ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2014 р. Справа № 804/9079/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Тулянцевої І.В.
при секретарі Уваровій М.Ю.
за участю
представника позивача Тубольцевої О.В.
представника відповідача Гагарського А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл-Девелопмент» до Дніпропетровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
03.07.14 року ТОВ «Рітейл-Девелопмент» (далі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.02.2014 р. № 0001552204 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 20572,67 грн.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 19.11.2013 р. № 261/2204/34735704 щодо нереальності здійснення господарських операцій позивача з контрагентом - ТОВ «БК «Созідатєль - Проект ВКС», є безпідставними та спростовуються наявними у підприємства первинними документами. Позивачем в ході перевірки надано всі первинні документи, які підтверджують факт виконання робіт, а тому податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню з підстав його протиправності.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив його задовольнити із вказаних в ньому обставин.
Відповідач - Дніпропетровська ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області подав до суду письмові заперечення, які приєднані до матеріалів справи (а.с. 56-62). Представник відповідача суду пояснив, що в ході проведення перевірки встановлено, що господарські операції позивача не спричиняють реального настання правових наслідків, що призвело до завищення суми податкового кредиту. Вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено правомірно і підстави для його скасування відсутні.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що в період з 06.11.2013 р. по 12.11.2013 р. Дніпропетровською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл-Девелопмент» з питань дотримання податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Будівельна компанія «Созідатєль-Проект ВКС» за період з 01.01.2010 року по 31.10.2010 року.
За результатами перевірки складено Акт від 19.11.2013 року №261/2204/34735704, у висновках якого зафіксовано порушення позивачем ч.1 ст.203, 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 Цивільного кодексу України) по правочинах, здійснених з ТОВ «БК «Созідатєль-Проект ВКС»; п.п.7.2.6. п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97 - ВР та з врахуванням п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України підприємством не правомірно завищено податковий кредит в загальній сумі 44 005 грн., в тому числі за жовтень 2010 року в сумі 44 005 грн. (а.с. 11-36).
На підставі вищезазначеного акту податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.12.2013 р. № 0005042204 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 55 006,25 грн. (в т.ч. за основним платежем 44 005,0 грн. та штрафна (фінансова) санкція 11001,25 грн.).
Не погоджуючись з визначеними зобов'язаннями, позивач звернувся до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з первинною скаргою на винесене податкове повідомлення-рішення.
Рішенням Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 24.01.2014 року №419/10/04-36-10-08-09 скаргу позивача задоволено частково шляхом скасування податкового повідомлення-рішення від 02.12.2013 р. № 0005042204 в частині визначення грошового зобов'язання та штрафної санкції з податку на додану вартість у сумі 34 433,58 грн. (в т.ч. основний платіж - 23 433,33 грн., штрафна санкція - 11 000,25 грн.) (а.с. 38-42).
За наслідками розгляду первинної скарги Дніпропетровською ОДПІ було винесено нове податкове повідомлення-рішення від 17.02.2014 року №0001552204, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 20 571,67 за основним платежем та 1,0 грн. штрафної (фінансової) санкції (а.с. 37).
Як свідчать матеріали справи, підставою для винесення вказаного податкового повідомлення - рішення слугували висновки відповідача що правочини, вчинені ТОВ «Рітейл Девелопмент» з ТОВ «БК «Созідатєль-Проект ВКС» не мали на меті реальне настання наслідків, отже є нікчемними, в результаті чого зроблений висновок про завищення позивачем податкового кредиту на загальну суму 20571,67 грн.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що Позивачем було укладено з ТОВ «АТБ-торгстрой» договір доручення від 15.07.2010 року №12-388/1507, згідно з яким ТОВ «Рітейл-Девелопмент» (Повірений) зобов'язувалося від імені та за рахунок довірителя (ТОВ «АТБ - торгстрой) на підставі довіреності Довірителя для проведення будівельно - ремонтних робіт на об'єкті, що розташований за адресою: Київська обл., м. Боярка, вул. Молодіжна, 76, здійснити юридичні дії по укладанню правочинів (а.с. 68-73).
Від імені ТОВ «АТБ-торгстрой» (Замовника) ТОВ «Рітейл Девелопмент» було укладено з ТОВ «БК «Созідатєль-Проект ВКС» (Виконавець) ряд договорів, в тому числі від 07.09.2010 року №07-09/2 «Про надання послуг». Згідно з умовами Договору №07-09/2, Виконавець (ТОВ «БК «Созідатєль-Проект ВКС») зобов'язувалось «надати послуги з отримання технічних умов, узгодженню робочого проекту в службах міста, отриманню та оформленню технічної документації для виконання будівельно - ремонтних робіт по об'єкту Замовника, розташованому за адресою: Київська обл., м. Боярка, вул. Молодіжна, 76», а Замовник (ТОВ «Рітейл Девелопмент») зобов'язувалось прийняти послуги та сплатити їх вартість (а.с. 65-66).
На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надано акти виконаних робіт від 23.09.2010 р. і 08.10.2010 р. (а.с. 89-90), податкову накладну від 11.10.2010 р. № 270712 на суму 123430,00 грн., в т.ч. ПДВ - 20571,67 грн. (а.с. 91), платіжні доручення та банківські виписки (а.с. 96-98).
Досліджуючи обставини реальності здійснення господарських операцій позивача з означеним контрагентом, на підставі яких ним були сформовані дані податкового обліку, а саме, податкового кредиту, суд приймає на підтвердження таких даних лише достовірні первинні документи, тобто ті, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Суд також зазначає, що за змістом положень п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/977 - ВР, (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону протягом звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України № 168/977 - ВР, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі Закон № 996-ХІV) встановлює, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (стаття 1 Закону № 996-ХІV). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів. Згідно з нормою цієї статті підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена і Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704 (далі Положення № 88). Первинні документи - це документи у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції (пункт 2.1. Положення № 88), й складаються у момент проведення операції або одразу після її проведення (пункт 2.2. Положення № 88).
Відповідно до п.2.4 Положення № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Відповідно до п. п. 2.15, 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.
Отже, облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників податків здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення), а не про правочини (господарські зобов'язання).
Оглянувши в судовому засіданні долучені до справи копії первинних документів, наданих позивачем на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з контрагентом - ТОВ «Созідатєль Проект ВКС», як то, податкова накладна, акти виконаних робіт, банківські виписки, судом встановлено, що за загальними ознаками вони відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також вимогам Закону України «Про податок на додану вартість» щодо необхідності підтвердження валових витрат первинними документами та визначення необхідних реквізитів податкової накладної.
Як було зазначено судом вище, будь - які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також формування податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
З матеріалів справи свідчить, що згідно постанови Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 28.02.2012 року по справі №1/422/31/2012, суд розглянувши кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3, 1965 р. народження у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 200, ч. 1.2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 2,3 ст. 358 КК України встановив, що ОСОБА_3, як керівник і організатор організованої групи, виконуючи організаційні функції, діючи повторно, в інтересах усіх членів групи, маючи умисел придбання суб'єкта підприємницької діяльності, який має ліцензії з ведення будівельних робіт, без наміру ведення статутної діяльності в подальшому, в 2008 році знайшов оголошення про продаж ТОВ «Созідатєль Проект ВКС». Шляхом реєстрації в держаних органах підприємство ТОВ «Созідатєль Проект ВКС» (ЄДРПОУ 35394962) було зареєстровано на ОСОБА_4 В результаті незаконної (фіктивної) діяльності підприємства з іншими контрагентами здійснювалось заниження податкових зобов'язань перед державою; подавалась звітність до податкових органів, яка не відповідала дійсності; по безтоварним операціям через установи банків здійснювались операції з переведення в готівку грошових коштів з використанням банківських рахунків фіктивного підприємства - ТОВ «Созідатєль Проект ВКС», в результаті чого державі заподіяно шкоду в розмірі 495856,00 грн. У зв'язку із повним визнанням вини ОСОБА_3 у скоєнні інкримінуємих злочинів, до підсудного було застосовано Закон України «Про амністію» від 08.07.2011 року та останній був звільнений від кримінальної відповідальності. Постанова суду набрала законної сили 07.03.2012 року (а.с. 126-130).
Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Частиною 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 14.11.2012 р. №2379/12/13-12 «Щодо виникнення в судовій практиці питань, пов'язаних із застосуванням ст. 72 КАС України», обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку або постанові про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.
В ході розгляду справи судом було встановлено, що первинні документи за угодами між ТОВ «Рітейл - Девелопмент» та ТОВ «Созідатєль Проект ВКС» від імені контрагента були підписані ОСОБА_4 (а.с. 91).
Оцінюючи наведені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність будь - яких юридичних наслідків за угодами (в тому числі усними) позивача з ТОВ «Созідатєль Проект ВКС», в тому числі і в сфері оподаткування. Наявність у позивача первинних документів, фіктивність яких підтверджена постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28.02.2012 року, що набрало законної сили, не створює права для формування податкового кредиту, оскільки, як вбачається з добутих по справі доказів, вказані угоди укладались без мети настання реальних наслідків.
Наведене виключає правомірність віднесення позивачем оспорюваних сум до податкового кредиту, а отже, свідчить про законність здійсненого відповідачем донарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій за спірними податковими повідомленнями - рішеннями.
Доводи позивача з приводу відсутності у податкового органу повноважень одноособово, на власний розсуд визнавати правочини, укладені між ним та ТОВ «Созідатєль Проект ВКС», недійсними, не заслуговують на увагу з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 86 Податкового кодексу України, результати перевірок оформлюються у формі акту або довідки. Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства врегульований відповідним Порядком, розробленим відповідно до вимог Податкового кодексу України та Закону України «Про державну податкову службу в Україні», затвердженим Наказом ДПА України від 22.12.10 № 984. За змістом п.6.1 Порядку, опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів зазначається у висновку акту перевірки. Як вбачається з описової частини акту Позивача, податковим органом, з огляду на отриману постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28.02.2012р. в ході проведення перевірки ТОВ «Рітейл - девелопмент» досліджено питання реальності проведених господарських операцій з метою встановлення факту відповідності задекларованих наслідків господарської операції позивача у податковому обліку фактичним обставинам, що відповідає повноваженням та компетенції органів державної податкової служби.
Враховуючи викладене, висновок ОДПІ про порушення позивачем вимог п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 р. при формуванні податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Созідатєль Проект ВКС», визнається судом юридично та фактично обґрунтованим.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення спірним податковим повідомленням - рішенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно - правових відносин, то в задоволенні позову щодо скасування податкового повідомлення - рішення від 17.02.2014 р. № 0001552204 - слід відмовити.
Розподіл судових витрат слід здійснити відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл-Девелопмент» до Дніпропетровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл-Девелопмент» (код ЄДРПОУ 34735704, 52005, Дніпропетровська обл., Дніпропетровський район, смт Ювілейне, вул. Радгоспна, 76) на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1644,30 грн. (одна тисяча шістсот сорок чотири грн. 30 коп.).
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Тулянцева
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.09.2014 |
Оприлюднено | 17.03.2015 |
Номер документу | 43051241 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Тулянцева Інна Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Тулянцева Інна Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Тулянцева Інна Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Тулянцева Інна Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Тулянцева Інна Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Тулянцева Інна Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні