Рішення

від 06.02.2015 по справі 910/27901/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2015Справа №910/27901/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь"

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега -31»

Про захист виключного авторського права

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача Сушко В.С. - представник

Від відповідача не з?явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Маша і Мєдвєдь» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега-31» про захист виключного авторського права.

Ухвалою суду від 15.12.2014 за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 910/27901/14 та призначено розгляд справи на 14.01.2015.

В судове засідання 14.01.2015 представник позивача з'явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі та надав додаткові матеріали по справі.

В судове засідання 14.01.2015 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суду не повідомив.

Ухвалою суду від 14.01.2015 відкладено розгляд справи на 06.02.2015.

В судове засідання 06.02.2015 представник позивача з'явився, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 06.02.2015 представник відповідача не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 06.02.2015, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та відповідно до вимог ст. 69 ГПК України.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 06.02.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 91350,00 грн. компенсації, в зв'язку з порушенням виключних прав позивача, на самостійну частину - персонажа "Маша" з аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "Маша і Мєдвєдь".

Відповідно до матеріалів справи ТОВ "Маша и Медведь" є юридичною особою за законодавством Російської Федерації, місцезнаходженням якої є м. Москва і якій присвоєно основний державний реєстраційний номер 1107746373536, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб від 21.05.2014 № 8935797УД.

08.06.2010 між ТОВ Студія "Анімаккорд" та ТОВ "Маша і мадведь" було укладено договір № 010601-МиМ про відчуження виключного права на аудіовізуальний твір (серіал "Маша і медведь" відповідно до умов якого :

правовласник відповідно до порядку передбаченого Договором передає набувачу виключне право на аудіовізуальний твір - серіал "Маша і медведь", а набувач забов'язується виплатити правовласнику визначену Договором винагороду.

Передачі підлягає виключне право на наступні серії аудіовізуального твору:

1. "Раз, два, три! Елочка гори!"

2. "Первая встреча"

3. "До весны не будить!"

4. "Весна пришла!"

5. "Ловись рыбка!"

6. "Следы невиданных зверей!"

7. "С волками жить …!"

8. "Позвони мне, позвони!"

Позивачем також надано копію Авторського договору замовлення № ОК-2/2008 від 01.04.2008 який укладено між ТОВ Студія !Анімаккорд" та Кузовковим О.Г. Відповідно до умов якого автор зобов'язаний створити та передати замовнику сценарій 8 серій дитячого телевізійного серіалу "Маша и Медведь". Крім того позивач надав копію службового завдання №1/МиМ-С1, згідно якого Червяцов Д.А. створює та передає ТОВ "Анімаккорд" виключні права на серію анімаційного серіалу "Маша и Медведь" під назвою "Первая встреча"

12.11.2010 р. між ТОВ Студія "Анімаккорд" та ТОВ "Маша і медведь" було укладено договір № 1007/19 про відчуження виключного права на аудіовізуальний твір (серіал "Маша і медведь" відповідно до умов якого :

правовласник відповідно до порядку передбаченого Договором передає набувачу виключне право на аудіовізуальний твір - серіал "Маша і медведь", а набувач забов'язується виплатити правовласнику визначену Договором винагороду.

Передачі підлягає виключне право на наступні серії аудіовізуального твору:

9 "День варенья"

10 "Праздник на льду""

11 "Первый раз в первый класс"

12 "Граница на замке"

Таким чином, позивач, на підставі зазначених договорів, набув виключні майнові авторські права на аудіовізуальний твір - мультиплікаційний серіал "Маша и Медведь" та його складові частини та має необхідний обсяг прав на звернення до суду з позовом про стягнення компенсації.

Позивач зазначає, що 09.07.2014 між ТОВ "Маша і Мєдвєдь" і ТОВ "Ріал Істейт Ф.К.А.У." з ТОВ "Ашан Україна Гіпермаркет" було укладено Угоду № 09/07 про добровільне врегулювання матеріально-претензійної вимоги

Як вбачається із зазначеного в додатку № 5 Угоди, продукція із зображенням об'єктів інтелектуальної власності, що була "Ріал Істейт Ф.К.А.У." поставлена ТОВ "Ашан Україна Гіпермаркет"та була запропонована до реалізації кінцевим споживачам в мережі гіпермаркетів "Ашан" рушники з малюнками. На вище зазначених малюнках зображено персонаж "Маша" та персонаж "Мєдвєдь" з аудіовізуального твору - мультиплікаційний серіал "Маша і Мєдвєдь".

