Постанова

від 06.03.2015 по справі 802/334/15-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ   м. Вінниця 06 березня 2015 р.                                                                                       Справа № 802/334/15-а Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці до приватного підприємства "Вінницький елеватор" про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ: 12.02.2015 року управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці (далі – УПФ України в м. Вінниці) звернулося в суд з адміністративним позовом до приватного підприємства "Вінницький елеватор" (далі – ПП "Вінницький елеватор") про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків (фінансових санкцій та пені) в сумі 2468,88 грн. Представник позивача подав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження. Заявлений адміністративний позов підтримує у повному обсязі. Відповідач у судове засідання на виклик суду не з'явився, а надіслане йому повідомлення повернуте поштовим відділенням зв'язку без виконання з відміткою "за закінченням терміну зберігання". Частиною 11 статті 35 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Згідно з ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. З огляду на викладене суд вважає можливим розглянути дану справу у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів. Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши інші докази, які є у справі, суд приходить до переконання, що заявлений адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних мотивів. Встановлено, що ПП "Вінницький елеватор" зареєстроване в УПФ України в м. Вінниці за № 02310312073 та у спірний період було платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Як вбачається з довідки № 146 від 09.02.2015 року та картки особового рахунку страхувальника, за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 2468,88 грн., яка виникла у зв'язку з несплатою фінансових санкції (штрафу) в розмірі 318,41 грн. та нарахованої пені в сумі 2150,47 грн. за 2009-2013 рр. (а.с. 6, 9-16). Перевіряючи обґрунтованість заявлених суб'єктом владних повноважень позовних вимог, суд керується наступними мотивами. З 1 січня 2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 за № 2464-VІ (далі – Закон № 2464-VІ). Відповідно до абз. 6 ч. 7 Прикінцевих та перехідних положень цього закону передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом. Згідно з ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-ІV (далі – Закон № 1058-ІV) страхові внески це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством України, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону. Відповідно до п. 3 ст. 18 Закону № 1058-ІV страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку установленому цим Законом. В силу положень пп. 6 п. 2 ст. 17 Закону № 1058-ІV страхувальник зобов'язаний сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу (пп. 2 п. 9 ст. 106 Закону № 1058-ІV). Згідно з пп. 9.3.2 п. 9.3 п. 9 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 14. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника. При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний базовий звітний період незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період. На суми простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків (недоїмки) та своєчасно не сплачені (не перераховані) фінансові санкції нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку та розмірах, визначених цим пунктом. Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку сплати відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником включно (пп. 10.1 п. 10 Інструкції). Судом встановлено, що до відповідача були застосовані фінансові санкції (штраф) за несвоєчасну сплату страхових внесків в розмірі 318,41 грн. та нарахована пеня в розмірі 2150,47 грн. за період з 22.06.2009 року по 25.11.2011 року. Рішення УПФ України в м. Вінниці про застосування фінансових санкцій № 283 від 08.10.2013 року в передбаченому законом порядку відповідачем не оскаржувалось і на час вирішення справи є чинним. Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону № 1058-ІV територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. Згідно з п. 8.3 Інструкції вимога про сплату недоїмки формується на підставі даних з карток особових рахунків страхувальників. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу направлялась вимога пенсійного органу за № Ю-4199 від 01.07.2014 року про сплату боргу в сумі 2468,88 грн. (а.с. 7),  яка  ним не оскаржувалась, так само як і не була виконана. Згідно із ст.ст. 11, 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Вимоги позивача стосовно стягнення з ПП "Вінницький елеватор" заборгованості зі сплати страхових внесків (фінансових санкцій та пені) в сумі 2468,88 грн. є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, а відтак підлягають задоволенню у повному обсязі. Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача-суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають. Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 254 КАС України суд, ПОСТАНОВИВ: адміністративний позов задовольнити повністю. Стягнути з приватного підприємства "Вінницький елеватор" (ідентифікаційний код 34272485) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці (ідентифікаційний код 37979905) на р/р № 25603323421203, відкритий в ОПЕРВ ПАТ "Держаний ощадбанк", МФО 302076, заборгованість в сумі 2468 (дві тисячі чотириста шістдесят вісім) грн. 88 коп. Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.                       Суддя                                                                  Сало Павло Ігорович