Рішення

від 11.02.2015 по справі 478/1683/14-ц

КАЗАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 478/1683/14-ц пров. № 2/478/21/2015

Р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

11.02.2015 року Казанківський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючої судді Сябренко І.П.

за участю: секретаря Поліщук С.П.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду смт. Казанка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, третя особа: Миколо-Гулаківська сільська рада Казанківського району Миколаївської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,

В с т а н о в и в:

ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому посилаючись на право ОСОБА_2 на спадщину як спадкоємця за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_6, що мала місце ІНФОРМАЦІЯ_1, та відмову нотаріуса видати йому свідоцтво про право на спадщину, просив ухвалити судове рішення про визнання за ОСОБА_2 права власності по праву спадкування на 1/2 частину спадкового майна у вигляді земельної ділянки, площею 5,32 га, розташованої в межах території Миколо-Гулаківської сільської ради Казанківського району Миколаївської області, набутої за життя його батьком ОСОБА_6 згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 10.110.2007 року.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав заявлені вимоги і пояснив, що бабуся позивача ОСОБА_7 відповідно до Державного акта серії ІІ-МК №042390 від 23.02.2001 року набула право власності на земельну ділянку, площею 5,32 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Миколо-Гулаківської сільської ради Казанківського району. Після смерті бабусі, що мала місце ІНФОРМАЦІЯ_3, земельну ділянку успадкував його батько ОСОБА_6 і 10.11.2007 року отримав свідоцтво про право на спадщину за законом, але за життя не встиг отримати Державний акт на успадковану земельну ділянку на своє ім'я і помер ІНФОРМАЦІЯ_1. У встановлений законом строк він та його брат ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, як спадкоємці за законом, звернулися до нотаріуса з відповідними заявами про прийняття спадщини, однак після спливу шестимісячного строку з дня смерті батька, нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину з посиланням на те, що ним не подано нотаріусу доказів щодо реєстрації за спадкодавцем ОСОБА_6 вказаної земельної ділянки, відсутність якого унеможливлює видачу свідоцтва про право на спадщину на цю ділянку. Звернення до відділу Держземагенства у Казанківському районі з питання реєстрації цієї ділянки та внесення її в автоматизовану базу даних позитивних наслідків не мали, тому просив ухвалити судове рішення про визнання за позивачем права власності на 1/2 частину зазначеної земельної ділянки, оскільки захистити свої невизнанні права іншим способом не мають можливості.

Відповідачі ОСОБА_4, яка діє і в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили.

Третя особа Миколо-Гулаківська сільська рада Казанківського району явку свого представника в судове засідання не забезпечила, але надала заяву про можливість розгляду справи за його відсутністю.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд приходе такого висновку.

Відповідно до вимог ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно дог вимог ч.2 і ч.3 ст.1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. ст.1261-1265 ЦК України. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до вимог ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

В силу ст.1299 ЦК України якщо в складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов'язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна (стаття 182 цього Кодексу). Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.

Згідно п. «а» ст.80 ЗК України суб'єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності.

Відповідно до п. «г» ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Згідно приписів ст.125 ЗК України (в редакції Закону від 05.03.2009 року №106-VІ) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

В силу приписів ч.1, п. «б» ч.2, ч.6 ст.126 ЗК України (в редакції Закону від 05.03.2009 року №106-VІ) право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни їх цільового призначення посвідчується свідоцтвом про право на спадщину. При набутті права власності на підставі документів, визначених частиною другою цієї статті, державний акт на право власності, що відчужується, долучається до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності на земельну ділянку, в кожному такому випадку відчуження земельної ділянки. На державному акті про право власності на земельну ділянку нотаріус, який посвідчує (видає) документ, та орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, роблять відмітку про перехід права власності на земельну ділянку із зазначенням документа, на підставі якого відбувся такий перехід. Орган, який здійснює реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, робить відмітку про реєстрацію прав на земельну ділянку на підставі документа про її відчуження, складеного та посвідченого в порядку встановленому законом, протягом 14 календарних днів з дня подання до цього органу зазначеного документа.

Згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-МК №042390 від 23 лютого 2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю за №153 в Миколо-Гулаківській сільській раді Казанківського району, громадянка ОСОБА_7 набула права власності на земельну ділянку, площею 5,32 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в межах території Миколо-Гулаківської сільської ради Казанківського району Миколаївської області.

За життя спадкодавець ОСОБА_7 не залишила особистого розпорядження на випадок своєї смерті і померла ІНФОРМАЦІЯ_3.

На день відкриття спадщини, син спадкодавця - ОСОБА_6 одержав право на спадкування належної спадкодавцю земельної ділянки.

10.11.2007 року сину спадкодавця ОСОБА_6 державним нотаріусом Казанківської державної нотаріальної контори ОСОБА_9 було видано Свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстрованого в реєстрі за №995, згідно до якого посвідчено, що на підставі ст.1261 ЦК України спадкоємцем всього майна ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, є її син ОСОБА_6 Спадкове майно, на яке видане свідоцтво, складається з земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,32 га, яка розташована на території Миколо-Гулаківської сільської ради Казанківського району Миколаївської області, кадастровий номер 4823684200:09:000:0004, та належала спадкодавцю ОСОБА_7 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-МК №042390, виданого 23.02.2001 року Миколо-Гулаківською сільською радою Казанківського району Миколаївської області, та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю за №153.

Таким чином, свідоцтвом про право на спадщину за законом від 10.11.2007 року посвідчено право власності ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 5,32 га, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її цільового призначення. Так як до складу прийнятої ОСОБА_6 спадщини ввійшло нерухоме майно, останній був зобов'язаний згідно до вимог ч.2 ст.1299 ЦК України, зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна, але за збігом обставин (хвороба) він не встиг подати до вказаного органу вказаний документ для здійснення реєстрації прав на вказане нерухоме майно, так як помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 57 років.

Зволікання спадкоємця ОСОБА_6 з виконанням зобов'язань, передбачених ч.1 ст.299 ЦК України, щодо оформлення права на спадщину, в складі якого є нерухоме майно, а також їх невиконання, не позбавляло його права на спадщину, яке не припинилося внаслідок його смерті.

В силу вимог ст.ст.1216, 1218 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших спадкоємців. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Вищенаведене вказує на те, що на момент відкриття спадщини, що мав місце ІНФОРМАЦІЯ_1 (день смерті спадкодавця ОСОБА_4), останній отримав право на спадщину, до складу якої входить земельна ділянка, площею 5,32 га, розташована на території Миколо-Гулаківської сільської ради Казанківського району Миколаївської області, кадастровий номер 4823684200:09:000:0004, та належала його матері спадкодавцю ОСОБА_7 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-МК №042390, виданого 23.02.2001 року Миколо-Гулаківською сільською радою Казанківського району Миколаївської області, та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю за №153, і це право не припинилося внаслідок його смерті.

На день відкриття спадщини, сини спадкодавця - ОСОБА_2 та ОСОБА_8 одержали право на спадкування належної спадкодавцю ОСОБА_6 земельної ділянки.

Згідно актового запису про смерть №594 від 13 квітня 2013 року ОСОБА_8 (син спадкодавця) помер ІНФОРМАЦІЯ_4.

Оскільки право спадкодавця ОСОБА_6 на спадщину, що належало йому на момент відкриття спадщини і не припинилося внаслідок його смерті, входить у склад його спадщини, спадкоємець останнього - позивач у справі ОСОБА_2 в силу вимог ч.2 ст.1223 ЦК України має право на спадкування ? частки земельної ділянки, набутої ним у власність згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 10.11.2007 року.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України з відповідачів Дмитро-Білівської сільської ради Казанківського району на користь кожного з позивачів належить стягнути по 598 грн. 40 коп. судових витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст.10, 11, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

В и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, третя особа: Миколо-Гулаківська сільська рада Казанківського району Миколаївської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, - задовольнити повністю.

Визнати за спадкоємцем ОСОБА_2 право власності на ? частину земельної ділянки площею 5,32 га, розташованої в межах території Миколо-Гулаківської сільської ради Казанківського району Миколаївської області, кадастровий номер 4823684200:09:000:0004 в порядку спадкування за законом, набутого спадкодавцем ОСОБА_6 згідно свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВКА №963421 від 10 листопада 2007 року, виданого Казанківською державною нотаріальною конторою Миколаївської області, зареєстрованого в реєстрі за №995 .

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі по 81 грн. 20 коп. з кожного.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Миколаївської області через Казанківський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а відповідачі, які не були присутніми у судовому засіданні можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя