Постанова

від 10.02.2015 по справі 804/19548/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2015 р. Справа № 804/19548/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луніної О.С. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Міськінформбюро» до виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

У листопаді 2014 року ПП «Міськінформбюро» (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - відповідачів) в якому, з урахуванням уточнень, просить:

- визнати протиправними дії виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (код ЄДРПОУ 21929415, код ЄДРПОУ ВП: 26049430), що виявилися у відмові надати ПП «Міськінформбюро» (код ЄДРПОУ 33611209) публічну інформацію на підставі Законів України «Про доступ до публічної інформації», «Про інформацію», «Про засади та запобігання та протидії корупції», а саме копії декларацій (відомості з них) про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік директора та заступника директора виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;

- зобов'язати виконавчу дирекцію Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (код ЄДРПОУ 21929415, код ЄДРПОУ ВП: 26049430) надати Приватному ПП «Міськінформбюро» (код ЄДРПОУ 33611209) протягом 5 робочих днів з дня .набрання чинності рішенням суду відкриту публічну інформацію, а саме - копії декларацій (відомості з них) про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік, крім відомостей, зазначених в абзаці другому частини другої статті 12 Закону України «Про засади та запобігання та протидії корупції» відомості щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта громадянина України, а також реєстрації місця проживання, дати народження декларанта, місцезнаходження об'єктів, які наводяться в декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру):

-директора виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ОСОБА_2;

-заступника директора виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ОСОБА_3;

- стягнути з виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (код ЄДРПОУ 21929415, код ЄДРПОУ ВП: 26049430) на користь ПП «Міськінформбюро» судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 30 жовтня 2014 року надіслав до відповідача інформаційний запит щодо отримання копій декларацій (відомостей з них) за 2013 рік про майно,доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру директора та заступника директора виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Проте, отримав лист, яким йому відмолено у наданні запитуваної публічної інформації. Відмова обґрунтована тим, що посади директора та заступника директора, згідно ст. 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» не відносяться до переліку посад, декларації осіб, які їх займають підлягають обов'язковому оприлюдненню розпорядниками. Позивач вважає відмову відповідача надати запитувану публічну інформацію із зазначеними підставами протиправною, такою, що суперечить вимогам чинного законодавства України і порушує його право на отримання інформації. Тому вимушений звернутись до суду з даним позовом за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Сторони у судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Надали письмові заперечення, у яких зазначено, що дії виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності щодо відмови надати копії декларацій (відомості з них) є цілком правомірними, оскільки дані декларації містять відомості, що належать до персональних даних, які не підлягають оприлюдненню, а також містять конфіденційну інформацію. Крім того, в деклараціях містяться також і відомості про членів сім'ї, та виникнення питання про необхідність надання згоди членів сім'ї декларанта на опублікування відомостей щодо них.

Отже, відповідач вважає, що в його діях відсутні ознаки протиправної та права позивача жодним чином не порушені. За таких обставин, на думку відповідача, позов є необгрунтованим та задоволенню не підлягає.

Частиною 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне адміністративний позов задовольнити частково виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 30 жовтня 2014 року ПП «Міськінфорбюро» направило до виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності запит на отримання інформації за вих. № 160.

Так, в запиті, посилаючись на норми чинного законодавства, ПП «Міськінформбюро» просило виконавчу дирекцію Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності надати, в тому числі, копії декларацій (відомості з них) за 2013 рік, про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру оформлених за формою і в порядку, що встановлені Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції»: директора виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ОСОБА_2 та заступника директора виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ОСОБА_3.

Судом встановлено, що на вказаний інформаційний запит ПП «Міськінформбюро» отримало лист-відповідь від 05 листопада 2014 року за №01-15-6683 від виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, копія якого міститься у матеріалах справи.

Зазначеним листом позивачу відмовлено у наданні запитуваної інформації, з посиланням на те, що посади директора та заступника директора відповідача згідно ст. 12 ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції» не відносяться до переліку посад, декларації осіб, які їх займають підлягають обов'язковому оприлюдненню розпорядниками.

Проте, суд не може погодитись з такими висновками вілповідача з огляду на наступне.

Так, ст. 34 Конституції України встановлено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Визначення порядку здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених законом, та інформації, що становить суспільний інтерес встановлено положеннями Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011р. за № 2939-VI.

Відповідно до положень ст. 1 ЗУ Закону України «Про доступ до публічної інформації», публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 3 ЗУ «Про доступ до публічної інформації», визначені гарантії забезпечення права на доступ до публічної інформації, а саме: право на доступ до публічної інформації гарантується обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; доступом до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Згідно ст. 4 ЗУ «Про доступ до публічної інформації», доступ до публічної інформації здійснюється на принципах прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень; вільного отримання та поширення інформації, крім обмежень, встановлених законом; рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

Відповідно до ст.5 цього Закону доступ до інформації забезпечується шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію.

При цьому ст. 6 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» визначено яка публічна інформація належить до інформації з обмеженим доступом та віднесено до її кола конфіденційну інформацію, таємну інформацію та службову інформацію.

Згідно ч. 2 ст. 6 ЗУ «Про доступ до публічної інформації», обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Частинами 3-4 ст. 6 вказаного Закону передбачено, що інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо він правомірно оприлюднив її раніше. Інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо немає законних підстав для обмеження у доступі до такої інформації, які існували раніше.

