Постанова

від 10.03.2015 по справі 922/2581/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2015 року Справа № 922/2581/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоПлюшка І.А., суддів :Самусенко С.С., Татькова В.І. (доповідача), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Бостон Індастріал Корпорейшн Л.П. (Boston Indastrial Corporation L.P.), Шотландія, м. Единбург на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.12.2014 р. та на рішення господарського суду Харківської області від 11.08.2014 р. у справі№ 922/2581/14 господарського суду Харківської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Інвестор-Нафтогаз" (надалі - ТОВ "Інфестор-Нафтогаз") до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія-95" (надалі - ТОВ "Енергія-95") 2) Приватного підприємства "Компанія технологічних інвестицій" (надалі - ПП "Компанія технологічних інвестицій") треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів 1) Ді-Тек Газ Енерджі Лімітед (D-Тесh Gas Energy Limited), Нікосія, Кіпр 2) Енерджі Дітек Лтд (Еnergу DiТек Ltd), Лондон провизнання недійсними рішення загальних зборів учасників товариства та змін до статуту за участю представників: від позивача - Ліпатов І.А., дов. від 03.03.2015 р. від відповідача-1 - не з'явилися від відповідача-2 - не з'явилися від третьої особи-1 - не з'явилися від третьої особи-2 - не з'явилися від заявника касаційної скарги - Солов'янчик І.В., дов. від 20.10.2014 р.; - Марцінів Ю.К., дов. від 20.10.2014 р. В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.08.2014 р. (суддя Светлічний Ю.В. ) позовні вимоги задоволено повністю: визнано недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ "Енергія-95" від 14.03.2012 р., оформлені протоколом б/н від 14.03.2012 р., з моменту їх прийняття; визнано недійсними зміни до статуту (нової редакції статуту) ТОВ "Енергія-95", що стали наслідком прийняття загальними зборами учасників TOB "Енергія-95" рішень, оформлених протоколом б/н від 14.03.2012 р., а саме: зміни до статуту (нової редакції статуту) ТОВ "Енергія-95", зареєстровані згідно запису про державну реєстрацію змін до установчих документів від 25.07.2012 р. № 14801050017005824 та зміни до статуту (нової редакції статуту) ТОВ "Енергія-95", зареєстровані згідно запису про державну реєстрацію змін до установчих документів від 31.10.2012 р. № 14801050019005824; визнано чинним статут ТОВ "Енергія-95" в редакції, запис про державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ "Енергія-95" якого проведено 17.08.2010 р. за № 1480105000905824; зобов'язано ТОВ "Енергія-95" привести установчі документи у відповідність із прийнятим судовим рішенням.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.12.2014 р. (головуючий суддя Істоміна О.А., судді: Барбашова С.В., Горбачова Л.П.) , за результатами розгляду апеляційної скарги Бостон Індастріал Корпорейшн Л.П., рішення господарського суду Харківської області від 11.08.2014 р. залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням та постановою, Бостон Індастріал Корпорейшн Л.П. звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

До початку судового засідання від ТОВ "Інфестор-Нафтогаз" надійшла заява про відкладення розгляду справи.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що чинним господарським процесуальним законодавством не передбачено обов'язковості присутності сторін чи їхніх представників у судовому засіданні під час розгляду касаційних скарг, оскільки Вищий господарський суд України не розглядає спори по суті, а тільки перевіряє правильність застосування господарськими судами нижчих інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на викладене, заява про відкладення розгляду даної справи не підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що подана касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 107 ГПК України сторони, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на:

1) рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду;

2) ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.

З матеріалів справи, в тому числі з прийнятих судових рішень, зокрема з постанови суду апеляційної інстанції, вбачається, що дані рішення та постанова безпосередньо стосуються корпоративних прав та обов'язків, пов'язаних з участю Бостон Індастріал Корпорейшн Л.П. в ТОВ "Енергія-95", які засновані на підставі договору купівлі-продажу частини частки статутного капіталу ТОВ "Енергія-95" та на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ "Енергія-95" від 02.10.2012 р. А отже, Бостон Індастріал Корпорейшн Л.П. є належним суб'єктом касаційного оскарження в порядку ст. 107 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 111 7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Частиною 1 ст. 111 10 ГПК України передбачено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що прийняті у справі рішення та постанова підлягають скасуванню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до Статуту ТОВ "Енергія-95" в редакції 14.03.2012 р. дане Товариство є самостійним господарюючим суб'єктом, має самостійний баланс, рахунки в установах банку, печатку зі своїм найменуванням, штампи та інші реквізити.

