Рішення

від 02.03.2015 по справі 915/11/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2015 року Справа № 915/11/15

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Васильєвої Л.І. при секретарі судового засідання Цуриці І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом: Малого приватного підприємства "Новатор" /вул. Миру, 2, кв. 1, м. Южноукраїнськ, Миколаївська обл., 55001/

до відповідача: Комунальної установи "Братський районний центр фінансово-господарського та навчально-методичного забезпечення закладів освіти" /вул . Леніна, 114, смт. Братське, Миколаївська обл., 55401 /

про стягнення 44612,95 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Коломієць С.Р. (директор),

Кірієнкова Н.В. (довіреність від 27.02.2015р.)

Від відповідача: не з'явився

Мале приватне підприємство "Новатор" звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 44612,95 грн., з яких 32911,43 грн. основна заборгованість, 3376,31 грн. пеня, 7267,55 грн. - інфляційні, 1057,66 грн. -3% річних.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 06.01.2015р. було прийнято позовну заяву та порушено провадження у справі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив наступне.

Між МПП «Новатор» та відділом освіти Братської районної державної адміністрації, правонаступником якого є відповідач, було укладено договір підряду № 92 від 27.10.2013р.

На виконання умов договору позивач виконав передбачені договором роботи загальною вартістю 818347,37 грн., а відповідач прийняв вказані роботи без зауважень, що підтверджується підписаним сторонами актами виконаних робіт ф. КБ-2 та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3.

Відповідач за виконані роботи розрахувався частково, перерахувавши на рахунок позивача 785435,94 грн.

У зв'язку з наведеним, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за виконані роботи в сумі 32911,43 грн.

Крім того, у зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем умов договору, позивач просить стягнути з останнього 3376,31 грн. пені, 7267,55 грн. інфляційних та 1057,66 грн. - 3% річних.

Від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника у судовому засіданні за наявними матеріалами. Судом клопотання задоволено.

У відзиві позовні вимоги ним визнані частково, в сумі 32911,43 грн. основного боргу. Наявність заборгованості пояснює неможливістю здійснення розрахунків через те що всі первинні документи по здійсненню капітального ремонту за договором № 92 від 27.10.2013р. вилучені прокуратурою Братського району. Посилаючись на п. 6.3 договору, яким передбачено, що сторони не несуть відповідальності за порушення своїх зобов'язань за договором, якщо воно сталося не з їх вини, відповідач просить суд в частині стягнення пені, інфляційних та 3% річних відмовити.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд -

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір підряду № 92 від 27.10.2013р.

У відповідності до п. 1.1 договору підрядник взяв на себе зобов'язання на умовах, визначених в цьому договорі, на свій ризик власними силами виконати за завданням замовника роботу «капітальний ремонт будівлі гімназії (покрівля, вікна, двері) в смт. Братське Миколаївської області» на основі кошторисної документації, а замовник зобов'язується прийняти результат робіт та здійснити оплату на умовах даного договору.

Вартість робіт, виконаних підрядником, що визначені у п. 1.1 договору, здійснюються за договірною ціною, що є невід'ємною частиною цього договору та складає 926693,86 грн. (п. 2.1 договору).

Замовник зобов'язався після підписання договору сплатити підряднику аванс 30% для придбання будівельних матеріалів на виконання капітального ремонту будівлі гімназії (п. 3.1 договору).

Розрахунки за цим договором замовник здійснює після акту виконаних робіт (п. 3.2 договору).

У відповідності до п. 3.1 договору, відповідач на підставі рахунку № 13 від 26.05.2013р. перерахував на рахунок позивача аванс в сумі 278008,00 грн.

На виконання умов договору позивач здійснив передбачені договором роботи загальною вартістю 818347,37 грн., а відповідач прийняв вказані роботи без зауважень, що підтверджується підписаним сторонами актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за серпень 2013р., вересень 2013р., листопад 2013р., січень 2013р. (корегуючий).

Відповідач за виконані роботи розрахувався частково, перерахувавши на рахунок позивача 785435,94 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Таким чином, станом на день звернення до суду із позовом, основна заборгованість відповідача, за розрахунком позивача, цілком обґрунтовано склала 32911,43 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивач звернувся до відповідача з претензією від 08.07.2014р. № 53 , в якій вимагав погасити заборгованості за договором.

Разом з тим, заборгованість відповідачем оплачена не була.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 837, ст. ст. 629, 525, 526 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За невиконання належним чином грошових зобов'язань згідно з вимогами діючого законодавства України у встановлений строк, позивач просить стягнути з відповідача 7267,55 грн. інфляційних та 1057,66 грн. - 3% річних.

В цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

Статтєю 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Умовами укладеного сторонами договору чітко не визначено строк виконання зобов'язання. А отже, враховуючи норми п. 2 ст. 530 ЦК України, просточка виконання зобов'язання почалась з 15.07.2014р. (через сім днів після пред'явлення листа вимоги вих.. № 53 від 08.07.2014р.).

Враховуючи викладене, суд за допомогою судової системи «Законодавство» здійснив розрахунок, згідно якого інфляційні за період серпень-листопад 2014р. склали 2708,80 грн., 3% річних за період з 15.07.2014р. по 30.11.2014р. склали 373,29 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 3210,84 грн. пені, то слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтєю 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на п. 6.4 договору, яким передбачено: «За порушення Сторонами строків виконання їхніх зобов'язань за цим Договором за кожен день прострочення, але не нижче облікової ставки НБУ, діючої на момент порушення зобов'язання».

Таким чином, умовами договору сторонами взагалі не визначено розмір належної до сплати пені. А отже, вимоги позивача в частині стягнення 3210,84 грн. пені задоволенню не підлягають.

Частина 1 ст. 15 Цивільного кодексу України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Відповідач не спростував вимоги позивача, не надав суду відповідні докази, які свідчать про відсутність заборгованості перед кредитором за договірними зобов'язаннями.

В спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушені норми та приписи діючого законодавства, в зв'язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково. Судові витрати згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають відшкодуванню відповідачем пропорційно задоволеним вимогам в сумі 1474,01грн.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунальної установи "Братський районний центр фінансово-господарського та навчально-методичного забезпечення закладів освіти" /вул. Леніна, 114, смт. Братське, Миколаївська обл., 55401, ЄДРПОУ 39039082/ на користь Малого приватного підприємства "Новатор" /вул. Миру, 2, кв. 1, м. Южноукраїнськ, Миколаївська обл., 55001, ЄДРПОУ 31259147/ основний борг в сумі 32911,43 грн., 2708,80 грн. інфляційних та 373,29 грн. - 3% річних, 1474,01грн. судового збору.

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.I. Васильєва

Повний текст рішення складено та підписано 11.03.2015р.