Рішення

від 11.03.2015 по справі 903/134/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 березня 2015 р. Справа № 903/134/15 Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді - Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання - Шевчук Світлана Анатоліївна

за участю представників сторін:

від позивача: - Поетова А.С. (представник за дов. №/с-189 від 29.12.2014 р.)

від відповідача: - н/з

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні господарського суду Волинської області справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Міжрегіональні ресурси" до товариства з обмеженою відповідальністю "Оксіджен" про стягнення 4 721,86 грн.

В судовому засіданні 25.02.2015 р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Міжрегіональні ресурси" звернулося в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Оксіджен" про стягнення 4 721,86 грн.

Позов мотивувало тим, що 01.01.2013 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Міжрегіональні ресурси" та товариством з обмеженою відповідальністю "Оксіджен" укладено договір поставки № 9Л/-13.

Відповідно до даного договору позивач за період з 26.12.2013 р. по 24.01.2014 р. поставив відповідачу товар відповідно видаткових накладних на загальну суму 2 816,80 грн. (№ МР 0099024 від 26.12.2013 р. на суму 2 045,39 грн. та № МР 00006493 від 24.01.2014 р. на суму 771,41 грн.).

Однак, взяті на себе зобов'язання відповідач належним чином не виконав, в наслідок неналежного виконання взятих на себе зобов'язань у відповідача рахується заборгованість на суму 2 816,80 грн.

Беручи до уваги викладене, товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Міжрегіональні ресурси" просило суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Оксіджен" 4 721,86 грн. з них: 2 816,80 грн. основного боргу, 552,11 грн. пені, 789,60 грн. 30% річних та 563,35 грн. суму збитків.

Ухвалою господарського суду від 10.02.2015 р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено розгляд останньої в судовому засіданні.

25.02.2015 р. ухвалою суду відкладено розгляд справи у зв'язку із частковим невиконанням вимог ухвали суду позивачем та неявкою представника відповідача в судове засідання.

Представник позивача в судовому засіданні подала письмові пояснення та бухгалтерську довідку з даних документів вбачається, що сума основного боргу становить 2 816,77 грн., у зв'язку із чим представник позивача просила суд стягнути з відповідача 4 721,83 грн. з них: 2 816,77 грн. основного боргу, 552,11 грн. пені, 789,60 грн. 30% річних та 563,35 грн. суму збитків.

Суд розцінив поданні пояснення, як зменшення розміру позовних вимог, а тому має місце нова ціна позову, а саме: 4 721,83 грн. з них: 2 816,77 грн. основного боргу, 552,11 грн. пені, 789,60 грн. 30% річних та 563,35 грн. суму збитків.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Вимоги ухвали суду не виконав, хоча останній був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення наявним в матеріалах справи.

Явка сторін обов'язковою не визнавалась. Суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні за відсутністю представника відповідача, за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та з огляду на встановлений ст. 69 ГПК України строк вирішення спору.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази в справі, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 01.01.2013 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Міжрегіональні ресурси" та товариством з обмеженою відповідальністю "Оксіджен" укладено договір поставки № 9Л/-13 (а.с. 8-11).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ст. 144 ГК, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать. Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов'язання виникли з договору від № 9Л/-13 від 01.01.2013 р. (а.с. 8-11).

Правочином, відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п. 1.1. договору укладеного між сторонами постачальник зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості та за ціною, діючою у постачальника на час поставки, згідно видаткових накладних, що є додатками та невід'ємними частинами даного договору.

У відповідності до п.п. 2.1., 2.2. та 2.3. договору ціна одиниці товару та сума поставки партії товару визначається в видатковій накладній. Загальна ціна договору становить на суму всіх видаткових накладних. Покупець зобов'язаний здійснити оплату за товар протягом 21 календарного дня з моменту отримання цього товару.

На виконання умов договору № 9Л/-13 (а.с. 8-11) від 01.01.2013 р. позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними: (№ МР 0099024 від 26.12.2013 р. на суму 2 045,39 грн. та № МР 00006493 від 24.01.2014 р. на суму 771,41 грн.) (а.с.12-13). Поставка товару складала 2 816,80 грн.

Згідно ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідач станом на день розгляду справи доказів належного виконання своїх зобов'язань щодо оплати заборгованості за поставлений товар не надав, доводи позивача не спростував.

Беручи до уваги викладене з врахуванням поданої позивачем бухгалтерської довідки сума основного боргу підтверджуються матеріалами справи, підставна та підлягають до стягнення з відповідача в повному обсязі в розмірі 2 816,77 грн.

Відповідно до п.6.2. у разі порушення покупцем грошового зобов'язання, передбаченого п.2.3. цього договору покупець зобов'язання сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості

У відповідності до п. 2.3. Покупець зобов'язаний здійснити оплату за товар протягом 21 календарного дня з моменту отримання цього товару. Поставка товару була здійснена 26.12.2013 р. на суму 2 045,39 грн. та 24.01.2014 р. на суму 771,41 грн.

Тобто прострочення товару за першою видатковою накладною (№ МР 0099024 від 26.12.2013 р. на суму 2 045,39 грн.) почалось з 17.01.2014 р. а за другою (№ МР 00006493 від 24.01.2014 р. на суму 771,41 грн.) з 15.02.2014 р.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до даного договору позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 552.11 грн. дана сума підставна та підлягає до стягнення.

У зв'язку з порушенням відповідачем строків оплати , встановлених п. 11.5. у разі прострочення виконання покупцем грошових зобов'язань за даним договором покупець сплачує постачальнику за неправомірне користування чужими грошовими коштами 30 (тридцять) % річних від суми заборгованості позивач нарахував відповідачу 30% річних в сумі 789,60 грн. Варто зазначити, що вони судом перевірені, підставні та підлягають до стягнення з відповідача.

Згідно п. 6.4. у випадку прострочення оплати товару більше тридцяти календарних днів покупець відшкодовує постачальнику нанесені цим збитки (втрачену вигоду), що становить 20 (двадцять) % від суми заборгованості, у відповідності до даного пункту договору позивач нарахував відповідачу 563,35 грн. збитків. Варто зазначити, що дана сума судом перевірена, підставна та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки, спір до суду доведений з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 1827,00 грн. згідно ст. 49 ГПК України слід покласти на нього.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України та на підставі ст. 144 Господарського кодексу України, ст.ст. 202, 549, 611, 614, 626 Цивільного кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Оксіджен" (м. Луцьк, вул. Винниченка, 67 А, код ЄДРПОУ 34523915) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Міжрегіональні ресурси" (м. Ківерці, вул. Шевченка, 35 код ЄДРПОУ 35184264) 4 721,83 грн. (чотири тисячі сімсот двадцять одну гривню вісімдесят три копійки) з них: (2 816,77 грн. основного боргу, 552,11 грн. пені, 789,60 грн. 30% річних, 563,35 грн. суму збитків) та витраті по сплаті судового збору в розмірі 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через господарський суд Волинської області до Рівненського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту підписання повного тексту рішення.

Повне рішення складено та підписано 12.03.2015 р.

Суддя І. О. Гарбар