Постанова

від 18.07.2006 по справі 6/260/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/260/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2006 р. Справа №  6/260/06

м. Миколаїв

18.07.2006 р. 10 год. 14 хв. м. Миколаїв, Будинок Рад, вул. Адміральська, 22.каб. № 921

Господарський суд Миколаївської області в складі: судді Ткаченко О.В. при секретарі Карцев М.С.

Миколаїв

за позовом Прокурор Ленінського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва, м. Миколаїв.

до відповідачаТовариство з обмеженою відповідальністю “Миколаївський завод будівельної кераміки”, м. Миколаїв, вул. Казарського, 3.

про стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування  в сумі 18 272,52 грн.

                                                                              Суддя   Ткаченко О.В.

Представники:

Від позивача          Музика О.О., довіреність № 1348/07 від 16.01.06.

Від відповідачаКопиленко О.Г., довіреність № 70 від 05.07.06.

У судовому засіданні приймає участь прокурор Круш Т.О.

Предмет спору: стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування  в сумі 18 272,52 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні не заперечує проти позовних вимог та клопоче у відзиві № 284 від 17.07.2006 року відстрочити стягнення заборгованості на два роки.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд –

встановив:

Відповідач являється юридичною особою, що підтверджується довідкою № 2268 про включення товариства до ЄДРПОУ.  

Відповідно до ст. 14, 15  Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року № 1058-IV відповідач є страхувальником та платником страхових внесків до Пенсійного фонду України.

          Згідно ст. 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-І-IV від 09.07.2003 року страхувальник зобов'язаний сплачувати  страхові  внески, нараховані за відповідний базовий звітний період,  не пізніше  ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду .

За результатами господарської діяльності за вересень 2005 року –березень 2006 року відповідач має заборгованість  зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування розмірі 18272,52 грн., утому числі:

-          внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування –16832,69 грн.

-          штрафні санкції за несвоєчасну сплату страхових внесків –920,98 грн.

-          пеня –518,58 грн.

Наявність заборгованості з внесків загальнообов'язкове державне пенсійне страхування  підтверджується поданими відповідачем до органу ПФУ розрахунками страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за вересень 2005 року –березень 2006, згідно яких відповідачем  нараховано до сплати 19511,02 грн. –страхових внесків.

Оскільки в рахунок погашення недоїмки відповідачем сплачено 2678,33 грн., сума заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування складає 16832,69 грн.

Крім цього, за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на підставі п.2 ч. 9 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” до відповідача застосовані штрафні санкції у сумі 1167,03 грн. та нарахована пеня  в розмірі 588,71 грн., що підтверджується рішеннями про застосування штрафних санкцій та пені № 1571 від 25.11.05. Оскільки в рахунок погашення заборгованості зі сплати штрафних санкцій відповідачем сплачено 246,05 грн., а пені –69,86 грн., сума боргу по штрафним санкціям становить 920,98 грн., по пені - 518,58 грн.

Відповідно до п. 3 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” територіальним органом Пенсійного фонду України відповідачу була надіслана вимога про сплату недоїмки від 03.05.06. № Ю- 261 (а. с. 25).

Згідно ч.3 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” оскільки  страхувальник,  який  одержав вимогу територіального  органу  Пенсійного  фонду  про  сплату недоїмки і протягом  десяти  робочих  днів  після  її  отримання  не  сплатив зазначену  у  вимозі  суму  недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією,  включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним  органом  Пенсійного  фонду,  або не оскаржив вимогу в судовому порядку, відповідний орган Пенсійного  фонду має  право   звернутися   до  господарського  суду  з  позовом  про  стягнення недоїмки.

За таких умов, позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 94, 161-163 КАС України,  господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1.          Позовні вимоги задовольнити.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївський завод будівельної кераміки”, м. Миколаїв, вул. Казарського, 3, ЄДРПОУ 32543163 користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва, м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 17, ЄДРПОУ 20916741, р/р 256083016116 в ОПЕРВ ОУ  Ощадбанку України м. Миколаєва, МФО 326461 заборгованість у сумі  18272,52 грн.

Постанова  або ухвала суду першої інстанції,  якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд  першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом  десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя О.В.Ткаченко