Рішення

від 05.03.2015 по справі 923/74/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2015 р. Справа № 923/74/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. при секретарі Гапоновій К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Горностаївського міжрайонного управління водного господарства, смт. Горностаївка Херсонської області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Україна", с. Ольгино

Горностаївського району Херсонської області

про стягнення 491744,81 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - представник Чебан О.О., довіреність №4/67 від 19.01.2015р.

від відповідача - не прибув.

Суть спору: Горностаївське міжрайонне управління водного господарства (позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Україна" (відповідач) заборгованість у розмірі 480944,02 грн. та пеню у розмірі 40956,31 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на умови договору № 75002-02-14/3/02-12/85 від 01.04.2014р. та положення ст.ст. 230, 231 ГК України.

У судовому засіданні 05.02.2015р. представник позивача подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій збільшив заявлену до стягнення суму пені з 40956,31 грн. до 46694,23 грн..

У судовому засіданні 05.02.2015р. суд повідомив представників позивача, що заява про збільшення розміру позовних вимог буде розглянута судом у наступному судовому засіданні, після надання позивачем доказів направлення даної заяви відповідачу.

25 лютого 2015 року позивач, в порядку ст. 22 ГПК України подав через канцелярію суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій збільшує заявлену до стягнення суму пені до 51570,10 грн., оскільки збільшився період її нарахування.

Відповідно до положень статті 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Оскільки вищевказана заява не суперечить законодавству, суд приймає її до розгляду та залучає до матеріалів справи.

Також 25 лютого 2015 року до суду від позивача у справі надійшов лист, в якому він просить залучити до матеріалів справи наступні документи: рекомендоване повідомлення про вручення відповідачу заяви про збільшення розміру позовних вимог № 4/147 від 05.02.2015 року; оригінал фіскального чеку та опис вкладення документів, як доказ направлення відповідачу заяви про збільшення розміру позовних вимог за вих. № 4/499 від 20.02.2015 року; акт звірки розрахунків станом на 20.02.2015 року. Даний лист з додатками суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

04 березня 2015 року до суду від відповідача у справі надійшло клопотання, в якому він просить залучити до матеріалів справи копію акту звірки з Горностаївським МУВГ станом на 01.11.2014 року та копії реєстраційних документів. Також у даному клопотанні відповідач просить суд здійснити розгляд справи без його участі та зазначає, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Дане клопотання з додатками суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

У судовому засіданні 05.03.2015р. представник позивача позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не прибув.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Матеріали справи свідчать, що 01 квітня 2014 року між Управлінням Головного Каховського магістрального каналу, Горностаївським міжрайонним управлінням водного господарства (надалі - позивач або виконавець), Херсонським обласним управлінням водних ресурсів і товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Україна" (надалі - відповідач або замовник) був укладений договір № 75002-02-14/3/02-12/85 про надання послуг, пов'язаних з транспортуванням та подачею води на полив сільськогосподарських культур (надалі - договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги з подачі води, а відповідач розрахуватися за надані послуги.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, договір № 75002-02-14/3/02-12/85 від 01.04.2014р. за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги, пов'язані з подачею води відповідно до обсягів згідно з планом поливу, що зазначений в додатку 1 до договору, зі змінами та доповненнями, які викладені у додатковій угоді № 1 від 14.08.20014 року.

Згідно актів про надання послуг, пов'язаних з подачею води на полив сільсьгоспкультур, які були надані протягом зрошувального сезону 2014 року (станом на 30.04.2014р., 31.05.2014р., 30.06.2014р., 31.07.2014р., 31.08.2014р., 30.09.2014р. та 31.10.2014р.) (а.с. 44-50), позивач надав відповідачу вищевказані послуги загальна вартість яких становить 5858784,23 грн. Вказані акти підписані сторонами без зауважень та скріплені печатками.

Відповідно до умов п.4.6. договору замовник здійснює попередню оплату вартості послуг, пов'язаних з подачею замовлених обсягів води, на підставі рахунку, наданого виконавцем відповідно до поданої замовником заявки, протягом трьох днів після отримання рахунку. Оплата останнього поливу здійснюється по факту наданих послуг.

