УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2015 р.Справа № 816/4535/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Кононенко З.О.
Суддів: Старостіна В.В. , Калитки О. М.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.01.2015р. по справі № 816/4535/14
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Птахофабрика Росія"
до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області
про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИЛА:
Товариство з додатковою відповідальністю "Птахофабрика Росія" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.07.2014 № 0003152201/1472.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.01.2015 року адміністративний позов задоволено.
Податковий орган, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволені позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Виходячи з приписів ст.197 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Товариство з додатковою відповідальністю "Птахофабрика Росія" є юридичною особою (код ЄДРПОУ 05387914), перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ з 22.08.1995 за № 14 та у періоді, що перевірявся, було зареєстровано платником податку на додану вартість, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200079164 від 26.10.2012.
У термін з 02.07.2014 по 08.07.2014 посадовою особою Кременчуцької ОДПІ проведено виїзну позапланову документальну перевірку ТДВ "Птахофабрика Росія" з питань взаємовідносин з ТОВ "Прогрес Групп" (код ЄДРПОУ 38732356) за період з 01.02.2014 по 30.04.2014, за результатами якої складено акт від 08.07.2014 № 1778/16-03-22-01-08/05387914 (а.с. 11-22).
За висновками перевірки встановлено порушення позивачем пункту 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість всього у сумі 11488 грн., у тому числі за квітень 2014 року - 11488 грн. (а.с. 21).
Висновки про встановлені порушення відповідач обґрунтовує актом ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області від 22.05.2014 № 276/08-29-22-1314/38732356 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Прогресс Групп" (код ЄДРПОУ 38732356) щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ "Твінінг Тайм" (код ЄДРПОУ 388993302), ТОВ "Еліт Трейд Компані" (код ЄДРПОУ 38854937), їх реальності та повноти відображення у обліку за період лютий 2014 р.", а також зазначає, що позивачем до перевірки не надано документів, які підтверджують походження придбаної макухи та інформації про виробника.
11.07.2014 позивачем подано до Кременчуцької ОДПІ письмові заперечення на акт перевірки (а.с. 23-27), на які Кременчуцькою ОДПІ надано письмову відповідь листом від 18.07.2014 № 17846/10 (а.с. 28-29).
23.07.2014 Кременчуцькою ОДПІ на підставі акта перевірки від 08.07.2014 № 1778/16-03-22-01-08/05387914 винесено податкове повідомлення-рішення № 0003152201/1472, яким ТДВ "Птахофабрика Росія" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" у розмірі 17232 грн., у тому числі: за основним платежем у розмірі 11488 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 5744 грн. (а.с. 30).
Позивач оскаржив дане податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку.
Рішенням Головного управління Мінходів у Полтавській області від 25.09.2014 № 2045/10/16-31-10-04-12 податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 23.07.2014 № 0003152201/1472 залишено без змін, а скаргу ТДВ "Птахофабрика Росія" - без задоволення (а.с. 38-42).
Рішенням Державної фіскальної служби України від 27.10.2014 залишено без змін податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 23.07.2014 № 0003152201/1472 та рішення, прийняте за розглядом первинної скарги, а скаргу ТДВ "Птахофабрика Росія" - без задоволення (а.с. 49-51).
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено факт порушення позивачем пункту 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України по господарській операції з ТОВ "Прогресс Групп" згідно податкової накладної № 2 від 05.02.2014 на суму ПДВ - 11848 грн. 16 коп..
Колегія суддів погоджується з вищезазначеним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198. Податкового кодексу України, передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.2 ст. 198 визначено, - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- Дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- Дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Таким чином, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.
Так, 26.11.2013 між позивачем (покупець) та ТОВ "Прогресс Групп" (постачальник) укладено договір поставки № 2611/01 (а.с. 142-144), за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцю макуху соняшникову, макуху соєву (далі за текстом - товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах, передбачених договором.