Відповідно до ч.5 ст.6 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.

За ч. 6 ст. 6 ЗУ «Про доступ до публічної інформації», не належать до інформації з обмеженим доступом відомості, зазначені у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, оформленої за формою і в порядку, що встановлені Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», крім відомостей, зазначених в абзаці другому частини другої статті 12 цього Закону».

При цьому ч.7 ст.6 вказаного Закону встановлено, що обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

Отже, саме відповідач має обов'язок відокремити відкриту інформацію від інформації з обмеженим доступом і надати за запит всю необхідну інформацію, яка є відкритою.

Згідно ст.19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Частиною 5 ст. 19 даного Закону встановлено, що запит на інформацію має містити:

1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;

2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;

3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 цього Закону, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Пунктом 1 частини 1 ст.14 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено обов'язок розпорядника інформації надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації.

Як зазначалося вище, позивачем запитувалася публічна інформація на підставі Законів України «Про доступ до публічної інформації», «Про інформацію», «Про засади та запобігання та протидії корупції», а саме копії декларацій (відомості з них) про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік директора та заступника директора виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

У розумінні приписів ст. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» виконавча дирекція Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, як суб'єкт владних повноважень, є розпорядником публічної інформації та на неї поширюються всі обов'язки, передбачені в законі для розпорядників.

Суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції», суб'єкти декларування - це особи, зазначені в п. 1, пп. «а» п. 2 ч.1 ст. 4 цього Закону, які зобов'язані подавати декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру.

Відповідно до пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про засади запобігання та протидії корупції» суб'єктами декларування є особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме - посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені в пункті 1 частини першої цієї статті.

Приписами ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції» передбачено, що суб'єкти декларування зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік за формою, що додається до цього Закону.

Суд звертає увагу, що згідно ч. 6 ст. 6 ЗУ «Про доступ до публічної інформації», не належать до інформації з обмеженим доступом відомості, зазначені у декларації про майно, доходи, витрати і зобов 'язання фінансового характеру, оформленої за формою і в порядку, що встановлені ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції», крім відомостей, зазначених в абзаці другому частини другої статті 12 цього Закону.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що директор та заступник директора виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, мають у встановленому законом порядку подавати декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру.

Крім того, суд зазначає, що відомості, вказані у цій декларації не належать до категорії публічної інформації з обмеженим доступом, а тому відсутні підстави для відмови в наданні цієї інформації.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відомості, зазначені у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру директора та заступника директора виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, крім відомостей щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта громадянина України, а також реєстрації місця проживання, дати народження декларанта, місцезнаходження об'єктів, які наводяться в декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру - є відкритою публічною інформацію, яка повинна надаватися, у тому числі за запитами фізичних і юридичних осіб.

Суд критично ставиться до відсилання відповідача у своїй відмові до публікації в офіційному виданні запитуваних позивачем відомостей, оскільки це прямо суперечить нормам частини 2 статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», якими передбачено, що відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Відтак дії відповідача при ненаданні запитуваної інформації були спрямовані на порушення прав та інтересів позивача.

Отже, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача надати позивачу необхідну інформацію запитувану у запиті останнім.

Щодо зобов'язання відповідача надати позивачу протягом 5 робочих днів з дня набрання чинності рішенням суду вищезазначеної публічної інформації, суд приходить до висновку про часткове задоволення цієї частини позовних вимог, з огляду на наступне.

Так, приписами ч.1 ст.20 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» дійсно передбачений обов`язок розпорядника інформації надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

При цьому ч. 4 ст.20 цього Закону встановлює, що у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, відповідь на запит має бути повною і по суті запитуваної інформації, що в свою чергу, може мати наслідком застосування ч.4 ст.20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», то суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги в частині надання запитуваної інформації саме у п'ятиденний строк, але вважає за доцільне вийти за межі позовних вимог і зобов'язати виконавчу дирекцію Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності надати запитувану публічну інформацію в межах строку, встановленого ст.20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», з дня набрання законної сили цим судовим рішенням.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу, а суд відповідно до ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПП «Міськінформбюро» про визнання лій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Виходячи з того, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, то судові витрати підлягають стягненню з Державного бюджету України пропорційно задоволеній частині позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 72, 86, 94, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Міськінформбюро» до виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що виявилися у відмові надати Приватному підприємству «Міськінформбюро» (код ЄДРПОУ 33611209) публічну інформацію за запитом від 30.10.2014 року № 160.

Зобов'язати виконавчу дирекцію Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності надати Приватному підприємству «Міськінформбюро» (код ЄДРПОУ 33611209) публічну інформацію за запитом від 30.10.2014 року № 160, а саме - копії декларацій (відомості з них) про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік, за виключенням відомостей, зазначених в абзаці другому частини другої статті 12 Закону України «Про засади та запобігання та протидії корупції», в межах строку, встановленого статтею 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», з дня набрання законної сили судовим рішенням.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Міськінформбюро» (код ЄДРПОУ 33611209) судові витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволеній частині позовних вимог у сумі 36,54 (тридцять шість гривень п'ятдесят чотири копійки) грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна