Постанова

від 10.03.2015 по справі 803/368/15-а

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2015 року Справа № 803/368/15-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Валюха В.М.,

розглянувши в місті Луцьку в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС-КОМ-ВОЛИНЬ» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ, позивач) звернулася з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС-КОМ-ВОЛИНЬ» (далі - ТзОВ «ТРАНС-КОМ-ВОЛИНЬ», відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 1096,50 грн. із рахунків у банках, обслуговуючого такого платника податків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зареєстрований суб'єктом підприємницької діяльності, взятий на податковий облік, зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України (далі - ПК України). Станом на 18.02.2015 року за відповідачем рахується податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 1096,50 грн. Позивачем відповідачу була надіслана податкова вимога № 8487-25 від 09.09.2014 року. Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20, пункту 95.3 статті 95 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника.

Позивач просить стягнути із рахунків ТзОВ «ТРАНС-КОМ-ВОЛИНЬ» податковий борг в сумі 1096,50 грн.

До судового засідання представник позивача подала до суду письмове клопотання про розгляд справи за її відсутності (а. с. 29).

Представник відповідача у судове засідання не прибув, при цьому повістка, яка надіслана рекомендованою кореспонденцією за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а. с. 16-18), не була вручена представнику відповідачу з незалежних від суду причин (а. с. 22), а тому відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) слід вважати, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, оскільки в судове засідання особи, які беруть участь у справі, не прибули, хоча сторони належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, при цьому, від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності, а дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, тому за відсутності перешкод для розгляду справи суд приходить до висновку, що судовий розгляд справи необхідно здійснювати в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ «ТРАНС-КОМ-ВОЛИНЬ» зареєстроване як юридична особа, що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 20177385 від 26.02.2015 року (а. с. 16-18), з 23.11.2006 року перебуває на обліку як платник податків, що підтверджується довідкою Луцької ОДПІ про взяття на облік платника податків № 1503181401360 від 20.02.2015 року (а. с. 5), має відкриті рахунки в банківських установах (а. с. 6).

Станом на 18.02.2015 року за відповідачем рахується податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 1096,50 грн.

Податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств виник внаслідок несплати самостійно задекларованих платежів згідно з податковою декларацією № 9091041051 від 02.03.2014 року, якою визначені суми податку, які підлягають сплаті до бюджету за 2013 рік в загальному розмірі 1103,00 грн. (а. с. 8-10). Як слідує із довідки про наявність боргу по платежах до бюджету, із розрахунку сум податкового боргу та даних зворотного боку картки особового рахунку платника ТзОВ «ТРАНС-КОМ-ВОЛИНЬ», з врахуванням передплати в сумі 6,50 грн., податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств становить 1096,50 грн. (а. с. 6-7, 30).

Позивачем відповідно до статті 59 ПК України відповідачу була надіслана податкова вимога № 8487-25 від 09.09.2014 року (а. с. 11).

Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з митної справи; податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи; виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Підпунктами 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання; грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно із підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 ПК України).

Відповідно до пунктів 95.1 - 95.3 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим орган, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, оскільки за відповідачем рахується податковий борг, щодо наявності та розміру якого відповідачем не подано до суду письмових заперечень, не надано доказів його сплати, вжиті контролюючим органом заходи не призвели до його погашення, тому позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом прийняття постанови про стягнення податкового боргу у розмірі 1096,50 грн. з рахунків ТзОВ «ТРАНС-КОМ-ВОЛИНЬ».

Керуючись статтями 41, 122, 128, 162, 163 КАС України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС-КОМ-ВОЛИНЬ» (43006 Волинська область, місто Луцьк, вулиця Василя Стуса, будинок 11, ідентифікаційний код 34524306) у банках, які обслуговують такого платника податків, на користь держави кошти у розмірі податкового боргу в сумі 1096 гривень 50 копійок (одна тисяча дев'яносто шість гривень п'ятдесят копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М. Валюх