Постанова

від 04.03.2015 по справі 905/1083/13-г

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2015 р. Справа № 905/1083/13-г

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Ільїн О.В., суддя Хачатрян В.С.

при секретарі Кузнєцовій І.В.

за участю представників сторін:

позивач - Моісеєнко Б.І.;

відповідач - не з'явився;

треті особи - не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №15 Д/1-35) та апеляційну скаргу відповідача (вх. №1217 Д/1-35) на рішення господарського суду Донецької області від 14 квітня 2014 року у справі №905/1083/13-г

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна", м. Київ

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Оскар-Дон", м. Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Галант", м. Донецьк

про звернення стягнення на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Донецької області від 14 квітня 2014 року у справі №905/1083/13-г позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" про звернення стягнення на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Домостроітельна, 8, а саме: будівлі (будівля контори (літ. А-2), будівля асортиментного залу (госпблок) (літ. Б-1), павільйон ПК-2 (літ. В-1), склад (літ. Г-1), майстерні (літ. Д-1), гараж (літ. Е-1), тарний склад (літ. Ж), убиральня (літ. 3), брама, паркани (№1-5), загальною площею приміщень 8 456,2 кв.м, що належить відповідачу, шляхом надання позивачу права на укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки від свого імені з будь-якою третьою особою; передання зазначеного нерухомого майна на період до його продажу в управління позивачу; задоволення за рахунок коштів, отриманих від реалізації вищевказаного майна, заборгованості Товариства з обмеженою відповідальності "Оскар-Дон" за кредитним договором №057-12-07 від 26.12.2007р., яка станом на 02.04.2013р. становить 4 121 353,85 грн. та складається з простроченої заборгованості за кредитом в сумі 2 497 500,00 грн., заборгованості за відсотками в сумі 1 343 728,13 грн. та пені за неналежне виконання зобов'язань за кредитом у період 02.10.2012р.-02.04.2013р. в сумі 280 125,72 грн. задоволено частково.

Звернуто стягнення в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Оскар-Дон" (83086, м. Донецьк, вул. Артема, 36, ЄДРПОУ 32001382) перед Публічним акціонерним товариством "Банк Петрокоммерц-Україна" (01601, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 20, ЄДРПОУ 22906155) за кредитним договором №057-12-07 від 26.12.2007р., яка складається з заборгованості за відсотками в сумі 1 233 643,66 грн., пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в сумі 92 555,22 грн. на нерухоме майно, передане в іпотеку за договором іпотеки №057-12-07/1 від 26.12.2007р. - будівлі загальною площею 8 452,7 кв.м, розташовані за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Домобудівельна, 8: будівля контори (літ. А-2) загальною площею 619,6 кв.м, будівля асортиментного залу (госпблок) (літ. Б-1) загальною площею 265,8 кв.м, павільйон ПК-2 (літ. В-1) загальною площею 147,8 кв.м, склад (літ. Г-1) загальною площею 6 790,5 кв.м, майстерні (літ. Д-1) загальною площею 167,5 кв.м, гараж (літ. Е-1) загальною площею 465,0 кв.м, тарний склад (літ. Ж), убиральня (літ. 3), брама, паркани (№1-5).

Встановлено спосіб реалізації предмету іпотеки - шляхом укладення Публічним акціонерним товариством "Банк Петрокоммерц - Україна" (01601, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 20, ЄДРПОУ 22906155) договору купівлі-продажу цього майна від свого імені з будь-якою третьою особою.

Визначено початкову ціну продажу предмету іпотеки в розмірі 9 699 450 грн.

Передано Публічному акціонерному товариству "Банк Петрокоммерц-Україна" в управління нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Галант", що знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Домостроітельна, 8, на період до його реалізації, надаючи Публічному акціонерному товариству "Банк Петрокоммерц-Україна" право вчиняти юридичні дії з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням із спрямованням на задоволення забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя продукції, плодів і доходів, отриманих в результаті управління предметом іпотеки.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Галант" (83009, м. Донецьк, вул. Домостроітельна, 8, ЄДРПОУ 01552428) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" (01601, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 20, ЄДРПОУ 22906155) судовий збір в сумі 22 145,39 грн., витрати з проведення судової будівельно-технічної експертизи в сумі 2 527,28 грн., витрати з проведення повторної судової будівельно-технічної експертизи в сумі 2 015,23 грн.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" (01601, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 20, ЄДРПОУ 22906155) на користь державного бюджету України (отримувач: Київське УК/ Київський р-н/22030001, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 38034002, рахунок 31217206783006, код бюджетної класифікації 22030001, символ звітності банку 206) судовий збір в сумі 573,50 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Галант" (83009, м. Донецьк, вул. Домостроітельна, 8, ЄДРПОУ 01552428) на користь державного бюджету України (отримувач: Київське УК/ Київський р-н/ 22030001, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 38034002, рахунок 31217206783006, код бюджетної класифікації 22030001, символ звітності банку 206) судовий збір в сумі 573,50 грн.

Позивач з рішенням місцевого господарського суду не погодився та подав до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення в частині застосування насідків спливу позовної давності до вимог про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 2 497 500,00 грн. та пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 187 570,49 грн., відсотків за користування кредитом, нарахованих з 28.12.2009 року по 04.02.2010 року та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у позов задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідач з рішенням місцевого господарського суду також не погодився та подав до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення в частині передання ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" в управління нерухоме майно ТОВ "Галант", що знаходиться за адресою: м.Донецьк, вул. Домостоітельна, 8 на період до його реалізації, надаючи ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" право вчиняти юридичні дії з метою отримання продукції, плодів, доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням із спрямованням на задоволення забезпечених іпотекою вимог іпотеко держателя продукції, плодів, доходів, отриманих в результаті управління предметом іпотеки.

Донецьким апеляційним господарським судом порушено провадження за даною апеляційною скаргою.

Однак, розгляд апеляційної скарги не здійснено.

Відповідно до частини 3 статті 1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" справи, розгляд яких не закінчено і які перебувають у провадженні місцевих, апеляційних судів, розташованих в районі проведення антитерористичної операції, в разі неможливості здійснювати правосуддя передаються судам відповідно до встановленої згідно з цим Законом підсудності протягом десяти робочих днів з дня прийняття розпорядження головою відповідного вищого спеціалізованого суду.

У разі неможливості передачі матеріалів справи відповідно до встановленої згідно з цим Законом підсудності вчинення необхідних процесуальних дій здійснюється за документами і матеріалами, поданими учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для ухвалення відповідного судового рішення.

Частиною першою статті 1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" від 12.08.2014 р. за №1632-VII змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних, зокрема, господарським судам, розташованим у районі проведення антитерористичної операції.

Розпорядженням голови Вищого господарського суду України №28-р від 02.09.2014 р. визначено, що розгляд господарських справ, які підлягають перегляду в апеляційному порядку Донецьким апеляційним господарським судом здійснюється Харківським апеляційним господарським судом.

Враховуючи те, що скарги позивача та відповідача були подані на одне і те ж саме рішення господарського суду, колегія суддів дійшла висновку об'єднати скарги в одне апеляційне провадження.

Будучи належним чином повідомленими про дату і місце судового розгляду, у судове засідання відповідач та третя особа не з'явились, повноважних представників до суду не направили, хоча про дату і місце судового розгляду були повідомлені належним чином ухвалою суду.

У зв'язку з чим, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду скарг за наявними матеріалами оскарження.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційних скарг в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального Кодексу України, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 26 грудня 2007року між Закритим акціонерним товариством «Банк Петрокоммерц-Україна» (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оскар-Дон» (позичальник) укладений кредитний договір №057-12-07, істотні умови якого визначені розділом І та полягають у наступному:

тип кредитування - мультивалютна кредитна лінія, яка є відкличною такою, що відновлюється;

ліміт кредитування - 2 500 000,00 грн. (відповідно до додаткової угоди №1 від 07.04.2008р.);

валюта кредитування - гривня, долари США, євро;

процентна ставка - 18% річних за заборгованістю у гривні, 13,5% річних заборгованістю в доларах США, 13% річних за заборгованістю в євро;

дата повернення - 25.12.2009р.;

спосіб надання кредиту - шляхом безпосередньої сплати за виставленими рахунками, накладними, рахунками-фактурами та іншими документами або шляхом сплати за укладеними угодами, копії яких позичальник надає кредитору при здійсненні платежів та погашенні інших своїх поточних зобов'язань дотриманням умов цього договору;

цільове використання - оплата за контрактами за поточною діяльністю (оптова та роздрібна торгівля дитячими товарами).

Відповідно до п. 1.3.1 (в редакції додаткової угоди №6 від 15.07.2009 року), позичальник зобов'язаний повернути банку кредит у повному обсязі не пізніше дати повернення кредиту, яка визначена в графі 8 розділу І договору відповідно до наступного графіку: по 17.08.2009р. - 1 300 000,00 грн., 25.12.2009р. - 1 200 000,00 грн.

Згідно з п.п. 1.4.1.2-1.4.1.3 кредитного договору, нарахування процентів користування кредитом здійснюється у валюті кредиту на суму залишку позичковому рахунку щомісячно, 20-го числа кожного місяця за фактичну кількість днів користування кредитом, включаючи день видачі та виключаючи день повернення, з урахуванням вимог облікової політики банку. Проценти підлягають сплаті позичальником банку щомісячно, протягом 5 банківських днів наступних за 20-м числом кожного календарного місяця.

За невиконання та/ чи неналежне виконання боргових зобов'язань у сумі порядку та у строки, що визначені договором (в розумінні цього договору зобов'язання позичальника перед банком щодо повернення кредиту, сплаті процентів, сплати адміністративної комісії та штрафних санкцій, якщо такі матимуть місце), позичальник зобов'язаний сплатити банку (на вимогу банку) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного /неналежно виконаного зобов'язання за кожний день прострочення. Пеня сплачується додатково до прострочених сум. Пеня нараховується та сплачується за весь період прострочення (п.4.1 кредитного договору).

Відповідно до п.6.2, кредитний договір набуває чинності з моменту підписання (дата договору) та діє до виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за договором в повному обсязі (строк дії договору).

Укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором кредиту, який підпадає під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст.345-346 ГК України.

Як вбачається зі змісту договору №057-12-07 від 26.12.2007р. (зі змінами), сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаного правочину, відсутні докази його визнання у встановленому порядку недійсним, тому виходячи зі встановленої ст. 204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, суд вважає вищевказану угоду дійсною та обов'язковою для виконання сторонами.

Для забезпечення повного і своєчасного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Оскар-Дон» всіх його зобов'язань перед Закритим акціонерним товариством «Банк Петрокоммерц-Україна» по сплаті останньому будь-яких сум, що виникають згідно з положеннями кредитного договору №057-12-07 від 26.12.2007 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Галант» надає Закритому акціонерному товариству «Банк Петрокоммерц-Україна» в іпотеку нерухоме майно, про що між ними укладений договір іпотеки №057-12-07/1 від 26.12.2007р.

Предметом іпотеки з цим договором, згідно з п.3.1, є будівлі, розташовані за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Домобудівельна, 8, які належать іпотекодавцю на праві власності. Відповідно до п.3.2 договору іпотеки, предмет іпотеки складається з наступних будівель і споруд: будівля контори (літ. А-2) загальною площею 619,6 кв.м, будівля асортиментного залу (госпблок) (літ. Б-1) загальною площею 265,8 кв.м, павільйон ПК-2 (літ. В-1) загальною площею 147,8 кв.м, склад (літ. Г-1) загальною площею 6 790,5 кв.м, майстерні (літ. Д-1) загальною площею 167,5 кв.м, гараж (літ. Е-1) загальною площею 465,0 кв.м, тарний склад (літ. Ж), убиральня (літ. 3), брама, паркани (№1-5).

За рахунок предмету іпотеки іпотекодержатель може задовольнити такі вимоги: всі боргові зобов'язання, не сплачені боржником, і вимоги щодо повного відшкодування всіх збитків, завданих порушенням іпотекодавцем його зобов'язань за цим договором, а також всіх фактичних витрат, понесених іпотекодержателем у зв'язку з реалізацією прав за цим договором (п.6.1 договору іпотеки). За умовами п.6.3.2 іпотекодержатель має право на свій розсуд обрати порядок звернення стягнення на предмет іпотеки , передбачений цим договором, або звернути стягнення іншим способом, передбаченим чинним законодавством України.

Згідно з п.9.1, цей договір набирає чинності з дня його нотаріального посвідчення та діє до виконання боргових зобов'язань в повному обсязі та зобов'язань іпотекодавця за цим договором.

26 грудня 2007 року договір іпотеки №057-12-07/1 від 26.12.2007р. посвідчено приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Бурлак О.В. та зареєстровано в реєстрі за № 19245. Іпотеку за вищевказаним договором 26.12.2007р. зареєстровано в Державному реєстрі іпотек за №6325621. На предмет іпотеки накладено заборону відчуження, що зареєстровано 27.12.2007 року у відповідному реєстрі за №6333771.

Зазначені угоди за своєю правовою природою є засобом забезпечення виконання зобов'язань (в даному випадку - за кредитним договором) та підпадають під правове регулювання ст.575 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) та Закону України „Про іпотеку" (далі - Закон).

Сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаного договору, відсутні докази його визнання у встановленому порядку припиненими або недійсними. Отже, договір іпотеки №057-12-07/1 від 26.12.2007р. наразі є чинним, дійсним та обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається зі змісту вищевказаного правочину, за своєю правовою природою він є засобом забезпечення виконання зобов'язань (в даному випадку - за кредитним договором) та підпадає під правове регулювання §6 Глави 49 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Закону України „Про іпотеку".

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Як встановлено судом, протягом дії кредитного договору №057-12-07 від 26.12.2007 року банк окремими траншами в межах узгодженого ліміту надав позичальнику грошові кошти загальною сумою 2 500 000,00 грн.

Позичальник, в свою чергу взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, кредитні кошти у визначені договором строки не повертав, відсотки за користування ними своєчасно та в повному обсязі не сплачував.

У зв'язку з вищевикладеним, банк звернувся до позичальника та відповідача з вимогами №27-07/804, №27-07/799 від 04.05.2012 року, в яких просив протягом трьох банківських днів з дня її отримання сплатити заборгованість за кредитним договором №057-12-07 від 26.12.2007 року, наявну станом на 24.04.2012 року.

Проте, вищевказана вимога банку залишилась не виконаною, доказів спростування цього під час розгляду справи №905/1083/ 13-г суду не надано.

На вимогу суду, в підтвердження наявності у позичальника заборгованості за кредитним договором №057-12-07 від 26.12.2007 року позивачем до матеріалів справи надані документи первинного бухгалтерського обліку (виписки відповідних рахунків другого класу Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України), які відповідно до ст. ст.1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

При цьому, як вбачається з наданих документів, 11.02.2013 року заборгованість за відсотками в сумі 922 118,95 грн.банком списано як безнадійну за рахунок спеціального резерву, проте відповідно до п.7 постанови Правління Національного банку України №172 від 01.06.2011 року відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості не є підставою для припинення вимог банку до позичальника/ контрагента. Банк зобов'язаний продовжувати роботу щодо відшкодування списаної за рахунок резерву безнадійної заборгованості.

Немає доказів повернення в повному обсязі кредитних коштів, як не надано доказів повної своєчасної сплати відсотків за користування ними.

З огляду на наведені обставини, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про наявність у позичальника заборгованості за кредитним договором №057-12-07 від 26.12.2007 року є доведеними належним чином та позичальником відповідачем не спростовані.

За приписами ст.ст.611, 612 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

Нормами статті 232 Господарського кодексу України встановлено нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом договором.

Разом з цим, виходячи зі змісту п.4.1 кредитного договору №057-12-07 від 26.12.2007 року, за згодою сторін передбачене законом обмеження строку нарахування пені до відповідальності за неналежне виконання договірних зобов'язань не застосовується.

Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобов'язань у відносинах суб'єктів господарювання визначаються приписами статей 534, 549-552 Цивільного кодексу України, статей 229-234 Господарського кодексу України та статей Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

З урахуванням приписів наведених норм, позивачем на підставі п.4.1 кредитного договору за період з 02.10.2012р. по 02.04.2013р. нараховано до стягнення пеню за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 187 570,49 грн. та пеню за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 92 555,22 грн. Разом з цим, за поясненнями позивача, наданими суду 16.04.2013., стягненню підлягає пеня за прострочення повернення кредиту в сумі 187 570,50 грн. та пеня за прострочення сплати відсотків за користування кредитом в сумі 6 606,15 грн. Проте, беручи до уваги, що вищевказані пояснення не можуть розцінюватись судом в якості заяви про зменшення розміру позовних вимог, в межах справи №905/1083/ 13-г суд розглядає вимоги позивача в редакції заяви №05-12/569 від 03.04.2013р.

Як зазначалось вище, відповідачем подано заяву про застосування строків позовної давності до вимог позивача.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність тривалістю один рік (п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 264 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Як встановлено судом першої інстанції, 10.02.2010 року позичальником частково погашено заборгованість за кредитом в сумі 500,00 грн., що з урахуванням приписів наведених норм, зумовило переривання строку позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості з кредитом в сумі 2 500 000,00 грн., строк сплати якої настав 25.12.2009 року. Разом з цим, позичальником здійснювалось часткове погашення заборгованості за відсотками. Проте, суд не розцінює часткову сплату заборгованості за кредитним договором №057-12-07 від 26.12.2007 року в якості дій, що зумовили переривання позовної давності до вимог, заявлених в межах справи №905/1083/13-г, оскільки зазначені дії вчинені Товариством з обмеженою відповідальністю «Оскар-Дон», а тому не можуть розцінюватись в якості визнання боргу Товариством з обмеженою відповідальністю «Галант».

У відповідності до приписів ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Згідно п. 6.2 договору іпотеки сторони погодили, що ,що іпотекодержатель має право задовольнити із вартості майна всі фактичні вимоги негайно після виникнення будь-якої із таких обставин: несплати боржником іпотекодержателю будь-якої суми у такому розмірі та в такій валюті, у такий строк, і у такому порядку , як встановлено в кредитному договорі; порушення іпотекодавцем зобов'язань за ст.5 договору та інше. Враховуючи встановлений факт невиконання позичальником в визначений кредитним договором строк зобов'язань по поверненню кредиту та сплаті відсотків, суд приходить до висновку, що право звернення з відповідною вимогою у позивача до відповідача виникло 26.12.2009 року.

Згідно зі ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Враховуючи приписи ст. 33 Закону України «Про іпотеку», п. 6.2 договору іпотеки, ст. 261 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що перебіг позовної давності за спірними правовідносинами починається від дня, коли у банка виникло право пред'явити вимогу до відповідача, а саме з 26.12.2009 року та спливає відповідно 26.12.2012 р.

З викладеним погоджується колегія суддів, вважає такі висновки обґрунтованими і підтвердженими матеріалами справи.

Судом у рішенні зазначено, що позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором №057-12-0 від 26.12.2007року, подавши позовну заяву до органу поштового зв'язку 05.02.2013 року.

На підставі чого, місцевий суд відмови у позові в частині застосування позовної давності.

З таким твердженням суду не може погодитись колегія суддів, зважаючи на наступне.

За приписами статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, як-то зазначено у статті 257 Цивільного кодексу України.

Згідно частини 1 статті 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Судом встановлено, що заборгованість за кредитом погашалась 10.02.2010 року у сумі 500,00 грн. ТОВ «ОСКАР-ДОН», що є підставою для переривання строку позовної давності і керувався ст. 266 Цивільного кодексу України, за змістом якої зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Однак, суд попередньої інстанції, на думку судової колегії в цій частині неповно дослідив обставини справи, що стало підставою для прийняття помилкового в цій частині рішення.

Колегія суддів погоджується з твердженням позивача, що вчинення дій щодо погашення боргу не перериває строк позовної давності, оскільки вчинення таких дій здійснене позичальником ТОВ «ОСКАР-ДОН» (третьою особою), а не ТОВ «ГАЛАНТ».

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення ник власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотеко держателем.

Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель. На відміну від поручителя, майновий поручитель може виконувати зобов'язання позичальника лише у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 42 Закону України «Про іпотеку» майновий поручитель може виконати основне зобов'язання за боржника з наслідками, аналогічними вищенаведеним, і попередній іпотеко держатель зобов'язаний прийняти таке виконання.

Тобто, відповідаючи в межах в предмета іпотеки, до майнового поручителя неможна пред'явити вимогу про стягнення суми боргу.

Слід зазначити, що Договір іпотеки діє до повного виконання зобов'язань.

А тому, переривання строків позовної давності на звернення позовом до позичальника має юридичним наслідком переривання строку позовної давності на звернення з позовом і до майнового поручителя, майном якого забезпечується виконання зобов'язань позичальника.

Окрім цього, ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» звертався до Ленінського районного суду м. Донецька 22 червня 2012 року до ТОВ «ОСКАР-ДОН» з позовом про солідарне стягнення заборгованості за Кредитним договором № 057-12-07, що є ще одним фактом, який підтверджує звернення в межах позовних строків.

Суд попередньої інстанції не звернув увагу, що, відповідно до п. 9.1 статті 9 вказаного договору договір набирає чинності з дня його нотаріального посвідчення та діє до виконання боргових зобов'язань в повному обсязі та зобов'язань іпотекодавця за цим договором.

Статтею 593 Цивільного кодексу України передбачені випадки припинення права застави, а саме у разі: 1) припинення зобов'язання, забезпеченого заставою; 2) втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; 3) реалізації предмета застави; 4) набуття застав о держателем права власності па предмет застави.

Таким чином, суд, встановивши, що перебіг строку позовної давності перервався виконанням 10.02.2010 року та дійшовши висновку, що вказане не розповсюджується на договір іпотеки порушив норми матеріального права: розділив право вимоги за основним зобов'язанням та право вимоги за іпотекою, що забезпечує це зобов'язання, що є порушенням, оскільки основне зобов'язання та іпотека, яка його забезпечує не можуть існувати окремо один від одного, є взаємопов'язаними та неподільними.

Правомірним є, на думку судової колегії, висновок суду про те, що оскільки відповідачем частково сплачено заборгованість за відсотками в сумі 131 912,60 грн., вимоги позивача щодо стягнення на підставі кредитного договору №057-12-07 від 26.12.2007р. з відповідача заборгованості за відсотками, в межах строку позовної давності з 5.02.2010 рок по 2.01.2013р. в сумі 1 233 643,66 грн. та пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в межах строку позивної давності з 5.02.2012р. п 2.04.2013 року в сумі 92 555,22 грн.

Відповідно до ст. 589 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, окремим видом якої є іпотека, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. Аналогічні за змістом норми містяться в ст.7 Закону України «Про іпотеку».

Оскільки матеріалами справи підтверджено заборгованість позичальника зі кредитним договором №057-12-07 від 26.12.2007р., суд вважає правомірними вимоги позивача про звернення стягнення в рахунок її погашення на предмет іпотеки за договором іпотеки №057-12-07/1 від 26.12.2007року. - будівлі, розташовані за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Домобудівельна, 8, які належать відповідачу на праві власності.

Твердження, викладені у скарзі відповідача, є необґрунтованими, зважаючи на таке.

Відповідно до вимог ст. 41 Закону України «Про іпотеку», реалізації предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону. Беручи до уваги наявне у договорі іпотєке №057-12-07/1 від 26.12.2007р. застереження про задоволення вимог кредитора, яким останньому надано право реалізувати предмет іпотеки в порядку, визначеному ст.38 Закону України «Про іпотеку», суд правомірно задовольнив вимоги позивача в цій частині, визначаючи спосіб реалізації переданого в іпотеку майна - шляхом укладення позивачем договору купівлі-продажу цього майна від свого імені з будь-якою третьою особою.

Крім цього, позивачем заявлено вимоги щодо передання йому в управління нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Домостроітельна, 8, на період до його продажу. При цьому, за вимогами позивача, управління повинно в себе включати:

- вчинення позивачем будь-яких юридичних дій щодо предмету іпотеки, спрямованих на отримання доходів, забезпечення його збереження та використання, в тому числі шляхом укладення будь-яких правочинів, безперешкодного доступу до складових та приналежностей;

- права щодо зміни режими охорони предмету іпотеки та зміни його зберігачів (охоронців);

- надання позивачу прав щодо виселення орендарів (наймачів) предмету іпотеки;

- права на звернення: до уповноважених органів та посадових осіб для отримання будь-яких документів, що стосуються предмету іпотеки, зокрема, витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, дублікатів правовстановлюючих документів.

Згідно зі ст. 34 Закону України «Про іпотеку», після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням предмет іпотеки на підставі договору між іпотекодавцем і іпотекодержателем або рішення суду може бути переданий іпотекодержателю або іншій особі в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим Законом. Управління майном здійснюється відповідно до законодавства та умов, визначених договором чи рішенням суду. Продукція, плоди і доходи, отримані в результаті управління предметом іпотеки, спрямовуються на задоволення забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя, якщо інше не встановлено договором або рішенням суду.

Однак, доказів наявності на час розгляду справи зберігачів (охоронців) та орендарів (наймачів), в матеріалах справи відсутні відповідні договори про надання охоронних послуг та оренди майна, переданого в іпотеку за договором іпотеки №057-12-07/1 від 26.12.2007 року.

Разом з цим, позивачем не доведено наявності законних підстав для зміни або розірвання договорів про надання послуг з охорони будівель, розташованих за адресою: м. Донецьк, вул. Домостроітельна, 8, якими фактично опосередковуються вимоги про надання права щодо зміни режими охорони предмету іпотеки та зміни його зберігачів (охоронців).

Також, позивачем не доведено наявності передбачених законом підстав для розірвання договорів оренди з наймачами вищевказаного нерухомого майна, натомість згідно зі ч. 1 ст.770 Цивільного кодексу України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця. Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню як необґрунтовано заявлені.

Порядок надання інформації про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з Державного реєстру прав врегульований ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якою встановлено, що витяг з Державного реєстру прав на підставі заяви, серед інших, має право отримувати особа, яка має речове право на чуже нерухоме майно, або уповноважена нею особа; витяг з Державного реєстру прав про державну реєстрацію іпотеки, обтяжень на підставі заяви мають право отримувати будь-які фізичні та юридичні особи. Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і порядок надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно конкретизовані постановою Кабінету Міністрів України №868 від 17.10.2013 року.

Отже, враховуючи, що позивачем як іпотеко держателем нерухомого майна не підтверджено порушень його прав та законних інтересів, спричиненого неможливістю отримання інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно, суд правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог в цій частині як таких, що заявлені передчасно.

Стосовно вимог позивача щодо надання йому права отримувати дублікати документів, суд у рішенні зазначає, що підставами для отримання дублікатів завжди є обставини, які свідчать про втрату оригіналів. Позивач не визначився з переліком документів, дублікати яких він має намір отримувати, а також не довів суду фактів їх втрати.

З огляду на наведені обставини, вимоги позивача щодо передання йому в управління нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Домостроітельна, 8, на період до його продажу суд задовольнив лише в обґрунтованій частині, у зв'язку з чим, передав Публічному акціонерному товариству «Банк Петрокоммерц-Україна» в управління нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Галант», що знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Домостроітельна, 8, на період до його реалізації, надаючи Публічному акціонерному товариству «Банк Петрокоммерц-Україна» право вчиняти юридичні дії з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням із спрямованням на задоволення забезпечених іпотекою вимог іпотеко держателя продукцію, плоди і доходи, отримані в результаті управління предметом іпотеки.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

У відповідності до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, на думку колегії суддів, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 2497500 грн. та пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 187570,49 грн., відсотків за користування кредитом, нарахованих з 28.12.2009 року по 04.02.2010 року.

В іншій частині рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 2 статті 103, п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Об'єднати апеляційні скарги позивача і відповідача в одне апеляційне провадження.

Апеляційну скаргу позивача задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 14 квітня 2014 року у справі №905/1083/13-г в частині відмови позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 2497500 грн. та пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 187570,49 грн., відсотків за користування кредитом, нарахованих з 28.12.2009 року по 04.02.2010 року скасувати.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" задовольнити в повному обсязі.

В іншій частині рішення суду Донецької області від 14 квітня 2014 року у справі №905/1083/13-г залишити без змін.

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Повний текст постанови підписаний 10.03.2015 року.

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Хачатрян В.С.