Постанова

від 03.03.2015 по справі 872/13960/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 березня 2015 рокусправа № 808/2593/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Пасічник А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроспектр" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

04 березня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Електроспектр" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби, в якому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000172210 від 06 лютого 2013 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване ним податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки №5/22-10/32937326 від 23 січня 2013 року. За підсумками цієї перевірки відповідач дійшов висновку про завищення позивачем податку на додану вартість за період з 01 січня 2010 року по 30 вересня 2012 року на загальну суму 522 315 грн.. Позивач вважає такий висновок відповідача необґрунтованим, оскільки право ТОВ "Електроспектр" на податковий кредит підтверджено належним чином оформленими первинними документами, а саме податковими накладними, що видані контрагентами. Окрім того, позивач також вважає, безпідставними висновки відповідача, викладені в акті перевірки, щодо фіктивності правочинів укладених між позивачем та його контрагентами, оскільки встановлення фіктивності правочинів, як підстави для визнання його недійсним, належить виключно до компетенції суду.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 30 липня 2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроспектр" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000172210 від 06 лютого 2013 року, винесене Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної подактової служби.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби, не погодившись з вищезазначеною постановою суду подала апеляційну скаргу, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції було прийнято рішення з порушенням норм матеріального права, просить оскаржувану постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивача відмовити у повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому у відповідності до положення ст. 41 КАС України фіксування судового процесу не здійснюється.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах оскарження та доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 10 грудня 2012 року старшим слідчим з ОВС СУ ДПС у Запорізькій області капітаном податкової міліції Ткаченко С.П., винесено постанову про призначення документальної позапланової перевірки дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ "Електроспектр" з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати до бюджетів податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість за період 2010-2012 років по взаємовідносинам з ФСПД ТОВ "Вінкана Сервіс" (код ЄДРПОУ 37835191), ТОВ "Рангоут" (код ЄДРПОУ 37443199), ТОВ "БК Паллада" (код ЄДРПОУ 34830179), ТОВ "Палладіум люкс" (код ЄДРПОУ 36141462), ТОВ "Сортікс буд" (код ЄДРПОУ 35763677), а також ТОВ "Альгіз-СТ" (код ЄДРПОУ 36320624). Дану постанову винесено на підставі матеріалів досудових розслідувань за №32012080000000002 від 21 листопада 2012 року, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205 КК України.

Згідно наказу №13 від 08 січня 2013 року "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки" ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя призначено проведення позапланової документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Електроспектр" за період з 01 січня 2010 року по 30 вересня 2012 року з питань дотримання вимог законодавства при правових відносинах з ТОВ "Вінкана Сервіс", ТОВ "Рангоут", ТОВ "БК "Паллада" та ТОВ "Сортікс буд".

За результатами перевірки складено акт №5/22-10/32937326 від 23 січня 2013 року, в якому податковим органом зафіксовано допущені ТОВ "Електроспектр" порушення: п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість за період з 01 січня 2010 року по 30 вересня 2012 року на загальну суму 522 315 грн., в тому числі по періодах: за червень 2010 року у сумі 17 001 грн., за липень 2010 року у сумі 20 116 грн., за серпень 2010 року у сумі 6 920 грн., за вересень 2010 року у сумі 13 789 грн., за жовтень 2010 року у сумі 37 030 грн., за червень 2011 року у сумі 38 465 грн., за липень 2011 року у сумі 63 728 грн., за серпень 2010 року у сумі 58 754 грн., за вересень 2011 року у сумі 29 206 грн., за жовтень 2011 року у сумі 38 006 грн., за листопад 2011 року у сумі 41 507 грн., за грудень 2011 року у сумі 7 500 грн., за січень 2012 року у сумі 4 750 грн., за лютий 2012 року у сумі 37 017 грн., за березень 2012 року у сумі 46 492 грн., за квітень 2012 року у сумі 13 933 грн., за травень 2012 року у сумі 16 073 грн., за червень 2012 року у сумі 16 354 грн., за липень 2012 року у сумі 15 674 грн.

На підставі вказаного акту перевірки, 06 лютого 2013 року ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя, винесено податкове повідомлення-рішення №0000172210, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість за основним платежем 522 315 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 120 963,50 грн..

Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі акту перевірки, є предметом спору, переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги позивача у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами. Так, суд першої інстанції дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 06 лютого 2013 року №0000172210, прийнято відповідачем всупереч приписам п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Суд апеляційної інстанції не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог пп. 54.3.2, пп. 54.3.4 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених Податковим кодексом України або іншим законодавством, зокрема якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків.

Згідно до положень п. 58.4 ст. 58 Податкового кодексу України, у разі якщо судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених Податковим кодексом України.

У відповідності до п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України визначено, що у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Отже, складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Як роз'яснено в листі Державної податкової адміністрації України №1754/7/23-8017 від 25 січня 2011 року, за результатами перевірок платників податків, призначених в рамках порушеної кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори (ст. 212 Кримінального кодексу України "Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів"), контролюючий орган визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає.

В інших випадках (за результатами перевірок платників податків, відносно яких та/або їх посадових осіб кримінальну справу не порушено або порушено кримінальну справу, предметом якої не є податки, збори) грошові зобов'язання визначаються та, відповідно, приймається податкове повідомлення-рішення щодо платників податків в загальновстановленому порядку (п. 58.1 ст. 58 ПК України).

Отже, зміст вказаного роз'яснення ДПАУ збігається з нормами п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України стосовно того, що податкове повідомлення-рішення не приймається лише у разі якщо перевірка проводиться в рамках кримінального провадження, порушеного відносно посадових осіб підприємства, діяльність якого перевіряється, а також за умови якщо предметом такого провадження є податки та/або збори.

Як свідчать матеріали справи, перевірка ТОВ "Електроспектр" проведена на підставі постанови слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА в Запорізькій області, капітана податкової міліції Ткаченко С.П. від 10 грудня 2012 року про призначення позапланової документальної перевірки в рамках досудових розслідувань, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32012080000000002 від 21 листопада 2012 року, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205 КК України ("Фіктивне підприємництво"), порушених відносно ОСОБА_2, яка, як встановлено у ході вказаних досудових розслідувань, зареєструвала на підставних осіб низку фіктивних підприємств, у тому числі контрагентів позивача - ТОВ "Вінкана Сервіс", ТОВ "Рангоут", "БК "Паллада", ТОВ "Сортікс Буд".

Таким чином, оскільки предметом даних кримінальних проваджень не є податки та збори, ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя правомірно прийняла оскаржуване

податкове повідомлення-рішення до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Разом з тим, розглядаючи справу по суті та вирішуючи правомірність визначеного податковою інспекцією ТОВ "Електроспектр" грошового зобов'язання з податку на додану вартість, суд апеляційної інстанції, з метою з'ясування обставин реальності вчинення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, вважає за необхідне ретельно перевірити доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарських операцій, викладені в акті перевірки або встановити наявність чи відсутність інших доказів.

У відповідності до вимог п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон України №996-XIV) передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Враховуючи викладене, для підтвердження даних податкового обліку необхідно брати до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ст. 1 Закону України №996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

У відповідності до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно до п.п. 198.1, 198.2 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.п. 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Статтею 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права передбачається, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належними первинними документами, складеними у відповідності до закону, що в свою чергу відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході перевірки податковим органом не встановлено факту передачі товарів від ТОВ "Вінкана Сервіс", ТОВ "Рангоут", "БК "Паллада", ТОВ "Сортікс Буд" за період з 01 січня 2010 року по 30 вересня 2012 року до ТОВ "Електроспектр" у зв'язку з відсутністю актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

На підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ "Вінкана Сервіс", ТОВ "Рангоут", "БК "Паллада", ТОВ "Сортікс Буд", позивачем було надано до суду податкові та видаткові накладні, виписані його контрагентами.

У відповідності до п. 5 Наказу ДПА України №969 від 21 грудня 2010 року «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за №1401/18696, так і п. 1 Наказу Міністерства фінансів України №1379 від 01 листопада 2011 року «Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за №1333/20071 визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою.

Так, судом встановлено, що відповідно до вироку Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25 червня 2012 року по справі №1-511/20011, який набрав законної сили 11 липня 2012 року, ОСОБА_2 - особу, якою були підписані податкові накладні від імені ТОВ "Сортікс Буд", визнано винною у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, - здійсненні фіктивного підприємництва.