Згідно підпункту 3.1 цього договору поставка товару здійснюється партіями протягом всього строку дії даного договору, у погоджені сторонами терміни на наступних умовах: DDP склад Покупця (згідно офіційним правилам тлумачення торгових термінів Інкотермс Міжнародної торгівельної палати в редакції 2000 р.) - склад ТОВ "Агрофірма "Дніпропетровська", Дніпропетровська область, смт. Кіровське, вул. Леніна, 543. Пунктом 4.1 договору визначено, що ціна товару, що постачається у відповідності з договором, зазначається в накладних на його поставку. У вартість товару включаються всі витрати постачальника згідно базису поставки. Ціна товару вважається узгодженою з моменту приймання товару покупцем у відповідності з видатковою накладною.
Відповідно до пункту 11.2 договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2014 року, але в будь-якому випадку до моменту виконання сторонами своїх зобов'язань по договору.
На виконання умов договору поставки № 2611/01 від 26.11.2013 ТОВ "Прогресс Групп" виписано позивачу податкову накладну на макуху соняшникову № 2 від 05.02.2014 на загальну суму 68928 грн. 94 коп., у тому числі ПДВ - 11488 грн. 16 коп., копія якої наявна у матеріалах справи (а.с. 140).
Вказана податкова накладна включена позивачем до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за квітень 2014 року та сума податку на додану вартість згідно даної податкової накладної включена до складу податкового кредиту позивача у квітні 2014 року (а.с. 149-151).
ТОВ "Прогресс Групп" зареєстроване як юридична особа 05.06.2013 та має право на здійснення таких видів діяльності за КВЕД-2010, зокрема, як 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій АА № 812718, копія якої наявна у матеріалах справи (а.с. 81-82).
Станом на час виписки податкової накладної ТОВ "Прогресс Групп" було зареєстроване платником податку на додану вартість, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ "Прогресс Групп" № 200132400 від 01.08.2013 анульоване лише 12.09.2014 (а.с. 84, зворот а.с. 145).
Факт отримання товару від ТОВ "Прогресс Групп" позивач підтверджує видатковою накладною, податковою накладною, товарно-транспортною накладною та рахунком-фактурою, копії яких наявні у матеріалах справи (а.с. 133, 139 - 141).
Колегією суддів встаноовлено, що за якістю товар приймався згідно протоколу випробувань продукції випробувальної лабораторії УЦНЕЗ "Укрекспертиза" № 0066 від 23.01.2014, копія якого надана позивачем до матеріалів справи (а.с. 123-124), у зв'язку з чим колегією суддів не приймаються до уваги доводи податкового органу про безтоварний характер господарської операції з посиланням на відсутність сертифікатів якості або паспортів.
З матеріалів справи вбачається, що макуху соняшникову прийнято 06.02.2014 працівником ТДВ "Птахофабрика Росія" ОСОБА_2 у пункті розвантаження на складі ТОВ "Агрофірма "Дніпропетровська": Дніпропетровська область, смт. Кіровське, вул. Леніна, 543, зазначеному у товарно-транспортній накладній, що підтверджується копією витягу з журналу реєстрації довіреностей (а.с. 119-120); копією посвідчення про відрядження ОСОБА_2 (а.с. 135); копією наказу № 9 від 06.02.2014 про відрядження (а.с. 136).
Поставка ТОВ "Прогресс Групп" макухи соняшникової в кількості 36,86 т здійснена на адресу ТОВ "АФ "Дніпропетровська" з метою виготовлення комбікорму, який ТДВ "Птахофабрика Росія" використовує для відгодівлі птиці.
Так, 01.01.2011 між ТДВ "Птахофабрика Росія" (замовник) та ТОВ "Агрофірма "Дніпропетровська" (підрядник) укладено договір підряду на виконання робіт по виготовленню продукції № 9-11 (а.с. 191-194), за умовами якого підрядник зобов'язується на свій ризик за завданням і рецептурою замовника виконати роботу, зазначену у п.1.1.1 даного договору, а замовник зобов'язується прийняти результат виконаної роботи та оплатити роботи в порядку та на умовах погоджених сторонами в даному договорі (пункт 1.1). Згідно підпункту 1.1.1 цього договору за умовами даного договору підрядник зобов'язується на свій ризик за завданням і рецептурою замовника виконати наступну роботу (виготовити продукцію): прийняти сировину замовника, здійснити його зберігання до моменту виготовлення продукції; виготовляти комбікорм; виготовляти екструдат сої.
