Рішення

від 09.03.2015 по справі 904/10416/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.03.15р. Справа № 904/10416/14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Інструмент", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

до Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", м. Дніпропетровськ

про стягнення 694 455 грн. 02 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: Курсакова І.А., дов. № б/н від 01.12.14р.;

від відповідач: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Інструмент" звернулося до господарського суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 16.02.15р., просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" заборгованість в розмір 694 455 грн. 02 коп., з яких: 605 449 грн. 73 коп. - сума основного боргу, 44 202 грн. 02 коп. пені, 44 803 грн. 27 коп. - збитків від інфляції, відповідно до умов договору поставки № 511140260 від 24.01.14р.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх господарських зобов'язань.

Відповідач явку повноважного представника у призначені судові засідання не забезпечив.

На адресу суду надійшов відзив відповідача, в якому останній позовні вимоги визнав частково; підтвердив наявність заборгованості за поставлений товар у заявленій позивачем сумі та заперечував проти нарахованих позивачем штрафних санкцій, посилаючись на те, що на кожну поставку сторонами укладалася специфікація, умовами якої визначалися, зокрема, строки оплати поставленого товару, а оскільки у позовній заяві відсутня інформація стосовно того, який товар за якою специфікацією до Договору було поставлено, відповідач не має можливості перевірити правильність розрахунків штрафних санкцій. Крім того, зазначив, що в п. 7.5 Договору, на підставі якого позивач нараховує пеню, сторони не визначили конкретний розмір пені, а лише обмежили її розмір подвійною обліковою ставкою НБУ, у зв'язку із чим її нарахування та стягнення є неправомірним. Просив у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат відмовити у повному обсязі.

24.02.15 р. на адресу суду надійшла заява відповідача в порядку ст. 121 ГПК України, в якій відповідач просив розстрочити виконання рішення суду строком на шість місяців з оплатою рівними частинами до 30 числа кожного місяця. Заява мотивована тяжким фінансовим становищем підприємства відповідача.

Позивач про задоволення заяви відповідача заперечував та просив залишити її без задоволення з підстав, викладених у письмових поясненнях від 02.03.15р.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення, долучені до матеріалів справи.

Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

встановив:

24.01.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Інструмент" (постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (покупцем) укладено договір поставки № 511140260 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого, на умовах, викладених в розділах цього Договору, постачальник зобов'язався поставити, а покупець прийняти і оплатити продукцію матеріально-технічного призначення, в подальшому іменується товар. Найменування, асортимент, номенклатура, сортамент, кількість, ціна, умови і терміни поставки товару вказані в Специфікаціях, оформлених у вигляді Додатків до цього Договору, що є невід'ємними його частинами.

Відповідно п. 2.1. Договору ціна товару, що поставляється за цим Договором, визначається в гривнах та зазначена в Специфікаціях до цього Договору. Ціна товару не включає ПДВ, порядок нарахування якого встановлено Податковим кодексом України.

Ціна товару визначається з урахуванням умов поставки (згідно Інкотермс 2000), передбачених відповідною Специфікацією до цього Договору. (п. 2.2. Договору).

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що ціна товару зазначена в Додатках до даного Договору, є фіксованою та не підлягає збільшенню.

Сума Договору складається з сум Специфікацій, що є невід'ємною частиною Договору (п. 2.4. Договору).

Товар по Договору постачається партіями на умовах та в строки, узгоджені Сторонами в Специфікації до Договору (п. 3.1. Договору).

Пунктом 3.4 Договору передбачено, що разом з товаром постачальник передає покупцю наступні документи: рахунок-фактуру, товарну накладну, товарно-транспортну накладну (якщо товар постачається залізничним або автомобільним транспортом), податкову накладну, сертифікат якості виробника або документ, що підтверджує якість продукції, інші документи (при необхідності: паспорт, інструкцію по експлуатації та інші), документи, визначені відповідною специфікацією до Договору.

Відповідно до п. 4.1 Договору розрахунки за цим Договором проводяться покупцем шляхом перерахування грошових коштів у розмірі вартості партії товару на рахунок постачальника в порядку і терміни, вказані в специфікаціях до Договору.

Сторонами Договору, згідно підписаних специфікацій, зокрема, визначені наступні умови оплати:

- специфікаціями № 1 від 24.01.2014р., № 2 від 11.02.2014р., № 3 від 19.03.2014р., № 4 від 20.03.2014р. визначено умови оплати: 100% факт постачання 75 календарних днів;

- специфікацією № 5 від 18.04.2014р. визначено умови оплати: 100% факт постачання 45 календарних днів;

- специфікаціями № 6 від 04.06.2014р., № 7 від 09.06.2014р., № 8 від 02.07.2014р., № 8 від 17. 07.2014р., № 10 від 25.07.2014р., № 11 від 04.08.2014р. визначено умови оплати: 100% факт постачання 30 календарних днів.