Згідно з розділом 3 Статуту ТОВ "Енергія-95" є юридичною особою приватного права, підприємницьким товариством, створеним у формі товариства з обмеженою відповідальністю, статутний капітал якого розділений на частки, розміри яких встановлюються цим статутом. Товариство є підприємством - самостійним суб'єктом господарювання, самостійно бере участь у господарських відносинах, має відокремлене майно і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Товариство не відповідає по зобов'язаннях держави. Держава не відповідає по зобов'язаннях товариства.

У відповідності з п.п. 4.1., 4.3. Статуту ТОВ "Енергія-95" учасники товариства мають право здійснити відчуження своєї частки в статутному капіталі та вийти із товариства в порядку, встановленому цим статутом та чинним законодавством України. Кожен учасник товариства має право відступити свою частку в статутному капіталі товариства або її частину третім особам, з урахуванням обмежень, встановлених законом і цим статутом.

Так, судами було встановлено, що 14.03.2012 р. між позивачем та юридичною особою, створеною за законодавством Кіпру, Ді-Тек Газ Енерджі Лімітед (D-Tech Gas Energy Limited) було укладено договір купівлі-продажу частини частки у статутному капіталі ТОВ "Енергія-95", у розмірі 86 400 грн., що відповідає 48 % статутного капіталу Товариства.

Також, 14.03.2012 р. між позивачем та компанією, створеною відповідно до законодавства Англії та Уельсу Енерджі Дітек Лтд (Energy Ditek Ltd) було укладено договір купівлі-продажу частини частки в статутному капіталі ТОВ "Енергія-95", у розмірі 27 000 грн., що відповідає 15 % статутного капіталу.

14.03.2012 р. між ПП "Компанія технологічних інвестицій" та компанією Енерджі Дітек Лтд (Energy Ditek Ltd), було укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Енергія-95", у розмірі 66 600 грн., що відповідає 37 % статутного капіталу.

В цей же день, 14.03.2012 р. відбулися загальні збори учасників першого відповідача - ТОВ "Енергія-95" з порядком денним про продаж учасниками Товариства часток в статутному капіталі та внесення відповідних змін до статуту Товариства.

Згідно з питаннями порядку денного прийняті такі рішення:

1. Учасник Товариства ПП "Компанія Технологічних Інвестицій" передає свою частку в статутному капіталі Товариства в розмірі 37 % на користь Energy DiTek Ltd шляхом її продажу за ціною, встановленою за домовленістю сторін.

2. Учасник Товариства ТОВ "Інвестор-Нафтогаз" передає частину своєї частки в статутному капіталі Товариства в розмірі 48 % на користь D-Tech Energy Ltd шляхом її продажу за ціною, встановленою за домовленістю сторін.

3. Учасник Товариства ТОВ "Інвестор-Нафтогаз" передає частину своєї частки в статутному капіталі Товариства в розмірі 15 % на користь Energy DiTek Ltd шляхом її продажу за ціною, встановленою за домовленістю сторін.

4. Частки у статутному капіталі Товариства розподіляються таким чином: D-Tech Gas Energy Limited - частка у розмірі 86 400 грн., що складає 48 % статутного капіталу товариства, Energy DiTek Ltd - частка у розмірі 93 600 грн., що складає 52 % статутного капіталу товариства.

5. Внести зміни до статуту Товариства шляхом його викладення у новій редакції та зареєструвати ці зміни у встановленому законом порядку.

На підставі рішень загальних зборів учасників від 14.03.2012 р., затверджених Протоколом б/н від 14.03.2012 р., в порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців", було зареєстровано зміни до статуту (нової редакції статуту) ТОВ "Енергія-95", згідно із записом про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи ТОВ "Енергія-95" від 25.07.2012 р. № 14801050017005824. На підставі зазначеної редакції статуту було також було зареєстровано зміни до статуту (нової редакції статуту) ТОВ "Енергія-95", згідно запису про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи ТОВ „Енергія-95" від 31.10.2012 р. № 14801050019005824, що були чинними на момент розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 147 ЦК України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.

За змістом статті 177 ЦК України частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, є об'єктом цивільних прав.

Статтею 178 ЦК України передбачено, що об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи. Види об'єктів цивільних прав, перебування яких у цивільному обороті не допускається (об'єкти, вилучені з цивільного обороту), мають бути прямо встановлені у законі. Види об'єктів цивільних прав, які можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (об'єкти, обмежено оборотоздатні), встановлюються законом.

Водночас, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відчуження частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю не є тотожнім переходу права власності на вклад, внесений до статутного капіталу учасником, який відчужує частку. У свою чергу, перехід права власності на частку у статутному капіталі не тягне за собою перехід права власності на пропорційну до розміру частки частину майна товариства.

У даному випадку, мається на увазі, що об'єктом відчуження є сукупність корпоративних прав та обов'язків, пов'язаних з участю особи в товаристві, серед яких право на управління товариством, право на отримання частини прибутку від діяльності товариства, а також право на отримання частини майна товариства у разі виходу з нього учасника тощо. При цьому, розмір відчужуваної частки визначає обсяг окремих корпоративних прав, які переходять до нового власника частки.

Одночасно, слід зазначити, що власником вкладів, внесених учасниками до статутного капіталу товариства, з моменту їх внесення стає саме товариство, при чому відчуження учасником товариства частки у статутному капіталі на користь іншої особи не припиняє права власності товариства на майно, яке обліковується на його балансі, у тому числі на внесені до статутного капіталу вклади учасників.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи та підтверджується наявними в ній доказами та відповідними нормами чинного законодавства у спірних правовідносинах, учасники ТОВ "Енергія-95" були наділені правами на відчуження своїх часток, без будь-якого обмеження, визначеного статутом товариства.

Крім того, відповідно до ст. 362 ЦК України продавець частки у праві спільної часткової власності має право продати її стороннім особам лише за умови, що інші співвласники відмовляються від її придбання.

Як вбачається з рішення загальних зборів ТОВ "Енергія-95", оформленого протоколом б/н від 14.03.2012 р., ТОВ "Інвестор-Нафтогаз" в особі директора Медведєвої Г.П., яка діяла на підставі статуту, відмовилося від переважного права на купівлю частки ПП "Компанія технологічних інвестицій" в статутному капіталі ТОВ "Енергія-95", а ПП "Компанія технологічних інвестицій" в особі директора Солодової Н.В., у свою чергу, відмовилося від переважного права придбати частку ТОВ "Інвестор-Нафтогаз" у статутному капіталі ТОВ "Енергія-95".

Крім того, судами не взято до уваги, що протоколом вказаних загальних зборів ТОВ "Енергія-95" від 14.03.2012 р. підтверджується, що позивач у справі - ТОВ "Інвестор-Нафтогаз" брав безпосередню участь у цих загальних зборах, а також голосував "за" прийняття рішень, які потім ним були оспорені до господарського суду Харківської області, а директором ТОВ "Інвестор-Нафтогаз" Медведєвою Г.П. підписано даний протокол та проставлено відповідну печатку.

Також, згідно з додатком до протоколу від 14.03.2012 р. збори були визнані правомочними, в них взяли участь учасники, які володіють 100 % голосів у зборах, а оскільки кворум на загальних зборах складає 100 %, то збори були легітимними і відповідно мали право ухвалювати будь-які рішення, в тому числі і про внесення змін до статуту товариства.

Зважаючи на викладене, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли помилкових висновків про доведеність позивачем наявності порушень законодавчо встановлених вимог щодо зміни складу засновників та зміни розміру їх часток під час призначення, проведення загальних зборів, прийняття оскаржуваних рішень від 14.03.2012 р., а отже, у судів були відсутні підстави для визнання рішення загальних зборів учасників ТОВ «Енергія-95», оформлених протоколом б/н від 14.03.2012 р., недійсними.