Відповідач, в порушення умов п.4.6. договору свої зобов'язання в частині оплати вартості наданих послуг, виконав частково, оплативши лише 5418796,52 грн., у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 439987,71 грн.

Станом на день звернення позивача з позовом до суду сума заборгованості відповідача перед позивачем за основною сумою боргу становить 439987,71 грн.

25 лютого 2015 року позивач, в порядку ст. 22 ГПК України подав через канцелярію суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій збільшує заявлену до стягнення суму пені до 51570,10 грн., оскільки збільшився період її нарахування.

Відповідно до положень ч.1, ч.4 ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.

Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Оскільки заява позивача про збільшення розміру позовних вимог не суперечить законодавству, не зачіпає інтересів інших осіб і не порушує охоронювані законом їх права, суд задовольняє заяву позивача і приймає її до розгляду.

Суд визначає ціну позову у розмірі 491744,81 грн.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Відповідно до положень ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Доказів погашання заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 439987,71 грн. відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 439987,71 грн. є доведеними і обґрунтованими.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми пені у розмірі 51757,10 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено що в разі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до умов п. 5.9. договору сторони встановили, що у разі несплати замовником послуг, пов'язаних з подачею води на полив сільгоспкультур, замовник оплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати послуг.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Статтею 232 (ч.6) Господарського кодексу України (436-4) встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (№ 543/96-ВР від 22.11.1996 р.) встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтями 1 та 2 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу, та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня (Стаття 3 Закону, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2921-III (2921-14) від 10.01.2002 ).

За поданим позивачем розрахунком, розмір пені становить 51757,10 грн.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок та визнано його обґрунтованим.

Доказів погашення заявленої до стягнення суми пені у розмірі 51757,10 грн., відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення суми пені у розмірі 51757,10 грн. є доведеними.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню повністю.

Позивачем при поданні позовної заяви про стягнення 480944,02 грн., відповідно до квитанції 0.0.332875560.1 від 30.12.2014р. сплачено 51,16 грн. судового збору (а.с. 8), відповідно до квитанції 0.0.330550492.1 від 23.12.2014р. сплачено 174,90 грн. судового збору (а.с. 9) та відповідно до платіжного доручення №10856 від 18.12.2014р. сплачено 9916,37 грн. судового збору (а.с. 10), а всього 10142,43 грн.

Під час розгляду справи позивач збільшив розмір позовних вимог на 10800,79 грн.

Таким чином, відповідно до пп. 1, п. 2, ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" сума судового збору, що має бути сплачена позивачем від ціни позову, яка складає 491744,81 грн., становить 9834,90 грн. (2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат).

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в тому числі визначено підстави такого повернення, яке здійснюється за ухвалою суду. Зокрема, сума судового збору підлягає поверненню у випадку зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що сума судового збору у розмірі 307,53 грн., підлягає поверненню платнику у зв'язку з внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в сумі 9834,90 грн. відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання у судовому порядку.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представнику позивача про дату складення повного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Україна" (74621, Херсонська область, Горностаївський район, с. Ольгине, провулок Шкільний, 6, код ЄДРПОУ - 32267295) на користь Горностаївського міжрайонного управління водного господарства (74600, Херсонська область, Горностаївський район, селище міського типу Горностаївка, вул. Об'їзна, 6, код ЄДРПОУ - 03055964) суму основного боргу у розмірі 439987,71 грн., суму пені у розмірі 51757,10 грн. та суму судового збору у розмірі 9834,90 грн.

3. Повернути Горностаївському міжрайонному управлінню водного господарства (74600, Херсонська область, Горностаївський район, селище міського типу Горностаївка, вул. Об'їзна, 6, код ЄДРПОУ - 03055964) зі спеціального рахунку державного бюджету України (р/р 31215206783002, МФО 852010, код ЄДРПОУ - 37959779, Одержувач УДКСУ у місті Херсоні, Банк ГУДКСУ у Херсонськiй областi) - 307,53 грн. судового збору, у зв'язку із внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10.03.2015р.

Суддя С.В. Нікітенко