Постанова

від 12.02.2015 по справі 804/674/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2015 р. Справа № 804/674/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Царікової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Синельниківського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 2765, 34 грн.,

ВСТАНОВИВ :

14.01.2015 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Синельниківського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 2765, 34 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач з 19.11.2013 перебувала на обліку у позивача в якості безробітного та в період з 20.11.2013 по 18.02.2014 отримувала допомогу по безробіттю, хоча фактично з 11.11.2013 по 03.05.2014 підтверджено факт зайнятості ОСОБА_2 за договором цивільно - правового характеру від 11.11.2013 № 6556158 з отриманням доходів із ДП «Ейвон Косметікс Юкрейн». Враховуючи вищенаведені обставини, на думку позивача, ОСОБА_2 незаконно отримала за період з 20.11.2013 по 18.02.2014 допомогу по безробіттю в сумі 2765, 34 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2015 відкрито провадження у справі № 804/674/15 та призначено її до розгляду на 12.02.2015.

У судове засідання 12.02.2015 представник позивача з'явилася, заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання 12.02.2015 не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується матеріалами справи. До суду надійшли заперечення відповідача на адміністративний позов від 29.01.2015 (вх. № 6185/15), в яких відповідач просить суд розглянути справи за її відсутності, з урахуванням поданих заперечень, та відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю. Відповідач зазначила, що винагороду від ДП «Ейвон Косметікс Юкрейн» отримала у лютому 2014 року, коли вже не знаходилася на обліку у Синельниківському міськрайонному центрі зайнятості. Відповідач зазначила, що працівники Синельниківського міськрайонного центру зайнятості недбало віднеслися до своїх обов'язків, оскільки не запитували у неї інформацію щодо взаємовідносин із ДП «Ейвон Косметікс Юкрейн», коштів або винагород на той час відповідач не отримувала, оскільки не працювала, трудова книжка перебувала у відповідача, тому вона не усвідомлювала, що порушує норми чинного законодавства.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України ), особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно ч. 6 статті 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, 13.11.2013 ОСОБА_2 звернулася до Синельниківського міськрайонного центру зайнятості із заявою про надання їй статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», в якій, зокрема, зазначила, що через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, у тому числі не забезпечує себе роботою самостійно.

Наказом Синельниківського міськрайонного центру зайнятості від 19.11.2013 № НТ 131119 ОСОБА_2 надано статус безробітного та з 20.11.2013 призначено допомогу по безробіттю.

Однак, відповідно до інформації, отриманої внаслідок обміну даними між Державним центром зайнятості та Державною податковою адміністрацією України за 1 квартал 2014 року, яка надійшла до позивача 13.08.2014, було встановлено, що під час перебування на обліку у центрі зайнятості як безробітної ОСОБА_2 укладено з ДП «Ейвон Косметікс Юкрейн» цивільно - правовий договір від 11.11.2013 № 6556158 та було отримано дохід з 01.12.2013 по 28.12.2013 у розмірі 902,80 грн., з 09.02.2013 по 01.03.2014 у розмірі 745,10 грн., з 12.04.2014 по 03.05.2014 у розмірі 119, 31 грн., що підтверджується листом вих. № 14932 від 02.10.2014 , належним чином засвідчена копія якого містяться в матеріалах справи.

20.10.2014 Синельниківським міськрайонним центром зайнятості складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 61, яким встановлено, що ОСОБА_2 на момент реєстрації в Синельниківському центрі зайнятості була зайнята за договором цивільно - правового характеру від 11.11.2013 № 6556158 та отримувала дохід від даного виду діяльності, про своє перебування у відносинах цивільно - правового характеру ОСОБА_2 приховала, про розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати допомоги по безробіттю попереджена у день звернення до центру зайнятості. Таким чином, переплата допомоги по безробіттю у сумі 2765, 34 грн. за період з 20.11.2013 по 18.02.2014 виникла з вини ОСОБА_2 та підлягає поверненню.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI (далі - Закон) зайнятість - не заборонена законодавством діяльність осіб, пов'язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім'ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб'єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно.

Згідно абзацу 1 частини 1 статті 4 Закону, до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Відповідно до абзаців 1 - 4 підпункту 1 пункту 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 № 198, (яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) територіальний орган припиняє реєстрацію облік осіб, які шукають роботу з дня: - початку зайнятості особи (крім участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру, зайнятості працею, пов'язаною з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів); - працевлаштування за наймом на умовах трудового договору (контракту); - укладення цивільно-правового договору щодо виконання робіт (надання послуг); - забезпечення роботою самостійно.

Підпунктом 1 пункту 5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 № 307, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Таким чином, осіб, які займаються підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, закон відносить до зайнятого населення. У зв'язку з чим, вони не можуть бути зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу.

Згідно частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Частиною 3 цієї статті Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

З урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства та встановлених судом фактичних обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно не повідомила позивачеві відомості про свою зайнятість з 11.11.2013 (надання послуг за цивильно - правовим договором від 11.11.2013 № 6556158, укладеним з ДП «Ейвон Косметікс Юкрейн»), чим фактично порушила вимоги частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

За період з 20.11.2013 по 17.02.2014 відповідачеві виплачена допомога по безробіттю у розмірі 2765, 34 грн, що підтверджується довідкою Синельниківського міськрайнного центру зайнятості, належним чином засвідчена копія якої міститься в матеріалах справи.

Позивач надіслав відповідачеві лист від 20.10.2014 № 2356 із вимогою про відшкодування коштів, виплачених як допомога по безробіттю в сумі 2765, 34 грн., проте зазначений лист повернувся на адресу позивача, у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а за змістом ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Посилання відповідача на те, що позивачем не запитувалася інформація щодо взаємовідносин відповідача із ДП «Ейвон Косметікс Юкрейн», коштів або винагород на той час відповідач не отримувала, трудова книжка перебувала у відповідача не беруться судом до уваги, з огляду на те, що положеннями ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено обов'язок відповідача як застрахованої особи, зареєстрованої в установленому порядку як безробітної, своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Доводи відповідача про те, що позивачем пропущено строк звернення до суду не беруться судом до уваги, з огляду на те, що в результаті обміну даними 13.08.2014 позивачем виявлено факт отримання доходів відповідачем на підставі цивільного - правового договору від 11.11.2013 та позивач звернувся до суду 14.01.2015, що підтверджується відміткою канцелярії на адміністративному позову, тобто позивач звернувся до суду із даним позовом в межах шестимісячного строку.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що факт порушення відповідачем вимог чинного законодавства доведений, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Синельниківського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у вигляді незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 2765, 34 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у справі з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 94, 122, 128, 158 - 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Синельниківського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 2765, 34 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, 52500, АДРЕСА_1) на користь Синельниківського міськрайонного центру зайнятості (р/р 37176001002863 в ГУДКУ Дніпропетровської області, МФО 805012, ЄДРПОУ 21902422) кошти, виплачені в якості допомоги по безробіттю в сумі 2765 (дві тисячі сімсот шістдесят п'ять гривень), 34 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Царікова