Постанова

від 13.02.2015 по справі 804/20844/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2015 р. Справа № 804/20844/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІВАДЕКА" до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

26.12.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІВАДЕКА" звернулося до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області та просить суд визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 14.11.14р. № 0005091501 форми «Р», яким збільшено суму грошового зобов'язання Товариству з обмеженою відповідальністю «Вівадека» код (ЄДРПОУ 37069948) за платежем: «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 14010100», на загальну суму 305231,25грн., де за основним платежем - 244185,00грн., за штрафними санкціями - 61046,25грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що оспорюване рішення є неправомірним, оскільки позивач не порушував п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України та у податкового органу відсутні підстави та повноваження щодо визнання недійсним (нікчемним) договору укладеного позивачем з його контрагентом ТОВ «Купалинка України», адже угода з контрагентом позивача в судовому порядку недійсною податковою інспекцією не визнавались та податковій інспекції не надано повноваження встановлювати нікчемність правочинів в актах перевірки; висновки акту зроблені лише на припущеннях, оскільки факт реальності здійснення позивачем господарських операцій за угодою, укладеною з ТОВ «Купалинка України», підтверджено у ході перевірки первинними бухгалтерськими документами, які включають зміни в структурі активів позивача; висновок податкового органу, що оприбуткування, приймання-передачі товарів не проводились зроблено з інформації комп'ютерних баз даних та автоматизованих інформаційних систем державної податкової служби та акту перевірки цього контрагента, згідно з якими відсутні докази фактичного отримання продукції. Оскільки право підприємства на формування податкового кредиту не залежить від податкового обліку (стану місцезнаходження) контрагентів та сплати ним податку до бюджету, позивач вважає, що ним було сформовано ПДВ на підставі належним чином оформлених податкових накладних відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Ухвалою суду від 31.12.14р. адміністративну справу №804/20844/14 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до 19.01.15р.

Ухвалою суду від 13.01.2015р. відкрито провадження по справі №804/20844/14 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 20.01.2015р.

В подальшому розгляд справи відкладався на 03.02.15р. та 13.02.15р.

13.02.2015р. в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд адміністративний позов задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду адміністративної справи повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи, заперечень на пропозицію суду не надав.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного:

повноваження, компетенція контролюючих органів, обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України. Органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: загальність оподаткування; рівність усіх платників перед законом; невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства; презумпція правомірності рішень платника податку; фіскальна достатність; соціальна справедливість; економічність оподаткування; нейтральність оподаткування; стабільність; рівномірність та зручність сплати; єдиний підхід до встановлення податків та зборів. Зазначені принципи спрямовані на недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації.

31.10.14р. Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі п.п 20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 ПК України згідно наказу від 27.10.2014р. №976, фахівцем Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Вівадека» з питань дотримання вимог податкового законодавства, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх податків та зборів по взаємовідносинам з ТОВ «Купалинка Україна» (код за ЄДРПОУ 38304405) за період з 01.07.14р. по 31.07.14р., по результатам якої складений акт №2987/04-61-22-4/37069948 від 31.10.2014р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Вівадека», (код 37069948), з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Купалинка України» (код за ЄДРПОУ 38304405) за період з 01.07.14р. по 31.07.14р.», яким зафіксовано порушення:

- п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України занижено податок на додану вартість за липень 2014 року на суму 244185грн.

На підставі акту перевірки податковим органом 14.11.2014року винесено податкове повідомлення-рішення №0005091501, яким позивачу нарахована сума грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємству на загальну суму 305231,25грн., де за основним платежем - 244185,00грн., за штрафними санкціями - 61046,25грн.

Як вбачається з акту перевірки, перевірку позивача було проведено з урахуванням акту перевірки від 22.09.14р. №203/22-4/38304405, складеного фахівцями Ірпінської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області, стосовно підприємства ТОВ «Купалинка України», та інформації баз даних ОДПС, а саме: АІС «Облік податків та платежів», АІС «Облік платників», АІС «Податки», АРМ «БЕСТ-Звіт», АІС «Система обробки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів» згідно яких встановлено, що одним з постачальників ТОВ "ВІВАДЕКА" (код 37069948) за липень 2014 року є підприємство ТОВ «Купалинка України» (код 38304405), а також наданих позивачем на запит податкового органу наступних копій бухгалтерських та первинних документів: копії платіжних доручень, податкових та видаткових накладних, договорів з доповненнями, товарно-транспортних накладних та інші.

Так, у період, який перевірявся, позивач мав господарські відносини з ТОВ «Купалинка України» згідно договору №0107 від 01.07.2014р. за умовами якого ТОВ «Вівадека» придбало у ТОВ «Купалинка Україна» олію соняшникову нерафіновану перший ґатунок, яка була перевезена власними транспортними засобами ТОВ «Вівадека».

Відповідно до договору підприємством ТОВ «Купалинка Україна» у липні 2014 року виписано видаткові накладні на ТОВ «Вівадека», розрахунки за договором проводились у безготівкові формі, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

Також, відповідно до договору №3003 від 30.03.12р укладеного між ТОВ «Вівадека» та ТОВ «Полюс» сировина (олія соняшникова нерафінована 1-й гатунок) придбана ТОВ «Вівадека» у ТОВ «Купалинка Україна» передана ТОВ «Полюс» для виготовлення олії соняшникової нерафінованої «Добрий кухар» та олії соняшникової нерафінованої «Вигідна ціна завжди» для подальшої реалізації виробленого товару ТОВ «АТБ-Маркет».

Відповідно до договору підприємством ТОВ "ВІВАДЕКА" у липні 2014 року виписано видаткові накладні на ТОВ «АТБ-Маркет», розрахунки за договором проводились у безготівкові формі, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

Позивачем до суду надано: копії цих договорів; копії первинних бухгалтерських документів, що підтверджують господарські операції з придбання товарів у ТОВ «Купалинка Україна» та передачу придбаного товару ТОВ «Полюс» для переробки: податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, накладні на передачу матеріалів у виробництво, акти надходження готової продукції, висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, сертифікат відповідності, розрахунково-платіжні відомості за липень 2014р., договори оренди транспортних засобів та договори про реалізацію товару через ТОВ «АТБ-Маркет» та інші.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перевіркою не підтверджено факт доставки товару до позивача в зв'язку з тим, що згідно акту Ірпінської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області, стосовно підприємства ТОВ «Купалинка України» встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.135, 138,187,198, 201 ПК України. Дані відображені у деклараціях з податку на додану вартість внаслідок операцій з ТМЦ (робіт, послуг), отриманих за період липень 2014 року із контрагентом-постачальником та контрагентами-покупцями - не є дійсними. Звіркою не підтверджено операції з купівлі та продажу товарів (робіт, послуг) без фактичної поставки товару (робіт,послуг) ТОВ «Купалинка Україна» в частині оподаткування податковим на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання із контрагентами - постачальниками та контрагентами-покупцями за період липень 2014 року.

До того ж відносно ТОВ «Купалинка Україна» до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, в зв'язку з чим суд прийшов до висновку, що податкові накладні, виписані ТОВ «Купалинка Україна» на адресу ТОВ «ВІВАДЕКА», оформлені з порушенням вимог п.п. «ґ» п.201. ст.201 Податкового кодексу України, а саме за невідповідним місцезнаходженням відмінним від місцезнаходження вказаного у свідоцтві про державну реєстрацію.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п.1, п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, згідно положень яких первинні документи - письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ; назва документа (форми); код форми; дата і місце складання; зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі); посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 р. N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Згідно п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 даної статті встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (п. 198.6 ст. 198).

Як визначено ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Таким чином, право на нарахування податкового кредиту обумовлюється наявністю факту придбання платником податків товарів, робіт, послуг, основних фондів, нематеріальних активів, в ціні яких платником податку - покупцем сплачено (нараховано) ПДВ та які призначені для використання у господарській діяльності покупця, тобто мають на меті досягнення економічних результатів та одержання прибутку.

В зв'язку із викладеним, суд приходить до висновку, що наявність у позивача необхідних для формування податкового кредиту документів, зокрема, податкових накладних, виданих ТОВ "Купалинка Україна" не є безумовною підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту в зв'язку з тим, що відомості, які містяться в таких податкових накладних, не мають можливості ідентифікувати як такі, що призначені для використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З огляду на викладене вбачається, що договір купівлі-продажу олії соняшникової укладено позивачем без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків, суми ПДВ відносились до складу податкового кредиту по операціях, які фактично не здійснювались та не мали на меті подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає обґрунтованими висновки відповідача щодо порушень позивачем вимог Податкового кодексу України, які полягають у віднесенні до складу податкового кредиту сум ПДВ по операціях з придбання послуг у контрагента, факт придбання яких не підтверджено належними документами.

Суд не приймає до уваги видаткові та податкові накладні, оскільки їх наявність не є безумовною підставою для формування позивачем податкового кредиту з огляду на вищевказані обставини справи.

Дослідивши первинну документацію наявну в матеріалах справи, згідно якої судом не можливо підтвердити фізичні, технічні та технологічні можливості контрагента позивача - ТОВ «Купалинка Україна» до вчинення дій, що становлять зміст господарської операції, а саме: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів, можливість здійснення операцій з відповідною кількістю товару у відповідні строки враховуючи термін його придатності, доступності на ринку, наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності, суд дійшов до висновку про відсутність поставок товарів на адресу ТОВ «Вівадека», оскільки на підтвердження вищевказаних фактів відповідні бухгалтерські документи відсутні, наслідком чого стало заниження податку на додану вартість за липень 2014 року на суму 244185грн..

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З врахуванням наведеного, суд вважає, що позивачем не доведено протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, висновки відповідача про порушення позивачем п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України є обґрунтованими та такими, що підтверджуються матеріалами справи, а відтак податкове повідомлення-рішення від 14.11.14р. №00050091501 прийнято з дотриманням норм чинного податкового законодавства.

Приймаючи рішення у даній справі судом також враховується правова позиції Вищого адміністративний Суд України, яка викладена в ухвалі від 29.04.2010р. № К-38733/06, а також в інформаційному листі № 742/11/13-11 від 02.06.2011р., в якому зазначено, що якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що рішення прийнято на користь суб'єкта владних повноважень, у зв'язку з чим судові витрати понесені позивачем не підлягають стягненню з державного бюджету відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 71, 158 - 163 КАС України, п.п. п. 138.1 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІВАДЕКА" до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Суддя С.В. Ніколайчук