ТОВ "Ріал Істейт Ф.К.А.У." передало документи, за якими отримало від постачальника контрафактну продукція. Відповідно до документів, 01.01.2012 між ТОВ "Омега-31" та ТОВ "Ріал Істейт Ф.К.А.У. було укладено договір поставки № П3937.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що саме неправомірними діями відповідача було порушено виключні майнові права позивача на об'єкти інтелектуальної власності, а тому просить стягнути з винної особи компенсацію у розмірі 91 350,00 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" аудіовізуальний твір - твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають (закодовують) рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайдофільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими чи іншими.

Виключне право - майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом (ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права").

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" контрафактний примірник твору, фонограми, відеограми - примірник твору, фонограми чи відеограми, відтворений, опублікований і (або) розповсюджуваний з порушенням авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі примірники захищених в Україні творів, фонограм і відеограм, що ввозяться на митну територію України без згоди автора чи іншого суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, зокрема з країн, в яких ці твори, фонограми і відеограми ніколи не охоронялися або перестали охоронятися.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права", до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право), зокрема, належить виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

В матеріалах справи відсутні докази наявності у відповідача правової підстави на використання об'єктів інтелектуальної власності, зокрема малюнків "Маша" і "Медведь", від Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша и Медведь".

Враховуючи вище зазначене, суду приходить до висновку, що оскільки на товарі - рушниках наявне зображення персонажу "Маша" з аудіовізуального твору мультиплікаційного серіалу "Маша и Медведь", то це порушує виключне право позивача на дозвіл використання вказаних об'єктів. Таким чином, судом встановлено факт порушення прав позивача.

Отже, згідно з ч. 1 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права", за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.

Порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену Цивільним кодексом України, законом чи договором (ст. 431 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 432 ЦК України, суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема, про застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до п. "г" ч. 1 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права", при порушеннях будь-якою особою, зокрема, авторського права, передбаченого статтею 50 закону, суб'єкти авторського права мають право подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права, або виплату компенсацій.

Пунктом "г" ч. 2 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" передбачено, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про: виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу. При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у встановлених пунктом "г" ч. 2 ст. 52 Закону межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.

Позивач відповідно до позовної заяви, визначив суму компенсації у розмірі 91 350,00 грн. що становить 75 розмірів мінімальних заробітних плат, виходячи зі статусу і розміру правопорушника.

Відповідно до п. п. 51.2, 52.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права та/або суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права та/або суміжних прав, а розмір збитків суб'єкт такого права доводити не зобов'язаний. Водночас розмір доведених збитків має враховуватися господарським судом у визначенні розміру компенсації.

Кожен окремий факт протиправного використання об'єктів авторського та/або суміжних прав, в тому числі неодноразове використання одного й того самого об'єкта, становить самостійне порушення і може бути підставою для застосування відповідальності у вигляді стягнення компенсації. У визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.

У пункті 42 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 № 5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні. У визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення.

Враховуючи приписи вище зазначених правових норм та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача компенсації у розмірі 20 мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" встановлено у 2014 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1218,00 грн..

Враховуючи вище викладене на день прийняття рішення судом позовні вимоги задовольняються частково, а саме з відповідача підлягає стягнення грн. (1218?20) компенсації.

Згідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд оцінює докази на своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега-31" (03067, м. Київ, вул. Виборзька, 70, оф. 408, код ЄДРПОУ 37593854) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" (129085, Російська Федерація, м. Москва, вул. Годовікова, будинок 9, будова 3; ІПН 77176739011) 24 360 (двадцять чотири тисячі триста шістдесят) грн. 00 коп. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав, судовий збір у розмірі 602 (шістсот дві) грн. 91 коп.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 16.02.2015 року.

Суддя Л.В. Прокопенко