Рішення

від 05.03.2015 по справі 911/186/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД Київської області 01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81   Р І Ш Е Н Н Я ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "05" березня 2015 р.                                                                        Справа № 911/186/15              Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик»,                м. Київ до Приватного підприємства «Українська торгова компанія», Київська обл., м. Бровари про стягнення 7  772,67 грн., за участю представників: позивача:не з'явилися; відповідача:не з'явилися; ОБСТАВИНИ СПРАВИ: У січні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» (позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовною заявою до Приватного підприємства «Українська торгова компанія» (відповідача) про стягнення 6  116,52 грн. основного боргу, 679,73 грн. пені, 548,28 грн. 20% річних, 428,14 грн. штрафу, а загалом  7  772,67 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань з оплати поставленого товару за договором поставки №286-11 від 01.01.2010 року. Ухвалою господарського суду Київської області від 26.01.2015 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 12.02.2015 року. Ухвалою господарського суду Київської області від 12.02.2015 року розгляд справи було відкладено на 05.03.2015 року. Представники позивача та відповідача в судове засідання 05.03.2015 року не з'явилися, відповідач відзив на позов не подав, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15 березня 2010 року №01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Враховуючи те, що нез'явлення представників позивача та відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників позивача та відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України. Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд ВСТАНОВИВ: 01.01.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» (постачальник) та Приватним підприємством «Українська торгова компанія» (покупець) було укладено договір поставки №286-11 (договір), за умовами якого постачальник зобов'язується  передати у власність покупця алкогольні напої (надалі – товар), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар в порядку, визначеному умовами цього договору. Відповідно до п. 6.1. договору, розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 45 календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або в іншому узгодженими сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю сторін у формі попередньої оплати. Даний договір чинний (строк дії): протягом 2 років з дати укладення. У випадку, якщо жодна зі сторін не заявила про свої наміри розірвати або змінити договір за один місяць до його закінчення, даний договір вважається автоматично пролонгованим на той же термін на тих же умовах (п. 9.6. договору). На виконання умов договору позивач у період з 06.05.2014 року по 30.05.2014 року поставив відповідачу товар на загальну суму 7  493,04 грн., що підтверджується видатковою накладною №68578/67926 від 06.05.2014 року, видатковою накладною №78589/76792 від 20.05.2014 року, видатковою накладною №82631/81211 від 27.05.2014 року, видатковою накладною №85653/83693 від 30.05.2014 року, видатковою накладною №77405/75548 від 17.05.2014 року копії, яких наявні в матеріалах справи. Проте, відповідач за отриманий від позивача товар на суму 7  493,04 грн. розрахувався частково і має заборгованість перед останнім у сумі 6 116,52 грн. Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання з поставки товару за договором, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 6 116,52 грн. Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано. Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 6 116,52 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню. Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до п. 9.2. договору, у випадку порушення покупцем строків оплати отриманого від постачальника товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику 20% річних від суми боргу за користування  чужими коштами. Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати переданого товару за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 548,28 грн. 20% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору. За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України). Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України). Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та частиною шостою статті 232 ГК України. Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України. В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Відповідно до п. 7.1. договору, у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення троків оплати; у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару більше ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі сім відсотків від суми боргу. Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати поставленого товару нараховано 679,73  грн. пені та 428,14 грн. штрафу відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону. Таким чином, позов в частині стягнення пені в розмірі 679,73  грн. та штрафу в розмірі 428,14 грн., які нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати поставленого товару за вказаним договором є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 27.04.2012 року у справі № 06/5026/1052/2011. Судовий збір, сплачений позивачем у розмірі 1  827,00 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача. Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України,  суд ВИРІШИВ: Позов задовольнити повністю. Стягнути з Приватного підприємства «Українська торгова компанія» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Блока Олександра, буд. 1, код 33847202) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» (02088, м. Київ,                         вул. Леніна, 42, код 35871504) 6  116 (шість тисяч сто шістнадцять) грн. 52 коп. основного боргу, 679 (шістсот сімдесят дев'ять) грн. 73 коп. пені, 548 (п'ятсот сорок вісім) грн. 28 коп. 20% річних, 428 (чотириста двадцять вісім) грн. 14 коп. штрафу, 1  827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору. Після вступу рішення в законну силу видати наказ. Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України. Повне рішення складено 10.03.2015 р. Суддя                                                                                                              Т.Д. Лилак