Також, судами попередніх інстанцій було зазначено, що звертаючись до господарського суду із даним позовом щодо визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ "Енергія-95" від 14.03.2012 р., оформлених протоколом б/н від 14.03.2012 р., ТОВ "Інвестор-Нафтогаз", як учасник ТОВ "Енергія-95", послався на невідповідність законодавству зазначених рішень загальних зборів учасників першого відповідача від 14.03.2012 р., оформлених протоколом б/н від 14.03.2012 р., що обумовлює нікчемність в силу закону:

- договору купівлі-продажу частини частки у розмірі 86 400 грн., що відповідає 48% статутного капіталу ТОВ "Енергія-95" укладеного 14.03.2012 р. між позивачем та Ді-Тек Газ Енерджі Лімітед (D-Tech Gas Energy Limited),

- договору купівлі-продажу частини частки у розмірі 27 000 грн., що відповідає 15 % статутного капіталу ТОВ "Енергія-95" укладеного 14.03.2012 р. між позивачем та Енерджі Дітек Лтд (Energy Ditek Ltd).

Відповідно до частини 2 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Суди, приймаючи оскаржувані рішення та постанову, дійшли висновку про нікчемність вказаних договорів купівлі-продажу частини частки у статутному капіталі ТОВ "Енергія-95" від 14.03.2012 р. в силу закону та визнали їх такими, що порушують публічний порядок. Однак, Вищий господарський суд України не може погодитися з такою позицією, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та з'ясовано судами, ТОВ "Енергія-95" є власником спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки Денисівської площі (вид корисної копалини: газ природний, нафта).

Відповідно до п. 1 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 р. № 615, цей Порядок регулює питання надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін. Дія цього Порядку поширюється на всі види користування надрами. Користувачами надр можуть бути особи, визначені статтею 13 Кодексу України про надра.

Відповідно до ст. 13 Кодексу України про надра користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що наявність чи відсутність у ТОВ «Енергія-95» спеціального дозволу на користування надрами не встановлює законодавчих обмежень щодо резиденції (або громадянства) учасників господарського товариства приватної форми власності, що не було враховано судами при винесенні оскаржуваних рішення та постанови.

Також, безпідставними є висновки судів про те, що рішення загальних зборів учасників ТОВ "Енергія-95" від 14.03.2012 р. суперечить вимогам ч. 2 ст. 117 ГК України та ч. 7 Закону України "Про основи національної безпеки України".

Так, нормами статті 117 ГК України визначено, що іноземним підприємством є унітарне або корпоративне підприємство, створене за законодавством України, що діє виключно на основі власності іноземців або іноземних юридичних осіб, або діюче підприємство, придбане повністю у власність цих осіб. Іноземні підприємства не можуть створюватися в галузях, визначених законом, що мають стратегічне значення для безпеки держави.

Як вбачається з матеріалів справи, спірне рішення загальних зборів учасників ТОВ "Енергія-95", оформлене протоколом б/н від 14.03.2012 р., жодним чином не стосувалося створення нової юридичної особи - іноземного підприємства, в розумінні норм чинного законодавства, а тільки стосувалося відчуження частки у статутному капіталі товариства та затвердження нового складу учасників.

Окрім того, в подальшому, власниками часток у статутному капіталі товариства і новими учасниками, згідно зі Статутом ТОВ "Енергія-95" в редакції від 31.10.2012 р., стали: Ді-Тек Газ Енерджі Лімітед, Енерджі Дітек Лтд, Вернар ЛТД, Бостон Індастріал Корпорейшн Л.П., а також фізична особа - громадянка України Сафіулліна Мар'ям Равіліївна.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про визначення критеріїв віднесення об'єктів державної власності до таких, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави" № 999 від 03.11.2010 р. встановлено критерії віднесення до об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Енергія-95" не внесено до Переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, а отже, товариство не відповідає критеріям віднесення підприємств до таких, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.

Посилання судів на норми Закону України "Про нафту і газ", на думку колегії суддів касаційної інстанції, є помилковими та безпідставними з огляду на те, що ні судом, ні позивачем не зазначено жодної норми, які б відносили нафтогазову галузь до такої, яка має стратегічне значення для безпеки держави, а також норми, які б прямо забороняли функціонування підприємств, учасники яких є іноземними підприємствами та володіють відповідними корпоративними правами.

Господарськими судами попередніх інстанцій не надано також належної оцінки тому факту, що звертаючись до суду з позовною вимогою про визнання недійсними змін до статуту ТОВ "Енергія-95", зареєстрованих згідно з записом про державну реєстрацію змін до установчих документів від 31.10.2012 р. № 14801050019005824, які приймалися рішенням загальних зборів учасників товариства від 02.10.2012 р., в той час як позивач - ТОВ "Інвестор-Нафтогаз" вже не був учасником ТОВ "Енергія-95" на час прийняття даного рішення.