На виконання умов Договору та вказаних Специфікацій у період з 01.01.14р. по 03.09.14р. позивач поставив відповідачу товар належної якості та в узгодженій кількості на загальну суму 662 344 грн. 53 коп., який був прийнятий відповідачем, що підтверджується наступними видатковими накладними:

- № 23/04-3 від 23.04.2014р. на суму 16 560 грн. 00 коп. (на виконання Специфікації № 5);

- № 06/06-1 від 06.06.2014р. на суму 14 737 грн. 32 коп. (на виконання Специфікації № 6) ;

- № 10/06-4 від 10.06.2014р. на суму 2 487 грн. 24 коп. (на виконання Специфікації № 6);

- № 11/06-3 від 11.06.2014р. на суму 97 802 грн. 12 коп. (на виконання Специфікації № 6);

- № 11/06-4 від 11.06.2014р. на суму 1 492 грн. 34 коп. (на виконання Специфікації № 6);

- № 03/07-2 від 03.07.2014р. на суму 1 492 грн. 34 коп. (на виконання Специфікації № 8);

- № 03/07- 1 від 03.07.2014р. на суму 118 320 грн. 43 коп. (на виконання Специфікації № 8);

- № 04/07-1 від 04.07.2014р. на суму 218 350 грн. 75 коп. (на виконання Специфікацій № № 1-4);

- № 18/07-1 від 18.07.2014р. на суму 4 974 грн. 48 коп. (на виконання Специфікації № 8);

- № 29/07-2 від 29.07.2014р. на суму 66 789 грн. 74 коп. (на виконання Специфікації № 4);

- № 21/08-2 від 21.08.2014р. на суму 20 825 грн. 14 коп. (на виконання Специфікації № 8);

- № 27/08-4 від 27.08.2014р. на суму 497 грн. 45 коп. (на виконання Специфікації № 8);

-№ 27/08-5 від 27.08.2014р. на суму 87 959 грн. 18 коп.(на виконання Специфікації № 8).;

- № 03/09-2 від 03.09.2014р. на суму 10 056 грн. 00 коп.(на виконання Специфікацій № №10-11).

Відповідач в порушення приписів п. 4.1 Договору та умов зазначених специфікацій свої зобов'язання по повній та своєчасній оплаті здійснив частково в сумі 56 894 грн. 80 коп., що підтверджується банківською випискою від 27.08.14р. (а.с. 16), у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у загальному розмірі 605 449 грн. 73 коп.

Відповідно до п. 7.5 Договору у разі несвоєчасного здійснення розрахунків за цим Договором покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Згідно розрахунку позивача загальна сума нарахованої пені за період з 08.06.14р. по 19.12.14р. складає 44 202 грн. 02 коп. за кожною видатковою накладною окремо.

Із посиланням на положення ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував додатково до суми основного боргу та вимагає стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 44 803 грн. 27 коп. за період з жовтня по грудень 2014р.

Заборгованість відповідача підтверджується: Договором з додатками, копіями видаткових накладних, податкових накладних, рахунків-фактур, довіреностей на отримання товару, обґрунтованим розрахунком суми позову тощо.

Доказів оплати заборгованості відповідачем станом на час розгляду справи сторонами не надано.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі Договору поставки, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ч. 1 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Згідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Згідно положень ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно з ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно із п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.13р. № 14 з огляду на вимоги частини першої статті 4 7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

За приписами ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Здійснивши перевірку розрахунку пені, виконаного позивачем, судом встановлено, що позивачем не враховано норми ч. 5 ст. 254 ЦК України та за поставками від 23.04.14р., від 03.07.14р., від 18.07.14р., 29.07.14р., від 21.08.14р. невірно визначений початок періоду нарахування пені за прострочення сплати вартості товару відповідачем за вказаними поставками, тому згідно перерахунку, здійсненого господарським судом до стягання з відповідача підлягає пеня у розмірі 43 943 грн. 02 коп. В решті позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені слід відмовити.

Крім того, під час перевірки розрахунку нарахованих позивачем інфляційних втрат за період з жовтня по грудень 2014р., судом встановлено, що збитки від інфляції за вказаний період становлять 45 263 грн. 23 коп., але оскільки господарський суд не вправі виходити за межі зазначеного позивачем максимального розміру відповідних нарахувань, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 44 803 грн. 27 коп. інфляційних втрат підлягають задоволенню.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої, визначені Договором майново-господарські зобов'язання перед позивачем з оплати поставленого на його замовлення товару, чим порушив умови укладеного із позивачем Договору та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача 605 449 грн. 73 коп. основного боргу, 43 943 грн. 02 коп. пені, 44 803 грн. 27 коп. індексу інфляції - є обґрунтованими і підлягають задоволенню. В решті позову слід відмовити.

Заперечення відповідача судом відхиляються, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Одночасно, господарський суд відмовляє в задоволенні заяви відповідача про розстрочку виконання рішення суду, оскільки відповідачем не надані докази на підтвердження обставин, які б ускладнювали виконання рішення або робили його неможливим.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (49081, м. Дніпропетровськ, вул. Столєтова, б. 21, код ЄДРПОУ 05393116) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Інструмент" (51931, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Республіканська, б. 9-А, к. 315, код ЄДРПОУ 30536572) 605 449 грн. 73 коп. (шістсот п'ять тисяч чотириста сорок дев'ять грн. 73 коп.) основного боргу, 43 943 грн. 02 коп. (сорок три тисячі дев'ятсот сорок три грн. 02 коп.) пені, 44 803 грн. 27 коп. (сорок чотири тисячі вісімсот три грн. 27 коп.) індексу інфляції, 13 883 грн. 92 коп. (тринадцять тисяч вісімсот вісімдесят три грн. 92 коп.) витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства „Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" про розстрочку виконання рішення суду відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя І.А. Рудь Повне рішення складено -10.03.15р.