Постанова

від 08.12.2014 по справі 804/18095/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2014 р. Справа № 804/18095/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Царікової О.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Публічного акціонерного товариства «Універмаг «Славутич» про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, на суму податкового боргу у розмірі 7975,15 грн.,

ВСТАНОВИВ :

05 листопада 2014 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Публічного акціонерного товариства «Універмаг «Славутич» про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, на суму податкового боргу у розмірі 7975,15 грн..

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідач має податковий борг у сумі 7975,15 грн. з орендної плати за землю, в добровільному порядку погашення податкового боргу підприємством не здійснюється, майно за відповідачем не зареєстроване, зазначені обставини обумовили необхідність звернення позивача до суду із даним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.11.2014 відкрито провадження по справі № 804/18095/14 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 08.12.2014.

У судове засідання 08.12.2014 позивач не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений судом. До суду надійшло клопотання позивача від 08.12.2014 вх. № 81946/14, в якому позивач просить суд здійснювати розгляд справи за відсутності повноважного представника позивача в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання 08.12.2014 теж не з'явився. Ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.11.2014 про відкриття провадження у справі №804/18095/14 та судова повістка надіслані відповідачеві рекомендованим поштовим відправленням на адресу, вказану в адміністративному позові. Проте, на адресу суду повернувся конверт із відміткою відділення поштового зв'язку про повернення, у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Таким чином, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, Публічне акціонерне товариство «Універмаг «Славутич» (код ЄДРПОУ 01558224) зареєстроване Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 28.08.1998, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Серія АД № 231065, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи, перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п. п. 36.1., п. п. 36.2. ст. 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Пунктами 54.1, 54.5, ст. 54 ПК України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України, плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Статтею 270 ПК України встановлено, що об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Статтею 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки;

Відповідно до п. 286.2. ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Судом встановлено, що згідно облікових даних Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відповідач має податковий борг перед бюджетом, а саме:

Пеня по орендній платі за землю у сумі 405,22 грн.;

За податковим повідомленням - рішенням від 10.01.2014 № 0000012204 ( форми «Р») на суму 1020,00 грн.;

За податковим повідомленням - рішенням від 17.03.14 № 0002501504 ( форми «Ш») на суму 6549,93 грн.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п.14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності) самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Сума вказаного податкового боргу підтверджена постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.08.2014 у справі №804/9917/14 за позовом Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Публічного акціонерного товариства «Універмаг «Славутич» про стягнення коштів з Публічного акціонерного товариства «Універмаг «Славутич» у сумі податкового боргу по платежу: орендна плата з юридичних осіб у розмірі 7975,15 грн.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем не сплачена сума узгодженого грошового зобов'язання в необхідних розмірах, у встановлений законом термін, таким чином сума грошового зобов'язання у сумі 7975,15 грн., яка в контексті наведеної вище норми, є податковим боргом.

Відповідно до ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення.

З матеріалів справи вбачається, що майно, яке може бути джерелом погашення податкового боргу позивачем у відповідача відсутнє.

Згідно положень п. п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Згідно п. п. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду. Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.

Згідно роз'яснень, наданих Вищим адміністративним судом України в Інформаційному листі від 29.04.2013 № 642/12/13-13, Податковим кодексом України передбачені також інші, додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94 цього Кодексу.

Так, положення п. п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України встановлюють одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження.

Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Також у вказаному вище листі зазначено, що сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Наведене пояснюється похідним характером адміністративного арешту майна (у тому числі коштів) як засобу забезпечення виконання платником податків своїх зобов'язань. Отже, арешт може стосуватися лише того майна (коштів), яке є необхідним для виконання певних зобов'язань платника податків, зокрема, щодо погашення податкового боргу.

Враховуючи той факт, що у відповідача на момент розгляду справи відсутнє майно, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, наявність відкритих рахунків у банківських установах, а також право органу державної податкової служби звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, суд вважає за можливе накласти арешт на кошти відповідача у сумі податкового боргу в розмірі 7975, 15 грн., що знаходяться на розрахункових рахунках у банківських установах.

Відповідно до ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 50, 70, 71, 72, 86,94, 159 - 163, 186, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Публічного акціонерного товариства «Універмаг «Славутич» про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, на суму податкового боргу у розмірі 7975,15 грн. задовольнити повністю.

Накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться в установах банків: «ДН. ФАБ «Південний» м. Дніпропетровськ (МФО 306458) та АКБ «Укрсоц» м. Дніпропетровськ (МФО 305017) Публічного акціонерного товариства «Універмаг «Славутич» (код ЄДРПОУ 01558224) у межах суми податкового боргу в розмірі 7975 (сім тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять) грн. 15 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Царікова