Отриманий товар оприбутковано позивачем по бухгалтерському обліку, що підтверджується копіями журналів-ордерів та оборотно-сальдових відомостей (а.с. 169-176).
В матеріалах справи наявна копія картки рахунку 208 за лютий 2014, згідно якої макуха соняшникова отримана позивачем 28.02.2014 (а.с. 66-72). Однак, у поясненнях головного бухгалтера ТДВ "Птахофабрика Росія" ОСОБА_3 вказано, що фактично макуха соняшникова у кількості 36,86 т була поставлена ТОВ "Прогрес Групп" 06.02.2014 на склад ТОВ "Агрофірма "Дніпропетровська" за видатковою накладною від 05.02.2014 № РН-000021. По бухгалтерському обліку ця операція з поставки макухи соняшникової помилково відображена за 28.02.2014, та на даний час виправлена у відповідності до реальних подій, а саме виправлено картку рахунка 208, згідно якої операція з поставки макухи соняшникової у кількості 36,86 т від ТОВ "Прогрес Групп" оприбутковано на склад фабрики 06.02.2014 у день фактичного отримання (а.с. 138, 153).
Письмові пояснення представника позивача щодо порядку здійснення виправлення дати оприбуткування товару у бухгалтерському регістрі по рахунку 208 наявні у матеріалах справи (а.с. 167).
Подальша передача позивачем макухи соняшникової ТОВ "Агрофірма "Дніпропетровська" підтверджується копією акту приймання-передачі давальницької сировини (матеріалів) від 06.02.2014, згідно якого макуху соняшникову в кількості 36,86 т передано позивачем ТОВ "Агрофірма "Дніпропетровська" для виробництва готової продукції (а.с. 95).
Макуху соняшникову в кількості 36,86 т використано для виготовлення комбікорму, що підтверджується копіями відомостей використання сировини для виготовлення комбікорму /а.с. 177-189/.
Фактичне перерахування позивачем коштів за макуху соняшникову в розмірі 68928 грн. 94 коп., у тому числі ПДВ - 11488 грн. 16 коп., підтверджується платіжним дорученням від 13.02.2014 № 163, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 134).
Зазначені документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704; далі за текстом - Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом апеляційної інстанції як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.
Також, колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги щодо недоліків деяких документів первинного бухгалтерського обліку не спростовують факту реальності здійснення господарських операцій та не впливають на її правові наслідки, оскільки зазначені первинні документи дозволяють ідентифікувати господарські операції та оцінені судом у сукупності з іншими доказами по справі.
Колегія суддів також зазначає, що чинним законодавством України на учасників цивільно-правових відносин, які є платниками податків, не покладено обов'язку та не визначено право перевірки відповідності законодавству статусу контрагентів, в т.ч. перебування за місцезнаходженням, та дотримання ними вимог податкового законодавства. Кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Статтею 198 ПК України не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах отриманих від продавця, в разі порушення ним умов податкового законодавства, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг).
Також, колегія суддів зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст. 124 Конституції України та ст. 70 КАС України доказами факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст. 191 КК України та ст. 212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст. ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).
Між тим, відповідачем не доведено, що договір, укладений позивачем з ТОВ "Прогресс Групп", був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, не надано доказів про наявність умислу сторін, тобто, що вони усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного правочину і суперечність його мети інтересам держави та суспільства, прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.
Відповідно до частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Разом з тим, вироками судів ознаки узгоджених кримінально-карних дій в діях працівників позивача та ТОВ "Прогресс Групп" не встановлені.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.01.2015р. по справі № 816/4535/14 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя Кононенко З.О. Судді Старостін В.В. Калитка О.М.
Суд | Харківський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.03.2015 |
Оприлюднено | 17.03.2015 |
Номер документу | 43053505 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський апеляційний адміністративний суд
Кононенко З.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні