Рішення

від 02.03.2015 по справі 914/308/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2015 р. Справа № 914/308/15

За позовом: Публічного акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», м. Київ

до відповідача-1: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м Львів

до відповідача-2: Приватного підприємства «Ліссервіс-Інструмент», смт.Куликів, Львівська область

про стягнення 31 962 грн. 21 коп.

Суддя Мазовіта А.Б.

Секретар Юрків М.Г.

Представники:

від позивача: Бутко А.С., представник (довіреність №10200/46 від 14.03.2015 р.);

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився

Публічне акціонерне товариство «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», м. Київ звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідача-1 фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м Львів та відповідача-2 Приватного підприємства «Ліссервіс-Інструмент», смт. Куликів, Львівська область про 31 962 грн. 21 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 02.02.2015р. призначив розгляд справи на 16.02.2015 р. Розгляд справи відкладався з підстав, зазначених в ухвалах суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем та відповідачем-1 було укладено кредитний договір, на виконання умов якого відповідачу-1 надано кошти в сумі 65 000 грн. 00 коп. Відповідач-1 зобов'язувався протягом дії договору сплачувати проценти за користування коштами та повернути суму кредиту у визначений в договорі строк, а в разі неналежного виконання обов'язків по договору - на вимогу позивача повернути суму кредиту достроково. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем-1 зобов'язань по кредитному договору, позивач звернувся з вимогою про дострокове повернення суми кредиту та нарахованих процентів. Однак, відповідач-1 свої зобов'язання щодо сплати процентів та повернення суми кредиту виконала частково, на дату подання позову до суду заборгованість становить 30 793 грн. 22 коп. по кредиту, 496 грн. 07 коп. по сплаті процентів, 672 грн. 92 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань. Крім цього, між позивачем та відповідачем-2 було укладено договір поруки, у відповідності до якого відповідач-2 відповідає перед позивачем за невиконання відповідачем-1 зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії в повному обсязі. У зв'язку з цим, просив стягнути з відповідачів солідарно суму заборгованості, яка становить 31 962 грн. 21 коп. та судові витрати.

Відповідачі в судові засідання явку представників не забезпечили, проти позову не заперечили, доказів погашення заборгованості не надали, вимог ухвал суду не виконали, повідомлення про дату, час та місце розгляду справи надсилалися на адреси, вказані позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що згідно ст. 64 ГПК України є врученням належним чином.

У відповідності до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представників відповідачів та їх відзиву на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

20 листопада 2012 р. між Публічним акціонерним товариством «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (банк) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (позичальник) було укладено кредитний договір №55/12-Ю.

За цим договором банк (позивач) надає позичальнику (відповідачу-1) кредит у розмірі 65 000 грн. 00 коп., а позичальник зобов'язується прийняти кредит , використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені цим договором.

На виконання умов вищевказаного кредитного договору, позивач надав відповідачу-1 65 000 грн. 00 коп., що підтверджується випискою з банківського рахунку.

Плата за користування кредитом встановлюється в розмірі 24,5% річних (п. 5.2.1. договору).

Відповідно до п. 6.1. договору позичальник зобов'язаний повернути кредит в повному розмірі згідно графіку погашення кредиту за цим договором (додаток №2 до цього договору), який є невід'ємною частиною цього договору, але в будь-якому випадку до 19.11.2015 р.

Відповідно до п. 5.2.3. договору нараховані проценти сплачуються позичальником у валюті кредиту щомісячно до 5 числа кожного календарного місяця, що слідує після закінчення періоду нарахування процентів, та в день повного погашення кредиту за минулий період нарахування процентів.

Згідно п. 8.2.3. договору, незалежно від інших положень цього договору у випадку виникнення будь-якої негативної обставини банк набуває право, письмово повідомивши про це позичальника, в односторонньому порядку вимагати від позичальника достроково повернути виданий позичальникові кредит в повному обсязі, при цьому обов'язки банку з надання кредиту за цим договором припиняються, а цей договір між сторонами вважається зміненим як зазначено в цьому пункті. Позичальник зобов'язаний, незважаючи на інші положення цього договору, виконати зазначену вимогу банку і повернути отриманий кредит в повному обсязі разом із нарахованою платою за кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті позичальником на користь банку згідно цього договору, в строк не пізніше 20 календарних днів з моменту отримання відповідної вимоги позичальником.

Відповідно до п. 8.1. договору, однією з негативних обставин є невиконання або неналежне виконання позичальником будь-яких зобов'язань за цим договором та/або угодами про забезпечення та/або будь-якими іншими договорами між банком та позичальником та/або іншим (и) членами ГПК, які не вказані у цьому договорі, та/або будь-якими іншими договорами між позичальником та банківськими, лізинговими та/або іншими фінансовими установами та/або будь-яка третя особа реалізує свої права за будь-яким видом забезпечення стосовно будь-яких активів позичальника або особи з якою укладено угоду про забезпечення.

У зв'язку з порушенням строків сплати сум кредиту та процентів, позивач звернувся до відповідача-1 з вимогою за вих. №24-04/298 від 23.10.2014 р., в якій вимагав достроково сплатити суми кредиту, процентів та пені.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач-1 свої зобов'язання перед позивачем щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами по кредитному договору не виконав, на дату судового розгляду заборгованість відповідача-1 перед позивачем становить 30 793 грн. 22 коп. по кредиту, 496 грн. 07 коп. заборгованості по сплаті процентів.

20 листопада 2012 р. між Публічним акціонерним товариством «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (банк) та Приватним підприємством «Ліссервіс-інструмент» (поручитель) укладено договір поруки №55/12-ДП.

У відповідності до договору поруки поручитель (відповідач-2) з метою забезпечення повного виконання основного зобов'язання поручається перед банком (позивачем) за своєчасне і повне виконання боржником (відповідачем-1) основного зобов'язання за договором, що встановлює основне зобов'язання.

Поручитель відповідає перед банком за виконання основного зобов'язання боржником в повному обсязі. Поручитель відповідає в тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки, всіх інших сум, належних до сплати за договором, що встановлює основне зобов'язання, а також відшкодування збитків та втрат, завданих порушенням боржником договором, що встановлює основне зобов'язання (п. 2.2. договору поруки).

Відповідно до п. 2.3. договору поруки у разі порушення боржником основного зобов'язання, боржник і поручитель відповідають перед банком як солідарні боржники, що означає право банку вимагати виконання осиного зобов'язання в повному обсязі як від боржника і поручителя разом, так і від кожного з них окремо.

Згідно п. 3.1. договору поруки, порукою за цим договором забезпечується виконання основного зобов'язання боржника перед банком, що обумовлене в укладеному між ними: кредитного договору №55/12-Ю від 20.11.2012 р., з усіма змінами та доповненнями до нього, а саме: повернути кредит в розмірі 65000грн. 00 коп. у строк не пізніше 19.11.2015 р. включно; сплачувати проценти в розмірі 24,5% річних.

Відповідно до п. 4.1. договору поруки, у разі порушення боржником основного зобов'язання, поручитель зобов'язується не пізніше 3 робочих днів з дати отримання письмової вимоги від банку про невиконання основного зобов'язання, виконати основне зобов'язання (або певну його частину), зокрема сплатити банкові відповідну грошову суму шляхом перерахування на рахунок банку у спосіб, вказаний банком.

24.10.2014 р. позивач звернувся до відповідача-2 з вимогою за вих. №24-04/298 від 23.10.2014 р., в якій вимагав достроково сплатити за боржника (відповідача-1) суми кредиту, процентів та пені. Відповідачем-2 вказана вимога залишена без розгляду та задоволення.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Ст. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржниками, що в свою чергу є підставою для стягнення з них суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п. 11.1.1. кредитного договору, у разі порушення позичальником строків виконання будь-якого з боргових зобов'язань позичальник зобов'язаний сплатити на користь банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано пеню за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 672 грн. 79 коп. та пеню за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 13 копійок.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 30793грн. 22 коп. заборгованості по кредиту, 496 грн. 07 коп. заборгованості по сплаті процентів, 672 грн. 79 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі, 13 копійок пені за несвоєчасну сплату процентів.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідачів солідарно.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 543, 553, 554, 599, 610, 612, 625, 626, 1048, 1050, 1052, 1054 ЦК України, ст. 193, 230, 231 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути солідарно з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та Приватного підприємства «Ліссервіс-Інструмент», смт. Куликів, вул. Шевченка, 79, Жовківський район, Львівська область (ідентифікаційний код 33168193) на користь Публічного акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4 (ідентифікаційний код 14361575) 30 793 грн. 22 коп. заборгованості по кредиту, 496 грн. 07 коп. заборгованості по сплаті процентів, 672 грн. 79 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі, 13 копійок пені за несвоєчасну сплату процентів, 1 827 грн. 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 02.03.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 10.03.2015 р.

Суддя Мазовіта А.Б.