Рішення

від 05.03.2015 по справі 906/1690/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "05" березня 2015 р. Справа № 906/1690/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Приходько Д.В., довіреність №223/14 від 15.04.2014

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікос" (м. Коростишів Житомирської області)

про стягнення 52388,81 грн.

Строк розгляду спору продовжено за клопотанням сторони відповідно до ч. 3 ст.69 ГПК України.

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача на його користь заборгованості за договором про надання овердрафту №015/311528/0126060 від 25.03.2013 в сумі 52388,81 грн., з яких: 39 944,30 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 7149,17 грн - заборгованість за відсотками, 415,60 грн - пеня за відсотками, 4879,74 грн - пеня за тілом кредиту, нараховані станом на 02.12.2014.

Представник позивача в судовому засіданні подав заяву про уточнення позовних вимог Вх.№02-44/213/15, в якій зазначає, що до дати судового засідання відповідачем було проведено часткове погашення заборгованості за тілом кредиту. При цьому, позивач збільшує позовні вимоги і просить суд стягнути з відповідача 55 559,22 грн, з яких 38 444,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 10736,98 грн - заборгованість за відсотками, 732,29 грн - пеня за відсотками, 5645,95 грн - пеня за тілом кредиту, нараховані станом на 03.03.2015. Зазначив, що відповідачем після порушення провадження у справі було здійснено погашення заборгованості на суму 1500,00 грн.

Враховуючи передбачене ст.22 ГПК України право позивача на збільшення розміру позовних вимог, вказана заява не суперечить вимогам чинного законодавства України та не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, приймається господарським судом та ухвалюється вважати заявленим до розгляду спір про стягнення з відповідача 55559,22 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, 04.05.2015 надіслав заяву вх. №2796, в якій просить суд відкласти розгляд справи через неможливість надати витребувані судом документи у зв'язку з хворобою бухгалтера. На підтвердження чого надав довідку з лікарні від 03.03.2015.

Разом з тим, у відзиві на позовну заяву від 17.02.2015 №2 відповідач зазначив, що суму заборгованість за тілом кредиту визнав частково, посилаючись на часткову сплату заборгованості за тілом кредиту, яка становить 38 444,00 грн., та по відсотках в сумі 291,12 грн. Також просить суд розстрочити виконання рішення суду на 6 місяців.

Відповідно п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Також, ст.77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що строк розгляду справи № 906/1690/14 закінчується 10.03.2015, вважає за можливе здійснити розгляд справи у відсутність представника відповідача, який не забезпечив явку в судове засідання іншого представника.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

25.03.2013 р. між сторонами був укладений договір про надання овердрафту №015/311528/0126060 (а.с. 10-16), за умовами якого ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (кредитор) надає ТОВ "Мікос" (позичальнику) можливість використання овердрафту з поточного рахунку в межах діючого поточного ліміту, внаслідок чого за зазначеним поточним рахунку виникає дебетове сальдо (п.1.1 договору).

Овердрафтом, в розумінні даного договору, є формою кредитування позичальника, яка полягає у здійсненні платежів (переказів) з поточного рахунку в межах обумовленої максимальним лімітом та поточним лімітом суми, в разі відсутності (недоступності) грошових коштів на поточному рахунку.

Відповідно до п.1.3 договору максимальний ліміт за договором складає 50000,00 (п'ятдесят тисяч) гривень, в межах якого встановлюється поточний ліміт.

Як визначено п.1.2 договору, позичальник зобов'язується використовувати овердрафт за цільовим призначенням, вказаним у п. 1.6 договору, а саме: фінансування господарської діяльності та поточних та/або непередбачуваних витрат позичальника, з з дотриманням вимог законодавства України, погасити овердрафт, платити проценти за користування овердрафтом та комісії, а також виконати інші зобов'язання за договором.

Згідно з п. 1.4 договору, з моменту виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку кредитор є таким, що надав позичальнику овердрафт. Дебетове сальдо зафіксоване на поточному рахунку на кінець кожного календарного дня, є заборгованістю позичальника за овердрафтом.

Сторони у договорі п.3.1. визначили, що процентна ставка за користування овердрафтом є фіксованою та становить 24,0% річних. У разі скасування максимального та поточного лімітів відповідно до статті договору, з дати скасування лімітів - фіксована процентна ставка становить 40% річних. Нарахування процентів за овердрафтом здійснюється щоденно на фактичну заборгованість позичальника за овердрафтом протягом всього строку наявності безперервного дебетового сальдо (п. 3.2 договору).

У договорі зазначено, що безперервне дебетове сальдо - дебетове сальдо на поточному рахунку, наявне кожного дня протягом певного строку внаслідок овердрафту. Повним погашенням дебетового сальдо є відсутність дебетового сальдо на поточному рахунку на кінець банківського дня. Максимальний строк безперервного дебетового сальдо встановлюється у межах строку допустимості овердрафту та становить 30 (тридцять) календарних днів.

На виконання умов договору, позивач надав відповідачеві овердрафт в межах обумовленого в договорі ліміту, що підтверджується виписками по поточному рахунку (а.с.17-46).