Що стосується позовної вимоги про визнання чинним статуту ТОВ "Енергія-95" в редакції від 17.08.2010 р., колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для її задоволення, зважаючи на те, що право позивача відносно невідповідності установчих документів на час розгляду справи не було порушено.

Беручи до уваги вищенаведене, з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, а також керуючись нормами чинного законодавства, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що прийнятими у справі рішенням та постановою порушені корпоративні права та обов'язки добросовісних їх набувачів - Бостон Індастріал Корпорейшн Л.П., Ді-Тек Газ Енерджі Лімітед, Енерджі Дітек Лтд, Вернар ЛТД, та фізичної особи - громадянки України Сафіулліної Мар'ям Равіліївни, які пов'язані з участю цих осіб в ТОВ "Енергія-95".

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі у справі.

Абзацом 5 п. 11 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 р. № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII 1 Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що відповідно до частини першої статті 11110 ГПК підставою для скасування судового рішення місцевого чи апеляційного господарського суду є, зокрема, порушення або неправильне застосування норм процесуального права. Проте судовий акт підлягає скасуванню лише за умови, якщо таке порушення призвело до прийняття неправильного судового рішення. Скасування судового рішення має бути наслідком істотного порушення процесуальних прав сторін спору або інших учасників судового процесу, що потягло за собою неможливість встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного розгляду справи. Відповідне питання повинно вирішуватись у кожному конкретному випадку на підставі визначення кола обставин, що входять до предмета доказування у справі, та з урахуванням її матеріалів.

Частиною 2 ст. 111 7 ГПК України передбачено, що касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 11 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 24.10.2011 року "Про деякі питання практики застосування розділу XII 1 Господарського процесуального кодексу України" у разі коли за результатами перевірки судом касаційної інстанції буде встановлено, що фактичні обставини, які входять до предмета доказування у цій справі, з'ясовані судом першої або апеляційної інстанції з достатньою повнотою, однак допущено помилки у застосуванні норм матеріального права, у зв'язку з чим висновки суду першої і апеляційної інстанції не відповідають цим обставинам, суд касаційної інстанції приймає нове рішення (пункт 2 статті 111 9 ГПК України).

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.

Таким чином, суди попередніх інстанцій припустилися порушень норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення по суті спору.

При цьому, касаційна інстанція не вбачає підстав для направлення справи на новий розгляд, оскільки фактичні обставини, які входять до предмету доказування, судами встановлені з достатньою повнотою.

Враховуючи наведене, суд вважає, що рішення господарського суду Харківської області та постанова Харківського апеляційного господарського суду у даній справі підлягають повному скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

З врахуванням вищезазначеного сплачений Бостон Індастріал Корпорейшн Л.П. (Boston Indastrial Corporation L.P.), Шотландія, м. Единбург квитанціями № 29-1674 від 26.09.2014 р. та № 29-642 від 22.01.2015 р. судовий збір за розгляд апеляційної та касаційної скарг повинен бути відшкодований Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестор-Нафтогаз".

Керуючись ст. ст. 49, 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Бостон Індастріал Корпорейшн Л.П. (Boston Indastrial Corporation L.P.), Шотландія, м. Единбург задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.12.2014 р. та рішення господарського суду Харківської області від 11.08.2014 р. у справі № 922/2581/14 скасувати.

Прийняти нове рішення.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестор-Нафтогаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія-95" та Приватного підприємства "Компанія технологічних інвестицій", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів, - Ді-Тек Газ Енерджі Лімітед (D-Тесh Gas Energy Limited), Нікосія, Кіпр, Енерджі Дітек Лтд (Еnergу DiТек Ltd), Лондон, - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестор-Нафтогаз (61057, м. Харків, пров. Театральний, буд. 4, код ЄДРПОУ 31061346) на користь Бостон Індастріал Корпорейшн Л.П. (Boston Indastrial Corporation L.P.), Шотландія, м. Единбург, 3 045 грн. судового збору за подання апеляційної скарги та 4 263 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

Видачу наказу доручити господарському суду Харківської області.

Головуючий суддя І.А. Плюшко

Суддя С.С. Самусенко

Суддя (доповідач) В.І. Татьков