Рішення

від 03.03.2015 по справі 922/5997/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2015 р.Справа № 922/5997/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Денисюк Т.С.

при секретарі судового засідання Сіліній М.Г.

розглянувши справу

за позовом Харківської міської ради, м. Харків до приватного підприємства "Омні", м. Харків про стягнення коштів за участю :

Представник позивача - Романенко Т.М., довіреність №08-11/4688/2-14 від 24.12.2014 р.;

Представник відповідача - Кулаковський О.М., довіреність б/н від 04.02.2015 року;

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Харківська міська рада, звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача, приватного підприємства "Омні", збитки у вигляді упущеної вигоди (неодержаного доходу) у розмірі 93275,60 грн. відповідно розрахунку величини пайового внеску виконаного за показниками опосередкованої вартості будівництва, а також покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.

Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у призначене судове засідання з`явився, відзив на позовну заяву не надав.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області від 05.08.2013р. за № ХК 202132170812, будівництво громадських будинків - кафе літ. "А-1", магазину з майстернею літ. "Б-1" за адресою: м. Харків, вул. Новгородська, 76 було прийнято в експлуатацію. Замовником будівництва за даною декларацією є Приватне підприємство "ОМНІ" (відповідач).

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на Закон України № 3038-VI від 17.02.2011р. "Про регулювання містобудівної діяльності".

Так, відповідно до ст. 40 цього Закону, замовник об'єкта будівництва зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту (окрім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті) та укласти договір про пайову участь з органом місцевого самоврядування.

Законом встановлено строки, упродовж яких мають укладатися договори про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту - не пізніше ніж 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника будівництва щодо його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором (ч. 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

За приписами ч.1 ст.40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 09.11.2011р. № 804 затверджено Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова (далі - Порядок), який містить механізм залучення до пайової участі, порядок укладення договорів та розрахунку розміру величини пайового внеску.

Згідно із п.1.5 Порядку, пайова участь замовника полягає у перерахуванні до бюджету міста Харкова коштів на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова.

Залучення замовників до пайової участі здійснюється шляхом укладення договорів про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова з Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради.

Для укладення такого договору замовник зобов'язаний звернутись із відповідною заявою до Департаменту не пізніше ніж за 30-ть календарних днів до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

На виконання зазначених вище приписів, на адресу відповідача Управлінням соціально-економічного розвитку, планування та обліку Департаменту економіки та комунального майна було надіслано лист за № 903/0/124-13 від 07.10.2013р. та № 1117/0/124-13 від 04.12.2013 р., в яких відповідачу було повідомлено про необхідність виконання вимог закону та направлено на підписання проект договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова. Але відповідей на вказані листи до управління соціально-економічного розвитку, планування та обліку Департаменту економіки та комунального майна не надійшло.

Позивач зазначає, що згідно п. 2 Порядку виконання підготовчих робіт, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 р. № 466 "Про деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт", підготовчі роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою або договору суперфіцію, а також після подання Держархбудінспекції або її територіальному органу повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, крім винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень або отримання зареєстрованої декларації про початок виконання підготовчих робіт. Також позивач вказує на те, що у органів місцевого самоврядування відсутні повноваження щодо здійснення державного архітектурно-будівельний контролю та нагляду, у зв"язку з чим Харківській міській раді не було відомо ні про початок виконання будівельних робіт, ні про хід виконання таких робіт.

Порядком пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова визначено механізм залучення замовників до пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова у разі ухилення від укладання договору пайової участі. Згідно з п. 5.1. Порядку, у разі встановлення факту будівництва та введення об"єкта до експлуатації без укладання договору про пайову участь забудовника у розвитку інфраструктури м. Харкова Департамент економіки та комунального майна в десятиденний строк з дня встановлення факту надсилає замовнику будівництва лист-повідомлення про необхідність укладання відповідного договору. В листі-повідомленні Департамент економіки та комунального майна повідомляє про порядок укладення договору про пайову участь, про строк, у який замовник має вжити передбачених Порядком заходів щодо добровільного укладення договору та про передбачену цим Порядком та відповідальність за ухилення від укладання договору. В разі ухилення замовника від виконання вимог, вказаних в листі-повідомленні щодо укладання договору пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова в добровільному порядку, Департамент економіки та комунального майна вчиняє наступні дії:

- на підставі наявної інформації та у відповідності до Порядку проводить розрахунок величини пайової участі замовника у розвитку інфраструктури;

- готує два примірники договору пайової участі у розвитку інфраструктури з додатками;

- надсилає підписані два примірники договору з додатками замовнику будівництва рекомендованим поштовим відправленням.

Позивач зазначає, що відповідно до проведеного Департаментом економіки та комунального майна розрахунку кошторисна вартість будівництва громадських будинків: кафе літ. "А-1", магазину з майстернею літ. "Б-1" по вул. Новгородській, 76 в м. Харкові, які були прийняті в експлуатацію на підставі декларації про готовність об"єкта до експлуатацію від 05.08.2013 р. за № ХК 202132170812 становить 847960,10 грн. Розмір пайової участі, що підлягала б перерахуванню до місцевого бюджету становить 10% від розміру кошторисної вартості будівництва, тобто 93275,60 грн. Отже, неукладання замовником договору пайової участі до прийняття об"єкта містобудування до експлуатації та несплата коштів пайового внеску до місцевого бюджету спричинили заподіяння Харківській міській раді збитків у вигляді упущеної вигоди (неодержжаного доходу).

Такими діями відповідача, на думку позивача, порушуються права та інтереси територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради на отримання коштів від пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, які мають використовуватися для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова.

Враховуючи вищевикладене, позивач, посилаючись на ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 623 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача на користь місцевого бюджету м. Харкова згідно з розрахунком величини пайового внеску виконаного за показниками опосередкованої вартості будівництва 93275,60 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди (неодержаного доходу).

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За приписами п.4 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно із ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Таким чином, відповідно до Цивільного кодексу України збитки є правовим наслідком порушення цивільного зобов'язання та є способом захисту цивільного права.

Так, згідно із ч. 1 ст. 1 Цивільного кодексу України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 1 Цивільного кодексу України).

Позивач, в обґрунтування позовних вимог, посилається на невиконання відповідачем приписів Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 09.11.2011р. № 804.

Спірні правовідносини не є цивільними, оскільки засновані не на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, а на владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, що виключає застосування до цих правовідносин норм Цивільного кодексу України та можливість притягнення відповідача до цивільної відповідальності у вигляді стягнення збитків за невиконання цивільного зобов'язання.

Посилання позивача на ст. 224 Господарського кодексу України суд також вважає безпідставним виходячи з наступного.

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено (ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України).

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України).

Таким чином, за приписами норм Господарського кодексу України збитками у вигляді упущеної вигоди, є не одержані стороною доходи.

Міська рада не є суб'єктом господарювання, який може одержувати прибуток, а тому в даного суб'єкта правовідносин не має правових підстав для звернення з позовом до суду, предметом якого є стягнення упущеної вигоди (не одержаного доходу).

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", за невиконання норм якого позивач просить стягнути з відповідача збитки, такий вид відповідальності як сплата упущеної вигоди (не одержаного доходу) також не передбачений.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої при відмові у позові судовий збір покладається на позивача.

Таким чином, судовий збір суд покладає на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.11, 509, 548, 599, 612, 629, 639, 1054, 1067 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 179, 193 Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст.1, 12, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог - відмовити.

Повне рішення складено 06.03.2015 р.

Суддя Т.С. Денисюк