Рішення

від 10.03.2015 по справі 909/121/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2015 р. Справа № 909/121/15

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Булки В.І., при секретарі судового засідання Бабенецькій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Прокурора Надвірнянського району Івано-Франківської області

майдан Шевченка,39,м. Надвірна,Івано-Франківська область,78400

в інтересах держави в особі Українського державного фонду

підтримки фермерських господарств

вул.Олени Теліги, буд.8, к.58А,59, Шевченківській район, м.Київ, 04112

в особі Івано-Франківського відділення Українського державного фонду

підтримки фермерських господарств,

вул. Грушевського, 21/716, м.Івано-Франківськ, 76004

до відповідача: Фермерського господарства "Ландрас"

вул.С.Стрільців, 29, с.Камінне, Надвірнянський район,

Івано-Франківська область,78411

про стягнення заборгованості за неналежне виконання умов договору №12 від 08.09.2009р. в розмірі 19 000грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Козловський П.Б. - головний спеціаліст, довіреність №05 від 04.02.15;

від відповідача: не з'явився;

від прокурора: Чернописька Г.О. посвідчення №022498 від 05.11.13;

встановив: Прокурор Надвірнянського району Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Івано-Франківського відділення звернувся до відповідача Фермерського господарства "Ландрас" про стягнення заборгованості за неналежне виконання умов договору №12 від 08.09.2009р. в розмірі 19 000грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить суд позов задоволити, свої обґрунтування виклав у позовній заяві. Прокурор підтримує позицію позивача. Крім того, прокурор надав суду клопотання №97-396вих.№15 від 14.02.2015 (вх.№ 2278/15 від 16.02.15) про долучення до матеріалів справи. Судом оглянуто та долучено до матеріалів справи подані документи.

Відповідач двічі в судові засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не направив, вимоги суду, вказані в ухвалах від 04.02.15 та 19.02.15 не виконав. Відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується ухвалами суду від 04.02.15 (вих.№1203-207 від 05.02.15) та 19.02.15 (вих.№1867-1871 від 20.02.15). Факт отримання відповідачем ухвали суду від 19.02.15 підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (вх.№2323/15 від 02.03.15), яке знаходиться в матеріалах справи. Зазначені вище ухвали суду направлялась відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві.

При цьому суд зауважує, що згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 20028494 від 03.02.15 місцезнаходженням відповідача вказано: вул. С.Стрільців, 29, с. Камінне, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, що є ідентичною тій адресі по якій надсилалась ухвали відповідачу.

Згідно з пунктом 3.9.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 (із змінами і доповненнями) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Беручи до уваги той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, враховуючи вимоги чинного законодавства та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств в особі Івано-Франківського відділення та Фермерським господарством "Ландрас" укладено договір №12 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству на поворотній основі від 08.09.09.

Відповідно до розділу 1 вказаного вище договору, Укрдержфонд в особі Івано-Франківського відділення зобов'язався надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі фермерському господарству "Ландрас" в сумі 50 000,00грн., а фермерське господарство - використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку (допомогу) у визначений даним договором строк.

Позивач виконав свої зобов'язання за договором, а саме: 15.09.09 перерахував відповідачу 50 000,00грн. Даний факт підтверджується платіжним дорученням №7 від 15.09.09, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Пунктом 3.4.2 договору сторони погодили, що відповідач зобов'язався повернути кошти фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі Івано-Франківському відділенню згідно з встановленим графіком:

- до 01.10.10 - 5 000,00грн.;

- до 01.10.11 - 10 000,00грн.;

- до 01.10.12 - 15 000,00грн.;

- до 01.10.13 - 20 000,00грн.

Відповідно до п.4.1 договору, фінансова підтримка (допомога) надалась фермерському господарству "Ландрас" терміном до 01.10.13.

Фінансова підтримка (допомога) повинна повернутись фермерським господарством згідно з встановленим графіком (п.4.2 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач повернув позивачу: 07.10.10 - 5 000,00грн., 20.12.11 - 4 000,00грн., 27.12.11 - 2 000,00грн. 05.02.12 - 4 000,00грн., 02.11.12 - 2 000,00грн., 26.04.13 - 1 000,00грн., 01.03.14 - 7 000,00грн., 28.11.14 - 6 000,00грн. Дані проплати підтверджуються копіями витягів з рахунків, які подані позивачем

Представник позивача в засіданні суду зазначив, що станом на сьогоднішній день відповідачем повернуто тільки 31 000,00грн. та вказує на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за договором (щодо графіку повернення коштів), а саме: не повернув до 01.10.12 кошти в сумі 15 000,00грн. Таким чином, борг відповідача становить 19 000,00грн. за платежем строк якого настав 01.10.13

Станом на день проведення даного судового засідання борг відповідача перед позивачем становить 19 000,00грн.

Беручи до уваги викладене вище суд вважає за правильне позов задоволити та виходить з наступних підстав.

Згідно з положеннями статті 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

Предметом спору у даній справі є стягнення боргу за невиконання умов договору про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству на поворотній основі, а, отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами було укладено договір про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству на поворотній основі, який за своєю правовою суттю є договором позики. Спірні правовідносини, що є предметом даного судового розгляду регулюються § 1 глави 71 Цивільного кодексу України "Позика".

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України - за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо не встановлений строк, кредитор має право вимагати його в будь - який час.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст.525,526, ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що позивач надав, а відповідач отримав фінансову допомогу в розмірі 50 000,00грн. Однак, відповідач не повернув її позивачу в повному обсязі (тільки 31 000,00грн.) та у встановлений графіком термін.

Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст.628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із аналізу викладених вище правових норм та умов договорів випливає, що наявність обов'язку повернути кошти фінансової підтримки (допомоги) виникає у відповідача на підставі встановленого графіку (п.3.4.2 договору).

Судом при дослідженні матеріалів справи встановлено, що відповідачем в строк не повернув надані позивачем кошти повернути кошти фінансової підтримки (допомоги). Борг відповідача перед позивачем становить 19 000,00грн. Даний факт також підтверджується матеріалами справи.

При дослідженні матеріалів справи, оцінивши подані докази, судом встановлено, що відповідачем взяті на себе зобов'язання за договором не виконав, тобто не виконав визначені на розсуд сторонами і погоджені ними умови договору, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідач порушив договірні зобов'язання що стосуються повернення коштів фінансової підтримки (допомоги). Позивачем доведено обставини, на які він посилався в позовній заяві.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З огляду на фактичні обставини справи суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Судові витрати відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.121,124 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.509,525,526,530,610,626,628,629,1046,1049 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.33,49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Прокурора Надвірнянського району Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Івано-Франківського відділення до відповідача Фермерського господарства "Ландрас" про стягнення заборгованості за неналежне виконання умов договору №12 від 08.09.2009р. в розмірі 19 000грн. - задоволити.

Стягнути з Фермерського господарства "Ландрас", вул. С.Стрільців, 29, с.Камінне, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78411 (код ЄДРПОУ 35815853) на користь Івано-Франківського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, вул. Грушевського, 21/716, м.Івано-Франківськ, 76004 (код 13650202) 19 000,00грн. (дев'ятнадцять тисяч грн. 00коп.) боргу.

Видати наказ.

Стягнути з Фермерського господарства "Ландрас", вул. С.Стрільців, 29, с.Камінне, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78411 (код ЄДРПОУ 35815853) в Доход державного бюджету України (31219206783002 - судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), за кодом класифікації доходів бюджету 22030001, отримувач - УДКСУ у м.Івано - Франківську) 1 827,00грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00коп.) судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.03.15.

Суддя Булка В.І.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

Помічник судді Гандера М.В. 12.03.15