Ухвала

від 05.03.2015 по справі 814/2566/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

05 березня 2015 р. Справа № 814/2566/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Єнтіна А. П.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Стас Л.В.

суддів - Турецької І.О., Косцової І.П.

за участю секретаря -Шановської М.О.

за участю представника позивача - Кірюхіна О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«СОВА ОРУЖЕЙНАЯ» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СОВА ОРУЖЕЙНАЯ" (далі-позивач, ТОВ "СОВА ОРУЖЕЙНАЯ") звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі-відповідач, ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ від 18.08.2014 р. №0002172202, про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 176663,75 грн. (основний платіж - 141331,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 35332,75 грн.), мотивуючи свої вимоги тим, що висновки відповідача при винесенні оскарженого податкового повідомлення-рішення не відповідають дійсності.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року - позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 18.08.2014 р. №0002172202.

В апеляційній скарзі, ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області , посилаючись на порушення судом 1-ї інстанції норм матеріального права, просить постанову суду- скасувати, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДПІ проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "СОВА ОРУЖЕЙНАЯ" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні правових відносин з контрагентом ТОВ "ПІВДЕНЬ ЕКСПОРТ СЕРВІС" (код ЄДРПОУ 38594321) за березень 2014 року.

За результатами даної перевірки відповідачем складено Акт №1741/14-04-22-02/38086498 від 29.07.2014р. (далі - Акт перевірки), згідно висновків якого, перевіркою встановлено порушення: п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість за березень 2014 року у сумі 141331 грн.

Не погоджуючись з висновками Акта перевірки, позивачем було подано заперечення. У відповіді на заперечення від 13.08.2014 р. №5948/10/14-04-22-02-16 відповідач залишив без змін висновки, викладенні в Акті перевірки.

На підставі зазначеного Акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0002172202 від 18.08.2014 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 176663,75 грн. (основний платіж - 141331,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 35332,75 грн.)

Висновки податкового органу обґрунтовані тим, що операції між позивачем та ТОВ "ПІВДЕНЬ ЕКСПОРТ СЕРВІС" здійснені без мети настання реальних наслідків, по яких не встановлено їх фактичності та використання у господарській діяльності.

До таких висновків, ДПІ дійшла в результаті перевірки первинної документації, наданої позивачем по взаємовідносинам з ТОВ "ПІВДЕНЬ ЕКСПОРТ СЕРВІС" та використовуючи висновки Акту перевірки ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області від 10.07.2014 р. №180/21-03-22-06/38594321 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ПІВДЕНЬ ЕКСПОРТ СЕРВІС" щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами-постачальниками та покупцями за лютий, березень 2014 року", відповідно до якого встановлено, що ТОВ "ПІВДЕНЬ ЕКСПОРТ СЕРВІС" платник ПДВ з 05.04.2013 р., стан платника 9 направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. В зв'язку з цим, встановити фактичне місцезнаходження підприємства ТОВ "ПІВДЕНЬ ЕКСПОРТ СЕРВІС" та вручити запит ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області, отримати пояснення директора підприємства щодо здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства у березні 2014 р. не надалось можливим. Крім того, не встановлено наявність основних фондів, складських приміщень, автотранспортних засобів, працівників здатних в повній мірі здійснювати фінансово-господарську діяльність підприємства. У зв'язку з ненаданням до звірки документів ТОВ "ПІВДЕНЬ ЕКСПОРТ СЕРВІС", відсутня інформація про наявність складських та будь-яких інших приміщень для можливого зберігання ТМЦ, що були реалізовані на адресу підприємств-покупців, зокрема ТОВ "СОВА ОРУЖЕЙНАЯ".

Також, відповідач у акті перевірки зауважив на тому, що позивачем були надані не всі документи, які були витребувані відповідачем, а саме не було надано на запит ДПІ: оборотно-сальдових відомостей та журналів-ордерів (розгорнутих по проводкам) по бухгалтерських рахунках, згідно яких можна дослідити придбання товарів, фактичний рух та їх використання в господарській діяльності; журналу реєстрації довіреностей, ведення якого передбачено Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 р. №99, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 р. за №293/1318; товарно-транспортних накладних, подорожніх листів та інших документів, які б підтверджували факт транспортування товару від ТОВ "ПІВДЕНЬ ЕКСПОРТ СЕРВІС" на адресу позивача.

Але, як свідчать матеріали справи, у якості додатків до заперечень на акт перевірки позивачем надано: договір оренди автомобілю від 26.02.2014 р. №14/01-а з доданими до нього копіями відомостей обліку використання автомобілю за лютий-червень 2014 р. та актів здачі-прийняття робіт (надання-послуг), товарно-транспортна накладна від 21.03.2014 р. №2 з доданими до неї копіями відомості про вантаж та талонами водія, товарно-транспортна накладна від 31.03.2014 р.№3 з доданими до неї копіями відомості про вантаж та талонами водія, договір підряду від 26.02.2014 р. №26/02/14 з доданою до нього копією акту прийому передачі робіт, договору оренди нежитлової будівлі від 29.01.2014 р. з доданою до нього копією акту прийому- передачі, договору оренди складських приміщень від 26.02.2014 р. №26/02/14 з доданими до нього копіями акту приймання-передачі та акту здачі-прийняття робіт (надання-послуг), про відсутність яких вказано в акті перевірки.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 р. N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

В свою чергу, позивачем надано суду копії первинних документів, які підтверджують реальність господарських операцій позивача та відповідність наданих документів вимогам податкового законодавства.

Так, судом було досліджено наступні докази щодо реальності правочинів між позивачем та контрагентом, а саме: між ТОВ "СОВА ОРУЖЕЙНАЯ" (Покупець) та ТОВ "ПІВДЕНЬ ЕКСПОРТ СЕРВІС" (Постачальник) було укладено договір поставки від 20.01.2014 року №3, згідно якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця будівельні матеріали та інші матеріали за домовленістю сторін.

На виконання вищевказаного договору з 21.03.2014 р. по 31.03.2014 р. Покупець отримав від Постачальника білий портландцемент 25 кг/уп. на загальну суму 847987,66 грн., у т.ч. ПДВ 141331,28 грн.

Також, контрагентом позивача були виписані податкові накладні від 13.03.2014 р. №4, від 18.03.2014 р. №5, від 20.03.2014 р. №6, від 21.03.2014 р. №7, від 26.03.2014 р. №8, від 27.03.2014 р. №9, від 31.03.2014 р. №10; видаткові накладні від 21.03.2014 р. №РН-0000009, від 31.03.2014 р. №РН-0000010.

На дату складання податкових накладних ТОВ "ПІВДЕНЬ ЕКСПОРТ СЕРВІС" було зареєстроване як юридична особа у встановленому порядку та як платник податку на додану вартість на підставі свідоцтва.

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі відповідно до банківських виписок, а саме: від 13.03.2014 р №4, від 18.03.2014 р. №7, від 20.03.2014 р. №16, №17, від 26.03.2014 р. №21, №23, від 27.03.2014 р. №24.

Крім того, судом враховано, що ТОВ "СОВА ОРУЖЕЙНАЯ", з метою транспортування вантажу укладено з ТОВ "Центр Технологій ВиК" договір на оренду автомобіля від 26.02.2014 р. №14/01-а з доданими до нього копіями відомостей обліку використання автомобілю за лютий-червень 2014 р. та актів здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Транспортування вантажу, підтверджується долученими до справи копіями товарно-транспортних накладних від 21.03.2014 р. №2, від 31.03.2014 р. №3.

Всі зазначені вище документи підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити як того вимагає чинне законодавство України. У ході розгляду справи представник відповідача жодних заперечень щодо форми і змісту наданих позивачем письмових документів не висловив. Доказів, які б вказували на недійсність чи підробку первинних документів або їх невідповідність нормативно-правовим актам відповідач суду не надав.

Відповідач не заперечував той факт, що податкові накладні, виписані контрагентом позивача, відповідають вимогам статті 201 Податкового кодексу України та наказу Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 № 969 "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за №1401/18696.

Відповідно до п.198.1 ПК України що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Підпунктом 198.2 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Враховуючи той факт, що у позивача, як на момент проведення перевірки, так і під час судового розгляду даної справи були в наявності всі податкові накладні та інші первинні документи (їх копії наявні в матеріалах справи), які підтверджують факт здійснення господарських операцій, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що позивач правомірно відніс суми вартості придбаного товару до валових витрат.

Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив всі обставини справи, прийняв постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п.1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 254 КАС

України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СОВА ОРУЖЕЙНАЯ» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення - рішення - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з моменту виготовлення її в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлено 06 березня 2015 року.

Головуючий:

Судді: