Постанова

від 17.02.2015 по справі 804/1381/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2015 р. Справа № 804/1381/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інпротех» до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

07.02.2014 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інпротех» (далі ТОВ «Інпротех») до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі Криворізька південна ОДПІ), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Криворізької південної ОДПІ №1098 від 18.12.14р. «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки»;

- визнати протиправним и дій з проведення перевірки та складання акту №1193/22.05/32693825 від 22.12.14р. про результати позапланової невиїзної документальної перевірки.

На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідно до листів ТОВ «Інпротех» №510 від 28.08.14р., №521 від 08.09.14р., №535 від 16.09.14р. позивач надав письмові пояснення та долучив витребувані документи. Жодних інших запитів про надання інформації податковий орган позивачу не надсилав. Отже, передбачені законом підстави приймати наказ про проведення позапланової невиїзної перевірки були відсутні. До того ж наказ про проведення перевірки направлено 18.12.14р. поштовим відправленням і в той же день розпочато перевірку. Закінчено перевірку 22.12.14р.; проте станом на день звернення до суду позивачем наказ про проведення перевірки так і не отримано.

Ухвалою суду від 21.01.2015р. відкрито провадження в адміністративній справі № 804/1381/14 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 03.02.2015р., в подальшому розгляд справи відкладено на 17.02.2015р.

Позивач та відповідач в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.

09.02.2015р. позивач подав до суду клопотання, в якому просить позовні вимоги задоволити в повному обсязі, розглянути справу без його участі.

Відповідач в судове засідання не з'явився; 04.02.2015р. подав заперечення на адміністративний позов, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, мотивуючи тим, що визнання протиправним наказу на проведення перевірки є безпідставним, оскільки Криворізькою південної ОДПІ було встановлено розбіжності в показниках податкової звітності позивача та його контрагентів за серпень 2014 року, внаслідок чого було направлено запит про надання пояснень та їх документальних підтверджень. На вказаний запит жодних пояснень отримано не було, а також не надано документів, які були зазначені в запиті від 08.09.14р. Таким чином, з огляду на вимоги ст.78,79 ПК України керівником ДПІ було прийнято наказ на проведення позапланової невиїзної перевірки від 18.12.14р. №1098. Щодо оскарження акту перевірки та дії податкового органу про його складення, то акт є носієм інформації та не порушує права платника податків.

Враховуючи клопотання позивача, строки розгляду та вирішення справи, встановлені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе вирішити спір за відсутності сторін, у письмовому провадженні, за наявними у справі доказами відповідно до вимог ч. 4, ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного:

згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 566448 Товариство з обмеженою відповідальністю «Інпротех» зареєстровано 25.03.2004р. виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області.

Відповідно до Витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АА № 712033 станом 05.11.2012р. відносно ТОВ «Інпротех» види діяльності товариства : монтаж та установлення контрольно-вимірювальних приладів, дослідження і розробки в галузі технічних наук, ремонт і технічне обслуговування інших машин та устаткування загального призначення, інші види оптової торгівлі, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами.

В період з 18.12.14р. по 22.12.14р. на підставі наказу Криворізької південної ОДПІ ГУ Міндоходів в Дніпропетровській області від 18.12.14 №1098 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Інпротех» та відповідно до п.20.1.4 п.20.1, абз.1,4,6 п.п.75.1.2 п.75.1, п.п78.1.1, п.78.1 ст.78, ст.79 ПК України та на підставі повідомлення від 18.12.14р. №187/22.05, фахівцем Криворізької південної ОДПІ ГУ Міндоходів в Дніпропетровській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Інпротех» з питань достовірності формування податкового кредиту з ПДВ під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Клістрон Трейдінг» за серпень 2014 року та достовірності сформованого податкового зобов'язання з ПДВ по реалізації товарів (робіт, послуг) придбаних у ТОВ «Клістрон Трейдінг» за серпень 2014 року.

За наслідками перевірки складено акт від 22.12.14р. №1193/22.05/32693825 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Інпротех» з питань достовірності формування податкового кредиту з ПДВ під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Клістрон Трейдінг» за серпень 2014 року та достовірності сформованого податкового зобов'язання з ПДВ по реалізації товарів (робіт, послуг) придбаних у ТОВ «Клістрон Трейдінг» за серпень 2014 року»

Відповідно до п.п. 20.1.4 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 78.1.1. п. 78.1. ст. 78 ПК України - документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлені факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Пунктом 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Згідно п. 73.3 ст. 73 ПК України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Як вбачається з матеріалів справи, Криворізькою південною ОДПІ було складено письмові запити про надання пояснень та їх документального підтвердження до ТОВ «Імпротех». Зазначені письмові запити були отримані позивачем, що ним не заперечується.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Згідно п.16.1.5. ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний: подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Судом встановлено, що ТОВ «Інпротех», надало відповіді на запити податкового органу, однак не в повному обсязі. Зокрема, податковий орган зазначає, що не було надано: сертифікати відповідності, документи, що підтверджують фактичне здійснення господарської операції (умови транспортування вантажу, відомості виробничі потужності, чисельність штату, тощо), пояснень та їх документального підтвердження щодо надання документів на придбання та подальшу реалізацію товаро-матеріальних цінностей та інші відомості, зазначені в запиті податкового органу.

Тому, на підставі п.п 20.1.4 п.20.1 ст.20, абз.1,4.6 п.п75.1.2 п.75.1 ст.75 , п.п.78.1.1 ст.78, ст. 79 Податкового кодексу України 06.10.2014р. Криворізькою південною ОДПІ 18.12.14р. було винесено наказ №1098 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Інпротех» (ЄДРПОУ 32693825)». Вищезазначений наказ та повідомлення про проведення перевірки від 18.12.14 №187/22.05 було направлено позивачу поштою.

Видання керівником податкового органу наказу про призначення перевірки безпосередньо призводить до виникнення певних обов'язків у платника податків, щодо якого прийнято рішення про проведення перевірки. Тому зазначений наказ є таким, що має правове значення, а отже є актом у розумінні пункту 1 частини другої статті 17 КАС України.

В той же час саме видання наказу не створює небезпеки інтересам відповідного платника податків, не порушує права, свободи та інтереси платника, оскільки сам собою факт проведення перевірки не може безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду особі, не призводить до настання невідворотних негативних наслідків. Проведення перевірки є лише процедурою встановлення обставин, які необхідно для контролю за правильністю нарахування і сплати податків та інших обов'язкових платежів.

Таким чином, суд відзначає, що на момент розгляду справи судом відсутнє порушене право позивача внаслідок вчинення дій податковим органом щодо здійснення перевірки та прийняття наказу на проведення перевірки, оскільки на момент звернення з позовом до суду контрольні заходи податковим органом вже були проведені та складено акт перевірки.

В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.06.1997 року № 2-зп у справі № 3/35-313 вказано, що «…за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.»

В пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22.04.2008 року № 9-рп/2008 у справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи «правового акту індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.

За наведених обставин вбачається, що ТОВ «Імпротех» самостійно було допущено посадових осіб податкового органу до проведення перевірки на підставі оскаржуваного наказу і, на момент звернення з позовом до суду фактична перевірка податковим органом вже була проведена та складено акт перевірки, у зв'язку з чим наказ №1098 від 18.12.2014р., який є індивідуальним актом одноразового застосування, вичерпав свою дію, а отже відсутні порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів позивачки при винесенні оскаржуваного наказу.

Таким чином, суд вважає, що відповідач мав усі законні підстави для проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Імпротех» та дотримався вимог ПК України щодо порядку проведення документальних позапланових перевірок, а тому позовна вимога про визнання протиправним та скасування наказу Криворізької південної ОДПІ №1098 від 18.12.14р. «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» та визнання протиправними дій з проведення перевірки Криворізькою південною ОДПІ задоволенню не підлягає.

Щодо вимог позивача про визнання протиправними дій зі складання акту №1193/22.05/32693825 від 22.12.14р. про результати позапланової невиїзної документальної перевірки, то слід зазначити наступне:

з наведених процесуальних норм права та положень ч. 2 ст. 11 КАС України вбачається, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень та визначає зміст позовних вимог. Проте, ці рішення, дії або бездіяльність повинні бути такими, що породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 р. № 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року за № 34/18772, передбачає що акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про встановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків.

Отже, за своїм правовим значенням акт документальної перевірки дотримання податкового законодавства не є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке в силу п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України може бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства, оскільки, акт перевірки є службовим документом, який за висновком ДПІ підтверджує факт проведення перевірки і фіксує обставини встановлені під час проведення перевірки, а тому сам по собі не створює для платник податків будь-яких правових наслідків.

Оскарження ж дій щодо формування висновків акту перевірки та складання акту перевірки, за результатами такої перевірки, є нічим іншим як оскарженням висновків акту перевірки, та не є дією, з якою закон пов'язує настання правових наслідків, якщо такі наслідки не настали. Дії суб'єкта владних повноважень в розумінні КАС України - це активна поведінка такого суб'єкта владних повноважень, яка має вплив на права та інтереси юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин. В даному випадку, така дія як складання акта перевірки та включення до нього певних висновків відповідає загальним повноваженням податкового органу.

У той же час, виходячи, зокрема, з положень пп. 14.1.157, п. 54.3., п. 57.3., ст. 58, ст. 86 та, зокрема, п. 86.8. Податкового кодексу України саме прийняте за результатами перевірки та на підставі акту перевірки податкове повідомлення - рішення, яким платнику податків визначено, зокрема, податкові зобов'язання, створює юридичні наслідки для платника податків у вигляді виникнення відповідного податкового обов'язку.

В даному випадку, як встановлено під час розгляду справи та визнається сторонами, відносно позивача податкові повідомлення-рішення за результатами перевірки не приймалися та грошових (податкових) зобов'язань позивачу не визначалося.

З наведеного вбачається, що акт перевірки є носієм доказової інформації, яка в подальшому має використовуватися контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платникові податків грошових зобов'язань. Висновки ж посадових осіб, зазначені в акті перевірки, є лише думкою цих осіб щодо поведінки платника податків.

Таким чином, дії посадових осіб із включення до такого акту певних висновків не породжують правових наслідків для платника податків, тобто не змінюють стану його суб'єктивних прав та не створюють жодних додаткових обов'язків для платника податків, тобто не порушують права платника податків. Оцінка акту перевірки, в тому числі й оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту. Тому, в задоволенні таких позовних вимог має бути відмовлено, оскільки вони є необґрунтованими.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного вище, позов ТОВ «Інпротех» задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

З огляду на викладене, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача у відповідності до вимог ч.2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Інпротех» до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя С.В. Ніколайчук