Рішення

від 05.03.2015 по справі 911/208/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2015 р. Справа № 911/208/15

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом Державного публічного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дідіпі Україна», Київська обл., м. Бориспіль про стягнення 53 978,68 грн., за участю представників:

позивача:Коваленко М.М., довіреність №07/01-02 від 12.01.2015 року; відповідача:не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У січні 2015 року Державне публічне акціонерне товариство «Будівельна компанія «Укрбуд» (позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дідіпі Україна» (відповідач) про стягнення 37 853,26 грн. боргу, 3 790,30 грн. інфляційних втрат, 2 871,78 грн. пені, 9 463,34 грн. штрафу, а загалом 53 978,68 грн. у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором оренди №КБ/14-0012 нерухомого майна від 01.12.2013 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.01.2015 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 12.02.2015 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.02.2015 року розгляд справи було відкладено на 05.03.2015 року.

Представник відповідача у судове засідання 05.03.2015 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15 березня 2010 року №01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.12.2013 року між Державним публічним акціонерним товариством «Будівельна компанія «Укрбуд» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дідіпі Україна» (орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення №КБ/14-0012, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно (далі - майно), площею в розмірі та за цільовим призначенням згідно з актом приймання-передачі майна (додаток 1), яке розташоване у адміністративному будинку за адресою: 03049, м. Київ, вул. Богданівська, 10 (Затишок) (далі - адмінбудинок), що належить орендодавцю на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 року №897.

Відповідно до п. 2.1. орендар вступає у строкове платне користування майном не раніше дати підписання сторонами акту приймання-передачі майна в оренду (додаток 1) і користується ним протягом узгодженого цим договором строку оренди.

Згідно п. 3.3. договору, орендар зобов'язаний сплачувати орендні платежі за поточний місяць не пізніше десятого числа поточного місяця відповідно до узгодженого розміру щомісячного платежу та рахунки-фактури, який орендар не пізніше п'ятого числа поточного місяця повинен отримати у орендодавця. Несвоєчасне отримання орендарем рахунку-фактури у орендодавця не звільняє орендаря від зобов'язання вчасно сплачувати орендні платежі.

Договір діє з 01 грудня 2013 року до 30 листопада 2014 року включно (п. 10.1. договору).

На виконання умов договору позивач передав відповідачу в строкове платне користування нерухоме майно загальною площею 31,70 кв. м., що розташоване за адресою: 03049, м. Київ, вул. Богданівська, 10 (Затишок), що підтверджується актом приймання-передачі приміщення в оренду №б/н від 01.12.2013 року.

Загальна сума щомісячного орендного платежу, згідно розрахунку (додаток №2 до договору) складає 4 114,03 грн.

Проте, відповідач свої зобов'язання по орендній платі за договором оренди №КБ/14-0012 від 01.12.2013 року виконав неналежним чином та не в повному обсязі, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем по орендній платі.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до розрахунку позивача, заборгованість відповідача по орендній платі за договорами оренди №КБ/14-0012 від 01.12.2013 року нежитлового приміщення за період з лютого 2014 року по листопад 2014 року становить 37 853,26 грн., що підтверджується рахунками-фактури, наявними в матеріалах справи.

Доказів сплати відповідачем зазначеної заборгованості на момент звернення позивача з указаним позовом до суду надано не було.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 37 853,26 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання зі сплати орендної плати за спірними договорами, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 3 790,30 грн. інфляційних втрат, які нараховані позивачем відповідно до умов договору та вимог закону.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та частиною шостою статті 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Відповідно до ст. 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно п. 1 Статуту державне публічне акціонерне товариство «Будівельна компанія «Укрбуд» засновано згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 року №897 та є державним підприємством.

Відповідно до п. 9.2. договору, за несвоєчасне внесення орендних платежів (після 15 числа поточного місяця) орендар сплачує на користь орендодавця пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення до 28 числа поточного місяця включно, а у разі несплати орендних платежів до 28 числа поточного місяця, орендар, крім зазначеної пені сплачує на користь орендодавця штраф в розмірі 25% від суми простроченого платежу (ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України).

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати спожитого газу нараховано 2 871,78 грн. пені та 9 463,34 грн. штрафу відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Таким чином, позов в частині стягнення пені в розмірі 2 871,78 грн. та штрафу в розмірі 9 463,34 грн., які нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати спожитого газу за вказаним договором є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 27.04.2012 року у справі № 06/5026/1052/2011.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України судовий збір у розмірі 1 827,00 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дідіпі Україна» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 79, код 36895044) а користь Державного публічного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд» (02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 23, код 33298371) 37 853 (тридцять сім тисяч вісімсот п'ятдесят три) грн. 26 коп. основного боргу, 2 871 (дві тисячі вісімсот сімдесят одну) грн. 78 коп. пені, 9 463 (дев'ять тисяч чотириста шістдесят три) грн. 34 коп. штрафу, 3 790 (три тисячі сімсот дев'яносто) грн. 30 коп. інфляційної складової боргу, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 10.03.2015 р.

Суддя Т.Д. Лилак