% річних у розмірі 7,58 грн. - відмовити.

Повне рішення складено 10.03.2015 р.

Суддя В.В. Суслова

справа № 922/403/15