Матеріалами інших кримінальних проваджень, також встановлено, що від імені ТОВ "Вінкана Сервіс", ТОВ "Рангоут", "БК "Паллада", ТОВ "Сортікс Буд" документи у тому числі податкові накладні заповнювались іншими, ніж платники, особами.

З урахуванням встановлених судом обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що суми податку, сплаченого за вищевказаними податковими накладними з огляду на положення п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Крім того, позивачем до матеріалів справи надані договори, специфікації, видаткові накладні, відповідно до яких ТОВ "Електроспектр" поставляв товар на адресу покупців.

Проте, вказані документи не можуть свідчити, що предметом продажу був саме той товар, який було отримано в результаті здійснення господарських операцій з купівлі товару у період з 01 січня 2010 року по 31 вересня 2012 року у ТОВ "Вінкана Сервіс", ТОВ "БК "Паллада", ТОВ "Сортікс-Буд", ТОВ "Рангоут".

Дати отримання та номенклатура товару згідно наданих прибуткових накладних не узгоджуються з датами продажу та номенклатурою товару згідно видаткових накладних ТОВ "Електроспектр".

Так, згідно наданих до матеріалів справи документів, позивачем оприбутковувався товар отриманий від ТОВ "Рангоут", починаючи з 12 січня 2012 року (згідно переліку прибуткових накладних, а.с. 89). На підтвердження продажу даного товару позивачем надані видаткові накладні, починаючи з 09 січня 2012 року.

Згідно прибуткової накладної №ПН-0000243 від 12 січня 2012 pоку, від ТОВ "Рангоут" отримано товар на суму 20 000 грн., проте згідно видаткової накладної від 09 січня 2012 pоку, видаткової накладної від 11 січня 2012 року на адресу покупців поставлявся вже інший товар - кінцевий вимірювач, клемник.

Таким чином, згідно наданих документів, можна зробити висновок про те, що позивач здійснював продаж товару раніше, ніж його отримав.

Це дає підстави вважати, що надані до матеріалів справи видаткові накладні на продаж не стосуються товару, який згідно прибуткових накладних отримано від ТОВ "Вінкана Сервіс", ТОВ "БК "Паллада", ТОВ "Сортікс-Буд", ТОВ "Рангоут".

Разом з тим, слід врахувати те, що як до перевірки, так і в ході судового розгляду до матеріалів справи позивачем не було надано ані договори, укладені з ТОВ "Вінкана Сервіс", ТОВ "БК "Паллада", ТОВ "Сортікс-Буд", ТОВ "Рангоут", ані товарно-транспортні накладні.

Позивачем до матеріалів справи були надані подорожні листи. Проте, це документи, складені однією стороною ТОВ "Електроспектр", які, до того ж, не є первинними документами, на підставі яких здійснюється оприбуткування, на відміну від товарно-транспортних накладних.

В якості доказу транспортування товару за рахунок продавця - ТОВ "Електроспектр" - надано договір оренди транспортного засобу. Однак, варто зазначити, що сама лише наявність у ТОВ "Електроспектр" орендованого транспортного засобу не може свідчити про його використання для перевезення товару, отриманого від ТОВ "Вінкана Сервіс", ТОВ "БК "Паллада", ТОВ "Сортікс-Буд", ТОВ "Рангоут".

Разом з тим, в якості доказу зберігання товару надані договори оренди приміщень, проте, доказів переміщення товару на адресу орендованих приміщень, а, отже, і доказів зберігання отриманого товару, позивачем не надано.

Отже, з огляду на викладені обставини справи та досліджені матеріали справи, колегія суддів зазначає, що надані до матеріалів справи податкові та видаткові накладні не містять повного змісту господарської операції, тому за відсутності інших документів, зокрема, письмово укладених договорів, документів, які свідчать про транспортування товару, не є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №8 від 24 травня 1995 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704.

В свою чергу, оскаржуючи податкове повідомлення-рішення, позивач посилається на те, що частина документів по господарським операціям була втрачена, а податковим органом, взагалі, конкретний перелік документів не витребовувався.

Однак, як встановлено судом апеляційної інстанції, листом від 24 вересня 2012 року №4641/10/16-113 ДПС у Запорізькій області було направлено запит ТОВ "Електроспектр" стосовно надання пояснень та копій документів по взаємовідносинах з ТОВ "Вінкана Сервіс", ТОВ "Рангоут", "БК "Паллада", ТОВ "Сортікс Буд".

Листом від 09 жовтня 2012 року №265 ТОВ "Електроспектр" повідомило податкову інспекцію про виїмку первинних документів визначених підприємств, при цьому надало копію протоколу виїмки на 1 арк..

Згідно дослідженого протоколу виїмки від 01 жовтня 2012 року, судом встановлено, що старшим оперуповноваженим з ВПМ ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС було вилучено первинні документи ТОВ "Електроспектр" та надані для перевірки, зокрема по взаємовідносинах з "БК "Паллада", ТОВ "Вінкана Сервіс" та ТОВ "Рангоут", а саме копії: рахунків-фактур, видаткових накладних, податкових накладних, що також підтверджено реєстром документів, складеним під час виїмки директором ТОВ "Електроспектр" ОСОБА_3.

Проте, як свідчать матеріали справи, під час перевірки директором ТОВ "Електроспектр" були частково надані копії податкових накладних, рахунків-фактур та видаткових накладних від постачальника ТОВ "Сортікс Буд". Договори на поставку товарів перевіряючим не надавались.

Щодо часткової втрати документів, 11 січня 2013 року представником ТОВ "Електроспектр" було повідомлено відповідача про те, що документи по взаємовідносинам, зазначеним у наказі, частково було втрачено при копіюванні 09 січня 2013 року.

Слід відзначити, що відповідно до положень п. 44.3 ст. 44 ПК України, платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разу її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно до вимог п. 44.4 ст. 44 ПК України якщо документи визначені у пункті 44.1 цієї статті, пов'язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених п. 44.3 цієї статті.

У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу (п. 44.5 ст. 44 ПК України).

Відповідно до п. 6.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 травня 1995 року №88 визначається, що у разі пропажі або знищення первинних документів, облікових регістрів і звітів, керівник підприємства, установи письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення. Для участі в роботі комісії запрошуються представники слідчих органів, охорони і державного пожежного нагляду. Результати роботи комісії оформляються актом, який затверджується керівником підприємства, установи. Копія акта надсилається органу, в сфері управління якого перебуває підприємство, установа, а також державній податковій інспекції - підприємствами та місцевому фінансовому органу - установами в 10-денний строк.

Як вбачається з матеріалів справи, про втрату частини документів позивач повідомив лише листом від 11 січня 2013 року, при цьому, позивачем не надано копій підтверджуючих документів, що свідчать про дату їх втрати.

Також, колегія суддів зазначає, що в порушення вимог п. 6.2 вказаного Положення, позивачем при виявленні втрати документів не видавався наказ про призначення комісії, не було звернення до правоохоронних органів та до складу комісії не включені представники слідчих органів, охорони і державного пожежного нагляду. Позивач не надав відповідачу акт комісії для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі разом з повідомленням від 11 січня 2013 року, відтак, колегія суддів вважає, що у відповідача не було підстав для перенесення термінів перевірки.

Отже, проаналізувавши вищевикладені обставини справи та оцінивши докази надані сторонами по справі у їх сукупності, колегія суддів зазначає, що матеріалами справи не підтверджено реальне здійснення господарських операцій за договорами, укладеними між позивачем та ТОВ "Вінкана Сервіс", ТОВ "Рангоут", ТОВ "БК "Паллада" та ТОВ "Сортікс буд", оскільки позивачем не надано суду доказів наявності необхідних умов для здійснення господарської діяльності, купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей, доказів перевезення.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень належить перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, із якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на зазначену норму, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000172210 від 06 лютого 2013 року прийнято податковим органом правомірно, на підставі встановлених порушень податкового законодавства позивача, у зв'язку з чим порушення прав позивача, на які він посилається, відсутні, відтак, позовні вимоги позивача є необґрунтованими та неправомірними, а тому в їх задоволенні слід відмовити.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції викладене з порушенням норм матеріального права, отже тому підлягає скасуванню.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ст. 205, ст. 207, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби - задовольнити .

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 липня 2013 року скасувати та прийняти нову .

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроспектр" відмовити.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко