Рішення

від 05.03.2015 по справі 911/156/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2015 р. Справа № 911/156/15

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Київобленерго», Київська обл., м. Вишневе до Малого промислово-будівельного підприємства «Грань», Київська обл., м. Вишневе про стягнення 62 204, 69 грн., за участю представників:

позивача:Надієнко І.М., довіреність №242 від 29.08.2014 року; відповідача:не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У січні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Київобленерго» (позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Малого промислово-будівельного підприємства «Грань» (відповідач) про стягнення 41 300,55 основного боргу, 9 263,68 грн. пені, 1 373,47 грн. 3% річних, 10 266,99 грн. інфляційної складової боргу, а загалом 62 204,69 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань з оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії №2236 від 01.08.2000 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.01.2015 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 05.02.2015 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.02.2015 року розгляд справи було відкладено на 05.03.2015 року.

03.03.2015 року через канцелярію господарського суду Київської області позивач подав уточнений розрахунок суми пені та інфляційної складової боргу.

Представник відповідача у судове засідання 05.03.2015 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15 березня 2010 року №01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.08.2000 року між Публічним акціонерним товариством «Київобленерго» (постачальник) та Малим промислово-будівельним підприємством «Грань» (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії №2236, відповідно до умов якого електропостачальник зобов'язується постачати електричну енергію у відповідності з умовами договору, а споживач вчасно проводити оплату за електричну енергію та виконувати інші умови, передбачені даним договором.

Відповідно до п. 13 договору, цей договір укладається на термін до 31.12.2000 року, набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору, або його перегляд.

Однак, взяті на себе зобов'язання за договором відповідач не виконав, внаслідок чого за період з вересня 2013 року по грудень 2014 року виникла заборгованість за спожиту електроенергію, яка станом на час розгляду справи складає 41 300,55 грн.

Поясненнями позивача, поданим позивачем рахунком за активну електроенергію, звітом про використану електроенергію, поданим позивачем розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору підтверджується факт поставки позивачем відповідачу протягом указаного періоду за спірним договором електричної енергії на суму 41 300,55 грн. (в т.ч. ПДВ), а також факт користування відповідачем цією електричною енергію та наявності заборгованості у останнього перед позивачем за спожиту активну електричну енергію у сумі 41 300,55 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором та поставив відповідачу електричну енергію, а останній виконав неналежним чином взяті на себе зобов'язання з оплати спожитої активної електричної енергії за зазначеним договором у спірний період та має перед позивачем заборгованість за спірним договором у сумі 41 300,55 грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної заборгованості суду не надано.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 41 300,55 грн. основного боргу є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позов в частині стягнення інфляційних витрат в розмірі 10 266,99 грн. та 3 % річних в розмірі 1 373,47 грн., які нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати переданого природного газу за даним договором у спірний період на підставі ст. 625 ЦК України також є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Крім суми боргу, позивачем нарахована пеня за несвоєчасну сплату вартості поставленого товару в розмірі 3 048,12 грн.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Пунктом 6.3. договору визначено, при відсутності оплати за електроенергію, яка спожита за розрахунковий період (тобто після сплати сальдових розрахунків за розрахунковий місяць по показниках розрахункових лічильників) обумовлений договором, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на дату виникнення боргу. Сума нарахованої пені включається в наступний платіжний документ.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати товару нараховано 3 048,12 грн. пені відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Таким чином, позов про стягнення пені в розмірі 3 048,12 грн., які нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати товару за вказаним договором на підставі ст. 230 ГК України є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовий збір, сплачений позивачем у розмірі 1 827,00 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Малого промислово-будівельного підприємства «Грань» (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Леніна, 70, код 14293323) на користь Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, №2-Б, код 23243188) 41 300 (сорок одну тисячу триста) грн. 55 коп. боргу, 1 373 (одну тисячу триста сімдесят три) грн. 47 коп. 3% річних, 10 266 (десять тисяч двісті шістдесят шість) грн. 99 коп. інфляційної складової боргу, 3 048 (три тисячі сорок вісім) грн. 12 коп. пені, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 10.03.2015 р.

Суддя Т.Д. Лилак