Рішення

від 06.03.2015 по справі 903/84/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

   ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ 04 березня 2015 р.                        Справа № 903/84/15 за позовом  товариства з обмеженою відповідальністю "Гофротара"   до відповідача: приватного підприємства "Дрімко" про стягнення 14 711,20 грн.                                                                                                     Суддя: Кравчук В.О.                                                               при секретарі судового засідання Міськіву Т.І. за участю представників сторін: від позивача: н/з        від відповідача: н/з Суть спору: позивач -  товариство з обмеженою відповідальністю "Гофротара" звернулось з позовом до господарського суду Волинської області про стягнення з приватного підприємства "Дрімко" 14 711,20 грн. заборгованості за неналежне виконання умов договору №01112013/1 від 01.11.2013р. Ухвалою господарського суду Волинської області від 02.02.2015р. було порушено провадження у справі,  розгляд справи призначено на 18.02.2015р. та зобов'язано сторін  надати суду ряд документів, необхідних для об'єктивного розгляду справи по суті. Позивач в судові засідання 18.02.2015р. та 04.03.2015р. повноважного представника не направляв, однак листами від 10.02.2015р. за №1002/1 та 25.02.2015р. за №2502/1 подав клопотання про розгляд справи без участі його представника. Відповідач вимог ухвал суду від 02.02.2015р. та від 18.02.2015р. не виконав, в судові засідання 18.02.2015р. та 04.03.2015р. повноважного представника не направив, витребуваних ухвалами суду документів не надав. Однак, на адресу суду направляв клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з відрядженням директора підприємства до м. Києва (клопотання від 17.02.2015р. №13) та з запланованим відрядженням у м. Рівне (клопотання від 03.03.2015р. №15).           За приписами п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, враховуючи те, що розгляд спору вже відкладався, відповідач був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, явку відповідача не було визнано обов'язковою, господарський суд визнавши зібрані докази достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, - встановив: 01.11.2013р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Гофротара" (Постачальник, позивач) та  приватним підприємством "Дрімко" (Покупець, відповідач) було укладено договір поставки за  №01112013/1. Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язався виготовити і поставити продукцію, а Покупець - прийняти її відповідно до умов Договору. Згідно з п.3.1. Покупець оплачує поставлений Постачальником товар за ціною, передбаченою у специфікації, яка додається до Договору. Згідно п. 4.1. договору, розрахунок між постачальником та Покупцем здійснюється в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника на умовах відтермінування платежу протягом 30 календарних днів з дати відвантаження продукції.           Господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, згідно із положеннями Господарського процесуального кодексу України є предметом регулювання Господарського кодексу України.           Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.           Матеріали справи свідчать про те, що між учасниками спору виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого та в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), що здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або у інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.           В силу ст. ст. 11, 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, та являється однією з підстав виникнення зобов'язань.           У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору  №01112013/1 ТОВ "Гофротара" було поставлено своєму контрагенту продукцію на загальну суму 33 811,20 грн., що підтверджується видатковими накладними №22113 від 22.11.2013р., №25115 від 25.11.2013р. та №19011 від 19.01.2014р .           Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.           Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України на покупця покладено обов'язок сплатити за товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.           В порушення умов укладеного між сторонами 01.11.2013р. правочину та вимог чинного законодавства, відповідач свої зобов'язання щодо погашення заборгованості виконав лише частково на суму 19 100,00  грн., відповідно до платіжних доручень №13 від 28.04.2014р. на суму 3 000,00 грн., №55 від 18.06.2014р. на суму 5000, 00 грн., №66 від 03.07.2014р. на суму 5 000,00 грн., №126 від 29.08.2014р. на суму 1 100,00 грн. та №130 від 04.09.2014р. на суму 5 000,00 грн.           Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.           З метою досудового врегулювання даних відносин, позивач звернувся до відповідача із претензією № 1 від 03.06.2014р., якою просив останнього сплатити заборгованість в сумі  30 811, 20 грн. (оплата в сумі 3 000,00 грн. була проведена відповідно до платіжного доручення №13 від 28.04.2014р.) протягом десяти календарних днів з дати виставлення претензії (а.с. 8).          Додатково, позивач звернувся до відповідача із претензією № 2 від 30.12.2014р. про оплату боргу в сумі 14 711,20 грн., оскільки відповідачем було проведено  частково проплати боргу: №55 від 18.06.2014р. на суму 5000, 00 грн., №66 від 03.07.2014р. на суму 5 000,00 грн., №126 від 29.08.2014р. на суму 1 100,00 грн. та №130 від 04.09.2014р. на суму 5 000,00 грн. (а.с.10).           Таким чином, на момент звернення із даним позовом до суду заборгованість відповідача перед позивачем становила 14 711,20 грн.           Додатково суд звертає увагу на те, що отримання товару згідно договору поставки №01112013/1 від 01.11.2013р. відповідачем не заперечується, будь - якого відзиву, заперечень та контррозрахунку на позовну заяву відповідачем не надано. Часткові проплати відповідачем здійснені після отриманиня претензій про сплату вищезазначеного боргу. При здійсненні часткових проплат покупець зазначав "За гофровиріб зг.рахунку №19011 від 19.01.2014р.", що в свою чергу підтверджує отримання відповідачем товару згідно видаткових накладних №22113 від 22.11.2013р. та №25115 від 25.11.2013р. та №19011 від 19.01.2014р           Відповідно до статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.           Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.  Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). В силу ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. При цьому вимоги, що пред'являються до доказів, визначені ст.34 ГПК України, відповідно до якої, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до  законодавства повинні бути підтверджені певними  засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за Договором поставки №01112013/1 від 01.11.2013р.- 14 711,20 грн. підлягають повному задоволенню. Враховуючи приписи щодо покладення судового збору на учасників судового процесу в залежності від результату вирішення спору, передбачені ст.49 ГПК України та враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, та відсутність правових підстав для звільнення відповідача від його сплати, з відповідача на користь позивача належить стягнути  1 827,00 грн. судового збору.  Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, - вирішив: 1.   Позов задовольнити повнісю. 2. Стягнути з приватного підприємства "Дрімко" (45213, Волинська область, Ківерцівський район, с. Журавичі. вул. Вече, 11 код ЄДРПОУ 36484229) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Гофротара" (81700, Львівська обл., м. Жидачів, вул. Друкарська, 4 код ЄДРПОУ 36465981) 14 711,20 грн. заборгованості та 1 827,00 грн. судових витрат по справі. 3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили. Повний текст рішення складено               06.03.2015           Суддя                                                                      В. О. Кравчук