Проте, відповідач свої зобов'язання по договору щодо погашення заборгованості за овердрафтом виконав частково, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься виписка по особовому рахунку станом на 04.03.2015 р. (а. с. 123-130).

Тому, станом на день розгляду справи в суді за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем згідно з уточненим розрахунком в сумі 55559,22 грн. (з яких 38444,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 10736,98 грн. - заборгованість за відсотками, 732,29 грн. - пеня за відсотками, 5645,95 - пеня за тілом кредиту), яку позивач просить суд стягнути з відповідача в заяві про збільшення розміру позовних вимог. В частині стягнення 1500 грн. боргу за тілом кредиту провадження у справі слід припинити на підставі пп.1.1 ст.80 ГПК України.

Зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Залученими до матеріалів справи виписками позивача про рух коштів між ним і відповідачем, а також довідкою про стан заборгованості відповідача підтверджується виконання позивачем своїх зобов'язань за договором овердрафтом належним чином та в повному обсязі, а також надання відповідачу обумовлених кредитних коштів. Цими ж виписками про рух коштів підтверджується невиконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором щодо повернення суми кредиту та сплати процентів належним чином та в повному обсязі, що призвело до накопичення заборгованості.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 38444,00 грн - заборгованість за тілом кредиту та 10736,98 грн - заборгованість за відсотками є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім основного боргу, за прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 5645,95 грн, а також пеню за прострочення сплати відсотків - 732,29 грн.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконував, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положеннями ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидами якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Разом з тим, п. 7.1 договору передбачено, що у разі настання обставин невиконання або належного виконання позичальником своїх зобов'язань за договором, обставин, зазначених у п.7.2. договору , а також інших обставин, які свідчать про те, що зобов'язання позичальника за договором не будуть виконані, максимальний/поточний ліміт скасовується, а дата закінчення строку овердрафту є такою, що настала.

Відповідно до п.10.2.1 договору, позичальник на вимогу кредитора сплачує останньому за кожен календарний день прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за договором - пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості. Від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Розрахунок пені здійснюється, починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним, і по день виконання позичальником простроченого зобов'язання включно.

Оскільки судом встановлено факт порушення виконання відповідачем грошового зобов'язання щодо повернення суми овердрафту, сплати відсотків вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 5645,95 грн, а також пені за прострочення сплати відсотків - 732,29 грн підлягає задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, оскільки строк виконання зобов'язання за договором про надання овердрафту №015/311528/0126060 від 25.03.2013 настав, на день вирішення спору зобов'язання за вказаним договором не виконано в повному обсязі, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості з відповідача визнаються судом правомірними, документально доведеними та такими, що підлягають задоволенню частково, а саме: з відповідача стягується на користь позивача 38444,00 грн заборгованості за тілом кредиту; 10736,98 грн заборгованості за відсотками; 732,29 грн пені за відсотками; 5645,95 грн пені за тілом кредиту. Провадження в частині стягнення 1500,00 грн. слід припинити, за відсутністю предмета спору. Враховуючи погашення заборгованості по відсотках в сумі 3 грн. згідно платіжного доручення №743899590 від 10.12.2014 в позові в цій частині слід відмовити.

Щодо заявленого клопотання представника відповідача про розстрочку виконання рішення суду на 6 місяців, суд відмовляє, не надано належних доказів в підтвердження поданого клопотання. Постановою Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012 р. у п. 7.2 зазначено, що вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. В обґрунтування заявленого клопотання про розстрочку виконання рішення суду представник відповідача зазначає, сплата кредиту виникла у зв'язку з складними економічними та політичними обставинами, а також те, що реальна можливість проведення розрахунків із позивачем підтверджується договорами поставки з третіми особами (а.с. 106-110). Однак, зазначені докази не є достатніми для задоволення заявленого клопотання про відстрочку виконання рішення суду. Так, договори поставки, на які посилається відповідач, свідчать лише про намір поставити товар, з одного боку, та проведення розрахунків, з іншої сторони. Разом з тим, відповідачем не надано суду докази про те, що ним поставлений товар, зокрема, не надано видаткові накладні та акти приймання - передачі товару. У зв'язку з цим посилання відповідача на те, що він має отримати кошти за поставлений товар по вказаних вище договорах суд вважає безпідставними. Також вказані докази не є підтвердженням того, що в подальшому підприємство зможе погашати борг, тобто відсутні реальні перспективи погашення заборгованості перед позивачем.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікос" (12500, Житомирська обл., м. Коростишів, вул. Рози Люксембург, 97-А код ЄДРПОУ 13562662)

на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, вул. Лєскова,9 код ЄДРПОУ 14305909)

- 38444,00 грн заборгованості за тілом кредиту;

- 10736,98 грн заборгованості за відсотками;

- 732,29 грн пені за відсотками;

- 5645,95 грн пені за тілом кредиту;

- 1826,91 грн судового збору.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 1500,00 грн.

4. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 11.03.2015

Суддя Маріщенко Л.О.

Друк:

1 - у справу,

2 - відповідачу (рек. з повід.)