Рішення

від 02.03.2015 по справі 922/1579/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2015 р.Справа № 922/1579/13

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Буракова А.М.

судді: Яризько В.О. , Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Бабиніні Д.О.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РН Коммерс", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Нафтогаз-Схід", м. Харків про стягнення заборгованості за субліцензійним договором № 057-08/СЛ від 02.12.2008 року та Договорами безпроцентної цільової позики за № 0006-10/СЛ від 19.01.2010 року, № 0048-09/СЛ від 02.10.2009 року, № 0028-09/СЛ від 31.07.2009 року, № 0064-08/СЛ від 25.12.2008 року в розмірі 1 056 810,34 грн. за участю представників сторін:

позивача - Дряхлов Є.О. за довіреністю № 106 від 31.12.2014 року,

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "РН Коммерс", м. Київ звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Нафтогаз-Схід", м. Харків про стягнення заборгованості за субліцензійним договором № 057-08/СЛ від 02.12.2008 року та Договорами безпроцентної цільової позики за № 0006-10/СЛ від 19.01.2010 року, № 0048-09/СЛ від 02.10.2009 року, № 0028-09/СЛ від 31.07.2009 року, № 0064-08/СЛ від 25.12.2008 року в розмірі 1 056 810,34 грн.

Розпорядженням В.о. голови господарського суду Харківської області від 05.06.2014 року було призначено для розгляду справи призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Мамалуй О.О., судді: Яризько В.О., Буракова А.М.

В подальшому, ухвалою господарського суду Харківської області від 05.06.2013 року об'єднано справи № 922/1578/13, №922/1579/13, № 922/1580/13 та № 922/1679/13 в одне провадження.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.10.2013 року провадження у справі було зупинено до встановлення правонаступництва відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Нафтогаз-Схід", м. Харків.

Розпорядженням керівника апарату суду від 11.08.2014 року було призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв'язку з відсутністю судді Мамалуя О.О.

Автоматизованою системою документообігу суду призначено для розгляду даної справи суддю Буракову А.М.

На підставі Акту приймання - передачі справи від 30.01.2015 року справу №922/1579/13 в чотирьох томах було передано судді Бураковій А.М.

Розпорядженням В.о. голови господарського суду Харківської області від 04.02.2015 року, у зв'язку з відсутністю судді Мамалуя О.О., призначено для розгляду справи № 922/1579/13 колегію суддів у складі головуючий суддя Буракова А.М., судді Яризько В.О., Кухар Н.М.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.02.2015 року провадження у справі № 922/1579/13 поновлено та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на "02" березня 2015 р. о 12:00 год.

До господарського суду Харківської області 02.03.2015 року від представника позивача надійшла заява (вх. № 7860), відповідно до якої останній просить суд вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно відповідача та грошові кошти, що знаходяться на всіх рахунках відповідача в межах суми позову, до якої додано платіжне доручення № 54 від 11.02.2015 року про сплату судового збору в розмірі 1827,00 грн.

Присутній у судовому засіданні представник позивача підтримав вказану заяву та просив суд її задовольнити.

Розглянувши заяву позивача (вх. № 7860) в порядку ст. 66 ГПК України щодо забезпечення позову, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Так, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачений статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Так, відповідно до п. 3. Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» від 26.12.2011 р. № 16, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

З урахуванням викладеного та враховуючи приписи Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» від 26.12.2011р. № 16, та враховуючи те, що заявником взагалі не підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується необхідність застосування забезпечення позову, а тому господарський суд, приходить до обґрунтованого висновку, про відсутність підстав, для задоволення заяви (вх. № 7860) в порядку ст. 66 ГПК України щодо вжиття заходів до забезпечення позову, а тому відмовляє в її задоволенні.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до суду 15.07.2013 року з заявою (вх. № 25394), відповідно до якої останній просив суд змінити назву позивача з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНК-ВР Коммерс", на Товариство з обмеженою відповідальністю "РН Коммерс". (том 1 акрк.с. 124-134) В обґрунтування вказаної заяви, позивачем надано Рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНК-ВР Коммерс" про перейменування, копію Виписки з ЄДРЮО та ФОП стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "РН Коммерс".

Колегія суддів, розглянувши вказану заяву (вх. № 25394) про зміну назви позивача, визнав її такою, що не суперечить вимогам діючого законодавства та інтересам сторін у справі, а тому задовольняє її та продовжує розгляд справи з її урахуванням.

Крім того, в матеріалах справи наявна заява позивача про уточнення позовних вимог (том 1, арк.с. 118-120), відповідно до якої позивач керуючись ст. 22 ГПК України, просить суд стягнути з відповідача на свою користь загальну суму заборгованості по об'єднаним справам в розмірі 1 056 810,34 грн.

Так, беручи до уваги положення ст. 22 ГПК України та п. 3.11., п. 3. 12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", колегія суддів приймає заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити та стягнути з відповідача на свою користь загальну суму заборгованості по об'єднаним справам в розмірі 1 056 810,34 грн.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно, про що свідчить поштове повідомлення про вручення № 6102214295864.

Проте, до господарського суду Харківської області 02.03.2014 року від представника відповідача надійшло клопотання (вх. № 7769), відповідно до якого останній просить суд розгляд справи відкласти, у зв'язку з неможливістю направити повноважного представника в призначене судове засідання з поважних причини, а саме участі в судовому засіданні Вищого господарського суду України.

Присутній у судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення вказаного клопотання представника відповідача.

Так, розглянувши вказане клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, колегія суддів, відмовляє в його задоволенні виходячи з наступного.

Положеннями ч. 2 п.3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011р. регламентується, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 Господарського процесуального кодексу України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

В контексті наведеного вбачається, що клопотання відповідача є необґрунтованим і таким, що не відповідає принципу добросовісності в користуванні процесуальними правами, оскільки з клопотання яке надійшло до суду не вбачається, у якій справі бере участь представник відповідача, про якого йдеться у клопотанні, на яку дату та час призначено засідання та не надано доказів на підтвердження обставин, викладених у клопотанні (судова ухвала, повістка тощо), доказів того, що до суду не може прибути інший представник.

Суд також зазначає, що згідно ч.3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Подача клопотань спрямованих на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист праві людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Згідно ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. При цьому зі змісту норми цієї статті вбачається, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи. Так, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд уважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

Отже, за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення, внаслідок чого справа розглядається відповідно до норм ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів встановила наступне.

02.12.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «РН Коммерс» (Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «НАФТОГАЗ-СХІД» (Відповідач) було укладено Субліцензійний договір № 0057-08/СЛ (Субліцензійний договір), відповідно до умов якого, позивач надав дозвіл на використання знаку для товарів та послуг «ТНК», що охороняється свідоцтвом №19697.

Відповідно до п. 3.1.9. Субліцензійного договору відповідач зобов'язувався забезпечити (схоронність) якість нафтопродуктів у відповідності до вимог нормативно-правових документів, що діють на території України.

Пунктом 2.2.1. Субліцензійного договору позивач наділений правом здійснювати контроль за виконанням та дотриманням Відповідачем зобов'язань, передбачених Договором.

Відповідно до п. 7.2. Субліцензійного договору у випадку порушення п. 3.1.9., що підтверджується відповідним паспортом якості, виданим експертною організацією та/або п. 1.3.1. цього Договору, Відповідач зобов'язаний виплатити на користь Позивача наступні санкції: за перше порушення - 5000 грн.; за друге порушення - 25 000 грн.; за третє порушення - Позивач має право розірвати Договір достроково.

В ході двох перевірок дотримання Відповідачем вимог нормативно-правових документів, що діють на території України та регулюють вимоги, щодо якості нафтопродуктів, Позивачем були виявлені факти реалізації Відповідачем нафтопродуктів, що не відповідають вимогам ДСТУ (ГОСТ).

В ході першої перевірки, що була проведена 14-19.10.2011 року, на АЗС Відповідача, Позивачем було виявлено факт реалізації дизельного палива покращеної якості (Євро) марки С вид II та марки Е вид II яке не відповідає вимогам ДСТУ 4840:2007 по показнику «Вміст сірки».

Так, факт порушення Відповідачем умов Субліцензійного договору підтверджується паспортами якості: №191011/03, №191011/04, №221011/01, №221011/02, №221011/03, №241011/70 виданими ТОВ «Інспекторат Україна».

08.11.2011 року Позивач звернувся до Відповідача з письмовою вимогою про сплату штрафних санкцій за порушення умов Субліцензійного договору в сумі 5000,00 грн.

Відповідач отримав зазначену вимогу Позивача 16.11.2011 року та залишив її без задоволення (протягом десяти днів з моменту її отримання не задовольнив).

В ході другої перевірки, що була проведена 24-23.03.2012 року на АЗС Відповідача, Позивачем було виявлено факт реалізації Відповідачем бензину автомобільного А-95 який не відповідає вимогам ДСТУ 4063:2001 по показнику «Вміст етанолу».

Факт порушення Відповідачем умов Субліцензійного договору підтверджується паспортами якості: № 10/3587ХРК/0312, №15/3741ХРК/0312, №20/3742ХРК/0312, №30/3792ХРК/0312, №29/3790ХРК/0312 виданими ТОВ «Інспекторат Україна».

05.04.2012 року Позивач звернувся до Відповідача з другою письмовою вимогою про сплату штрафних санкцій за порушення умов Субліцензійного договору в сумі 25 000,00 грн.

Відповідач отримав зазначену вимогу Позивача 17.04.2011 року та залишив її без задоволення.

Пунктом 3.1.13. Субліцензійного договору передбачено, що Відповідач зобов'язаний протягом 10 календарних днів з дня отримання письмової вимоги Позивача сплатити на його користь санкції, що передбачені цим Договором, а також компенсувати збитки (шкоду) завдані Позивачу.

У червні 2012 року позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ «Торговий дім «Нафтогаз-Схід» 30 000 грн. штрафних санкцій за неналежне виконання зобов'язань за Субліцензійного договору № 0057-08/СЛ.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 27.08.2012 року по справі №5023/2936/12, залишеного без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.10.2012 року та Постановою Вищого господарського суду України від 12.12.2012 року позов задоволено в повному обсязі та постановлено про стягнення з відповідача 30 000 грн. штрафних санкцій.

Так, рішенням Господарського суду Харківської області від 27.08.2012 року по справі №5023/2936/12, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.10.2012 року та Постановою Вищого господарського суду України від 12.12.2012 року встановлений факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за Субліцензійним договором № 0057-08/СЛ від 02.12.2008 року.

07.07.2012 року Позивач направив на адресу Відповідача повідомлення №1653 про одностороннє розірвання Субліцензійного договору № 0057-08/СЛ від 02.12.2008 року, у зв'язку із порушенням п. 3.1.9. вказаного договору.

З метою забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Торговий дім «Нафтогаз-Схід» по Субліцензійному договору № 0057-08/СЛ, між ним та Позивачем було укладено Договір безпроцентної цільової позики №0006-10/СЛ від 09.01.2010 року, предметом якого є фінансування належного використання знаку для товарів та послуг «ТНК» по Субліцензійному договору № 0057- 08/СЛ на АЗС Харківська обл., м. Харків, пр-т. Перемоги, 82 та АЗС Харківська обл., м. Харків, вул. Шевченко, 327-А.

Відповідно до підпункту 1.3.2. пункту 1.3. Договору безпроцентної цільової позики №0006- 10/СЛ цільовим призначенням позики є забезпечення якості товарів на АЗС у відповідності з вимогами Субліцензійному договору № 0057-08/СЛ.

Відповідно до п. 1.4. Договору безпроцентної цільової позики №0006-10/СЛ сума позики складає 676 000,00 грн.

Відповідно до платіжних доручень №2199 від 30.03.2010 року та № 2201 від 30.03.2010 року Позивач перерахував на користь Відповідача безпроцентну цільову позику в сумі 676 000,00 грн.

Відповідно до п. 3.3. Договору безпроцентної цільової позики №0006-10/СЛ Позичальник зобов'язується погасити (повернути) Позикодавцю суму займу по відповідній АЗС у випадку недотримання Позичальником цільового призначення Позики, вказаного в п. 1.3.1. та/або п. 1.3.2. Договору безпроцентної цільової позики №0006-10/СЛ.

Сума позики, що підлягає погашенню (поверненню) Позикодавцю, вираховується за відповідною формулою передбаченою п. 3.3. Договору безпроцентної цільової позики №0006-10/СЛ.

Паспортами якості ТОВ «Інспекторат України» №221011/01 від 22.10.2011 року та №221011/02 від 22.10.2011 року було зафіксовано факт порушення Відповідачем цільового призначення позики, вказаного в п. 1.3.2. Договору безпроцентної цільової позики №0006- 10/СЛ, а саме незабезпечення якості палива дизельного Євро марки С вид І вимогам ДСТУ 4840:2007 по показнику «Вміст сірки» на АЗС Харківська обл., м. Харків, пр-т. Перемоги, 82 та АЗС Харківська обл., м. Харків, вул. Шевченко, 327-А.

Крім того, факт порушення Відповідачем умов Субліцензійного договору № 0057-08/СЛ та Договору безпроцентної цільової позики №0006-10/СЛ повністю підтверджується постановою Вищого господарського суду України від 12.12.2012 року по справі №5023/2936/12.

Відповідно до п. 3.4. Договору безпроцентної цільової позики №0006-10/СЛ сума позики погашається (повертається) Позикодавцю шляхом перерахування Позичальником грошових коштів в безготівковій формі на поточний банківський рахунок Позикодавця, вказаний в цьому договорі не пізніше 3 (трьох) робочих днів с дати порушення цільового призначення позики, вказаного в п. 1.3.1. та/або п. 1.3.2. Договору безпроцентної цільової позики №0006-10/СЛ.

Відповідно до п. 3.6. Договору безпроцентної цільової позики №0006-10/СЛ, Позичальник має право вимагати дострокового погашення (повернення) суми позики у випадках порушення цільового призначення позики, вказаного в п. 1.3.1. та/або п. 1.3.2. Договору безпроцентної цільової позики №0006-10/СЛ. У випадку реалізації Позикодавцем свого права на дострокове погашення (повернення) суми позики, Позичальник зобов'язаний погасити (повернути) таку суму позики не пізніше 3 (трьох) робочих днів від дати отримання відповідної вимоги Позикодавця.

13.02.2013 року Позивач направив на адресу Відповідача вимогу про повернення залишку безпроцентної цільової позики по Договору безпроцентної цільової позики №0006-10/СЛ. Проте, відповідач вимогу Позивача про погашення (повернення) залишку безпроцентного цільової позики у зв'язку із порушенням її цільового призначення, залишив без задоволення.

Кількість календарних місяців між датою надання позики Позичальнику та строком гашення позики відповідно до п. 3.1. Договору позики складає 48 місяців (п. 3.1. Договору № 0006-10/СЛ від 19.01.2010 року), а відтак, сума позики, яка підлягає поверненню Позикодавцю за Договором № 0006- Ю/СЛ від 19.01.2010 року складає: 422 500,00 грн.

Крім того, з метою забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Торговий дім «Нафтогаз-Схід» по Субліцензійному договору № 0057-08/СЛ, між ним та Позивачем було укладено Договір безпроцентної цільової позики №0048-09/СЛ від 02.10.2009 року, предметом якого є фінансування належного використання знаку для товарів та послуг «ТНК» по Субліцензійному договору № 0057- 08/СЛ на АЗС Харківська обл. Харківський район, с. Песочін, 5 км. окружної дороги.

Відповідно до підпункту 1.3.2. пункту 1.3. Договору безпроцентної цільової позики №0048- 09/СЛ цільовим призначенням позики є забезпечення якості товарів на АЗС у відповідності з вимогами Субліцензійному договору № 0057-08/СЛ.

Відповідно до п. 1.4. Договору безпроцентної цільової позики №0048-09/СЛ сума позики складає 338 000,00 грн.

Відповідно до платіжного доручення №496 від 28.01.2010 року Позивач перерахував на користь Відповідача безпроцентну цільову позику в сумі 338 000,00 грн.

Відповідно до п. 3.3. Договору безпроцентної цільової позики №0048-09/СЛ Позичальник зобов'язується погасити (повернути) Позикодавцю суму займу по відповідній АЗС у випадку недотримання Позичальником цільового призначення Позики, вказаного в п. 1.3.1. та/або п. 1.3.2. Договору безпроцентної цільової позики №0048-09/СЛ.

Сума позики, що підлягає погашенню (поверненню) Позикодавцю, вираховується за відповідною формулою передбаченою п. 3.3. Договору безпроцентної цільової позики №0048-09/СЛ.

Паспортом якості ТОВ «Інспекторат України» №241011/70 від 24.10.2011 року було зафіксовано факт порушення Відповідачем цільового призначення позики, вказаного в п. 1.3.2. Договору безпроцентної цільової позики №0048-09/СЛ, а саме незабезпечення якості палива дизельного Євро марки С вид І вимогам ДСТУ 4840:2007 по показнику «Вміст сірки» на АЗС Харківська обл. Харківський район, с. Песочін, 5 км. окружної дороги.

13.02.2013 року Позивач направив на адресу Відповідача вимогу про повернення залишку безпроцентної цільової позики по Договору безпроцентної цільової позики №0048-09/СЛ. Проте, відповідач вимогу Позивача про погашення (повернення) залишку безпроцентного цільової позики у зв'язку із порушенням її цільового призначення, залишив без задоволення.

Сума позики, яка надана Позичальнику за Договором № 0048-09/СЛ від 02.10.2009 року складає 338 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 496 від 28.01.2010 року.

Кількість календарних місяців з дати надання позики Позичальнику до моменту виконання цільового призначення позики складає 22 місяця, з 28.01.2010 року до 14.10.2011 року (паспорт якості № 241011/70 від 24.10.2011 року).

Кількість календарних місяців між датою надання позики Позичальнику та строком гашення позики відповідно до п. 3.1. Договору позики складає 58 місяців (п. 3.1. говору № 0048-09/СЛ від 02.10.2009 року), а відтак, сума позики, яка підлягає поверненню Позикодавцю за Договором № 0048-/СЛ від 02.10.2009 року складає: 209 793,10 грн.

Крім того, з метою забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Торговий дім «Нафтогаз-Схід» по Субліцензійному договору № 0057-08/СЛ, між ним та Позивачем було укладено Договір безпроцентної цільової позики №0028-09/СЛ від 31.07.2009 року, предметом якого є фінансування належного використання знаку для товарів та послуг «ТНК» по Субліцензійному договору № 0057- 08/СЛ на АЗС Харківська обл. Харківський район, с. Підводки, вул. Свердлова, 55 (траса Харків - Суми, 14 км.).

Відповідно до підпункту 1.3.2. пункту 1.3. Договору безпроцентної цільової позики №0028-09/СЛ цільовим призначенням позики є забезпечення якості товарів на АЗС у відповідності з вимогами Субліцензійному договору № 0057-08/СЛ.

Відповідно до п. 1.4. Договору безпроцентної цільової позики №0028-09/СЛ сума позики складає 338 000,00 грн.

Відповідно до платіжного доручення №7268 від 16.10.2009 року Позивач перерахував на користь Відповідача безпроцентну цільову позику в сумі 338 000,00 грн.

Відповідно до п. 3.3. Договору безпроцентної цільової позики №0028-09/СЛ Позичальник зобов'язується погасити (повернути) Позикодавцю суму займу по відповідній АЗС у випадку недотримання Позичальником цільового призначення Позики, вказаного в п. 1.3.1. та/або п. 1.3.2. Договору безпроцентної цільової позики №0028-09/СЛ.

Сума позики, що підлягає погашенню (поверненню) Позикодавцю, вираховується за відповідною формулою передбаченою п. 3.3. Договору безпроцентної цільової позики №0028-09/СЛ.

Паспортом якості ТОВ «Інспекторат України» №221011/03 від 22.10.2011 року було зафіксовано факт порушення Відповідачем цільового призначення позики, вказаного в п. 1.3.2. Договору безпроцентної цільової позики №0028-09/СЛ, а саме незабезпечення якості палива дизельного Євро марки С вид І вимогам ДСТУ 4840:2007 по показнику «Вміст сірки» на АЗС Харківська обл. Харківський район, с. Підводки, вул. Свердлова, 55 (траса Харків - Суми, 14 км.).

11.04.2013 року Позивач направив на адресу Відповідача вимогу про повернення залишку безпроцентної цільової позики по Договору безпроцентної цільової позики №0028-09/СЛ. Проте, відповідач вимогу Позивача про погашення (повернення) залишку безпроцентного цільової позики у зв'язку із порушенням її цільового призначення, залишив без задоволення.

Кількість календарних місяців з дати надання позики Позичальнику до моменту невиконання цільового призначення позики складає 24 місяця, з 16.10.2009 року до 22.10.2011 року.

Кількість календарних місяців між датою надання позики Позичальнику та строком погашення позики відповідно до п. 3.1. Договору позики складає 58 місяців (п. 3.1. Договору № 0028-09/СЛ від 31.07.2009 року).

Відтак, сума позики, яка підлягає поверненню Позикодавцю за Договором № 0028- 09/СЛ від 31.07.2009 року складає: 198 137,93 грн.

Крім того, з метою забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Торговий дім «Нафтогаз-Схід» по Субліцензійному договору № 0057-08/СЛ, між ним та Позивачем було укладено Договір безпроцентної цільової позики №0064-08/СЛ від 25.12.2008 року, предметом якого є фінансування належного використання знаку для товарів та послуг «ТНК» по Субліцензійному договору № 0057- 08/СЛ на АЗС Харківська обл., м. Харків, вул. Клочковська, 67 та АЗС Харківська обл., Банківський район, с. Сніжків, вул. Дорожня, 2.

Відповідно до підпункту 1.3.2. пункту 1.3. Договору безпроцентної цільової позики №0064- 08/СЛ цільовим призначенням позики є забезпечення якості товарів на АЗС у відповідності з вимогами Субліцензійному договору № 0057-08/СЛ.

Відповідно до п. 1.4. Договору безпроцентної цільової позики №0064-08/СЛ сума позики складає 505 000,00 грн.

Відповідно до платіжних доручень №1249 від 25.02.2009 року та № 1250 від 25.02.2009 року Позивач перерахував на користь Відповідача безпроцентну цільову позику в сумі 505 000,00 грн.

Відповідно до п. 3.3. Договору безпроцентної цільової позики №0064-08/СЛ Позичальник зобов'язується погасити (повернути) Позикодавцю суму займу по відповідній АЗС у випадку недотримання Позичальником цільового призначення Позики, вказаного в п. 1.3.1. та/або п. 1.3.2. Договору безпроцентної цільової позики №0064-08/СЛ.

Сума позики, що підлягає погашенню (поверненню) Позикодавцю, вираховується за відповідною формулою передбаченою п. 3.3. Договору безпроцентної цільової позики №0064-08/СЛ.

Паспортами якості ТОВ «Інспекторат України» №191011/03 від 19.10.2011 року та №191011/04 від 19.10.2011 року було зафіксовано факт порушення Відповідачем цільового призначення позики, вказаного в п. 1.3.2. Договору безпроцентної цільової позики №0064- 10/СЛ, а саме незабезпечення якості палива дизельного Євро марки С вид І вимогам ДСТУ 4840:2007 по показнику «Вміст сірки» на АЗС Харківська обл., м. Харків, вул. Клочковська, 67 та АЗС Харківська обл., Валківський район, с. Сніжків, вул. Дорожня, 2.

13.02.2013 року Позивач направив на адресу Відповідача вимогу про повернення залишку безпроцентної цільової позики по Договору безпроцентної цільової позики №0064-08/СЛ. Проте, відповідач вимогу Позивача про погашення (повернення) залишку безпроцентного цільової позики у зв'язку із порушенням її цільового призначення, залишив без задоволення.

Кількість календарних місяців з дати надання позики Позичальнику до моменту невиконання цільового призначення позики складає 32 місяця, з 25.02.2009 року до 19.10.2011 року.

Кількість календарних місяців між датою надання позики Позичальнику та строком погашення позики відповідно до п. 3.1. Договору позики складає 58 місяців (п. 3.1. Договору № 0064-08/СЛ від 25.12.2008 року), а відтак, сума позики, яка підлягає поверненню Позикодавцю за Договором № 0064- 08/СЛ від 25.12.2008 року складає: 226 379,31 грн.

Отже, колегією суддів встановлено, що загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за Договорами безпроцентної цільової позики за № 0006-10/СЛ від 19.01.2010 року, № 0048-09/СЛ від 02.10.2009 року, № 0028-09/СЛ від 31.07.2009 року, № 0064-08/СЛ від 25.12.2008 року становить 1 056 810,34 грн.

Надаючи правову оцінку викладеним вище обставинам, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, свого контррозрахунку позовних вимог, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що заявлена до стягнення сума заборгованості відповідача перед позивачем за Договорами безпроцентної цільової позики за № 0006-10/СЛ від 19.01.2010 року, № 0048-09/СЛ від 02.10.2009 року, № 0028-09/СЛ від 31.07.2009 року, № 0064-08/СЛ від 25.12.2008 року в загальному розмірі 1 056 810,34 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України та постановою № 18 від 26.12.2011 р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції". Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір в розмірі 21 136,21 грн. покладаються на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 525, 526, 530, 611 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 49, 75, 77, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Нафтогаз-Схід", м. Харків (61022, м. Харків, Дзержинський район, вул. Клочківська, буд. 67 Код ЄДРПОУ 35587414) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РН Коммерс", м. Київ (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 11, Код ЄДРПОУ 33500195) суму заборгованості за Договорами безпроцентної цільової позики № 0006-10/СЛ від 19.01.2010 року, № 0048-09/СЛ від 02.10.2009 року, № 0028-09/СЛ від 31.07.2009 року, № 0064-08/СЛ від 25.12.2008 року в загальному розмірі 1 056 810,34 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 21 136,21 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10.03.2015 р.

Головуючий суддя Суддя Суддя А.М. Буракова В.О. Яризько Н.М. Кухар

справа №922/1579/13