Рішення

від 10.03.2015 по справі 392/1692/14-ц

МАЛОВИСКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 392/1692/14-ц

Провадження № 2/392/5/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2015 року Маловисківський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого - судді Березія Ю.А., при секретарі Чабаненку Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мала Виска справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний науково-дослідний інститут «Анді» до ОСОБА_1, Селянського фермерського господарства «Іллічівське», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Реєстраційна служба Маловисківського районного управління юстиції Кіровоградської області, про визнання договору оренди дійсним,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з цим позовом, вимагаючи визнати недійсним договір оренди землі від 17 вересня 2013 року, який укладено між ОСОБА_1 і СФГ «Іллічівське», посилаючись на те, що 31 січня 2000 року між громадянкою ОСОБА_2 та дочірнім підприємством АТЗТ «НВСП» Фітон-МВ» «КСП Зоряне» укладено договір оренди землі терміном на 15 років земельної ділянки площею 12,54 га, яка належала їй на праві власності. Даний договір зареєстровано Мар'янівською сільською радою 4 лютого 2000 року за № 346. Після смерті громадянки ОСОБА_2 земельну ділянку успадкувала ОСОБА_1, яка 17.09.2013 року уклала новий договір оренди з СФГ «Іллічівське». Позивач вважає, що відповідачі порушили статтю 792 ЦК України, статтю 32 Закону України «Про оренду землі» та не врахували вимогу п. 8.2 Договору від 31 січня 2000 року і таким чином порушили права позивача.

Дослідивши зібрані по справі докази, суд дійшов до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом встановлено, що 31 січня 2000 року між власником земельної ділянки ОСОБА_2 і дочірнім підприємством АТЗТ «НВСП «Фітон-МВ» «КСП Зоряне» укладено договір оренди землі, предметом якого є земельна ділянка площею 12,54 га, яка розташована на території Мар'янівської сільської ради і належала орендодавцеві на підставі державного акта, що підтверджується копією договору (а.с. 4 - 7 ).

Пунктом 9.2 сторони передбачили, що договір оренди припиняється у разі смерті, засудження до позбавлення волі однієї із сторін, або відмови осіб, зазначених у статті 8 Закону України «Про оренду землі» від виконання укладеного договору.

Орендодавець ОСОБА_2 померла і спірну земельну ділянку успадкувала відповідач ОСОБА_1, що підтверджується копіями свідоцтва про право на спадщину за заповітом та державного акту (а.с. 8-9).

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, тому після смерті орендодавця ОСОБА_2 припинилась чинність договору оренди землі, який було укладено 31.01.2000 року.

12 серпня 2013 року відповідач ОСОБА_1 уклала договір оренди землі з Селянським фермерським господарством «Іллічівське», предметом якого є земельна ділянка площею 12,54 га, кадастровий номер 3523183600:02:002:0020, який зареєстровано 12 серпня 2013 року реєстраційною службою Маловисківського районного управління юстиції Кіровоградської області (а.с. 50-53).

Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Судом достовірно встановлено, що у зв'язку зі смертю орендодавця ОСОБА_2 договір оренди землі від 31.01.2000 року припинив свою дію, а тому спадкоємець ОСОБА_1, яка набула право власності на спірну земельну ділянку у встановленому порядку, мала право на власний розсуд 12 серпня 2013 року укладати договір оренди землі з Селянським фермерським господарством «Іллічівське», який виконується відповідачами по теперішній час.

Тому, суд не вбачає законних підстав для визнання недійсним договору оренди землі від 12 серпня 2013 року.

Суд вважає помилковим посилання позивача на пункт 8.2 договору оренди землі від 31.01.2000 року, як на підставу задоволення позову в частині визнання недійсним договору оренди землі від 24.07.2013 року, а також посилання на статтю 792 ЦК України і статтю 32 Закону України «Про оренду землі».

Так, пунктом 8 договору оренди землі сторонами урегульовано підстави розірвання договору оренди землі сторонами орендодавця і орендаря, між тим пункт 9 договору передбачає обставини набрання та припинення чинності укладеного договору оренди землі.

Закон, на який посилається позивач, не регулює недійсність правочину.

Керуючись частиною 1 статті 215, частиною 1 статті 626, частиною 1 статті 627, статтею 629 ЦК України, статтями 213-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Товариству з обмеженою відповідальністю «Аграрний науково-дослідний інститут «Анді» відмовити в задоволенні позову до ОСОБА_1, Селянського фермерського господарства «Іллічівське» про визнання недійсним і скасування державної реєстрації договору оренди землі від 12 серпня 2013 року, укладеного між орендодавцем ОСОБА_1 і орендарем Селянським фермерським господарством «Іллічівське».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання відповідачами заяви про перегляд заочного рішення та апеляційної скарги позивачем.

Заява про перегляд заочного рішення подається відповідачами протягом 10 днів від дня отримання копії рішення.

Позивач має право подати на рішення апеляційну скаргу протягом 10 днів від дня отримання копії рішення.

Головуючий

суддя