Рішення

від 04.03.2015 по справі 916/212/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2015 р.Справа № 916/212/15-г

Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Ніколаєві П.В.

за участю представників сторін :

Від позивача: Терземан Д.В. задовіреністю № 1955/02-02.11 від 05.08.2014р.;

Від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/212/15-г:

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "МТІ";

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЄСТИЖ";

про стягнення 19 280 грн.;

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю „МТІ" (далі - Позивач) звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЄСТИЖ" (далі - Відповідач) із позовом про стягнення 19 280 грн. посилаючись на наступне.

16 грудня 2013р. між сторонами у справі було укладено договір поставки № 246914/1473/13 (далі - Договір).

08 травня 2014р. на виконання вказаного Договору позивач поставив та передав у власність відповідачу товар (LED-телевізор Philips) вартістю 49280,00 грн. за видатковою накладною № 24693768 від 08.05.2014р..

Відповідно до умов п.8.1 Договору покупець (відповідач) повинен сплатити за поставлений товар не пізніше 1 (одного) банківського дня з дати виписки рахунку-фактури постачальником (позивачем).

Згідно Додатку №2 від 05.05.2014р. до Договору, сторони погодили специфікацію окремої партії товару, а саме спірного товару (LED-телевізор Philips).

Згідно п.5 вказаного Додатку до Договору покупець (відповідач) повинен здійснити передоплату вартості Товару по Специфікації на рахунок постачальника (позивача) у розмірі 15000,00грн. (п'ятнадцяти тисяч гривень) протягом 3 (трьох) календарних днів з дати підписання вказаного Додатку та решту суми вартості Товару у розмірі 34280,00грн. (тридцяти чотирьох тисяч двохста восьмидесяти гривень) протягом 7 (семи) календарних днів з дати поставки Товару.

Позивач зазначає, що відповідач свої зобов'язання зі своєчасної та повної оплати Товару не виконав та оплатив товар частково, а саме: 15000 грн. 07.05.2014р. та 15000 грн. 13.05.2014р., у зв'язку з чим станом на 16.01.2015р. заборгованість відповідача за поставлений товар складає 19280 грн. (49280 грн. - 15000 грн. - 15000 грн. = 19280 грн.)

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 526, 530, 617 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 218 Господарського кодексу України, позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача вказану суму.

Відповідач в жодне засідання суду не з'явився. Був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи (поштові повідомлення з посиланням на закінчення терміну зберігання та вибуття адресата у справі).

Відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленум Вищого Господарського Суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", - 3.9.1. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Причини неявки до суду відповідач не повідомив, відзив на позов не надав. Тому, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, згідно приписів ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, вислухавши представника позивача проаналізувавши приписи законодавства, що регулюють правовідносини по даному спору, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Як випливає з матеріалів справи, приведені вище обставини справи повністю підтверджуються наданими позивачем доказами - вказаним Договором, Додатком до Договору, видатковою наладною, довіреністю до неї, виписками по рахунку.

Проаналізувавши вказані докази, суд приймає їх до уваги та вважає достеменними.

Доказів сплати боргу відповідачем протягом строку розгляду справи в порядку ст. 33 ГПК України не надано. Таким чином відповідач має борг перед позивачем у вказаній вище сумі та повинен його сплатити.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок стягнення суд приймає його до уваги та вважає правильним.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги законними, обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню повністю.

Посилання позивача на вказані норми ЦК України суд вважає правильним.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 610, 625, 629 ЦК України, ст. ст.32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МТІ" - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЄСТИЖ" (65014, м. Одеса, вул. Польська, буд. 17, прим. 9, код ЄДРПОУ 36233322) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МТІ" (01023, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд.4, код ЄДРПОУ 13669756) суму основного боргу у розмірі 19280 (дев'ятнадцять тисяч двісті вісімдесят) грн. та судовий збір у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн.

Повний текст рішення складено та підписано 10 березня 2015 р.

Суддя М.І. Никифорчук