Постанова

від 26.02.2015 по справі 804/2028/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2015 р. Справа № 804/2028/15

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горбалінського В.В.

при секретарі судового засідання - Кошля А.О.

за участю:

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідача - Лашкун А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

16.02.2015 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати:

- податкове повідомлення-рішення Криворізької південної ОДПІ форми «Р» від 20.01.2015 року № 0000951703 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 26233,75 грн. (у тому числі штрафні санкції - 5246,75 грн.);

- податкове повідомлення-рішення Криворізької південної ОДПІ форми «Р» від 20.01.2015 року № 0000931703 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 29499,10 грн. (у тому числі штрафні санкції - 5899,82 грн.);

- рішення Криворізької південної ОДПІ від 20.01.2015 року № 0000921703 про застосування штрафних санкцій з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 14555,46 грн.;

- вимогу Криворізької південної ОДПІ від 31.10.2014 року № 1463/84 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 53623,65 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 31.10.2014 року відповідачем складено акт № 1004/173/2754209594, на підставі якого податковим органом прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення. Позивач вважає вказані рішення протиправними, необґрунтованими та такими, що ґрунтуються на висновках, які не відповідають фактичним обставинам, а тому просить суд їх скасувати.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та надали пояснення відповідно до позовної заяви.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала та зазначила, що ході проведеної перевірки не підтверджено реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Оптимум», ТОВ «Модуль Стандарт». Оскільки факт порушення вимог податкового законодавства відображено в акті перевірки, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, та дослідивши письмові докази, встановив.

ОСОБА_4 зареєстрований як фізична особа - підприємець 12.07.2006 року та перебуває на податковому обліку в Криворізькій південній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

В період з 13.10.2014 року по 24.10.2014 року працівниками Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, за результатами якої 31.10.2014 року складено Акт № 1004/173/2754209594 «Про результати документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року».

Відповідно до висновків даного акту, документальною плановою перевіркою встановлені порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4:

1. ст.22, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу ФОП ОСОБА_4 занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 31 344,00 грн., в т.ч. по періодах:

за січень 2011 - 38,0 грн.

за січень 2012 - 139,0 грн.

за березень 2012 - 22 080,0 грн.

за листопад 2012 - 260,0 грн.

за березень 2013 - 8 827,0 грн.

2. п.44.1, п.44.6 ст.44, п.177.10 ст. 177 Податкового кодексу та абз. 5 п.6 ст. 128 гл. 13 Господарського кодексу ФОП ОСОБА_4 книга обліку доходів та витрат за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р. до перевірки не надана.

3. п. 138.2 ст. 138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139, п.177.2, п.177.4 ст. 177 Податкового кодексу внаслідок чого занижено податок на доходи фізичних осіб на суму 23 604,28 грн., в т.ч. по періодам: за 2012 р.- 16 979,03 грн.; за 2013 р. - 6 620,25 грн.

4. пункту 2 частини 1 ст. 7 Закону № 2464, з урахуванням вимог ч. 11 ст. 8 Закону № 2464 за результатами перевірки донараховану єдиний внесок в сумі 53 623,65 грн.:

за 2012 р. - 38 308,30 грн.

за 2013 р. - 15 314,85 грн.

31.10.2014 року відповідачем прийнято вимогу № Ф-1463/84, якою від позивача вимагається спалити суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 53 623,65 грн.

11.11.2014 року позивачем подано письмові заперечення на акт перевірки.

За результатами розгляду заперечень Криворізькою південною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області прийнято рішення про проведення позапланової перевірки ФОП ОСОБА_4

31.12.2014 року працівниками Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області складено Акт № 1244/173/2754209594 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р.»

Згідно висновків вказаного акту, документальною позаплановою перевіркою встановлені порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4:

1. п.185.1 ст. 185, п.186.1 ст. 186, п.187.1 ст. 187, п.188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України завищено податковий кредит у загальній сумі 30 907,00 грн. та податкові зобов'язання у сумі 9 920,0 грн., у тому числі по періодах :

у березні 2012 року:

- завищення податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Оптимум» на суму ПДВ 22080,0 грн. (загальна суму угоди 132480 грн.);

- завищення податкових зобов'язань з ПДВ по взаємовідносинам з ДП «Підприємство Криворізької виправної колонії управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Дніпропетровській області № 80» на суму ПДВ 9920 грн. (загальна сума угоди 59520,0 грн.);

у березні 2013 року:

- завищення податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Модуль Стандарт» на суму ПДВ 8827,0 грн. (загальна сума угоди 52962,0 грн.);

Таким чином, в порушення ст. 22, п.185.1 ст. 185, п.186.1 ст. 186, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 20 987 грн., в т.ч. по періодах:

- за березень 2012 - 12 169 грн.

- за березень 2013 - 8 827,0 грн.

2. п. 138.2 ст. 138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.177.2, п.177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, в наслідок чого за результатами перевірки донарахований податок з доходів фізичних осіб у сумі 23 604,28 грн., в т.ч. по періодам:

- за 2012 р. - 16 979,03 грн.

- за 2013 р. - 6 620,25 грн.

3. п. 2 ч.1 ст. 7 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», з урахуванням вимог ч. 11 ст.8 Закону № 2464, в результаті чого донарахований єдиний внесок в сумі 53 623,65 грн., у тому числі по періодам:

за 2012 р. - 38 308,30 грн.

за 2013 р. - 15 314,85 грн.

На підставі вищевказаних висновків податковим органом 20.01.2015 року прийнято податкове повідомлення-рішення:

- № 0000951703 про збільшення суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 26 233,75 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 20 987 грн., та за штрафними санкціями - 5 246,75 грн.;

- № 0000931703 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 29 499,10 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 23 599,28 грн. та за штрафними санкціями - 5 899,82 грн.;

Окрім того, 20.01.2015 року податковим органом прийнято рішення № 0000921703 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, відповідно до якого до позивача застосовані штрафні санкції в розмірі 14 555,46 грн.

Вирішуючи правомірність винесення оскаржуваних рішень суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані, зокрема, дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій, не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Порядок проведення податковим органом перевірок та оформлення результатів її проведення визначені главою 8 Податкового кодексу України (статті 75 - 86) та Порядком оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 395 від 14.03.2013 року (далі - Порядок № 395).

Відповідно до статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно ст. 86 цього Кодексу результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до Порядку № 395 акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (пункт 1.5.).

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (пункт 1.6.).

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані в обліку та підтверджують наявність зазначених фактів (пункт 1.7.).

Результати документальної перевірки діяльності платника податків складаються таким чином - у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) діяльності платника податків та операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи з обліку, та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання їх чи інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення (пункт 2.3.2.2.).

З акту перевірки судом з'ясовано, що висновки податкового органу про заниження грошових зобов'язань ґрунтуються на наступних обставинах.

В ході проведеної перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_4 здійснював господарські взаємовідносини з контрагентами - ТОВ «Оптимум» (постачання квадрату 16х16 та костуру 14) та ТОВ «Модуль Стандарт» (послуги з термообробки костуру).

Податковим органом з посиланням виключно на акт Криворізької південної ОДПІ від 31.01.2013 року № 114/222/32633813 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Оптимум» (код за ЄДРПОУ 32633813) з питань достовірності формування податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ під час здійснення фінансово - господарських операцій з ТОВ «Метал Маркет» (код ЄДРПОУ 37064740) за січень, березень 2012 року», в якому зроблено висновки про не підтвердження податкового кредиту, формування штучного ризикового податкового кредиту підприємств постачальників, встановлена недостатня кількість трудових ресурсів, відсутність обладнання, зазначено про не підтвердження реальності господарських операцій між вказаним контрагентом та позивачем та з посиланням на акт ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 27.11.2013 року № 589/22-02/36906679 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Модуль Стандарт» (код ЄДРПОУ 36906679) з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 30.06.2013 року», в якому зроблено висновки про відсутність інформації щодо наявності у вказаних підприємств кваліфікованого персоналу, виробничого обладнання, виробничих та складських приміщень, вантажо-розвантажувальної техніки, транспортних засобів, зазначено про неможливість надання ТОВ «Модуль Стандарт» позивачеві послуг з термообробки костуру.

З урахуванням наявної податкової інформації у вигляді зазначених вище актів перевірки, перевіркою правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних із здійсненням діяльності податковим органом встановлено їх заниження, також встановлено неправомірне формування податкового кредиту з податку на додану вартість, що й стало підставою для прийняття оскаржуваних рішень.

Досліджуючи господарські операції по яким позивачем сформовано супіні суми податкового кредиту та задекларованих валових витрат судом встановлено наступне.

01.03.2012 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Оптимум» (постачальник) укладено договір поставки № 16/12, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити покупцю металопродукцію, що виробляється ЗАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Згідно специфікації № 1 від 15.03.2012 року поставлявся наступний товар: квадрат 16х16 у кількості 20 тн на суму 115 000,00 грн., костур 14 у кількості 0,90 тн. на суму 7575,00 грн. Всього на загальну суму 147 090,00 грн. в т.ч. ПДВ - 24515,00 грн.

Факт виконання умов вказаного договору підтверджується рахунком-фактурою № СФ-004410 від 15.03.2012 року на товар квадрат 16х16 у кількості 20 тн. всього на суму 138 000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 23000,00 грн., видатковою накладною № РН-0000082 від 21.03.2012 року, відповідно до якої позивачем придбано квадрат 16х16 у кількості 19,200 тн. на загальну суму 132480,00 грн. в т.ч. ПДВ - 22080,00 грн., податковою накладною № 35 від 21.03.2012 року, № 25 від 16.03.2012 року, розрахунком коригування кількісних і вартісних показників № 42 від 29.03.2012 року до податкової накладної № 35 від 21.03.2012 року, рахунком - фактурою № СФ-004419 від 20.03.2012 року на товар костур 14 у кількості 0,900 тн. всього на суму 9090,00 грн. в т.ч. ПДВ - 1515,00 грн., видатковою накладною № РН-0000075 від 20.03.2012 року, відповідно до якої позивачем придбано костур 14 у кількості 0,900 тн. на загальну суму 9090,00 грн. в т.ч. ПДВ - 1515,00 грн..

Транспортування товару (квадрат 16х16 у кількості 19,200 тн.) підтверджується товарно-транспортною накладною від 21.03.2012 року.

Транспортування товару (костур 14 у кількості 0,900 тн.) підтверджується товарно-транспортною накладною від 20.03.2012 року № 20\03.

Оплата за придбаний товар підтверджується платіжними дорученнями № 322 від 16.03.2012 року на суму 108000,00 грн. та № 324 від 21.03.2012 року на суму 42660,01 грн.

15.03.2013 року між позивачем (замовник) та ТОВ «Модуль Стандарт» (виконавець) укладено договір № 1-у про виконання робіт, за умовами якого виконавець зобов'язується виконати роботи - рубка, калібровка, термообробка матеріалів замовника, а замовник своєчасно прийняти їх та оплатити.

Відповідно до специфікації № 1 від 15.03.2013 року до договору № 1-у виконавець (ТОВ «Модуль Стандарт») зобов'язується виконати послуги по термообробці костур 16 у кількості 33,95 тн. загальною вартістю 52 962,00 грн. в т.ч. ПДВ - 8827,00 грн.

ТОВ «Модуль Стандарт» повідомляло ФОП ОСОБА_4 про те, що термообробка деталей здійснюється на індукційному нагрівачі модель ВЧ-65/АВ.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано накладну № 387\1 від 15.03.2013 року та акт приймання-передачі, відповідно до яких ним передано виконавцю (ТОВ «Модуль Стандарт») на термообробку костур 16 у кількості 33,95 тн.

Транспортування товару підтверджується товарно-транспортною накладною № 13\03 від 15.03.2013 року.

На підтвердження факту виконання послуг з термообробки товару позивачем надано рахунок-фактура № 460 від 15.03.2013 року на суму 52962,00 грн., накладна № 175 від 30.03.2013 року, акт № 1 виконаних робіт до договору № 1-у від 15.03.2013 року, відповідно до якого виконавець (ТОВ «Модуль Стандарт») виконав послуги по термообробці костур 16 в кількості 33,95 тн. загальною вартістю 52962,00 грн. в т.ч. ПДВ 8827,00 грн., податкову накладну № 460 від 15.03.2013 року, акт приймання - передачі від 30.03.2013 року, відповідно до якого виконавець (ТОВ «Модуль Стандарт») передав позивачу костур 16 (після термообробки) у кількості 33,95 тн.

Оплата за надані послуги підтверджується платіжним дорученням № 532 від 15.04.2013 року на суму 52 962,00 грн.

Транспортування товару підтверджується товарно-транспортною накладною № 30/05 від 30.03.2013 року.

Окрім того, як встановлено в ході судового розгляду справи встановлено, що придбана позивачем продукція зберігалась в приміщенні державного підприємства «Підприємство Криворізької виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Дніпропетровській області №80», що підтверджується договором зберігання № 01/01.12 від 23.01.2012 року, довідкою № 8/324, актами приймання-передачі.

Відповідно до договору підряду № Г-8 від 23.01.2012 року на виготовлення продукції з давальницької сировини Криворізька виправна колонія управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Дніпропетровській області №80 надавала позивачу послуги з виготовлення металопродукції, зокрема виготовлення костурів № 16. Для виготовлення вказаної продукції використовувались товари, придбані у ТОВ «Оптимум».

Виконання вказаних послуг підтверджується специфікацією № 2 від 21.03.2012 року до договору № Г-8 від 23.01.2012 року, накладною № 251 віл 21.03.2012 року, рахунком на оплату № 80 від 26.03.2012 року, податковою накладною № 31 від 26.03.2012 року, актом виконання робіт № 2 від 26.03.2012 року, актами приймання-передачі костур № 16

Відповідно до договорів на поставку № 1-58 від 29.03.2012 року та № 2-59 від 29.03.2012 року позивачем реалізовано Криворізькій виправній колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Дніпропетровській області № 80 товар, зокрема квадрат № 16, що підтверджується рахунком № 217 від 29.03.2012 року, накладною № 255/12, податковою накладною від 29.03.2012 року № 222, накладною № 256/12 від 29.03.2012 року, рахунком № 218 від 29.03.2012 року, податковою накладною № 223 від 29.03.2012 року.

Вказані первинні документи досліджувались податковим органом за результатами проведених перевірок.

Оскільки, як зазначено податковим органом позивачем безпідставно включено до складу витрат в 2012 року суму витрати в розмірі 110400,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Оптимум» та в 2013 року витрати в розмірі 44135,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Модуль Стандарт», оскільки за результати перевірки не підтверджено придбання металопродукції - квадрату 16х16 та вартість термообробки костуру, вказане стало підставою для заниження податку з доходів фізичних осіб у сумі 23599,28 грн.

Відповідно до п.п. 14.1.27. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Склад витрат та порядок їх визначення передбачені статтею 138 Податкового кодексу України. Вказаною статтею встановлено наступне.

Витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності та інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу (пункт 138.1.).

Витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інших витрат, які беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (підпункт 138.1.1).

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2.).

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (пункт 138.4).

Згідно статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Податковим органом не було зазначено в актах перевірки у зв'язку із чим податковий орган дійшов висновку про завищення валових доходів та заниження валових витрат позивача, по яким операціям вказані порушення допущенні, які документи були дослідженні під час перевірки, за результатами аналізу яких були зроблені відповідні висновки.

Тобто з акту перевірки неможливо дійти висновку про будь-яке порушення позивачем вимог податкового законодавств при формуванні податкового обліку, оскільки фактично такі висновки ґрунтуються на результатах перевірок контрагентів-постачальників позивача, які зафіксовані у вищезазначених актах.

Таким чином податкове повідомлення - рішення № 0000931703 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 29 499,10 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 23599,28 грн. та за штрафними санкціями - 5899,82 грн. підлягає скасуванню, оскільки донарахування вказаних сум здійснено необґрунтовано.

Щодо правомірності винесення податкового повідомлення-рішення № 0000951703 про збільшення суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 26 233,75 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 20987 грн., та за штрафними санкціями - 5246,75 грн. суд зазначає наступне.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту встановлено його завищення за період березень 2012 року по операціях з ТОВ «Оптимум» на суму 22080,00 грн. та за період березень 2013 року по операціях з ТОВ «Модуль Стандарт» на суму 8827,00 грн.

Оскільки, як зазначено податковим органом, в ході перевірки не підтверджено факт придбання позивачем у ТОВ «Оптимум» та ТОВ «Модуль Стандарт» товарів та послуг, неможливо встановити факт постачання позивачем товарів покупця - ДП «Криворізькій виправній колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Дніпропетровській області № 80», у зв'язку з чим завищено податкові зобов'язання з податку на додану вартість по взаємовідносинам з вказаним контрагентом на суму 9920 грн.

Суд зазначає, що вказані висновки податкового органу ґрунтується на припущенні щодо відсутності реального здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами - постачальниками ТОВ «Оптимум» та ТОВ «Модуль Стандарт».

Як вбачається з акту перевірки підставами для вказаних висновків стали обставини, викладені в актах перевірки ТОВ «Оптимум» та ТОВ «Модуль Стандарт», які зазначені судом вище.

Вирішуючи правомірність визначеного податковим органом грошового зобов'язання з податку на додану вартість, а також з метою встановлення факту здійснення господарської операції, правомірності формування витрат та податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування суд зазначає, що йому належить з'ясувати, зокрема, такі обставини, як: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Вказана позиція викладена в Листах Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11 та від 01.11.2011 року №1936/11/13-11.

Зокрема, у листі Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року № 742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» проаналізовано відповідні законодавчі норми та наголошено на тому, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. Також у листі визначено приблизний перелік обставин, які можуть указувати на відсутність відповідної господарської операції.

Відповідно до зазначеного Листа, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, якщо реальність здійснених господарських операцій ставиться під сумнів.

Позивачем надано до суду як первинні бухгалтерські документи так і всі інші документи, якими оформлені операції, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо придбання товарно-матеріальних цінностей у вказаних контрагентів. При цьому, суд звертає увагу на те, що податковий орган ані в Акті перевірки, ані в ході судового розгляду не ставив під сумнів достовірність даних, які містять вказані первинні бухгалтерські документи, а також не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов'язкових реквізитів.

Податковим органом не надано суду доказів щодо наявності дефектів у правовому статусі контрагентів позивача, зокрема відсутності реєстрації їх як платників податку на додану вартість або припинення як юридичних осіб на час укладання та виконання угод.

Посилання на відсутність інформації щодо послуг з розвантаження товару, довіреності, помилок при товарно-транспортні накладні, не можуть вважатись як обставини, що підтверджують нереальність укладених правочинів.

Окремо суд зазначає, що наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Таким чином, відповідач прийшов помилкового висновку про заниження позивачем податку на додану вартість за наслідками укладених правочинів з ТОВ «Оптимум» та ТОВ «Модуль Стандарт».

Вказане призвело до неправомірного визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість та накладення штрафних санкцій.

Таким чином, враховуючи ті обставини, що документальна перевірки позивача проведена не на підставі первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, акт перевірки не містить систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового законодавства, в ньому не викладені всі суттєві обставини діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень податкового законодавства, а факти виявлених порушень викладені не чітко та не повною мірою, з посиланнями на первинні або інші документи, суд доходить висновку, що висновки податкового органу за результатами такого акту перевірки є необґрунтованими, а податкове повідомлення - рішення № 0000951703 від 20.01.2015 року протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо правомірності винесення вимоги від 31.10.2014 року № Ф-1463/84, якою від позивача вимагається спалити суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 53 623,65 грн. та рішення № 0000921703 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, відповідно до якого до позивача застосовані штрафні санкції в розмірі 14555,46 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є в т.ч. фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Як вбачається з акту перевірки, підставою для нарахування єдиного внеску в розмірі 53 623,65 грн. став висновок податкового органу про заниження позивачем чистого оподаткованого доходу.

Враховуючи те, що в ході судового розгляду справи встановлено, що висновки податкового органу про заниження позивачем чистого оподаткованого доходу в 2012 році на суму 110400 грн. та в 2013 році на суму 44135,00 грн. є необґрунтованими та такими, що не знайшли свого підтвердження, суд вважає вимогу про сплату суми недоїмки зі сплати єдиного внеску від 31.10.2014 року № 1463/84 в сумі 53623,65 грн. необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

Вказане призвело до неправомірного визначення позивачеві штрафних санкцій на суму 14555,46 грн.

Таким чином, рішення № 0000921703 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, відповідно до якого до позивача застосовані штрафні санкції в розмірі 14555,46 грн. грн. підлягає скасуванню.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а тому позовна заява підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.

Так як, в матеріалах справи містяться докази понесених позивачем судових витрат у розмірі 247,82 грн. сплаченого судового збору, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 судові витрати у розмірі 247,82 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Криворізької південної ОДПІ від 20.01.2015 року № 0000951703, № 0000931703,

Визнати протиправним та скасувати рішення Криворізької південної ОДПІ від 20.01.2015 року № 0000921703.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Криворізької південної ОДПІ від 31.10.2014 року № 1463/84 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 53623,65 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 судові витрати в розмірі 247,82 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 03.03.2015 року згідно з вимогами ч. 3 ст. 160 КАС України.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 03.03.2015 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.В. Горбалінський В.В. Горбалінський А.О. Кошля